Видання, зареєтровані у фондах бібліотеки
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/56
Browse
22 results
Search Results
Item Виклики кібербезпеки індустрії фінансових послуг(Сумський державний університет, 2025) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia VasylivnaМатеріали наукової онлайн-конференції "Виклики кібербезпеки індустрії фінансових послуг" присвячені пошуку системного вирішення проблем у сфері протидії кібеззагрозам у сфері фінансових послуг, підвишенню рівня кіберзахисту об’єктів критичної інфраструктури. Видання розраховане на науковців, викладачів, студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, докторантів та інших зацікавлених осіб.Item Виклики кібербезпеки індустрії фінансових послуг(Сумський державний університет, 2024) Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia VasylivnaЗбірник тез доповідей ІІ наукової онлайн-конференції "Виклики кібербезпеки індустрії фінансових послуг" містить матеріали, що узагальнюють теми цифрових трансформацій в економіці, кіберзагроз у сфері фінансових послуг, інноваційних технологій у протидії кіберзагрозам. Індустрія фінансових послуг стикається з безпрецедентними викликами в галузі кібербезпеки, оскільки цифрові технології та автоматизація стають невід'ємною частиною сучасного бізнесу. Конференція спрямована на обговорення поточних загроз, включаючи атаки на фінансові платформи, загрози конфіденційності даних клієнтів та нові форми кібершахрайства. Були розглянуті на теоретичному рівні найкращі практики захисту інформаційних систем, новітні технологічні рішення, а також регуляторні вимоги.Item Державна інноваційна політика у контексті підвищення конкурентоспроможності економіки України(Сумський державний університет, 2024) Франко, Л.С.У дисертації визначено концептуальне підґрунтя обґрунтування взаємозв’язку ДІП та конкурентоспроможності НЕ, що відрізняється від існуючих поєднанням: 1) аналізу наукового доробку (бібліометричний аналіз у тематичному, просторовому та просторово–часовому вимірах за допомогою інструментарію Vosviewer 1.6.17); 2) аналізу суспільного інтересу до цієї тематики (трендовий аналіз у просторовому вимірі за допомогою інструментарію Google Trends); 3) кореляційного аналізу (підтвердженням залежності Індексу конкурентоспроможності від Глобального інноваційного індексу). Це дозволило виділити основні тематичні напрямки, в межах яких вченими досліджується взаємозв’язок ДІП та конкурентоспроможності НЕ, найбільш потужні дослідницькі мережі, прослідкувати еволюцію трансформації наукового інтересу вчених різних країн світу, диверсифікувати країни за рівнем суспільного інтересу до проблем конкурентоспроможності НЕ та до ДІП, прослідкувати траєкторію зміни суперпозиції європейських країн у 2023 році порівняно з 2021 роком залежно від значень Індексу конкурентоспроможності від Глобального інноваційного індексу. Узагальнено наукові погляди на сутність ДІП, її типологію та нормативно–законодавче забезпечення, підходи, моделі та інструменти її реалізації, її роль у забезпеченні конкурентоспроможності НЕ, її трансформацію під впливом цифровізації суспільно-економічних відносин. Описано напрямки реалізації дослідницької концепції ДІП з урахуванням пом’якшувального, стимулюючого та обмежувального впливу зовнішніх та внутрішніх драйверів конкурентного середовища. Розроблено методичні засади визначення країн-бенчмарків за рівнем сприятливості бізнес-середовища для інноваційного розвитку, кластеризації країн за ефективністю державної політики щодо захисту інтелектуальної власності, обґрунтування домінуючої ролі державних інвестицій в активізації інноваційної активності бізнесу та визначення секторальних інноваційних детермінант конкурентоспроможності країни. У роботі поглиблено методичні засади обґрунтування основних напрямків формування національної стратегії трансферу інноваційних технологій, обґрунтовано засади формування регіональної інноваційної політики на основі кластеризації регіонів України за допомогою карт Кохонена; напрацьовано рекомендації щодо секторальних перспектив дорожньої карти реалізації ДІП. Описано наукове підґрунтя кластеризації країн за ефективністю державної політики щодо захисту