Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
18 results
Search Results
Item Формування капіталу корпоративних підприємств в умовах розбалансованості фінансового ринку(Сумський державний університет, 2023) Дзюба, Вікторія Віталіївна; Dziuba, Viktoriia Vitaliivna; Дзюба, Виктория ВитальевнаДисертація присвячена вирішенню актуальної наукової задачі щодо удосконалення теоретико-методичних та практичних засад формування структури капіталу корпоративних підприємств в умовах розбалансованості фінансового ринку. Формування капіталу корпоративних підприємств (нефінансових корпорацій) є основою їх фінансової політики в якій перетинаються інтереси головних стейкголдерів – акціонерів, менеджменту, інвесторів, кредиторів. Враховуючи широкий склад стейкголдерів нефінансових корпорацій (далі – НФК) та різний рівень впливу на прийняття фінансових рішень, зокрема щодо формування капіталу, визначено п’ять рівнів критеріїв та уточнено їх перелік за рівнями: 1) реальні та потенційні стейкголдери, що мають вплив на економіко-фінансовий стан НФК; 2) зацікавлені у функціонуванні НФК або мають нейтральне ставлення; 3) з формалізованими відносинами між основними стейкголдерами; 4) стейкголдери з якими сформовані фінансові відносини; 5) внутрішні топ-стейкголдери НФК. Для НФК формування капіталу є базовою складовою фінансової політики, яка розглядається як визначена власниками та узгоджена з менеджментом мета фінансового менеджменту, що передбачає розробку алгоритму дій, спрямованих на формування оптимальної структури капіталу, вибір форм та методів її досягнення в короткостроковому і в довгостроковому періоді та відповідає таким ключовим принципам: справедливості; узгодження із чинним законодавством; реалістичності, досяжності, рівня ризикованості, що відповідає рівню апетиту до ризику як власників так і менеджменту компанії. Обґрунтовано, що при формуванні фінансової політики НФК може визначатись три види структури капіталу: фактична структура капіталу – як співвідношення між наявними у розпорядженні НФК в певний період часу різних елементів капіталу, які фіксуються у фінансовій звітності НФК з визначеними зобов’язаннями по їх обслуговуванню; цільова структура капіталу, представлена як прогнозований коридор значень набору таргетів фінансової політики в межах яких, в залежності від зміни системного (недиверсифікованого) ризику НФК може визначатись оптимальна структура; оптимальна структура капіталу – як співвідношення між різними елементами капіталу НФК, яке забезпечує досягнення визначених в межах коридорів стратегічних таргетів фінансової політики, при узгодженому між ключовими стейкголдерами – власниками та менеджерами апетиту до ризику. На основі упорядкування факторів впливу на формування оптимальної структури капіталу за критеріями: 1) середовища в якому вони формуються – зовнішньому (відносяться до системних ризиків, на які у НФК практично відсутні важелі впливу) та внутрішньому (формуються безпосередньо в межах самого підприємства можуть бути врегульовані та контрольовані менеджментом підприємства); 2) за рівнем реалізації фінансової політики – стратегічного та оперативно-тактичного, побудовано матрицю факторів, яка дозволяє максимально узгоджувати позиції власників та топ-менеджерів НФК при формуванні фінансової політики та контролювати досягнення визначених ключових таргетів. Формування капіталу НФК відбувається під впливом cтану кредитного та фондового ринку України, оскільки їх кон’юнктура формує ціни на позиковий капітал, а також можливі обсяги цього капіталу для потреб конкретного корпоративного підприємства. З точки зору світових фондових ринків розмір вітчизняного фондового ринку є незначним, він не входить до переліку країн, фондові ринки яких є мінімально значимі. Фондовий ринок в Україні є ринком державних облігацій: з 2015 по 2022 р. їх частка в структурі торгів зросла з 90 % до 98 % та витісняє найбільш значимі цінні папери для розвитку підприємств не лише реального, а і фінансового сектору економіки. В Україні торги повноцінно відбуваються на трьох фондових біржах – АТ «Фондова біржа ПФТС», АТ «Українська біржа» та ПрАТ «Фондова біржа «Перспектива». Остання здійснює виключне обслуговування операцій з облігаціями внутрішньої державної позики. Певна частка операцій з корпоративними цінними паперами здійснюється на фондовій біржі ПФТС. Максимально диверсифікованими є операції, що здійснюються на Українській фондовій біржі. Аналіз операцій, які відбуваються на фондовому ринку засвідчує, що він повноцінно не виконує своїх функцій