До біографії Амета Озенбашли

Abstract

У статті йдеться про одного із лідерів кримськотатарського національного руху першої половини ХХ ст. Амета Озенбашли. Охарактеризована його діяльність в період національно-визвольних змагань 1917-1920 рр., зокрема участь у скликанні й організації І Курултаю кримськотатарського народу. За матеріалами архівно-слідчої справи Г. Порохівського, що зберігається в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, висвітлено невідомі сторінки його біографії - перебування в Криму та Румунії у 1943-1944 рр. Приділено увагу питанню взаємовідносин А. Озенбашли з румунською Спеціальною службою інформації, яка допомогла йому й іншим кримськотатарським біженцям переїхати до Румунії. С, the Crimea, the Crimean Tatars, Milliy Fyrqa, Romania, Hnat Porokhovsky.В статье речь идет об одном из лидеров крымскотатарского национального движения первой половины ХХ в. Амете Озенбашлы. Охарактеризована его деятельность в период национально-освободительной борьбы 1917-1920 гг. В том числе участие в созыве и организации Курултая крымскотатарского народа. По материалам архивноследственного дела Г. Порохивського, которое хранится в Отраслевом государственном архиве Службы безопасности Украины, освещены неизвестные страницы его биографии - пребывание в Крыму и Румынии в 1943-1944 гг. Уделено внимание вопросу взаимоотношений А. Озенбашлы с румынской Специальной службой информации, которая помогла ему и другим крымскотатарским беженцам переехать в Румынию.The article is devoted to the public and political activity of Amet Ozenbashly who was one of the leaders of the Crimean Tatar national movement in the first half of the XX century. His public activity during the period of the national liberation movement (1917-1920) is characterized in the article. Amet Ozenbashly’s participation in convening and conducting the Constituent Assembly of the Crimean Tatar nation (the first Kurultai), his activity within the Directory and the Central Committee of the Crimean Tatar national party “Milliy Fyrqa” is also emphasized in the work. A. Ozenbashly didn’t immigrate after the defeat of the national revolution. At the beginning of the 1920s he participated in the establishment of the Crimean Autonomous Soviet Socialist Republic and was the member of its Central Executive Committee. He also held the position of the headmaster in the Crimean pedagogical college, the Deputy People’s Commissar of Finance; he practiced as a neurologist in Simferopil and was engaged in the literature activity. He was repressed in 1928. He was sentenced to death but his verdict was changed to 10 years of imprisonment. He was released from prison prematurely in 1934. A. Ozenbashly’s activity during the period of the German occupation is characterized in the study. He wrote the memorandum about the collaboration with the German although the document was not manifested. He made covert public statements against the collaboration with the German. He urged the Crimean Tatars to choose the third way (neither Hitlerism nor Stalinism) and value their own national interests above all. Because of risk of being arrested he had to hide. According to H. Porokhovsky’s (the former colonel of the UNR army, the leader of the Ukrainian military emigration in Romania, the employee of the Romanian special information service) archive-investigation file A. Ozenbashly moved to Odesa and then to Romania with his assistance. Being in this Balkan country he established linkages with the leaders of the Crimean Tatar emigration in Turkey, helped the refugees from the Crimea to settle in Romania and got ready to move to Istanbul. However he was arrested and repressed by the Soviet intelligence agency for the second time in spring 1945.