інтелектуальної власності як складової ДІП, що відрізняється від існуючих врахуванням елементів індексу інтелектуальної власності та міжнародного індексу захисту інтелектуальної власності, а також обсягу витрат на наукові дослідження та розробки у відсотках до ВВП. Це дозволило виявити ключові проблеми у реалізації державної політики захисту ІВ в Україні та напрацювати рекомендації щодо їх вирішення. Розроблено методичний інструментарій обґрунтування детермінант збільшення масштабів інноваційної діяльності, що відрізняється від існуючих перевіркою за допомогою кореляційно-регресійного аналізу на основі даних України та європейських країн гіпотез щодо залежності динаміки зростання чисельності інноваційно-активних підприємств та обсягів реалізованої ними продукції від інноваційно-орієнтованої інвестиційної активності держави (обсяги державного фінансування науково-дослідних розробок) та бізнесу (обсяги власних коштів підприємств, що інвестуються в інновації), а також від більш усвідомленого ставлення бізнесу до результатів підприємницької активності. Це дозволило емпірично підтвердити домінуючу роль інвестиційної складової ДІП в активізації інноваційної активності бізнесу. Визначено наукові засади визначення основних інноваційних секторальних детермінант конкурентоспроможності країни, що відрізняється від існуючих застосуванням інструментарію нейромережевого моделювання та дозволяє на основі синаптичної ваги оцінити вплив на рейтинг конкурентоспроможності України та країн ЄС середньозважених стандартизованих значень міжнародних індексів, що характеризують інноваційні трансформації за такими секторами: інноваційний розвиток бізнес-середовища; інновації в промисловості; менеджмент інновацій; екоінновації; диджитал-інновації; інтелектуальна власність. Обґрунтвано основні напрямки формування національної стратегії трансферу інноваційних технологій, що на відміну від існуючих, здійснено на основі двоетапного (у 2021 р та 2023 р) опитування регіональних експертів у сфері розробки ДІП, що дозволило визначити основні детермінанти та недоліки існуючого в Україні механізму трансферу інноваційних технологій, оцінити зміну експертних оцінок його сильних та слабких сторін, можливостей та загроз, що відбулася за два роки війни, а також констатувати, що довоєнна стратегія трансферу інновацій, яка визначалася як конкурентна, має бути замінена новою – оборонною, з акцентом на розвитку MilitaryTech, забезпеченні безпеки країни, збільшенні її резистентності до зовнішніх загроз тощо. Розроблено методичне підґрунтя регіональної пріоритетизації при реалізації ДІП на основі здійсненої за допомогою нейромережевого моделювання на основі карт Кохонена кластеризації регіонів України за впливом показників інноваційного розвитку на індекс конкурентоспроможності регіону. Результати формування п’яти класифікаційних груп регіонів засвідчили, що у кластері 0 (Дніпропетровська та Запорізька області) та 4 (м. Київ) спостерігається недостатня розвиненість та адаптація екоінновацій. В той час кластери 1 (Донецька; Кіровоградська; Миколаївська; Волинська; Черкаська, Луганська області) та 2 (Вінницька, Полтавська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська) характеризуються дисбалансом між фінансуванням та результатами наукової діяльності, однак більш розвиненою системою диджиталізації бізнес-процесів. Кластер 3 (Київська, Львівська, Одеська, Харківська області) є найбільш збалансованим, однак необхідно спрямувати більший обсяг фінансування на охорону навколишнього середовища. Визначені рекомендації стали основою для розробки заходів реалізації ДІП у розрізі таких секторальних перспектив: S1 – знаття бар’єрів на зовнішньому ринку; налагодження логістики; дерегуляція та лібералізація бізнесу; подолання корупції; S2 – регламентація дієвих механізмів державного управління процесом впровадження винаходів, звільнення від податкових платежів; запровадження технологій відстеження порушення прав на інтелектуальну власність; S3 – впровадження смарт-спеціалізації, стимулювання трансферу технологій; досягнення самодостатності в енергетиці; реалізація потенціалу України у постачанні DRI (заліза прямого відновлення) та напівфабрикатів для