і не є джерелом формування капіталу для НФК. Україна має банкоцентричну фінансову систему, тому серед зовнішніх джерел фінансування НФК переважає банківське кредитування. Його стан в довоєнному періоді мав позитивну динаміку щодо надання нових кредитів НФК, їх розмір поступово зростав, що свідчило і про адаптацію бізнесу до впливу пандемії Covid-19. Домінуюча частка кредитів припадає на строк до 1 року, яка коливається в межах від 72,3 % до 88,5 %. НФК використовують кредити лише під фінансування своєї поточної діяльності, що суттєво звужує їх можливості створення нових виробничих потужностей, чи модернізації існуючих. Структура наданих нових кредитів НФК за ВЕД демонструє суттєву розбалансованість між структурою кредитних ресурсів та структурою ВВП України. Структура ж залишків кредитів, що обслуговують НФК є більш наближеною до структури ВВП України. Аналіз динаміки процентної ставки за кредитами засвідчив, що з 2019 р. по січень 2022 р. відбувалось їх поступове зниження внаслідок реалізації політики очищення банківського сектору, проведеної НБУ. Динаміку процентних ставок визначає два чинники: процентні ставки за кредитами для інших НФК, і процентні ставки по кредитам термінами до 1 року та термінами від 1 до 5 років. По кредитам НФК переважають гривневі кредити, їх частка за період 2019 – 2022 рр. поступово зростає з 49 %, до майже 70 %. Використання кредитів в національній валюті, та їх поступове зростання в структурі свідчить про більш вигідні умови їх використання для підприємств, а також зменшення ризиків, пов’язаних з коливанням курсів іноземної валюти. Рівень узгодженості між структурою активів та структурою капіталу НФК є кардинально різним в залежності від ВЕД, при цьому структура капіталу за базовими виробничими ВЕД (сільське, лісове та рибне господарство і промисловість) є неузгодженою зі структурою активів, в першу чергу за термінами. Кожен ВЕД має певні особливості у формуванні фінансового ризику, це обумовлено значним колом чинників, серед яких вагомими є особливості здійснення виробничого процесу та, відповідно формування грошових потоків, здійснення зовнішньоекономічних операцій, переважання в структурі залучених кредитів, в залежності від валюти кредиту – в національній чи в іноземній. З-поміж аналізованих ВЕД максимальний рівень фінансового ризику притаманний НФК сільського, лісового та рибного господарства. Найнижчий рівень фінансового левериджу демонструє діяльність НФК в сфері транспорту, складського господарства – значення левериджу є мінімальним і становить менше 1, незначний рівень левериджу сформований підприємствами промисловості (в межах від 1,871 до 3,4). НФК в основному не налаштовані на залучення позикового капіталу враховуючи низький рівень операційної рентабельності діяльності, що не дозволяє залучати банківські кредити, вартість яких перевищує рівень рентабельності; низький рівень кредитоспроможності в силу низьких показників рентабельності діяльності та окупності вкладеного капіталу, відсутності формальних підстав для виходу на фондовий ринок з метою проведення ІРО. Транспарентність фінансової діяльності НФК є одним із ключових чинників, що створює суттєві розриви в асиметрії інформації, значною мірою впливає на прийняття інвестором рішення щодо розміщення капіталу, є додатковим позитивним чинником, що впливає на прийняття рішення банком чи небанківською фінансовою установою щодо виділення кредитів. В роботі проаналізовано стан транспарентності НФК на основі вибірки, яка сформована із списку Топ-100 українських підприємств за величиною доходу. Сформовано перелік із 46 НФК, які представляють шість ВЕД: сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство; промисловість; будівництво; оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; інформація та телекомунікації. Враховуючи наявність інформації, виходячи із проведеного аналізу вебсайтів НФК визначено групи індикаторів, кожна з яких оцінена за критеріями: група «Загальна інформація про НФК» (наявність та доступність); «Звіт виконавчого органу щодо розгляду та аналізу фінансового стану компанії і результатів її діяльності» (наявність); групи «Основні показники операційної та фінансової діяльності» та «Фінансові звіти» (наявність, актуальність, регулярність та використованість); «Аудиторський звіт та висновок аудиторів» (наявність, актуальність та регулярність). Побудовано рейтинг транспарентності фінансової діяльності НФК, який засвідчив, що стан транспарентності їх фінансової діяльності є вкрай низьким. Менеджмент вітчизняних підприємств