Особливості перекладу фразеологічних одиниць в публіцистичних текстах коронавірусної тематики

Abstract

Мета: полягає в аналізі специфіки перекладу фразеологізмів на прикладах коронавірусних публіцистичних текстів, у виявленні труднощів з якими стикаються перекладачі, та висвітленні фразеологізмів в COVID-тематиці у сьогоднішній періодиці, а також в створенні оптимального комплексу вправ, які допоможуть вдосконалити перекладацьку компетенцію студента-перекладача. Теоретичне значення: полягає у розгляді фразеологічних одиниць в коронавірусних текстах, аналізу способів перекладу фразеологізмів у публіцистичних текстах та розробленні комплексу вправ на базі публіцистичних текстів. Актуальність теми зумовлена нерозкритістю застосування фразеологічних зворотів у сфері публіцистики, та безпосередньо природою фразеологічних одиниць, яка і створює безліч труднощів не тільки для іноземного читача, але і для перекладача, що займається адаптацією іноземного вислову на мову перекладу. Також, у галузі перекладознавства відчуваються суттєві пробіли в дослідженнях щодо використання фразеологічних одиниць в публіцистиці, та специфіки відтворення фразеологізмів на українську мову. Під час написання роботи була застосована наступна методологічна база дослідження: 1. загально-наукові методи (критичний аналіз літературних джерел, спостереження, моделювання, і дедуктивний та індуктивний); 2. лінгвістичні методи (порівняння, зіставний та типологічний метод). Під час написання наукової роботи було здійснено теоретичне обґрунтування фразеологічних одиниць, відбувся розгляд використання фразеологізмів у публіцистичних текстах, а також був проведений аналіз особливостей використання фразеологічних зворотів на прикладах публіцистичних текстів коронавірусної тематики. Можна відмітити, що вид фразеологічної одиниці не впливав на обраний спосіб перекладу, велику роль грав контекст, наявність еквівалента чи аналога у мові перекладу, та культурна складова фразеологізму. Після критичного аналізу наукових джерел, можна зробити висновок, що врахування особливостей фразеологічних одиниць, дотримання етапів підготовки студентів, правильний розвиток компетенцій студентів-перекладачів стають базовими критеріями для створення комплексу вправ. Згідно з нашим дослідженням, навчання перекладу фразеологізмів на основі публіцистики допоможе сформувати знання студентів з лінгвокраїнознавчої сторони, поглибити знання з граматичних та лексичних особливостей, вдосконалити соціокультурну, перекладацьку та комунікативну компетенції студента.

Цель: заключается в анализе специфики перевода фразеологизмов на примерах коронавирусных публицистических текстов, в выявлении трудностей, с которыми сталкиваются переводчики, и раскрытии фразеологизмов в COVID-тематике в сегодняшней периодике, а также в создании оптимального комплекса упражнений, которые помогут усовершенствовать компетенцию студента-переводчика. Теоретическое значение: состоит в рассмотрении фразеологических единиц в коронавирусных текстах, анализе способов перевода фразеологизмов в публицистических текстах и разработке комплекса упражнений на базе публицистических текстов. Актуальность темы обусловлена нераскрытостью применения фразеологических оборотов в сфере публицистики, и непосредственно природой фразеологических единиц, которая создает множество трудностей не только для иностранного читателя, но и для переводчика, занимающегося адаптацией иностранного выражения на язык перевода. Также в области переводоведения ощущаются существенные пробелы в исследованиях по использованию фразеологических единиц в публицистике и специфике воспроизведения фразеологизмов на украинский язык. При написании работы была применена следующая методологическая база исследования: 1. общенаучные методы (критический анализ литературных источников, наблюдение, моделирование, а также дедуктивный и индуктивный); 2. лингвистические методы (сравнение, сопоставимый и типологический метод). При написании научной работы было осуществлено теоретическое обоснование фразеологических единиц, состоялось рассмотрение использования фразеологизмов в публицистических текстах, а также был проведен анализ особенностей использования фразеологических оборотов на примерах публицистических текстов коронавирусной тематики. Можно заметить, что вид фразеологической единицы не влиял на выбранный способ перевода, большую роль играл контекст, наличие эквивалента или аналога в языке перевода и культурная составляющая фразеологизма. После критического анализа научных источников, можно заключить, что учет особенностей фразеологических единиц, соблюдение этапов подготовки студентов, правильное развитие компетенций студентов-переводчиков становятся базовыми критериями для создания комплекса упражнений. Согласно нашему исследованию, обучение переводу фразеологизмов на основе публицистики поможет сформировать знания студентов с лингвострановедческой стороны, углубить знания по грамматическим и лексическим особенностям, усовершенствовать социокультурную, переводческую и коммуникативную компетенцию студента.

Goal: to analyze the specifics of translation of phraseological units on the basis of coronavirus publicistic texts, to reveal the challenges faced by translators, and to cover phraseological units in COVID-topic in today’s periodicals, as well as to create effective complex of exercises, that will help to improve the translator’s skills. Theoretical meaning: сonsists in the consideration of the phraseological units in the coronavirus texts, the analysis of the methods of translation of phraseological units in the publicistic texts, and the development of a complex of exercises on the basis of the publicistic texts. The relevance of the topic is determined by the lack of discovery of the use of phraseological units in the publicism and directly the nature of phraseological units, which creates many challenges both for the foreign reader and for the translator involved in the adaptation of a foreign expression into the target language. There are also significant gaps in the field of translation studies in research on the use of phraseological units in publicism and the specifics of the phraseological units’ translation into the Ukrainian language. During the research the following methodological basis of the study was applied: 1. general scientific methods (critical analysis of literary sources, observation, modeling, as well as deductive and inductive); 2. linguistic methods (comparison, contrastive and typological method). In the course of the scientific paper, a theoretical background of phraseological units was carried out, the use of phraseological units in publicistic texts was examined, and the analysis of the peculiarities of using phraseological units on the basis of publicistic texts of coronavirus issue was carried out. It can be noted that the type of phraseological unit did not affect the chosen method of translation ‒ the context, the presence of an equivalent or analogue in the target language and the cultural aspect of the phraseological unit played a major role. After a critical analysis of scientific sources, we can conclude that consideration of the features of phraseological units, compliance with the stages of student training, the proper development of student-translator competences become the basic criteria for creating a complex of exercises. Based on our research, teaching the translation of phraseological units based on publicity will help to develop students’ knowledge with regard to linguistic and culture studies, to enhance the knowledge of grammatical and lexical features, to improve the socio-cultural, interpreting and communicative competence of a student.