виробництва «зеленої сталі»; S4 – створення національної системи моніторингу еко-відповідності; створення електронних реєстрів природних ресурсів; інтегрування в європейську онлайн-систему Shared Ecology Infrastructure System; «Екологічне патрулювання»; реалізація принципів зеленого виробництва; впровадження державної політики зелених облігацій; S5 – синхронізація українського законодавства із європейськими стандартами; посилення підтримки співпраці стейкхолдерів, в тому числі заохочення співпраці між промисловістю та академічними колами; інвестиції в освіту та розвиток робочої сили; S6 – забезпечення кібербезпеки; підвищення кваліфікації та навичок диджиталізації; цифрове надання державних послуг; інтеграція в Єдиний цифровий ринок; цифровізація бізнесу та використання переваг eSignature; консультативна та фінансова підтримка популяризації застосування новітніх технологій (штучний інтелект; Інтернет речей; дрони; кібернетика; 3D-друк, робототехніка; хмарні сервіси тощо).Item Державна інноваційна політика у контексті підвищення конкурентоспроможності економіки України(Полтавський університет економіки і торгівлі ; Сумський державний університет, 2024) Франко, Л.С.У дисертації визначено концептуальне підґрунтя обґрунтування взаємозв’язку ДІП та конкурентоспроможності НЕ, що відрізняється від існуючих поєднанням: 1) аналізу наукового доробку (бібліометричний аналіз у тематичному, просторовому та просторово–часовому вимірах за допомогою інструментарію Vosviewer 1.6.17); 2) аналізу суспільного інтересу до цієї тематики (трендовий аналіз у просторовому вимірі за допомогою інструментарію Google Trends); 3) кореляційного аналізу (підтвердженням залежності Індексу конкурентоспроможності від Глобального інноваційного індексу). Це дозволило виділити основні тематичні напрямки, в межах яких вченими досліджується взаємозв’язок ДІП та конкурентоспроможності НЕ, найбільш потужні дослідницькі мережі, прослідкувати еволюцію трансформації наукового інтересу вчених різних країн світу, диверсифікувати країни за рівнем суспільного інтересу до проблем конкурентоспроможності НЕ та до ДІП, прослідкувати траєкторію зміни суперпозиції європейських країн у 2023 році порівняно з 2021 роком залежно від значень Індексу конкурентоспроможності від Глобального інноваційного індексу. Узагальнено наукові погляди на сутність ДІП, її типологію та нормативно–законодавче забезпечення, підходи, моделі та інструменти її реалізації, її роль у забезпеченні конкурентоспроможності НЕ, її трансформацію під впливом цифровізації суспільно-економічних відносин. Описано напрямки реалізації дослідницької концепції ДІП з урахуванням пом’якшувального, стимулюючого та обмежувального впливу зовнішніх та внутрішніх драйверів конкурентного середовища. Розроблено методичні засади визначення країн-бенчмарків за рівнем сприятливості бізнес-середовища для інноваційного розвитку, кластеризації країн за ефективністю державної політики щодо захисту інтелектуальної власності, обґрунтування домінуючої ролі державних інвестицій в активізації інноваційної активності бізнесу та визначення секторальних інноваційних детермінант конкурентоспроможності країни. У роботі поглиблено методичні засади обґрунтування основних напрямків формування національної стратегії трансферу інноваційних технологій, обґрунтовано засади формування регіональної інноваційної політики на основі кластеризації регіонів України за допомогою карт Кохонена; напрацьовано рекомендації щодо секторальних перспектив дорожньої карти реалізації ДІП. Описано наукове підґрунтя кластеризації країн за ефективністю державної політики щодо захисту інтелектуальної власності як складової ДІП, що відрізняється від існуючих врахуванням елементів індексу інтелектуальної власності та міжнародного індексу захисту інтелектуальної власності, а також обсягу витрат на наукові дослідження та розробки у відсотках до ВВП. Це дозволило виявити ключові проблеми у реалізації державної політики захисту ІВ в Україні та напрацювати рекомендації щодо їх вирішення. Розроблено методичний інструментарій обґрунтування детермінант збільшення масштабів інноваційної діяльності, що відрізняється від існуючих перевіркою за допомогою