не вбачає потреби і не усвідомлює зв’язку між транспарентністю своєї фінансової діяльності та можливості формування оптимальної структури капіталу. Результати рейтингу продемонстрували такий рівень транспарентності: абсолютна (3 НФК/6 %); високий рівень (3/6 %); вище середнього рівня (0); середній рівень (6 /13 %); нижче середнього (13/29 %); низький (10/22 %); неприйнятний рівень транспарентності (11/24 %). Орієнтуючись на показники, які обраховуються Європейським комітетом центральних офісів балансових даних, створений групою центральних банків європейських країн для дослідження фінансового стану НФК, враховуючи можливість їх обрахунку за національними стандартами фінансової звітності запропоновано науково-методичний підхід, який передбачає оцінювання стану ефективності формування структури капіталу НФК на основі використання функції бажаності Харрінгтона. Сформовано 4 групи, які сумарно включають 19 показників: структурні показники балансу; показники процентного навантаження; показники рентабельності діяльності; показники обслуговування та ефективності використання капіталу. Визначено інтегральний показник відповідності критеріям оптимальності структури капіталу підприємств. Відповідність отриманого значення інтегрального показника якості бажаності оптимальної структури капіталу визначаються на основі вербально-числової шкали Харрінгтона. В результаті за всіма НФК інтегральні показники в розрізі кожного року знаходяться в інтервалі, який характеризується як задовільний [0,37-0,63]. Отримані результати відформатовано за спадінням, опираючись на визначене середнє значення отриманого інтегрального показника за кожним НФК. Це дозволило виокремити 4 групи: 1) які мають значення, що наближаються до інтервалу, де бажаність є високою та демонструють стале зростання; 2) з рівномірною динамікою; 3) з тенденцією до подальшого зниження; 4) стійкою тенденцією до слабкої бажаності та наближене значення до низького інтервалу.Item Розробка науково-методичних засад та практичного інструментарію фінансової політики сталого розвитку об'єднаних територіальних громад(Сумський державний університет, 2020) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Пономаренко, Оксана Сергіївна; Пономаренко, Оксана Сергеевна; Ponomarenko, Oksana Serhiivna; Онопрієнко, К.В.; Бойко, О.І.; Венцель, В.Т.; Дербеньов, К.О.; Солодуха, М.В.; Золочеський, В.В.; Півень, В.С.; Олондар, О.О.Об’єктом роботи виступають є економічні відносини, що виникають у процесі фінансового забезпечення та управління сталим розвитком ОТГ. Предметом роботи є теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій застосування фінансової політики, зорієнтованої на забезпечення та регулювання сталого розвитку ОТГ.Item Пріоритети розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграційних процесів(Сумський державний університет, 2021) Гриценко, Лариса Леонідівна; Гриценко, Лариса Леонидовна; Hrytsenko, Larysa Leonidivna; Боярко, І.М.; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana AnatoliivnaУ колективній монографії розкриваються основні пріоритети розвитку національної фінансової системи в процесі євроінтеграції. Розглянуті концептуальні положення побудови механізму модернізації державної фінансової політики сталого розвитку, систематизовані інструменти реалізації боргової політики відповідно до періодизації її розвитку, визначені напрями збільшення державного фінансування та можливості залучення додаткових джерел для сфери культури і мистецтва та охорони здоров’я, досліджена сучасна модель бюджетного процесу з використанням програмно-цільового методу для забезпечення транспарентності вітчизняних публічних фінансів відповідно до європейських стандартів, запропоновані практичні підходи до аналізу спроможності місцевих бюджетів, визначені шляхи удосконалення фінансового сектору з урахуванням міжнародного досвіду, систематизовані можливості та загрози кредитної діяльності вітчизняних банків під впливом тіньової економіки та виявлений її вплив на банківську безпеку, досліджений механізм та інструменти кредитного ризику банків у контексті забезпечення фінансової безпеки держави. Видання призначене для студентів закладів вищої освіти економічного спрямування, може бути корисним для викладачів, аспірантів, науковців, державних службовців і банківських працівників.Item Фінансова політика забезпечення інноваційного розвитку України(Сумський державний університет, 2020) Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia ViktorivnaУ дисертації емпірично підтверджено вагомість