Економічні відносини в регіональних системах управління: державно-приватне партнерство

Abstract

У статті розглянуто особливості державно-приватного партнерства як форми економічних відносин у регіональних системах управління, досліджено європейський досвід його використання та необхідність подальшого запровадження в Україні. Так, автором визначено, що для регіонів така форма співпраці дозволяє модернізувати інфраструктуру галузі міського господарства із мінімальним залученням власних чи бюджетних коштів, а для приватного партнера – дозволяє працювати на попередньо недоступному ринку й одержувати прибуток від управління модернізованими об’єктами ЖКГ. Встановлено, що основними моделями державного приватного партнерства в європейській практиці господарювання є: 1) модель оператора; 2) модель кооперації; 3) модель концесії; 4) модель договору; 5) модель лізингу. Вибір тієї чи іншої моделі залежить від виду діяльності та інфраструктурної мережі, в яких реалізується проект державно-приватного партнерства. У вітчизняній практиці розвиток державно-приватного партнерства реалізується у відповідному центрі, який повинен сприяти містам України в залученні інвестицій, необхідних для модернізації та сталого розвитку насамперед житлово- комунального господарства й інших галузей.

В статье рассмотрены особенности государственно-частного партнѐрства как формы экономических отношений в региональных системах управления, исследованы европейский опыт его использования и необходимость дальнейшего внедрения в Украине. Так, автором определено, что для регионов такая форма сотрудничества позволяет модернизировать инфраструктуру отрасли городского хозяйства с минимальным привлечением собственных или бюджетных средств, а для частного партнѐра – позволяет работать на предварительно недоступном рынке и получать прибыль от управления модернизированными объектами ЖКХ. Установлено, что основными моделями государственного частного партнѐрства в европейской практике хозяйствования являются: 1) модель оператора; 2) модель кооперации; 3) модель концессии; 4) модель договора; 5) модель лизинга. Выбор той или иной модели зависит от вида деятельности и инфраструктурной сети, в которых реализуется проект государственно-частного партнѐрства. В отечественной практике государственно-частного партнѐрства реализуется в соответствующем центре, который должен способствовать городам Украины в привлечении инвестиций, необходимых для модернизации и устойчивого развития прежде всего жилищно-коммунального хозяйства и других отраслей.

In the article the features of public-private partnerships as a form of economic relations in regional systems management are considered, the European experience of its use and the need for further implementation in Ukraine are studied. Thus, the author determined that this form of regional cooperation allows the industry to upgrade the infrastructure of urban economy with minimal involvement or their budget, and the private partner – can work to reach pre-market and profit from the modernized facilities management utilities. It was established that the basic model of public private partnership in the European practice of management are: 1) operator's model; 2) cooperation model; 3) concession model; 4) contract model; 5) leasing model. The choice of the model depends on activity and infrastructure network, in which a project of public-private partnerships realizes. In domestic practice, the development of public-private partnership is implemented in the centres, which should help Ukraine cities to attract investments needed for modernization and sustainable development of the first housing and communal services and other industries.