Ecologically Harmonized Agricultural Management for Global Food Security

Abstract

На сьогодні головним завданням є забезпечення продовольчої безпеки в умовах зростання населення. У цьому контексті сільське господарство є життєво важливою галуззю. Поряд із цим сучасні агровиробничі методи, що збільшили його ефективність та обсяг, виснажують агроекосистеми на різних рівнях просторового розвитку (місцевому, регіональному, національному та глобальному). Це призводить до пошуку вдосконалених методів управління сільським господарством і вимагає глибокого вивчення соціально-екологічних та економічних аспектів екологізації сільського господарства на шляху до глобальної продовольчої безпеки. Розкриття перспективних агроменеджмент-практик, що відповідають цілям продовольчої та екологічної безпеки, узгоджується з дослідженнями взаємозв’язків природи та навколишнього середовища, глобальних тенденцій, що стосуються проблем глобальної продовольчої безпеки, а також соціальних та екологічних проблем розвитку сільського господарства. Визначення нових викликів, з якими стикається світове співтовариство, забезпечуючи достатню кількість їжі (доступність, екологічний тягар, різноманітність та якість, торговий потенціал тощо) дозволяє узагальнити та класифікувати існуючі цільові рішення щодо екоінтенсифікації. Вони класифікуються за новизною (традиційні, традиційні, проміжні та нові технології), за типом (технологічні, управлінські та інституційні інновації) та за масштабами (на рівні ферм та галузі / громади).

Обеспечение продовольственной безопасности в условиях роста населения является в настоящее время главной заботой. В этом контексте сельское хозяйство - жизненно важная отрасль. Наряду с этим современные методы агропроизводства, повысившие его эффективность и объем, истощают агроэкосистемы на разных уровнях пространственного развития (местном, региональном, национальном и глобальном). Это ведет к поиску улучшенных методов управления сельским хозяйством и требует глубокого исследования социально-экологических и экономических аспектов озеленения сельского хозяйства на пути к глобальной продовольственной безопасности. Выявление перспективных практик агроуправления, соответствующих целям продовольственной и экологической безопасности, согласуется с исследованиями взаимосвязей природы и окружающей среды, глобальных тенденций, касающихся проблемных вопросов глобальной продовольственной безопасности, а также социальных и экологических проблем развития сельского хозяйства. Выявление новых проблем, с которыми сталкивается мировое сообщество при обеспечении достаточным количеством продуктов питания (доступность, экологическая нагрузка, разнообразие и качество, торговый потенциал и т. д.) позволяет обобщить и классифицировать существующие целевые решения эко-интенсификации. Они классифицируются по новизне (традиционные, традиционные, промежуточные и новые платформенные технологии), по типу (технологические, управленческие и институциональные инновации) и по масштабу (внутри фермы и на уровне отрасли / сообщества).

Ensuring the food security in the context of growing population is the major concern currently. In this context an agriculture is a vital industry. Alongside this, modern agri-production methods, which have increased its efficiency and volume, deplete agro-ecosystems at different levels of spatial development (local, regional, national and global). This leads to a search for improved methods of agricultural management and requires an in depth investigation of socio-ecological and economic aspects of agricultural greening on the way towards the global food security. Uncovering of promising agri-management practices corresponding with the food and environmental security goals goes in line with the studies of nature and environment interrelations, global trends concerning the problem issues of global food security, as well as social and environmental concerns of agriculture development in countries feeding the world, specifically, Ukraine. An identification of new challenges that the global community is facing in while providing enough food (an accessibility, an environmental burden, diversity and quality, a trade potential, etc.) allows to generalize and classify existing eco-intensification targeted solutions. They are classified by novelty (conventional, traditional, intermediate and new platform technologies), by type (technological, management and institutional innovations) and by scale (on-farm and industry/community level).