кореляційно-регресійного аналізу на основі даних України та європейських країн гіпотез щодо залежності динаміки зростання чисельності інноваційно-активних підприємств та обсягів реалізованої ними продукції від інноваційно-орієнтованої інвестиційної активності держави (обсяги державного фінансування науково-дослідних розробок) та бізнесу (обсяги власних коштів підприємств, що інвестуються в інновації), а також від більш усвідомленого ставлення бізнесу до результатів підприємницької активності. Це дозволило емпірично підтвердити домінуючу роль інвестиційної складової ДІП в активізації інноваційної активності бізнесу. Визначено наукові засади визначення основних інноваційних секторальних детермінант конкурентоспроможності країни, що відрізняється від існуючих застосуванням інструментарію нейромережевого моделювання та дозволяє на основі синаптичної ваги оцінити вплив на рейтинг конкурентоспроможності України та країн ЄС середньозважених стандартизованих значень міжнародних індексів, що характеризують інноваційні трансформації за такими секторами: інноваційний розвиток бізнес-середовища; інновації в промисловості; менеджмент інновацій; екоінновації; диджитал-інновації; інтелектуальна власність. Обґрунтвано основні напрямки формування національної стратегії трансферу інноваційних технологій, що на відміну від існуючих, здійснено на основі двоетапного (у 2021 р та 2023 р) опитування регіональних експертів у сфері розробки ДІП, що дозволило визначити основні детермінанти та недоліки існуючого в Україні механізму трансферу інноваційних технологій, оцінити зміну експертних оцінок його сильних та слабких сторін, можливостей та загроз, що відбулася за два роки війни, а також констатувати, що довоєнна стратегія трансферу інновацій, яка визначалася як конкурентна, має бути замінена новою – оборонною, з акцентом на розвитку MilitaryTech, забезпеченні безпеки країни, збільшенні її резистентності до зовнішніх загроз тощо. Розроблено методичне підґрунтя регіональної пріоритетизації при реалізації ДІП на основі здійсненої за допомогою нейромережевого моделювання на основі карт Кохонена кластеризації регіонів України за впливом показників інноваційного розвитку на індекс конкурентоспроможності регіону. Результати формування п’яти класифікаційних груп регіонів засвідчили, що у кластері 0 (Дніпропетровська та Запорізька області) та 4 (м. Київ) спостерігається недостатня розвиненість та адаптація екоінновацій. В той час кластери 1 (Донецька; Кіровоградська; Миколаївська; Волинська; Черкаська, Луганська області) та 2 (Вінницька, Полтавська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернігівська) характеризуються дисбалансом між фінансуванням та результатами наукової діяльності, однак більш розвиненою системою диджиталізації бізнес-процесів. Кластер 3 (Київська, Львівська, Одеська, Харківська області) є найбільш збалансованим, однак необхідно спрямувати більший обсяг фінансування на охорону навколишнього середовища. Визначені рекомендації стали основою для розробки заходів реалізації ДІП у розрізі таких секторальних перспектив: S1 – знаття бар’єрів на зовнішньому ринку; налагодження логістики; дерегуляція та лібералізація бізнесу; подолання корупції; S2 – регламентація дієвих механізмів державного управління процесом впровадження винаходів, звільнення від податкових платежів; запровадження технологій відстеження порушення прав на інтелектуальну власність; S3 – впровадження смарт-спеціалізації, стимулювання трансферу технологій; досягнення самодостатності в енергетиці; реалізація потенціалу України у постачанні DRI (заліза прямого відновлення) та напівфабрикатів для виробництва «зеленої сталі»; S4 – створення національної системи моніторингу еко-відповідності; створення електронних реєстрів природних ресурсів; інтегрування в європейську онлайн-систему Shared Ecology Infrastructure System; «Екологічне патрулювання»; реалізація принципів зеленого виробництва; впровадження державної політики зелених облігацій; S5 – синхронізація українського законодавства із європейськими стандартами; посилення підтримки співпраці стейкхолдерів, в тому числі заохочення співпраці між промисловістю та академічними колами; інвестиції в освіту та