Концепція ресурсозбереження у контексті забезпечення еколого-економічної безпеки національної економіки

Abstract

У статті досліджено основні підходи до розуміння поняття «ресурсозбереження» та запропоновано авторське бачення сутності поняття у контексті забезпечення еколого-економічної безпеки. Проаналізовано динаміку впровадження інновацій на промислових підприємствах України за 2010–2015 рр. та визначено, що частка впроваджених маловідходних, безвідходних та ресурсозбережних технологічних процесів має тенденцію до зниження. Авторами виділено низку факторів, що стримують активність у сфері ресурсозбереження, зокрема: недостатнє державне фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, нестача коштів у підприємств на реалізацію проектів, недосконалість правового поля та слабкий рівень менеджменту на промислових підприємствах. У статті запропоновано низку нормативно-правових та організаційно-технічних заходів, що, на думку авторів, стимулюють суб’єктів господарювання до провадження ресурсозбережної діяльності. Серед основних заходів, що мають значний вплив на стан ресурсозбереження в країні, авторами виділено: застосування податкових та кредитних пільг; укладання міжнародних договорів із трансферу ресурсозбережних технологій та створення міжнародних організацій для обміну досвідом; встановлення планових показників ресурсоефективності на галузевому рівні; моніторинг та аналіз статистичної звітності.В статье исследованы основные подходы к пониманию понятия «ресурсосбережение» и предложено авторское видение сущности понятия в контексте обеспечения эколого-экономической безопасности. Проанализирована динамика внедрения инноваций на промышленных предприятиях Украины за 2010–2015 гг. и определено, что доля внедренных малоотходных, безотходных и ресурсосберегающих технологических процессов имеет тенденцию к снижению. Авторами выделен ряд факторов, сдерживающих активность в сфере ресурсосбережения, в частности: недостаточное государственное финансирование научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, недостаток средств у предприятий на реализацию проектов, несовершенство правового поля и слабый уровень менеджмента на промышленных предприятиях. В статье предложен ряд нормативно-правовых и организационно-технических мероприятий, стимулирующих, по мнению авторов, хозяйствующих субъектов к ведению ресурсосберегающей деятельности. Среди основных мероприятий, имеющих значительное влияние на состояние ресурсосбережения в стране, авторами выделено: применение налоговых и кредитных льгот; заключение международных договоров трансфера ресурсосберегающих технологий и создание международных организаций для обмена опытом; установление плановых показателей ресурсоэффективности на отраслевом уровне; мониторинг и анализ статистической отчетности.The main approaches to understanding the concept of resource conservation were investigated and the authors’ vision of the essence of the concept in the context of providing ecological and economic security was proposed in the article. The dynamics of implementation of innovations at industrial enterprises of Ukraine in 2010–2015 was analyzed and it was determined that the share of implemented low-waste, non-waste and resource-conserving technological processes tended to decrease. The authors highlighted a number of factors restraining the activity in the sphere of resource saving, in particular: insufficient state financing of research and development work, lack of funds at enterprises for implementation of projects, imperfection of the legal field and weak management level at industrial enterprises. The article proposes a number of normative-legal and organizational-technical measures, which, in opinion of the authors, stimulate the subjects of management to conduct resource-conserving activity. Among the main events that have a significant impact on the state of resource conservation in the country the authors highlighted: the application of tax and credit privileges; the conclusion of international treaties on the transfer of resource-conserving technologies and the foundation of international organizations for experience exchange; establishment of resource efficiency indicators at sectoral level; monitoring and analysis of statistical reporting.