Моделювання зміни ефективності системи громадського здоров’я в умовах воєнного стану

Abstract

Збройні конфлікти є одним із найбільш руйнівних зовнішніх шоків для соціально-економічної стабільності держави. Особливо вразливою у таких умовах стає система громадського здоров’я, яка має зберігати доступність медичних послуг, ефективно реагувати на кризові виклики та підтримувати життєздатність демографічних показників. У цьому контексті важливим є не лише оцінювання стану галузі, але й кількісне моделювання причинно-наслідкових змін. Метою кваліфікаційної роботи є моделювання змін ефективності системи громадського здоров’я під впливом збройного конфлікту за допомогою квазіекспериментального підходу difference-in-differences (DiD). Об’єктом дослідження виступають національні медичні системи країн, що зазнали впливу війни. Предметом є кількісна оцінка змін ключових індикаторів ефективності − фінансових, демографічних, функціональних − у воєнний і довоєнний періоди. Основними завданнями дослідження є: − провести аналіз теоретичних підходів до визначення ефективності систем громадського здоров’я в умовах екзогенних шоків; − сформувати трикомпонентну модель оцінки ефективності системи охорони здоров’я (фінансова, функціональна та демографічна складова); − провести відбір індикаторів і змінних, що репрезентують функціонування медичних систем у довоєнний і воєнний періоди; − побудувати панельну вибірку treatment- і контрольних країн та обґрунтувати період інтервенції; − здійснити оцінювання ефекту збройного конфлікту за допомогою DiD-методу з перевіркою припущення паралельних трендів; − оцінити стійкість результатів за допомогою включення коваріат, HC2-корекції стандартних помилок та wild cluster bootstrap; − інтерпретувати отримані результати в контексті політики громадського здоров’я та розробити практичні рекомендації для повоєнного відновлення. Інформаційну базу кваліфікаційної бакалаврської роботи склали: офіційні статистичні бази даних Світового банку (World Bank Data), Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO), Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), а також наукові статті, аналітичні звіти з питань економіки охорони здоров’я, емпіричних досліджень у сфері public health та методів каузального аналізу. Наукова новизна роботи полягає у розробці науково-методичного підходу щодо моделювання зміни ефективності системи громадського здоров'я в умовах воєнного стану за допомогою DiD-моделі на основі панельних даних за період 2000-2021 років для двох країн treatment-групи (Україна та Ізраїль). Запропонована трикомпонентна модель ефективності (фінанси − функції − демографія) дозволяє оцінити як короткострокові флуктуації (наприклад, зміни у витратах), так і відкладені ефекти (зміни в тривалості життя). Практичне значення дослідження полягає у формуванні емпіричної основи для розробки стратегій повоєнного відновлення сектору охорони здоров’я, пріоритетизації фінансування, розширення доступу до медичних послуг та підвищення інституційної готовності до майбутніх криз. Отримані результати також можуть бути корисними для міжнародних донорів, урядових аналітичних підрозділів та органів стратегічного планування. Обробка даних і моделювання здійснювалися в програмному середовищі Stata 19. Результати апробації основних положень кваліфікаційної бакалаврської роботи розглядалися в межах науково-дослідної роботи «Інституційно-функціональна адаптація системи громадського здоров’я для забезпечення повоєнного відновлення економічного та людського потенціалу України» (номер державної реєстрації 0125U000531).Armed conflicts are one of the most destructive external shocks to the socio-economic stability of a state. The public health system, which must maintain the availability of medical services, effectively respond to crisis challenges, and maintain the viability of demographic indicators, becomes particularly vulnerable in such conditions. In this context, it is important not only to assess the state of the industry, but also to quantitatively model cause-and-effect changes. The purpose of the qualification work is to model changes in the efficiency of the public health system under the influence of armed conflict using the quasi-experimental difference-in-differences (DiD) approach. The object of the study is the national medical systems of countries affected by the war. The subject is a quantitative assessment of changes in key performance indicators - financial, demographic, functional - in the war and pre-war periods. The main objectives of the study are: − to analyze theoretical approaches to determining the effectiveness of public health systems in the face of exogenous shocks; − to form a three-component model for assessing the effectiveness of the health care system (financial, functional and demographic components); − to select indicators and variables that represent the functioning of medical systems in the pre-war and war periods; − to construct a panel sample of treatment and control countries and justify the intervention period; − to assess the effect of armed conflict using the DiD method with testing the assumption of parallel trends; − to assess the stability of the results by including covariates, HC2-correction of standard errors and wild cluster bootstrap; − to interpret the results obtained in the context of public health policy and develop practical recommendations for post-war recovery. The information base of the qualification bachelor's thesis was composed of: official statistical databases of the World Bank (World Bank Data), the World Health Organization (WHO), the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD), as well as scientific articles, analytical reports on health economics, empirical research in the field of public health and methods of causal analysis. The scientific novelty of the work lies in the development of a scientific and methodological approach to modeling changes in the efficiency of the public health system under martial law using the DiD model based on panel data for the period 2000-2021 for two countries of the treatment group (Ukraine and Israel). The proposed three-component efficiency model (finance − functions − demography) allows us to assess both short-term fluctuations (for example, changes in costs) and delayed effects (changes in life expectancy). The practical significance of the study lies in the formation of an empirical basis for developing strategies for post-war recovery of the health sector, prioritizing financing, expanding access to health services, and increasing institutional preparedness for future crises. The results obtained may also be useful for international donors, government analytical units, and strategic planning bodies. Data processing and modeling were carried out in the Stata 19 software environment. The results of the testing of the main provisions of the qualifying bachelor's thesis were considered within the framework of the research work "Institutional and functional adaptation of the public health system to ensure post-war recovery of the economic and human potential of Ukraine" (state registration number 0125U000531).