розвиток робочої сили; S6 – забезпечення кібербезпеки; підвищення кваліфікації та навичок диджиталізації; цифрове надання державних послуг; інтеграція в Єдиний цифровий ринок; цифровізація бізнесу та використання переваг eSignature; консультативна та фінансова підтримка популяризації застосування новітніх технологій (штучний інтелект; Інтернет речей; дрони; кібернетика; 3D-друк, робототехніка; хмарні сервіси тощо).Item Трансфер зелених інновацій в енергетиці України: мультиплікативна стохастична модель переходу до вуглецево-нейтральної економіки(Сумський державний університет, 2022) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Вакуленко, Ігор Анатолійович; Vakulenko, Ihor Anatoliiovych; Матвєєва, Юлiя Тагiбекiвна; Matvieieva, Yuliia Tahibekivna; Мінченко, Марія Геннадіївна; Minchenko, Mariia Hennadiivna; Єльнікова, Юлія Василівна; Yelnikova, Yuliia Vasylivna; Голиченко, Ксенія Валеріївна; Holychenko, Kseniia Valeriivna; Сагер, Людмила Юріївна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Вороненко, В'ячеслав Ігорович; Voronenko, Viacheslav Ihorovych; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Ус, Яна Олександрівна; Us, Yana Oleksandrivna; Колотіліна, Олена Василівна; Kolotilina, Olena Vasylivna; Тимощенко, В.К.; Петрина, В.В.; Пушкарь, А.Я.Об’єкт наукової роботи – економічні відносини, що виникають у ланцюзі від створення зелених енергоінновацій до їх масштабування та формування саморегульованої вуглецево-нейтральної економічної системи. Предмет наукової роботи – методологічні положення та методичний інструментарій багатокритеріального моделювання найбільш ефективного та швидкого трансферу енергоінновацій, що створить основу дорожньої карти переходу до вуглецево-нейтральної економіки. Мета – формалізація оптимальних умов для вертикального/горизонтального кроссекторного трансферу енергоінновацій на основі розробленої стохастичної KTT-GSCM моделі, яка стане основою для формування дорожньої карти оптимізації траєкторії переходу до вуглецево-нейтральної моделі розвитку національної економіки. В результаті підготовки наукової роботи, виконавцями отримано такі результати: 1. Систематизовано теоретичні підходи до вивчення драйверів переходу до вуглецево-нейтральної економіки . 2. Здійснено аналіз світового досвіду у сфері наукових досліджень щодо подалання енергетичної бідності та підтримки інновацій у сфері відновлюваної енергетики. 3. Розроблено науково-методичний підхід щодо моделювання та прогнозування інноваційно-інвестиційної складової у розвитку відновлювальної енергетики.Item Когнітивна модель комерціалізації інновацій в умовах Індустрії 4.0: захист інтелектуального капіталу, маркетинг та комунікації(Сумський державний університет, 2022) Сагер, Людмила Юріївна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Сигида, Любов Олексіївна; Syhyda, Liubov Oleksiivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Росохата, Анна Сергіївна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Котенко, Станіслав Ігорович; Kotenko, Stanislav Ihorovych; Тютюник, Інна Володимирівна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Хоменко, Лілія Миколаївна; Khomenko, Liliia Mykolaivna; Нехорошкова, Юлія Миколаївна; Nekhoroshkova, Yuliia Mykolaivna; Ілляшенко, А.П.; Шевченко, К.В.; Шимошенко, А.О.; Назаренко, А.П.Об’єкт дослідження – економічні відносини, що виникають між стейкхолдерами у процесі перетворення ідеї в інновації, а далі – в економічну вигоду, з урахуванням відповідного маркетингово-комунікаційного супроводу й інтелектуальної захищеності. Мета роботи – формалізація оптимальних умов для дифузії та масштабування інновацій на глобальному ринку в умовах Індустрії 4.0 на основі розробленої когнітивної моделі комерціалізації інновацій, яка стане основою формування дорожньої карти оптимізації комерціалізаційних процесів на основі поєднує трьох критеріальних ознак – ефективні комунікації, інтелектуальна захищеність та маркетинговий супровід. В результаті підготовки наукової роботи, виконавцями отримано такі результати: 1. Систематизовано теоретичні підходи та кращі світові практики комерціалізації інновацій. 2. Здійснено аналіз світового досвіду розроблення моделей комерціалізації інновацій, що містять переваги та прогалини цих моделей. 