Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
42 results
Search Results
Item Вплив режимних і геометричних параметрів камери змішування на ефективність рідинно-парового струминного апарату(Сумський державний університет, 2025) Євтушенко, Святослав Олександрович; Yevtushenko, Sviatoslav OleksandrovychДисертаційна робота присвячена вирішенню науково-прикладної задачі, пов’язаної з підвищенням ефективності робочого процесу камери змішування рідинно-парового струминного апарату (РПСА), який працює за принципом струминної термокомпресії шляхом профілюваня її проточної частини, дослідженню впливу термодинамічних параметрів і характеристик активного і пасивного потоків на процес змішування. Проведено роботу над аналізом сучасних методик розрахунку обладнання, яке працює на базі двофазних апаратів, за для забезпечення зростання ефективності сучасних тепломеханічних систем у складі рідинно-парового струминного апарату. Для проведення експериментальних досліджень було розроблено математичну модель та удосконалення методики розрахунку рідинно-парового струминного апарату з камерою змішування для підвищення ефективності систем на основі таких апаратів і одержанням витратних та енергетичних характеристик. Основою вхідних параметрів було взято діапазон початкових параметрів робочої рідини з сопла активного потоку профільованої дифузорної частини , при яких досягається максимальна ефективность її витікання через канали та початкові параметри робочого середовища пасивного потоку на вході у камеру змішування. В першому розділі, у межах дослідження було виконано аналіз сучасних методик розрахунку двофазних струминних апаратів, в яких визначили, що процеси змішування двофазних потоків залежать від фізичних параметрів середовищ та геометричних характеристик камери змішування, де одним з важливих факторів є температура 370–450 К, відносна вологість 30–50%, склад пасивного потоку, а також тиск і швидкість фази. Також було визначено, що при змішуванні води і пари спостерігаються конденсаційними явища, які впливають на зміну енергетичного балансу суміші потоків на виході з апарату, а при оптимальній довжині камери змішування відносно діаметра камери забезпечується ефективний масообмін і мінімізація витрат енергії. Профілювання стінок камери змішування дозволяє покращити динаміку потоків та зменшити турбулентні втрати зі стабілізацією змішування, а оптимальний кут розкриття камери змішування значно підвищує ефективність процесу ежекції. Була обґрунтована необхідність побудови нової математичної моделі, що враховує специфіку змішування активного та пасивного потоків у камері з профільованою геометрією. В основу числового моделювання покладено діапазон реальних параметрів робочих середовищ, які забезпечують найбільшу ефективність витікання активного потоку з сопла та втягування пасивного середовища у змішувальну зону. Визначено критичні геометричні характеристики, зокрема конфігурацію змішувальної камери, кут конфузорності, довжину та форму її профілювання. Результати перевірені за допомогою програм з 3D моделювання, які дали змогу візуалізувати характер зміни потоку та його параметрів, під час роботи змішувальної камери, визначено оптимальні режими роботи фізичного експерименту У другому розділі на основі розробленої математичної моделі робочого процесу камери змшування профільованої геометричної форми з використанням CFD-методів проведено числове дослідження впливу геометрії камери змішування на базі техніко-енергетичних характеристик рідинно-парового струминного апарата. Аналізуючи результати числового дослідження впливу геометричних параметрів камер змішування було встановлено низку закономірностей, які мають практичне значення для оптимізації їхньої конструкції. Застосовано моделі турбулентності (k–ε), а також методику Ейлера–Лагранжа для вивчення руху дискретних частинок та конденсаційних процесів у зоні змішування. Отримано просторові поля тиску, швидкостей та паровмісту, які дозволили визначити закономірності формування ефективного струменя та зони інтенсивного масообміну. Також було визначено оптимальні режими роботи фізичного експерименту.Результати моделювання підтвердили доцільність застосування профільованих камер змішування еліптичної, параболічної, гіперболічної та за формулою Вітошинського та показало, що найбільш ефективною є параболічна форма, яка забезпечує найвищі значення коефіцієнта швидкості (φ₃ = 0,892–0,943), які є вищими за показники конічної камери змішування, ступінь перевиробництва пари (ψ₃ = 1,2–1,8) при цьому перебуває в широкому діапазоні, що дозволяє гнучко налаштовувати робочі режими. Коефіцієнт інжекції (u = 0,028–0,036) перевищує значення для конічної камери, хоч і поступається еліптичній. Водночас, за сукупністю всіх параметрів еліптична форма демонструє нижчу загальну ефективність. Також було визначено що, при зменшенні кута конфузорної