Argumentum ad Putinum (Reductio ad Putinum)

Abstract

У післявоєнний період Другої Світової війни людство переживало не лише процес стрімких матеріальних, головних чином пов’язаних з відбудовою та нівеляцією наслідків воєнних дій, змін, а й фундаментальних оновлень в культурологічному плані. Ідеологія режиму Третього Рейху та країн гітлерівської коаліції проявила свою справжню сутність: за останніми оцінками сумарна шкода, завдана агресією згаданого режиму, в грошовому еквіваленті та з урахуванням інфляції становила понад 4 трлн доларів [1], а кількість людських втрат внаслідок війни оцінюється від 50 до 60 і більше млн осіб [2]. Такі фактичні наслідки обумовили і в подальшому стимулювали розвиток тотальної неприязні до всього, що їх спровокувало, головним чином - до згаданої нациської ідеології. Асоційовані з нею масові злочини (геноцид, злочини проти людяності, етнічні чистки та воєнні злочини) актуалізували в суспільстві тему запобігання та профілактики таким катастрофам і в подальшому вивели її на передній план міжнародних відносин [3]. Надалі ця тенденція об’єктивувалася в суспільній свідомості у формі гасла «Ніколи знову» (Never again) та стала частиною повсякденного дискурсу, в якому політичні еліти, вчені, артисти, філософи та журналісти проголошують, що ми повинні «ніколи знову» не допускати таких злочинів.