Факультет електроніки та інформаційних технологій (ЕлІТ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20
Browse
5 results
Search Results
Item Дослідження резонансних характеристик багатозв’язних квазіоптичних систем(Сумський державний університет, 2025) Шкурко, М.А.У кваліфікаційній роботі проведено аналіз резонансних характеристик багатозв’язних квазіоптичних систем. Розглянуто різні типи структур з пов’язаними відкритими резонаторами, включаючи системи з дифракційними решітками, періодичними металодіелектричними структурами та відбивальними елементами. Проведено порівняльний аналіз основних типів багатозв’язних структур, визначено їх переваги та області ефективного застосування в НВЧ-електроніці.Item Дослідження просторових та хвилеводних характеристик однорядних періодичних металевих неоднорідностей(Сумський державний університет, 2025) Колосок, О.Є.У кваліфікаційній роботі проведено аналіз фізичних основ черенковського та дифракційного випромінювань, їх збудження у періодичних структурах, а також умов ефективної трансформації поверхневих хвиль у об’ємні. Розглянуто теоретичні методи, зокрема модель коливального диполя та метод заданого струму, і виконано моделювання елементів зв’язку на основі дифракційних решіток. Проаналізовано вплив геометричних параметрів структури на резонансні властивості та діаграми спрямованості. Окрему увагу приділено методам «холодного» моделювання та перспективам практичного застосування результатів у НВЧ-техніціItem Чисельне моделювання дифракційно-черенковського випромінювання в напівнескінечному діелектрику, що екрановано дифракційною решіткою(Сумський державний університет, 2024) Будко, Д.Р.Кваліфікаційна робота присвячена чисельному моделюванню дифракційно-черенковського випромінювання в напівнескінечному діелектрику (ε = 2.05, ε = 10), екранованому дифракційною решіткою. Досліджено фізичні процеси взаємодії просторових гармонік випромінювання в системі діелектрична пластина – дифракційна решітка у зонах Брілюена 1_0, 4_(0,-1)^(-1), 4_(0,-1,2)^(-1), 5_(-1)^(-1), 3_(-1)^(-1), 1_0, 4_(0,-1,-2)^(-1), 4_(1,0,-1,-2)^(-1) Проаналізовано сучасні підходи до чисельного й експериментального моделювання явища, а також отримано результати, які можуть бути використані для розробки НВЧ-техніки.Item Дослідження параметрів резонансних електродинамічних систем із сфероїдальними резонаторами(Сумський державний університет, 2024) Дмитренко, С.В.Бакалаврська робота присвячена дослідженню електродинамічних властивостей відкритих резонаторів для вимірювання комплексної діелектричної проникності матеріалів з малими втратами. В роботі проаналізовано конструкції та принципи роботи резонаторів з плоскопаралельною діелектричною пластиною та необмеженими плоскими дзеркалами, а також напівсферичних і сфероїдальних резонаторів. Результати досліджень показали, що введення відбивної дифракційної решітки та планарного діелектричного хвилеводу в систему відкритого резонатора дозволяє значно поліпшити його резонансні характеристики. Це відкриває нові можливості для використання таких резонаторів у практичних застосуваннях, зокрема в областях, де необхідні високоточні вимірювання діелектричних властивостей матеріалів.Item До питання підвищення ефективності відбору енергії від розподілених джерел типу діелектричний хвилевід - дифракційна решітка(Сумський державний університет, 2016) Воробйов, Геннадій Савелійович; Воробьев, Геннадий Савельевич; Vorobiov, Hennadii Saveliiovych; Рубан, Анатолій Іванович; Рубан, Анатолий Иванович; Ruban, Anatolii Ivanovych; Прокопчук, Ольга Володимирівна; Прокопчук, Ольга Владимировна; Prokopchuk, Olha VolodymyrivnaПрактичний інтерес, з точки зору підвищення відбору енергії від електронного потоку або діелектричного хвилеводу (ДХ) в приладах дифракційної електроніки, представляють більш складні дворядні дифракційні решітки (ДР), виконані в різних комбінаціях: відбивна - напівпрозора ДР, система дворядних відбивних ДР, дворядних металодіелектричних структур в поєднанні з відбивною ДР. Оскільки теорія таких випромінюючих систем до теперішнього часу не створена, то ключовим моментом у вивченні їх електродинамічних властивостей є принципи експериментального моделювання.