частини відбувається зниження ступеня підвищення тиску пасивного потоку. Найбільш ефективним у цьому аспекті є кут конфузорності 7°, при якому спостерігається максимальне підвищення тиску. При зменшенні довжини камери змішування також знижується швидкість змішаного потоку у вихідному перерізі, що свідчить про недостатній час для повноцінного змішування. Камери з кутом конфузорності 2–5° та циліндричні конфігурації демонструють роботу в режимі вакуумування без суттєвого підвищення тиску. Також при огляді математичної моделі конічної камери змішування було визначено що, при зменшенні кута конфузорності спостерігається зменшення швидкості змішаного потоку, це дозволяє збільшити час перебування суміші в активній зоні та, сприяти кращому перемішуванню активного та пасивного потоку. Найбільш ефективними за профілем швидкості є параболічна камера змішування, в якій максимальна швидкості досягається на 1/3 довжини, а далі процес триває при майже сталих швидкостях. Також огляд математичної моделі дав визначити, що при зменшенні довжини камери змішування відбувається зростання масового паровмісту у потоці. Це свідчить про неповне змішування та часткове перевиробництво пари. Оптимальні значення паровмісту (0,03–0,035 кг/кг) досягаються в камері змішування параболічної форми та в КЗ з геометрію профілювання за формулою Вітошинського. В третьому розділі описується експериментальна частина яку виконано на лабораторному стенді в лабораторії кафедри ТТФ, СумДУ. Установку сконструйовано з урахуванням гнучкості конфігурацій змішувальної камери та можливості здійснення прямих і непрямих вимірювань. Отримано експериментальні значення тиску , температури в контрольних перерізах та масової витрати, з параметрів яких розраховано коефіцієнт інжекції (u), швидкості (φ₃), ступеня перевиробництва пари (ψ₃), які дозволили провести порівняння з числовими результатами та верифікувати математичну модель. На основі аналізу різних геометричних форм профілювання змішувальної камери (еліптична, параболічна, гіперболічна, за формулою Вітошинського, та конічна) встановлено, що найкращі експериментальні показники ефективності досягнуті у геометричному профілю параболічної камери змішування, які підтверджені результати математичних розрахунків: φ₃33 = 0,93–0,96 3 = 1,25–1,74, u = 0,029–0,035. Дана камера змішування демонструє стабільно високий ступінь підвищення тиску та помірне перевиробництво пари, що робить її найбільш ефективною серед досліджених профілів геометричних форм. Еліптичний профіль камери змішування характеризується найширшим діапазоном коефіцієнта інжекції u = 0,026–0,042, однак поступається параболічному профілю за іншими параметрами: φ₃ = 0,91–0,93, ψ₃ = 1,2–1,3. Досліди над гіперболічним профілем камери змішування показали стабільні результати в межах: φ₃ =0,87–0,92, ψ₃ =1,2–1,49 ,u =0,028–0,034. Камера змішування геометричної форми за формулою Вітошинського підтвердила точність моделі: φ₃ =0,87–0,93 ψ₃ =1,2–1,3, u =0,029–0,035. Проте її ефективна зона роботи є обмеженою у порівнянні з параболічною формою. Також встановлено, що зменшення кута конфузорної частини до 7° сприяє підвищенню тиску пасивного потоку, тоді як надмірне зменшення кута чи довжини змішувальної камери призводить до неповного змішування та зростання паровмісту за граничні межі. Експериментальні показники роботи рідинно-парового струминного апарату підтвердили достовірність математичної моделі та доцільність використання профілювання камер змішування різної геометричної форми. У четвертому розділі увагу було приділено термодинамічному, ексергетичному та термоекономічному аналізу РПСА у складі різних енергетичних систем. У складі конденсаційної установки паротурбінного циклу використання РПСА дозволяє досягти ексергетичної ефективності на рівні 0,713, що у 2,3 рази перевищує показники традиційного двоступеневого пароструминного апарату. У системах індивідуального опалення ексергетична ефективність РПСА досягає 0,287, що в середньому у 1,5 рази вище порівняно з традиційними тепловими насосами. У випарних установках (наприклад, для згущення молока) впровадження РПСА дозволяє зменшити споживання пари у 2,25–4,1 рази, перейти від двокорпусної до однокорпусної схеми та підвищити ефективність у 1,44–2,67 рази. Термоекономічна оцінка підтверджує економічну доцільність впровадження РПСА. Середньорічна економія витрат на паливо становить 704,28 у. о. для конденсаційних установок та 706,56 у. о. — для теплонасосних систем. Питома вартість одиниці продукту зменшується до 51 % у випадку паротурбінної установки та на 26,3 % — у теплонасосній. Для випарних установок загальна економія становить близько 25,9 %. У підсумку, результати числового й експериментального моделювання, а також техніко-економічного обґрунтування, доводять, що удосконалення змішувальної камери шляхом профілювання її геометрії є дієвим засобом