інновацій як детермінанти конкурентоспроможності країни, виявлені домінуючі тренди в крос-секторних дослідженнях, пов’язаних із теорією фінансування інновацій та розвитком основних інструментів реалізації ФП забезпечення ІР (податкових, монетарних, бюджетно-інвестиційних), обґрунтовано справедливість гіпотез щодо впливу характеристик фінансової політики на результативність інноваційного розвитку країни, а також вплив структури фінансування витрат на НДДКР на динаміку економічного зростання, оцінено структурні зв’язки між податковими і бюджетно-інвестиційними інструментами реалізації фінансової політики забезпечення інноваційного розвитку та індикаторами інноваційного / інвестиційного розвитку країни і досліджено вплив інструментів монетарної політики на динаміку фінансового забезпечення інноваційного розвитку.Item Фінансова політика забезпечення інноваційного розвитку України(Сумський державний університет, 2020) Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia ViktorivnaУ дисертації емпірично підтверджено вагомість інновацій як детермінанти конкурентоспроможності країни, виявлені домінуючі тренди в крос-секторних дослідженнях, пов’язаних із теорією фінансування інновацій та розвитком основних інструментів реалізації ФП забезпечення ІР (податкових, монетарних, бюджетно-інвестиційних), обгрунтовано справедливість гіпотез щодо впливу характеристик фінансової політики на результативність інноваційного розвитку країни, а також вплив структури фінансування витрат на НДДКР на динаміку економічного зростання, оцінено структурні зв’язки між податковими і бюджетно-інвестиційними інструментами реалізації фінансової політики забезпечення інноваційного розвитку та індикаторами інноваційного / інвестиційного розвитку країни і досліджено вплив інструментів монетарної політики на динаміку фінансового забезпечення інноваційного розвитку.Item Фінансова політика місцевого розвитку(Сумський державний університет, 2020) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Венцель, В.Т.; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina VolodymyrivnaУ монографії досліджено характеристики фінансової політики на місцевому рівні та основні положення партисипативного управління фінансовими ресурсами соціально-економічного розвитку територіальних громад; проведено аналіз фінансових інструментів, що ґрунтуються на участі місцевих спільнот, а також запропоновано шляхи та можливості практичного застосування інструментів колективного фінансування у вітчизняних територіальних громадах; здійснено дослідження теоретико-методологічних засад управління фінансовим потенціалом регіону та аналіз впливу параметрів фінансової автономії органів місцевого самоврядування на макроекономічні показники; розглянуто підходи до визначення фінансової спроможності об’єднаних територіальних громад і проведено аналіз впливу реформи децентралізації на місцеву фінансову політику в Україні. Монографія буде корисною для фахівців і науковців у галузі місцевого самоврядування, працівників державних структур, підприємств, громадських організацій та установ, причетних до сфери місцевих фінансів, викладачів, аспірантів і студентів закладів вищої освіти та всіх тих, хто поглиблено цікавиться пошуком додаткових резервів фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку територіальних громад.Item Розробка науково-методичних засад та практичного інструментарію фінансової політики сталого розвитку об’єднаних територіальних громад(Сумський державний університет, 2019) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Пономаренко, Оксана Сергіївна; Пономаренко, Оксана Сергеевна; Ponomarenko, Oksana Serhiivna; Ярова, Інесса Євгенівна; Яровая, Инесса Евгеньевна; Yarova, Inessa Yevhenivna; Дербеньов, К.О.; Планіда, А.В.; Закорко, А.А.; Терещенко, А.С.; Єременко, О.О.; Багмет, Ксенія Вікторівна; Багмет, Ксения Викторовна; Bahmet, Kseniia Viktorivna; Бойко, О.І.; Онопрієнко, К.В.; Бондар, Олена Володимирівна; Бондарь, Елена Владимировна; Bondar, Olena VolodymyrivnaПредметом роботи є теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій застосування фінансової політики, зорієнтованої на забезпечення та регулювання сталого розвитку ОТГ. Методологічні засади наукової роботи складають фундаментальні положення державних та місцевих фінансів, інвестування, державного регулювання економіки, сучасні концепції управління місцевим соціально-економічним розвитком, а також наукові праці, присвячені проблемам формування та реалізації фінансової політики місцевого розвитку.Item Розробка науково-методичних засад та практичного інструментарію фінансової політики сталого розвитку об’єднаних(Сумський державний університет, 2018) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Пономаренко, Оксана Сергіївна; Пономаренко, Оксана Сергеевна; Ponomarenko, Oksana Serhiivna; Біленко, В.