Моделювання впливу цифрових технологій на рівень кіберзлочинності в країні

Abstract

Сьогодні цифрові технології не просто змінюють реальність — вони тісно переплітаються з нею, формуючи нову екосистему, у якій усі сфери життя — від банківських послуг і державного управління до освіти й медицини — перебувають під постійним впливом цифровізації. Цей процес приносить численні переваги: швидке ухвалення рішень, автоматизацію рутинних завдань, доступ до інформації в один клік. Водночас разом із новими можливостями виникають і нові загрози — кіберзлочинність стрімко еволюціонує, набуваючи складних форм, поширеності й небезпеки. Хакерські атаки, витоки даних, цифрове шахрайство стали реальними викликами, що впливають не лише на окремих користувачів, а й на бізнес, державні інституції та національну безпеку. Цифровий світ надав людству неймовірну свободу, але водночас – нові форми вразливості. Актуальність теми, обраної для дослідження, визначається динамічним розвитком цифрових технологій, який супроводжується зростанням кіберзагроз у всьому світі. Хоча цифрові інновації відкривають нові перспективи, вони одночасно формують ризиковане середовище, вразливе до зловживань та злочинної діяльності в кіберпросторі. Мета кваліфікаційної роботи полягає у побудові економетричної моделі, яка дозволить кількісно оцінити вплив цифровізації на рівень кіберзлочинності з урахуванням соціально-економічних, технологічних та інституційних чинників у країнах. Об’єктом дослідження є країни з різним рівнем розвитку. Предметом дослідження є вивчення залежності між інтенсивністю технологічних інновацій та динамікою кіберінцидентів. Задачами дослідження є аналіз теоретичних підходів до взаємозв’язку цифровізації та кіберзлочинності; формування панельної бази даних по 20 країнах за період 2015 – 2024 років; проведення кореляційного аналізу та побудова регресійних моделей (OLS, Fixed Effects, Random Effects) для виявлення статистично значущих залежностей; інтерпретація отриманих результатів з урахуванням національних особливостей кожної країни; а також вироблення рекомендацій щодо того, як цифровий розвиток впливає на кібербезпеку та як ці зв’язки можна врахувати при формуванні державної політики. Окрему увагу в дослідженні приділено кейс-аналізу українського підприємства «ДЕЛОТА» (м. Суми), яке демонструє практичні підходи до кіберзахисту в умовах воєнного стану, забезпечуючи безпеку цифрової інфраструктури в реальному часі. Для досягнення поставленої мети та задач дослідження були використані такі методи дослідження: методи кореляційного аналізу, аналізу фіксованих та випадкових ефектів. Усі етапи обробки даних, побудови моделей та візуалізації результатів було реалізовано за допомогою мов програмування Python. Інформаційною базою кваліфікаційної роботи є данні міжнародних організацій (ITU, World Bank, World Integrated Trade Solution), національних звітах з кібербезпеки та сучасних наукових публікаціях у сфері цифрової економіки та кіберзлочинності. Основний науковий результат кваліфікаційної роботи полягає в побудові аналітичної моделі, яка підтверджує існування системних взаємозв'язків між інтенсивністю цифровізації та динамікою кіберзлочинності, що дозволяє визначити типові закономірності впливу цифровізації на кіберзлочинність. Одержані результати можуть бути використані для формування цифрової політики, вдосконалення стратегії кібербезпеки та прогнозування кіберризиків у країнах із трансформаційними економіками.

Today, digital technologies are not merely transforming reality—they are becoming an integral part of it, forming a new ecosystem in which all spheres of life - from banking and public administration to education and medicine - are constantly shaped by digitalization. This process brings numerous benefits: faster decision-making, automation of routine tasks, and one-click access to information. At the same time, new opportunities also bring new threats - cybercrime is rapidly evolving, gaining complexity, prevalence, and danger. Hacker attacks, data leaks, and digital fraud have become real challenges that affect not only individual users but also businesses, government institutions, and national security. The digital world has provided humanity with incredible freedom, but also new forms of vulnerability. The relevance of the topic chosen for the study is determined by the dynamic development of digital technologies, which is accompanied by the growth of cyber threats around the world. While digital innovations open up new perspectives, they also create a risky environment that is vulnerable to abuse and criminal activity in cyberspace. The purpose of the qualification work is to build an econometric model that will allow to quantify the impact of digitalization on the incidence of cybercrime, taking into account socio-economic, technological and institutional factors in countries. The object of the study is countries with different levels of development. The subject of the study is the relationship between the intensity of technological innovation and the dynamics of cyber incidents. The objectives of the study are to analyze theoretical approaches to the relationship between digitalization and cybercrime; to create a panel database of 20 countries for the period 2015-2024; to conduct correlation analysis and build regression models (OLS, Fixed Effects, Random Effects) to identify statistically significant dependencies; to interpret the results, taking into account the national characteristics of each country; and to develop policy recommendations on how digital transformation impacts cybersecurity and how these links can be taken into account in the formation of state policy The study pays special attention to the case study of the Ukrainian enterprise DELOTA (Sumy), which demonstrates practical approaches to cyber defense under martial law, maintaining real-time security of digital infrastructure. The following research methods were used to achieve the goal and objectives of the study: correlation analysis, fixed and random effects analysis. All stages of data processing, model building, and results visualization were implemented using Python programming languages. The information base of the qualification work is based on data from international organizations (ITU, World Bank, World Integrated Trade Solution), national cybersecurity reports, and modern scientific publications in the field of digital economy and cybercrime. The main scientific result of the qualification work is the construction of an analytical model that confirms the existence of systemic relationships between the intensity of digitalization and the dynamics of cybercrime, which allows to determine the typical patterns of the impact of digitalization on cybercrime. The results obtained can be used to formulate digital policy, improve cybersecurity strategy and predict cyber risks in countries with transformational economies.