підвищення ефективності рідинно-парових струминних апаратів. Застосування РПСА у складі сучасних теплоенергетичних систем дозволяє досягти суттєвого зниження енергоспоживання, підвищення ексергетичної ефективності та економічної рентабельності технологічних процесів, що визначає високий потенціал подальшого розвитку цього напряму.Item Вплив параметрів сопла активного потоку на ефективність рідинно-парового струминного апарату(Сумський державний університет, 2025) Гусєв, Данило Максимович; Husiev, Danylo MaksymovychДисертаційна робота направлена на дослідження робочого процесу сопла активного потоку рідинно-парового струминного апарату (РПСА), що працює за принципом струминної термокомпресії та дослідженню впливу геометричних параметрів надзвукової частини сопла активного потоку на процес пароутворення з метою оптимізації цього процесу. У існуючих технологічних системах, де використовуються пароструминні апарати, підвищення тиску пасивного потоку відбувається за рахунок енергії робочого струменя активного потоку. Вони мають ряд значних недоліків, які звужують межі їх застосувань та перешкоджають вдосконаленню конструкції. Це пов’язано з особливостями робочого процесу, і стосується, насамперед, обмеженого ступеня підвищення тиску в пароструминних апаратах, необхідності постійної генерації робочої пари у великій кількості, що веде до збільшення кількості допоміжних апаратів, що входять до установки. Наведені вище недоліки існуючих пароструминних агрегатів призводять до активного пошуку альтернативного рішення, і одним з таких може бути застосування двофазних струминних апаратів. Одним з перспективних рішень, в результаті якого можна досягти підвищення ефективності існуючих установок та створити енергоефективні нові системи можуть бути рідинно-парові струминні апарати, з водою в якості робочої рідини, як альтернативи, оскільки це дешеве робоче середовище з високими показниками ефективності. Як відомо, вода має низку унікальних властивостей при певних параметрах, що є перспективним для її застосування в РПСА. Ефективність РПСА, робочий процес якого заснований на принципі струминної термокомпресії насамперед, залежить від ступеня завершеності процесів пароутворення в соплі активного потоку. В такому апараті генерація робочої пари проходить всередині нього, а саме в надзвуковій його частині сопла активного потоку, де відбувається процес релаксаційного пароутворення недогрітої до насичення робочої рідини. І саме від конструкції сопла активного потоку буде залежати ефективність як самого апарату, так і системи в цілому. Тому метою даної дисертаційної роботи є дослідження процесу пароутворення в соплах активного потоку з профільованою надзвуковою частиною з одержанням витратних та енергетичних характеристик, що визначає подальші шляхи підвищення ефективності систем на основі таких апаратів. Основним змістом дисертації є удосконалення теплофізичної моделі та методики розрахунку рідинно-парового струминного апарату з соплом активного потоку профільованої надзвукової частини, визначення діапазону параметрів робочої рідини активного потоку, за яких можливе досягнення максимальної ефективності її витікання через канали, що розширюються, з пошуком шляхів підвищення ефективності систем на основі таких апаратів і одержанням витратних та енергетичних характеристик. Адекватність отриманої моделі підтверджено результатами експериментальних досліджень РПСА з соплами активного потоку еліптичної, параболічної та гіперболічної форм надзвукової частини в діапазонах початкового тиску Р01 = 6–20 бар та тиску на виході з сопла Ра = 0,3–1 бар. Теоретичне дослідження процесів пароутворення в соплах активного потоку з профільованою надзвуковою частиною проводилось за допомогою створеної автором методики та програми розрахунку на основі пропонованої теплофізичної моделі, створеної автором були одержані залежності зміни тиску та швидкості закипаючого потоку вздовж надзвукової частини сопла. В результаті математичного моделювання рідинно-парового струминного апарату з профільованою надзвуковою частиною параболічної, гіперболічної, еліптичної форм та форми, розрахованої за формулою Вітошинського в програмному комплексі Ansys CFX було одержано розподіл термодинамічних та режимних параметрів по довжині сопла активного потоку. В результаті цього аналізу було визначено коефіцієнти швидкості сопл з профільованою надзвуковою частиною, які знаходяться на рівні 0,915-0,987. Оптимальною геометричною формою надзвукової частини сопла можна вважати параболічну, для якої коефіцієнт швидкості знаходиться на рівні 0,93-0,987. Експериментальне дослідження РПСА дало змогу підтвердити механізм пароутворення в соплах активного потоку з профільованою надзвуковою частиною. Ділянка камери змішування за соплом активного потоку була виконана з прозорого матеріалу, що дозволило чітко визначити положення перерізу сопла, в