3. Розроблено методологічні схеми розширеної та спрощеної комунікаційної взаємодії учасників ланцюга комерціалізації інновацій, що враховують типи стейкхолдерів, залучених до конкретних ланцюгів, та комбінацію їх «жорстких» і «м’яких» навичок.Item Коопетиція "бізнес – освіта – наука": інституційно-економічні моделі трансферу інновацій для національної безпеки та сталого розвитку(Сумський державний університет, 2023) Майборода, Тетяна Миколаївна; Mayboroda, Tetyana; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Швіндіна, Ганна Олександрівна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Артюхов, Артем Євгенович; Artiukhov, Artem Yevhenovych; Койбічук, Віталія Василівна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Колотіліна, Олена Василівна; Kolotilina, Olena Vasylivna; Тютюник, Сергій Анатолійович; Tiutiunyk, Serhii Anatoliiovych; Півень, Дарина Андріївна; Piven, Daryna Andriivna; Габенко, М.; Харченко, Д.Під час виконання звітного етапу проєкту одержано результати контент-аналізу системи коопетиції "бізнес-освіта-наука" і трансферу інновацій для забезпечення сталого розвитку, що дозволило виявити явні і неявні бар’єри, когнітивні упередження та ефекти в системі "бізнес-освіта-наука". Поглиблено методологічні засади зменшення ризиків трансферу та впровадження інновацій в системі коопетиційної взаємодії, що відрізняються від існуючих поєднанням методів детермінованого і стохастичного моделювання. Формалізовано параметри просторово-часових координат коопетиційної взаємодії у процесі трансферу інновацій за допомогою структурного моделювання. Розроблено аналітичні матеріали щодо зменшення ризиків інноваційної діяльності. Сформовано фундаментальні основи коопетиційної взаємодії стейкхолдерів в системі "бізнес-освіта-наука", що на відміну від існуючих охоплюють поведінкові моделі з урахуванням нелінійної поведінки, соціо-економіко-екологічних конфліктів на стадіях життєвого циклу інновацій. Визначені конкурентні, коопераційні та коопетиційні патерни. Удосконалено науково-методичні підходи до тестування системи якості трансферу знань, що зробило можливим виявлення значень абсорбційної здатності окремих елементів системи "бізнес-освіта-наука" на основі адаптованої моделі “black box – gray box – white box”. Основні наукові положення, висновки та рекомендації є практично орієнтованими, носять характер методичних розробок.Item Виклики кібербезпеки індустрії фінансових послуг(Сумський державний університет, 2023) Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia VasylivnaЗбірник тез доповідей конференції "Виклики кібербезпеки індустрії фінансових послуг" містить матеріали, що узагальнюють теми цифрових трансформацій в економіці, кіберзагроз у сфері фінансових послуг, інноваційних технологій у протидії кіберзагрозам.Item Комерціалізація інновацій: захист інтелектуального капіталу, маркетинг та комунікації(Сумський державний університет, 2022)У монографії розглядаються теоретико-методологічні та методичні підходи до вирішення проблеми комерціалізації інновацій. Висвітлено особливості здійснення інноваційного підприємництва, розкриті соціальні аспекти інноваційної підприємницької діяльності, систематизовані та розкриті особливості інновацій у цифровому маркетинговому середовищі, описані економічні та організаційні особливості комерціалізації інновацій, визначені ключові аспекти забезпечення інтелектуального захисту у процесі комерціалізації інновацій, викладено дослідження цифрових технологій та механізмів забезпечення комерціалізації інновацій, а також здійснено аналіз глобальних трендів розвитку інноваційної діяльності.Item To Make the World Smarter and Safer(Sumy State University, 2021)У матеріалах подані тези XV Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та викладачів Лінгвістичного навчально-методичного центру кафедри іноземних мов СумДУ. До збірника ввійшли наукові дослідження, присвячені актуальним проблемам сучасних інноваційних технологій та процесів у науці, техніці та різних сферах людської діяльності. Для молодих науковців, викладачів і студентів усіх факультетів.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »