Матеріально-побутові та соціальні умови проживання учнів-трудрезервників у період відбудови економіки України (1943-1950 рр.)

Abstract

Стаття присвячена дослідженню історії повсякденного життя вихованців навчальних закладів системи державних трудових резервів в умовах відбудовчих процесів 1943-1950 рр. Зокрема аналізуються матеріально-побутові та соціальні умови проживання трудрезервників. Дослідження базується на матеріалах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України та регіональних архівних установ.Статья посвящена исследованию истории повседневной жизни воспитанников учебных заведений системы государственных трудовых резервов в условиях восстановительных процессов в 1943-1950 гг. В частности анализируются материальнобытовые и социальные условия проживания трудрезервников. Исследование базируется на материалах Центрального государственного архива высших органов власти и управления Украины и региональных архивных учреждений.The article is devoted to the analysis of material living and social conditions of the students of Labour Reserves system institutions in 1943-1950. During the post-war reconstruction, the mentioned centralized system performed the task of ensuring the strategic sectors of Soviet economy by young workers. It was semi-military and also largely provided the function of social protection of juvenile. Most students lived in hostels while studying. The state advertised the guaranteed right to free housing for students of Labour Reserves schools. There were quite high regulatory requirements for housing and equipment for dormitories. This circumstance was very positively perceived by young people. However, in practice, hostels often did not satisfy the established standards. The lack of furniture, soft equipment and fuel as well as problems of cramped spaces, lack of sanitation, poor social conditions prevented the normal functioning of dormitories. Poor living conditions were one of the main causes of escape from the studied educational institutions. The barracks regime reigned in hostels. Students lived on a very strict and clear daily time-table. Hostel superintendents and educators were present in the places of residence permanently to monitor the observance of the daily routine and strict discipline. They conducted morning and evening check-ups, gave commands for awakening and retreat, examined the appearance of students and their rooms. The research is based on materials from Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine and some Ukrainian regional archives