якому відбувається відрив потоку від стінок каналу. Також завдяки цьому відбувалося дослідження режимних та енергетичних параметрів струменя робочого потоку на виході з сопл різної геометричної форми, а саме еліптичної, параболічної та гіперболічної. В результаті проведеного експериментального дослідження було визначено коефіцієнти швидкості сопл на різних режимах роботи. Під час аналізу результатів експериментальних досліджень підтверджено вплив геометричних параметрів сопла активного потока на показники ефективності процесу пароутворення робочого струмення, а саме форми його надзвукової частини. Сопло параболічної форми дає змогу на всій довжині отримати значення константи пароутворення 𝑏! ≈ #2⁄3, що дає змогу стверджувати про однакову інтенсивність пароутворення по довжині каналу. Значення вихідних параметрів (швидкість менша на 30-40 м/с та масовий паровміст пари більше в середньому на 30-35 % порівняно з конічним соплом з прямими стінками) у вихідному перерізі сопла параболічної форми також говорять про кращу завершеність процесу пароутворення в ньому. Під час дослідження ефективності профілювання надзвукової частини сопл активного потоку можна стверджувати, що сопло параболічної форми на 4-6 % ефективніше, порівняно з конічним та гіперболічним, в діапазоні значень величини початкового відносного недогрівання (1 – e s0) = 0,2–0,45, про що свідчать одержані результати, подані на рис. 3.17. Водночас сопло еліптичної форми має найвищу ефективність серед всіх сопл, але лише у вузькому діапазоні значень величини початкового відносного недогрівання (1 – e s0) = 0,3–0,4. Сопло, розраховане за формулою Вітошинського експериментально недосліджувалось, оскільки одержані результати числового дослілдження показали його низьку ефективність, порівняно з іншими соплами. Вочевидь, така форма сопла буде прийнятною для іншого елекменту РПСА, а саме для камери змішування. Оцінювання ефективності РПСА з профільованою надзвуковою частиною сопл активного потоку проводилось з використанням ексергетичного методу термодинамічного аналізу, що дало змогу визначити ексергетичну ефективність цих апаратів. Для визначення економічного ефекту від впровадження РПСА застосовувався новітній метод оцінки вартісних показників, а саме – термоекономічний аналіз. В результаті було отримано значення досяжних показників ефективності на різних режимах роботи РПСА. Оцінювання ефективності застосування установок на базі РПСА з профільованою надзвуковою частиною сопл активного потоку було проаналізовано на прикладах теплонасосної системи для потреб опалення вакуумної системи охолодження для виробництва біодизельного палива та системи відведення продуктів згоряння з парогенераторів котельних установок. В результаті проведених теоретичних та експериментальних досліджень були надані вказівки щодо вибору геометричних параметрів надзвукової частини сопла активного потоку РПСА при його застосуванні в термомеханічних системах. Аналіз розрахованих параметрів базових циклів і циклів із використанням агрегатів на базі РПСА, свідчить про перспективність пропонованих установок, оскільки за рахунок зниження термодинамічних параметрів робочої пари на вході в РПСА і значного спрощення конструкції та вартості основного устаткування досягається зменшення витрати робочої пари, підвищення рівня енергоефективності установок та підвищення екологчіної безпеки виробництв, де вони застосовуються. Підвищення ефективності установок, у яких використовується РПСА в середьому буде складати 1,5-2,5 рази.Item The management of state financial resources in China’s higher education: enhancing regional equity, efficiency, and adequacy of financial provision(Sumy State University, 2024) Ян, Ю.; Yan, YuДисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової проблеми, що стосується оптимізації управління державними фінансовими ресурсами у системі вищої освіти Китаю. У контексті зростаючої глобальної конкуренції та важливості інноваційного розвитку, вища освіта відіграє вирішальну роль у створенні людського капіталу, забезпеченні соціальної мобільності та досягненні стратегічних національних цілей. Однак у Китаї значні регіональні диспропорції у фінансуванні вищої освіти створюють серйозні перешкоди на шляху до забезпечення рівності доступу та якості освітніх послуг. Це дослідження зосереджується на розробці теоретичних основ і практичних рекомендацій для вдосконалення управління фінансами у цій сфері. Вища освіта є ключовим елементом національного розвитку, оскільки саме вона формує кваліфікований кадровий потенціал для економіки, стимулює інновації та сприяє соціальній інтеграції. У Китаї, що знаходиться на етапі універсалізації вищої освіти, особливо актуальними є проблеми регіональної рівності, ефективності та адекватності фінансування. Східні регіони країни отримують набагато більше ресурсів, ніж центральні, західні