Haiku texts as the innovation means of learning/teaching foreign language
No Thumbnail Available
Date
2020
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Гнозис
Article
Date of Defense
Scientific Director
Speciality
Date of Presentation
Abstract
Хайку - жанр традиційної японської ліричної поезії, відомий з 16 століття. У самостійний жанр ця поезія, яка носила тоді назву хокку, виділилася в 16 столітті. Сучасну назву було запропоновано в 19 столітті поетом Масаока Сікі. Поет, що пише хайку, називається хайдзін
Хайку – жанр традиционной японской лирической поэзии, известный с 16 века. В самостоятельный жанр эта поэзия, носившая тогда название хокку, выделилась в 16 веке. Современное название было предложено в 19 веке поэтом Масаока Сики. Поэт, пишущий хайку, называется хайдзин.
Haiku is a genre of traditional Japanese lyric poetry that has been around since the 16th century. This poetry, then called hokku, emerged as an independent genre in the 16th century. The modern name was suggested in the 19th century by the poet Masaoka Shiki. The poet who writes haiku is called haijin.
Хайку – жанр традиционной японской лирической поэзии, известный с 16 века. В самостоятельный жанр эта поэзия, носившая тогда название хокку, выделилась в 16 веке. Современное название было предложено в 19 веке поэтом Масаока Сики. Поэт, пишущий хайку, называется хайдзин.
Haiku is a genre of traditional Japanese lyric poetry that has been around since the 16th century. This poetry, then called hokku, emerged as an independent genre in the 16th century. The modern name was suggested in the 19th century by the poet Masaoka Shiki. The poet who writes haiku is called haijin.
Keywords
хайку, haiku, хокку, hokku, тривірш, трехстишье, three-line poem, образ, image
Citation
Kozlovska A. Haiku texts as the innovation means of learning/teaching foreign languagе. Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» – Спеціальний тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». 2020. Том І (86). № 2. С. 193-200.