Факультет електроніки та інформаційних технологій (ЕлІТ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20
Browse
2 results
Search Results
Item Багатоетапний метод глибинного навчання з попереднім самонавчанням для класифікаційного аналізу дефектів стічних труб(National Aerospace University "Kharkiv Aviation Institute", 2021) Москаленко, Владислав Вікторович; Москаленко, Владислав Викторович; Moskalenko, Vladyslav Viktorovych; Зарецький, Микола Олександрович; Зарецкий, Николай Александрович; Zaretskyi, Mykola Oleksandrovych; Москаленко, Альона Сергіївна; Москаленко, Алена Сергеевна; Moskalenko, Alona Serhiivna; Коробов, Артем Геннадійович; Коробов, Артем Геннадьевич; Korobov, Artem Hennadiiovych; Ковальський, Ярослав Юрійович; Ковальский, Ярослав Юрьевич; Kovalskyi, Yaroslav YuriiovychРозроблено багатоетапний метод машинного навчання з попереднім самонавчанням для класифікаційного аналізу дефектів на стінках стічних труб за зображеннями відеоінспекції. Об’єктом дослідження є процес розпізнавання дефектів на стінках стічних труб. Предметом дослідження є метод машинного навчання для класифікаційного аналізу дефетів стічних труб на зображеннях відеоінспекції за умов обмеженого та незбалансованого набору розмічених навчальних даних. Запропоновано п’ятиетапний алгоритм навчання класифікатора. На першому етапі відбувається контрастне навчання з використанням екземпляр-прототипної контрасної функції втрат, де для вимірювання схожості закодованих зразків використовується нормалізована відстань Евкліда. На другому етапі розглядаються два варіанти регуляризованої функції втрат – триплетна функція NCA та контрастноцентрована функція. Регуляризуюча складова на другому етапі навчання використовується для штрафування за помилку округлення вихідного вектора ознак до дискретного виду і забезпечує реалізацію інформаційного пляшкового горла. На наступному етапі здійснюється обчислення двійкового коду кожного класу для реалізації кодів, що виправляють помилки, але з урахуванням структури класів і відношень між їх ознаками. Отриманий еталонний вектор кожного класу є цільовою розміткою зображення для навчання з використанням крос-ентропійної функції втрат. Останній етап навчання здійснює оптимізацією параметрів вирішувальних правил за інформаційним критерієм для врахування дисперсії розподілу класів в двійковому просторі Хеммінга. Для порівняння результатів навчання на різних етапах та в рамках різного підходу використовується мікро-усереднена метрика F1, що обчислюється на тестових даних. Результати, отримані на відкритому наборі даних Sewer-ML, підтверджують придатність запропонованого методу навчання до практичного використання, отримане значення F1- метрики дорівнює 0,977. Було показано, що запропонований метод забезпечує збільшення значення мікро-усередненої метрики F1 на 9 % порівняно з результатами, отриманими традиційним методом навчання.Item Monitoring and forecasting systems for electricity consumption in educational institutions(Primedia eLaunch, 2020) Сотник, Микола Іванович; Сотник, Николай Иванович; Sotnyk, Mykola Ivanovych; Маринич, Тетяна Олександрівна; Маринич, Татьяна Александровна; Marynych, Tetiana Oleksandrivna; Дрозденко, Олексій Олександрович; Дрозденко, Алексей Александрович; Drozdenko, Oleksii Oleksandrovych; Leontiev, P.; Теліженко, Олександр Михайлович; Телиженко, Александр Михайлович; Telizhenko, Oleksandr MykhailovychПідвищення ефективності використання первинних енергетичних ресурсів та енергії є однією з актуальних проблем. Зменшення обсягів використання теплової, електричної енергії можливе за рахунок техніко-технологічного удосконалення основних та допоміжних процесів. Іншим, не менш важливим фактором, є розробка та впровадження організаційно-технічних заходів, які стосуються режимів функціонування підприємств та організацій, узгодження між собою режимів електро- та теплоспоживання, регулювання електроспоживання. Вирішення проблеми підвищення енергоефективності технологічних процесів – це, перш за все, скорочення витрат електричної енергії. За існуючих технологій генерації електричної енергії в Україні на теплових та атомних електростанціях, скорочення споживання електричної та теплової енергії пов’язане зі скороченням генерації електроенергії, а, отже, і зі зменшенням викидів у атмосферу парникових газів та інших забруднюючих речовин. Будь-який технологічний процес (якщо навіть у ньому не утворюються шкідливі для довкілля відходи), у якому використовується електроенергія завжди має негативний «екологічний слід», тому проблема ефективного та економного використання електричної енергії є загальнодержавною у будь-якій країні.