Блок контролю роботи вентиляторів

Abstract

У рішенні задачі подальшого поліпшення охорони праці особливе місце займає вентиляція вибухонебезпечних приміщеннях, що забезпечує санітарно-гигеєнічні властивості і безпечний стан атмосфери приміщення. Останнім часом зросла роль вентиляції і в створенні умов для високопродуктивної роботи у вибухонебезпечних приміщеннях. Вимоги безперервного підвищення безпеки праці і інтенсифікація виробничих процесів поставили перед копальневою вентиляцією ряд нових завдань і стали причиною її швидкого розвитку в останнє десятиліття. До роботи вентиляційної установки пред'являються особливі вимоги в частині надійності і безперебійності провітрювання вибухонебезпечних приміщень. Проблема автоматизації установок вентиляторів в основному полягає в забезпеченні дистанційного і автоматичного пуску і зупинки вентиляторів, дистанційного керування шиберами і лядами для реверсування струменя повітря; включення резервного вентилятора при аварійної зупинки робітника; дистанційного контролю за продуктивністю і депресією вентиляторів з поданням аварійного сигналу диспетчерові при відключенні контрольованих параметрів від заданих меж; дистанційного контролю за температурою підшипників вентилятора і електродвигуна, що забезпечує подання аварійного сигналу при перегріванні підшипників. Крім того, в системі автоматизації установок вентиляторів мають бути передбачені захисту і блокування від коротких замикань, від затяжного пуску, від перевантажень електродвигуна вентилятора, від обриву поля збудження синхронного електродвигуна, від випадання електродвигуна з синхронізму, від зниження напруги на шинах 6 Кв. Будь-яке порушення нормальної роботи агрегатів вентиляторів повинне супроводжується відключенням його з поданням диспетчерові аварійного сигналу. Механізація і інтенсифікація робіт з шкідливими чинниками призводять до значного виділення в атмосферу приміщень різних шкідливих домішок: метану, вуглекислого газу, пилу. Проте, зростаючий об'єм шкідливих домішок не може бути компенсований збільшенням кількості повітря, що подається у вибухонебезпечні приміщення. Підвищити ефективність провітрювання можна шляхом раціонального використання помірної кількості повітря при відповідному перерозподілі повітря по приміщеннях. Вирішити це завдання можливо тільки шляхом повної автоматизації процесу провітрювання, тобто створення системи автоматичного регулювання режиму вентиляції вибухонебезпечних приміщень. Найбільш ефективним методом управління буде автоматичний, при якому у вибухонебезпечних приміщеннях встановлюються автоматичні системи датчиків, що реагують на зміну вентиляційних параметрів і регулюють відповідно до цього подання повітря. Автоматизація і регулювання режиму роботи вентиляторів - потужний чинник вдосконалення технологічного процесу поліпшення умов праці.