Діджитальна архівація пам’ятників як об’єктів публічної меморіалізації задля збереження культурної спадщини України

Abstract

Мета роботи – розроблення методології збору атрибутивної інформації, опису, аналізу, систематизації та міждисциплінарної інтерпретації даних щодо фізичного стану та соціально-політичних індикаторів пам’ятників та меморіалів, включно з тими, які постраждали внаслідок військових дій чи окупації шляхом їх діджитальної архівації з подальшою репрезентацією на двомовному веб-сайті для забезпечення сталого розвитку суспільства та підвищення конкурентоспроможності України у світі. Цей звіт складений за результатами першого (2023 рік) та другого (2024 рік) етапів проєкту. Обидва етапи вміщували два аспекти дослідницької діяльності: теоретичний та прикладний. Теоретичний аспект передбачав детальне розроблення термінологічного апарату та методології дослідження, використання методів і технік для формування масиву достовірної і репрезентативної інформації, розроблення теоретико-методологічних рекомендацій щодо кількості та якості пам’ятників з огляду на репрезентацію соціальних, гендерних, національних та інших наративів. Аналітико-прикладний аспект передбачав отримання вибірки пам’ятників, які стали предметом дослідження проєкту по Сумській, Полтавській, Чернігівській, Київській, Івано Франківській, Рівненській, Закарпатській, Тернопільській, Львівській, Волинській, Житомирській, Одеській, Кіровоградській, Хмельницькій та Черкаській областях, а також створення двомовного (українсько-англійського) сайту проєкту на платформі СумДУ задля швидкого доступу до бази даних стосовно наявного стану публічної меморіалізації культурної спадщини України. Під час виконання проєкту вирішені такі завдання: 1. Конкретизовано термінологічний апарат дослідження з уточненням дефініцій таких понять, як «архівація», «діджиталізація», «каталогізація», «меморіалізація», «пам’ятник», «українська ідентичність». 2. Проведено аналіз реєстрів пам’яток національного та місцевого значення з метою вибору пам’ятників, що будуть предметом дослідження. 3. Методологічно розроблено шаблон сучасної, нової, універсальної облікової картки пам’ятників відповідно до правил категоризації та вимог щодо діджитального архівування. 4. Отримано вибірку пам’ятників, які стали предметом дослідження по Сумській, Полтавській, Чернігівській, Київській, Рівненській, Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській, Волинській, Житомирській, Одеській, Кіровоградській, Хмельницькій та Черкаській областях. 5. Створено двомовний (українська, англійська мови) сайт проєкту на платформі СумДУ з візуальною та текстовою інформацією про пам’ятники Сумської, Полтавської, Чернігівської, Київської, Івано-Франківської, Рівненської, Закарпатської, Тернопільської, Львівської, Волинської, Житомирської, Одеської, Кіровоградської, Хмельницької та Черкаської областей (http://uamonuments.sumdu.edu.ua/ua/index.html), що уможливлює швидкий доступ до бази даних стосовно наявного стану публічної меморіалізації культурної спадщини України. Наразі на сайті наявні 2091 карток пам’ятників. 6. Підготовлено до публікації 1 монографія, 5 статей у фахових виданнях України, 2 статті у виданнях, що індексується базами даних Scopus та Web of Science, 7 тез конференцій. 7. Розроблено теоретико-методологічні рекомендації щодо кількості та якості пам’ятників, які репрезентують соціальні, гендерні, національні та патріотичні аспекти на різних рівнях: інституційно-управлінському, освітньому та міжнародному.