та північно-східні, що створює нерівність у можливостях розвитку. Розподіл фінансових ресурсів у Китаї має суттєвий вплив на соціально-економічну стабільність та міжнародну конкурентоспроможність країни. Метою дослідження є вдосконалення теоретичних і методологічних основ управління державними фінансовими ресурсами у системі вищої освіти Китаю з урахуванням забезпечення регіональної рівності, ефективності та адекватності фінансування. Завданнями дослідження визначено наступні: узагальнити теоретичні засади управління фінансовими ресурсами у вищій освіті, провести аналіз регіональних диспропорцій у фінансуванні вищої освіти у Китаї, оцінити ефективність розподілу фінансових ресурсів за допомогою економетричних моделей, розробити модель оцінки адекватності фінансування у різних регіонах, запропонувати практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів управління фінансовими ресурсами. Дослідження ґрунтується на використанні комбінованих методів: літературний аналіз міжнародного досвіду та сучасних наукових підходів до управління фінансами у вищій освіті, емпіричні дослідження включають використання таких методів, як коефіцієнт Джині для оцінки регіональних нерівностей, моделі σ- та β-конвергенції для визначення тенденцій зближення регіонів за рівнем фінансування, для оцінки ефективності використання фінансових ресурсів задіяно Аналіз охоплення даних (DEA), для оцінки відповідності витрат освітнім потребам здійснено моделювання адекватності фінансування. Робота починається з аналізу теоретичних засад управління державними фінансовими ресурсами у вищій освіті, що охоплює ключові концепції регіональної рівності, ефективності розподілу та адекватності фінансування. Важливим елементом цього аналізу є розмежування понять «рівність» як соціальної справедливості, «ефективність» як оптимального використання ресурсів, і «адекватність» як відповідності фінансування освітнім потребам. У дисертації визначено, що адекватність фінансування є вищою формою рівності, яка включає доступ до освіти на однаковому рівні для різних регіонів з урахуванням їхніх особливостей. Дослідження систематизує ключові принципи управління фінансовими ресурсами у вищій освіті, зокрема: (1) рівність – як основу соціальної справедливості, що забезпечує доступ до освіти незалежно від регіональної приналежності; (2) ефективність – досягнення максимального результату за мінімальних витрат; адекватність – відповідність витрат реальним освітнім потребам. Аналіз регіональних відмінностей у фінансуванні вищої освіти показав, що східні регіони Китаю отримують 40–50% загальних ресурсів, тоді як західні регіони – лише 20–25%. Використання коефіцієнта Джині підтвердило високий рівень нерівності, особливо у доступі до якісної освіти в західних та північно-східних регіонах. Моделі конвергенції показали, що за результатами розрахунку σ-конвергенція можна зробити висновок про поступове зближення рівнів фінансування між регіонами, хоча цей процес є дуже повільним, а β-конвергенція підтверджує, що менш розвинені регіони мають потенціал для швидшого зростання, але для цього потрібні додаткові фінансові інвестиції. Дослідження засвідчило, що регіональні відмінності у фінансуванні вищої освіти є однією з основних проблем у Китаї. Зокрема, східні регіони країни отримують більшу частину ресурсів, тоді як центральні, західні та північно-східні регіони залишаються недофінансованими. Це спричиняє нерівність у доступі до якісної освіти та ускладнює виконання завдань соціальної мобільності. Використання коефіцієнта Джині та моделі конвергенції дозволило виявити тенденції до звуження чи розширення регіональних розривів у фінансуванні. Встановлено, що упродовж 2007–2018 років відбувається поступове зменшення міжрегіональних розривів, але темпи цього процесу залишаються недостатніми, особливо у західних і північно-східних регіонах. Одним із ключових аспектів дослідження є оцінка ефективності розподілу державних фінансових ресурсів. Уперше використано трьохетапну DEA для оцінки ефективності фінансування у вищій освіті Китаю. За допомогою трьохетапного аналізу DEA було виявлено, що основним джерелом втрат ефективності є невідповідність між масштабами фінансування та реальними потребами регіонів. Наприклад, у менш розвинених регіонах часто спостерігається дефіцит ресурсів, тоді як у провінціях зі стабільною економікою ресурси не завжди використовуються раціонально. За допомогою моделі DEA також виявлено, що в 60% регіонів Китаю втрати ефективності спричинені нераціональним розподілом фінансів. Найбільші втрати спостерігаються у провінціях із низьким рівнем економічного розвитку. Аналіз ефективності розподілу дозволив визначити, що ключовою проблемою є недостатнє врахування регіональних потреб і особливостей. Це підтверджує необхідність більш гнучких підходів до управління, що враховують регіональні особливості. У