Innovations in government management of the healthcare system: forecasting of COVID-19 consequences in social, investment and business development

Abstract

Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання необхідності проведення інноваційної політики урядом у сфері охорони здоров’я у зв’язку з трансформацією траєкторії соціальноекономічного розвитку країни через пандемію COVID-19. Основною метою даного дослідження є прогнозування двох сценаріїв розвитку основних показників соціально-економічного розвитку країни: з урахуванням пандемії COVID-19 та можливий перебіг подій без впливу епідеміологічних загроз. Систематизація літературних джерел та підходів щодо проведення інноваційної діяльності та визначення обсягу негативних наслідків для національної економіки, через введення карантинних обмежень засвідчила, що це питання є досить актуальним по всьому світі. Дослідження питання трансформації траєкторії економічного розвитку України в статті здійснено в наступній логічній послідовності: 1) збір статистичної інформації, що включає 118 індикаторів соціального розвитку, стану капітального інвестування та ділових очікувань підприємств України та відсіювання мультиколінеарних показників серед них; 2) проведення декомпозиції часових рядів окремо для проміжку за 5 років до карантину та з урахуванням впливу пандемії; 3) прогнозування наслідків пандемії по досліджуваним індикаторам економічного розвитку у 2020-2022 роках за допомогою перетворення часового ряду в ряд Фур‘є. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи перевірки на мультиколінеарність коефіцієнтами Пірсона, декомпозиції адитивних моделей на трендову та циклічну складову, виділення циклічних коливань методом швидкого перетворення Фур’є, екстраполяція побудованих моделей на наступні роки та перевірка якості побудованих моделей за допомогою F-тесту, періодом дослідження обрано щоквартальні дані за 2015-2020 роки. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що серед досліджуваних факторів соціально-економічного розвитку велика частина зазнала значних трансформацій, через введення урядом карантинних обмежень. Це обумовлює необхідність проведення інноваційної політики у сфері охорони здоров’я для мінімізації подібних наслідків у майбутньому.This paper summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on the issue of the need for an innovative policy in the area of health protection at the link with the transformation of the social and economic development of the country through the pandemic COVID-19. The main goal of this study is to predict two scenarios for the development of the main indicators of the country's socio-economic development: considering the pandemic COVID-19 and the possible course of events without the influence of epidemiological threats. The systematization of literary sources and approaches to innovation and the determination of the volume of negative consequences for the national economy, due to the introduction of quarantine restrictions, has shown that this issue is quite relevant around the world. The study of the transformation of the trajectory of economic development of Ukraine in the article was carried out in the following logical sequence: 1) collection of statistical information, including 118 indicators of social development, the state of capital investment and business expectations of Ukrainian enterprises and screening of multicollinear indicators among them; 2) performing a time series decomposition separately for the interval 5 years before quarantine and taking into account the impact of the pandemic; 3) forecasting the consequences of the pandemic according to the investigated indicators of economic development in 2020-2022 by turning the time series into the Fourier series. The methodological tools of the study were methods of checking for multicollinearity by Pearson coefficients, decomposition of additive models into trend and cyclic components, selection of cyclic oscillations by fast Fourier transform, extrapolation of constructed models for subsequent years and quality control of constructed models by F-test quarterly data for 2015-2020 are selected. The study empirically confirms and theoretically proves that among the socio-economic development factors studied, most experienced significant transformations due to the introduction of quarantine restrictions by the government. This leads to the need for innovation policy in the health sector in order to minimize such consequences in the future.