О.; Онопрієнко, К.В.; Бондар, Олена Володимирівна; Бондарь, Елена Владимировна; Bondar, Olena VolodymyrivnaПредметом роботи є теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій застосування фінансової політики, зорієнтованої на забезпечення та регулювання сталого розвитку ОТГ. Методологічні засади наукової роботи складають фундаментальні положення державних та місцевих фінансів, інвестування, державного регулювання економіки, сучасні концепції управління місцевим соціально-економічним розвитком, а також наукові праці, присвячені проблемам формування та реалізації фінансової політики місцевого розвитку.Item Розробка науково-методичних засад та практичного інструментарію фінансової політики сталого розвитку об’єднаних територіальних громад(Сумський державний університет, 2017) Петрушенко, Юрій Миколайович; Петрушенко, Юрий Николаевич; Petrushenko, Yurii Mykolaiovych; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Смоленніков, Денис Олегович; Смоленников, Денис Олегович; Smolennikov, Denys Olehovych; Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna Serhiivna; Пономаренко, Оксана Сергіївна; Пономаренко, Оксана Сергеевна; Ponomarenko, Oksana Serhiivna; Бондар, Олена Володимирівна; Бондарь, Елена Владимировна; Bondar, Olena Volodymyrivna; Біленко, В.О.; Онопрієнко, К.В.Об’єктом роботи виступають є економічні відносини, що виникають у процесі фінансового забезпечення та управління сталим розвитком ОТГ. Предметом роботи є теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій застосування фінансової політики, зорієнтованої на забезпечення та регулювання сталого розвитку ОТГ. Методологічні засади наукової роботи складають фундаментальні положення державних та місцевих фінансів, інвестування, державного регулювання економіки, сучасні концепції управління місцевим соціально-економічним розвитком, а також наукові праці, присвячені проблемам формування та реалізації фінансової політики місцевого розвитку. У ході виконання першого етапу реалізації проекту було запропоновано науково-методологічний підхід до оцінки фінансового потенціалу регіону та досліджено ефективність його використання в регіонах України у 2016 році, досліджено закордонний досвід фінансового забезпечення розвитку територіальних громад в умовах реформи децентралізації, запропоновано концептуальні засади політики ресурсозбереження на рівні територіальних громад, досліджено вплив партисипативного фінансування на соціально-економічний розвиток місцевих спільнот Сумської області, що брали участь у проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Також на І етапі дослідження розпочався процес збору та систематизації статистичних даних щодо функціонування ОТГ в Україні та процесів їх фінансування. Цей процес буде тривати перманентно, оскільки досліджуваний предмет є динамічним, а об’єднані громади будуть продовжувати створюватися. Отримані результати доводять одну із основних гіпотез проекту про те, що фінансовий механізм розвитку ОТГ може виконувати не тільки забезпечувальну, але й регулюючу та інституційну (створювальну) функції, тобто виступати самостійним джерелом та регулятором інституційних змін в територіальних громадах, сприяти реалізації економічного потенціалу соціальної мобілізації, формувати спільні цілі та цінності сталого місцевого розвитку.Item Фінансове забезпечення розвитку системи освіти впродовж усього життя(Сумський державний університет, 2018) Воронцова, Анна Сергіївна; Воронцова, Анна Сергеевна; Vorontsova, Anna SerhiivnaУ дисертації досліджено соціально-економічну сутність та інвестиційну природу фінансового забезпечення системи освіти впродовж усього життя, обґрунтовано основні положення партисипативної концепції його здійснення, запропоновано підхід до визначення потенційного обсягу позабюджетних коштів на освіту, розраховано оптимальну структуру фінансового забезпечення розвитку системи освіти впродовж усього життя, оцінено вплив фінансового потенціалу розвитку системи освіти впродовж усього життя на показники соціально-економічного розвитку України, здійснено діагностику рівня залученості різних стейкхолдерів до фінансування освітніх потреб регіону, розроблено регіональні стратегії переходу до партисипативного фінансування галузі освіти.