дисертації представлено нову методику оцінки адекватності фінансування, яка базується на розрахунках стандартних витрат на одного студента у різних регіонах. Результати аналізу свідчать, що середній рівень адекватності фінансування у Китаї становить 0,79, що вказує на недофінансування системи вищої освіти. Найгірша ситуація спостерігається у центральних та північно-східних регіонах, де розрив між реальними та необхідними витратами є найбільшим. Водночас у східних регіонах адекватність фінансування значно вища, що створює додаткові переваги для цих регіонів у залученні студентів і кваліфікованих кадрів. У дисертації також удосконалено наукове підґрунтя дослідження ролі інвестицій в освіту у стимулюванні економічного зростання, що відрізняється від існуючих підходів: 1) дослідженням як прямого, так і опосередкованого (через рівень людського та інтелектуального капіталу, виміряними відповідно через середню тривалість навчання та кількість патентів на винаходи) впливу; 2) базуванням на концепції виробничої функції (врахуванням обсягів основного капіталу та робочої сили), скоригованої на рівень урбанізації, економічної залежності від зовнішньої торгівлі та природного приросту населення; 3) використанням моделей панельних регресій з фіксованими та випадковими ефектами. Робота також містить аналіз міжнародного досвіду розподілу фінансових ресурсів у вищій освіті, зокрема в США, Європейському Союзі та Японії. Використання практик «фінансової адекватності» та механізмів підтримки менш розвинених регіонів у цих країнах дозволило сформулювати рекомендації для Китаю. Особливо корисним є досвід розробки багатоканальних систем фінансування, що поєднують державні, приватні та міжнародні джерела. На основі проведених досліджень розроблено рекомендації для вдосконалення управління фінансовими ресурсами необхідно збільшити трансфертні платежі для менш розвинених регіонів, забезпечивши їм необхідний рівень фінансування. Розроблена модель розподілу фінансових ресурсів, яка враховує потреби регіонів та реальні можливості їхньої економіки, дозволяє оптимізувати використання ресурсів. Також в роботі запропоновано створення національної платформи для оцінки ефективності використання фінансових ресурсів, що дозволить ідентифікувати проблемні зони та приймати обґрунтовані управлінські рішення. Для зменшення навантаження на державний бюджет запропоновано cтворення багатоканальної моделі фінансування, що передбачає залучати приватний капітал та міжнародні інвестиції, а також стимулювати партнерства між університетами та бізнесом. Для підвищення прозорості управління та оптимізації розподілу ресурсів запропоновано використання цифрових технологій та впровадження автоматизованих платформ управління фінансами. Розробка міжрегіональних програм обміну досвідом та ресурсами посиле співпрацю між регіонами та підвищить ефективність освітньої системи. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення державної політики у сфері фінансування вищої освіти, а також для створення інтегрованих систем управління ресурсами, що враховують регіональні особливості.Item Детінізація та регуляторна ефективність екологічного оподаткування: оптимізаційне моделювання для забезпечення національної безпеки та раціонального природокористування(Сумський державний університет, 2022) Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Теницька, Ірина Анатоліївна; Tenytska, Iryna Anatoliivna; Гуменна, Юлiя Григорiвна; Humenna, Yuliia Hryhorivna; Кобушко, Яна Володимирівна; Kobushko, Yana Volodymyrivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Рекун, Максим Юрійович; Rekun, Maksym Yuriiovych; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Миненко, Сергій Володимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Скворцова, Поліна Олексіївна; Skvortsova, Polina Oleksiivna; Востриков, Павло Миколайович; Vostrykov, Pavlo Mykolaiovych; Агафонова, Є.О.; Сергієнко, Юлія Сергіївна; Serhiienko, Yuliia Serhiivna; Городецька, М.О.; Король, А.С.Об`єкт дослідження – економічні відносини, що виникають між органами державної влади та бізнесом в процесі формування та функціонування системи екологічного оподаткування. Мета роботи – наукове обґрунтування оптимального навантаження з екологічних податків та їх співвідношення з іншими податками, при якому забезпечується не лише фіскально-регуляторна ефективність екологічних податків, але й рівень сукупного податкового навантаження стає оптимальним, досягається баланс у ланцюзі "національна безпека – детінізація економіки – раціональне природокористування". Під час дослідження використано такі методи як логіко-історичний, системно-структурний аналіз, багатофакторний регресійний та кореляційний аналіз, панельний регресійний аналіз, аналіз часових рядів, каузальне моделювання, лагове моделювання, бібліометричний аналіз. Емпірично підтверджено позитивний вплив екологічного