Comparative analysis of EU membership candidate countries legal economic framework (Ukraine, Georgia, Moldova)

Abstract

The article represents the results of analytical review and comparative analysis of EU membership candidate countries legal economic framework for Ukraine, Georgia and Moldova. The aim of the research is to show opportunities and illuminate the gaps for ti mely fulfillment of obligation in framework of euro integration process. The choice of countries is determined by similarity of political, economic, and social conditions including, inter alia: 1) the aftermath of the global economic crisis; 2) political crisis; 3) threat to sovereignty and territorial integrity, including the risk of armed conflict (the unlawful annexation of the Crimea and Sevastopol and destabilization in the Eastern Ukraine; occupation of Abkhazia and South Ossetia in Georgia; and the Transnistria conflict in Moldova). The comparative analysis determined some similarities in positive shifts for all countries. In the article is underlined that first steps to be taken as a matter of priority toward implementing the sustainable development and green economy objectives should include the development of the Governmental Action Plan to support transition toward a green growth model; establishment of the governmental coordination and information centre; adoption of a unified system of sustainable development and green growth indicators; development and introduction of a smart system of economic incentives including tax exemptions, no - interest or low - interest loans for businesses introducing resource - saving technologies and environmental protectio n facilities (wastewater treatment facilities, waste recycling plants etc.); legislation of mechanisms facilitating the involvement of the public in resource management and decision-making.

У статті представлено результати порівняльного аналізу виконання умов Угод про Асоціацію країнами-претендентами з позицій правового супроводу та економічної можливості. Вибір країн для аналізу виходив з того, що євроінтеграційні реформи, які проводяться в Україні, Грузії та Молдові, відбуваються у схожих політичних, економічних, соціальних умовах. Проведене дослідження дозволило виокремити позитивні зрушення в поступі держав. Конретизація результатів для України дозволила сформулювати конкретні рекомендації. Першочерговими кроками в реалізації довгострокових цілей сталого розвитку і “зеленої” економіки повинно бути розроблення Урядового плану дій щодо переходу до “зеленого” зростання (“зеленої” економіки); створення урядового координаційного й інформаційного центру, затвердження єдиної системи державних індикаторів сталого розвитку та успішності “зеленої” політики; розвинутої системи економічних стимулів, запровадження таких стимулів, як надання податкових пільг, безвідсоткових або за зниженими відсотками кредитів суб’єктам господарювання, що застосовують ресурсозберігаючі технології і створюють об’єкти природоохоронної інфраструктури (очисні споруди, сміттєпереробні комплекси тощо); законодавче закріплення механізмів участі громадськості в управлінні ресурсами та прийнятті рішень. У статті підкреслюється, що особливого значення стратегія “зеленого” зростання набуває для України, оскільки може стати основою відновлення зруйнованих територій на Сході України, де повернення до попередньої моделі соціально-економічного розвитку вбачається неможливим.

В статье представлены результаты сравнительного анализа выполнения условий соглашений об ассоциации странами-претендентами с позиций правового сопровождения и экономической возможности. Выбор стран для анализа исходил из того, что евроинтеграционные реформы проводятся в Украине, Грузии и Молдове в подобных политических, экономических, социальных условиях. Конретизация результатов для Украины позволила сформулировать конкретные рекомендации. Первоочередными шагами в реализации долгосрочных целей устойчивого развития и “зеленой” экономики должны быть разработка Правительственного плана действий по переходу к “зеленому росту” (“зеленой” экономике), создание правительственного координационного и информационного центра, утверждение единой системы государственных индикаторов устойчивого развития и успешности “зеленой” политики; развитой системы экономических стимулов, введение таких стимулов, как предоставление налоговых льгот, беспроцентных или по сниженным процентам кредитов субъектам хозяйствования, которые применяют ресурсосберегающие технологии и создают объекты природоохранной инфраструктуры (очистные сооружения, мусороперерабатывающие комплексы и т.п.); законодательное закрепление механизмов участия общественности в управлении ресурсами и принятии решений. В статье подчеркивается, что особое значение стратегия “зеленого” роста приобретает для Украины, поскольку может стать ключевой основой восстановления разрушенных территорий на Востоке Украины, где возвращение к предыдущей модели социально-экономического развития оказывается невозможным.