Магніто-деформаційний ефект в двошарових плівкових системах

Abstract

Вперше представлені результати теоретичних досліджень магніто-деформаційного ефекту (МДЕ) в двошарових плівкових матеріалах з урахуванням попередніх результатів, отриманих для одношарових плівок. При створенні елементарної теорії отримані співвідношення для коефіцієнта поздовжньої тензочутливості (КТ, ) для двошарової плівкової системи типу "біпластина", без урахування можливих процесів взаємної дифузії атомів. Кількісною характеристикою МДЕ є магнітний коефіцієнт КТ, який дорівнює B  (1/)(/B), яка описує зміну електричного опору плівки при її деформації в зовнішньому магнітному полі. В кінцеве співвідношення для МДЕ входять величини R,  (питомий опір), B (магнітний коефіцієнт питомого опору) та друга похідна  по деформації і магнітому полю. Остання величина не розраховується, а вимірюється експериментально. Аналіз співвідношення для граничних випадків для B, коли d1 >> d2 і d1 << d2, дозволяє розрахувати величину КТ при певних значеннях магнітного поля. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27816For the first time a theoretical study of magnetodeformation effect (MSE) in double-layer film materials is presented, taking into account the previous results obtained for single-layer films. When creating the elementary theory one derives the well-known coefficient for longitudinal strain coefficient (SC, ) for a double-layer film system of the type, “biplate”, without taking into account the possible processes of mutual diffusion of atoms. The MSE is quantified by the magnetic coefficient of the SC B (1/ ) ( / B), which describes the change of the film’s electrical resistance under its deformation in the external magnetic field. In the finite ratio for MSE, considered by the appropriate index for three possible orientations of the magnetic field relative to the direction of the flow of electric current (which coincides with direction of the longitudinal SC) the right-hand-side consists of the following values: R, (resistivity), B (magnetic coefficient of resistivity) and second-order partial derivative with respect to strain and magnetic field. The latter is not calculated from the first principles but is measured experimentally. Analyzing the ratio for the limiting cases for B, when d1 >> d2 and d1 << d2, leads to predicting as to how the SC depends on the size of the magnetic field. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27816