оподаткування на покращення ряду параметрів екологічної, енергетичної та економічної безпеки, а також на детінізацію економіки. Побудовано рейтинги окремих типів екологічних податків за рівнем їх регуляторної ефективності у розрізі різних об’єктів оподаткування. Ідентифіковано національну специфіку каузальних взаємозв’язків між екологічним оподаткуванням та тіньовою економікою. Формалізовано систему детермінант забезпечення раціонального природокористування, безпеки та детінізації національної економіки, що комплексно поєднує соціально-економічне та регуляторне середовище.Item Модель системи управління ефективністю та прогнозування використання електричної енергії(Сумський державний університет, 2020) Сотник, Микола Іванович; Сотник, Николай Иванович; Sotnyk, Mykola Ivanovych; Теліженко, Олександр Михайлович; Телиженко, Александр Михайлович; Telizhenko, Oleksandr Mykhailovych; Жулавський, Аркадій Юрійович; Жулавский, Аркадий Юрьевич; Zhulavskyi, Arkadii Yuriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Коплик, Ігор Володимирович; Коплык, Игорь Владимирович; Koplyk, Ihor Volodymyrovych; Дрозденко, Олексій Олександрович; Дрозденко, Алексей Александрович; Drozdenko, Oleksii Oleksandrovych; Маринич, Тетяна Олександрівна; Маринич, Татьяна Александровна; Marynych, Tetiana Oleksandrivna; Курбатова, Тетяна Олександрівна; Курбатова, Татьяна Александровна; Kurbatova, Tetiana Oleksandrivna; Байстрюченко, Наталія Олегівна; Байстрюченко, Наталия Олеговна; Baistriuchenko, Nataliia Olehivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Опанасюк, Юлія Анатоліївна; Опанасюк, Юлия Анатольевна; Opanasiuk, Yuliia Anatoliivna; Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Павлик, Анатолій Володимирович; Павлик, Анатолий Владимирович; Pavlyk, Anatolii Volodymyrovych; Черноброва, Анна Костянтинівна; Черноброва, Анна Константиновна; Chernobrova, Anna Kostiantynivna; Молошний, Олександр Миколайович; Молошный, Александр Николаевич; Moloshnyi, Oleksandr Mykolaiovych; Шендрик, Сергій Олексійович; Шендрик, Сергей Алексеевич; Shendryk, Serhii Oleksiiovych; Борзенков, Ігор Іванович; Борзенков, Игорь Иванович; Borzenkov, Ihor Ivanovych; Сухоставець, Дар'я Ігорівна; Сухоставец, Дарья Игоревна; Sukhostavets, Daria Ihorivna; Москаленко, Владислав Вікторович; Москаленко, Владислав Викторович; Moskalenko, Vladyslav Viktorovych; Денисенко, Т.; Феденченко, І.; Мащенко, К.; Гасай, А.; Смоленко, С.; Григоренко, Д.; Данильченко, О.; Підопригора, Н.; Сохань, Андрій Олександрович; Сохань, Андрей Александрович; Sokhan, Andrii OleksandrovychОб’єкт дослідження - принципи і методи логіко-структурного моделювання системи управління ефективністю та прогнозування використання теплової і електричної енергії. Мета роботи - моделювання системи управління та прогнозування використання теплової і електричної енергії та апробація отриманих результатів на прикладі закладів освіти.Item Структурно-функціональна мультиплексивна модель розбудови системи екологічних податків в Україні в контексті забезпечення національної безпеки(Сумський державний університет, 2020) Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Мареха, Ірина Сергіївна; Мареха, Ирина Сергеевна; Marekha, Iryna Serhiivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Кобушко, Яна Володимирівна; Кобушко, Яна Владимировна; Kobushko, Yana Volodymyrivna; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana Vitaliivna; Теницька, І.А.; Каторська, І.В.; Костенко, В.В.; Мартишко, Марія Сергіївна; Мартышко, Мария Сергеевна; Martyshko, Mariia Serhiivna; Миргородська, Вікторія Сергіївна; Миргородская, Виктория Сергеевна; Myrhorodska, Viktoriia SerhiivnaОб`єкт дослідження – економічні відносини, що виникають між державою, суб’єктами господарювання та домогосподарствами при справлянні екологічних податків та зміні рівнів екологічної, економічної та енергетичної безпеки. Мета роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження ефективності формування в Україні такої системи екологічних податків, які мають суттєвий та прямий вплив на екологічну, економічну та енергетичну безпеку як складові національної безпеки та побудова індивідуальних траєкторій імплементації саме цих податків.Item Моделювання трансферу екоінновацій в системі «підприємство-регіон-держава»: вплив на економічне зростання та безпеку України(Сумський державний університет, 2020) Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Гончаренко, Олексій Сергійович; Гончаренко, Алексей Сергеевич; Honcharenko, Oleksii Serhiiovych; Олефіренко, Олег Михайлович; Олефиренко, Олег Михайлович; Olefirenko, Oleh Mykhailovych; Рубанов, Павло Миколайович; Рубанов, Павел Николаевич; Rubanov, Pavlo Mykolaiovych; Касаєва, Ю.В.; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Коробець, Олена Михайлівна; Коробец, Елена Михайловна; Korobets, Olena Mykhailivna; Бабій, Тетяна Володимирівна; Бабий, Татьяна Владимировна; Babii, Tetiana Volodymyrivna; Срібранець, Юлія Сергіївна; Срибранец, Юлия Сергеевна; Sribranets, Yuliia Serhiivna; Шкарупа, Іван Сергійович; Шкарупа, Иван Сергеевич; Shkarupa, Ivan Serhiiovych; Треус, Алла Анатоліївна; Треус, Алла Анатольевна; Treus, Alla Anatoliivna; Кальченко, Є.І.; Кучеренко, П.В.Об’єктом дослідження є процеси трансферу екоінновацій в системі «підприємство-регіон-держава» в контексті впливу на економічне зростання та безпеку національної економіки. Метою дослідження – дослідження багатоканального міжсекторального та мультирівневого трансферу екоінновацій, спрямованого на формування передумов для переходу від локальних екопроектів до моделі «зеленого» зростання економіки.Item Податкове регулювання інвестиційної діяльності в Україні(Сумський державний університет, 2021) Подмарьов, О.Ю.В дисертації уточнено змістовну сутність та запропоновано авторське визначення поняття "податкове стимулювання інвестиційної діяльності"; побудовано концептуальну структурну схему податкового регулювання інвестиційної діяльності, що грунтується на групуванні та упорядкуванні окремих елементів податкового регулювання до єдиної системи; обгрунтовано, що податкове регулювання інвестиційної діяльності є фіскально-структурним інструментом державного регулювання інвестиційної діяльності; визначено, що найбільш дієвим інструментом стимулювання інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств є податкові пільги; проаналізовано розвиток податкової системи України, визначено її недосконалість і доведено необхідність подальшого реформування; розроблено науково-методичний підхід щодо оцінювання залежності інвестиційної діяльності від податкового регулювання, що дозволило прогнозувати показник капітальних інвестицій підприємств; здійснено оцінювання фіскальної ефективності системи податкового регулювання в Україні шляхом розрахунку та аналізу релевантних показників; визначено вплив потенційної податкової бази на податкові надходження Зведеного бюджету України.Item Податкове регулювання інвестиційної діяльності в Україні(Сумський державний університет, 2021) Подмарьов, О.Ю.В дисертації уточнено змістовну сутність та запропоновано авторське визначення поняття "податкове стимулювання інвестиційної діяльності"; побудовано концептуальну структурну схему податкового регулювання інвестиційної діяльності, що грунтується на групуванні та упорядкуванні окремих елементів податкового регулювання до єдиної системи; обгрунтовано, що податкове регулювання інвестиційної діяльності є фіскально-структурним інструментом державного регулювання інвестиційної діяльності; визначено, що найбільш дієвим інструментом стимулювання інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств є податкові пільги; проаналізовано розвиток податкової системи України, визначено її недосконалість і доведено необхідність подальшого реформування; розроблено науково-методичний підхід щодо оцінювання залежності інвестиційної діяльності від податкового регулювання, що дозволило прогнозувати показник капітальних інвестицій підприємств; здійснено оцінювання фіскальної ефективності системи податкового регулювання в Україні шляхом розрахунку та аналізу релевантних показників; визначено вплив потенційної податкової бази на податкові надходження Зведеного бюджету України.Item Адміністративно-правові засади реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави(Харківський національний університет внутрішніх справ, 2021) Кошиков, Д.О.Дисертацію присвячено аналізу адміністративно-правових засад реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Охарактеризовано економічну безпеку держави як об’єкт адміністративно-правового регулювання. Визначено зміст, принципи та функції державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Проаналізовано правові засади реалізації такої політики та з’ясовано місце серед них положень адміністративного законодавства. Встановлено систему суб’єктів реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Визначено особливості діяльності загальних та спеціальних суб’єктів. З’ясовано роль та місце органів місцевого самоврядування та інституцій громадянського суспільства в механізмі реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Досліджено сутність та види форм і методів реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Розкрито особливості гарантій прав учасників адміністративно-правових відносин у сфері реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Сформульовано пропозиції щодо формування системи критеріїв оцінки ефективності реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки держави. Визначено шляхи удосконалення формування та реалізації державної політики у сфері забезпечення економічної безпеки, узагальнено зарубіжний досвід такого регулювання та опрацьовано можливості його використання в Україні.