Особливості розкриття інформації щодо власників банків в різних країнах світу

Abstract

Стаття присвячена вивченню вітчизняного та зарубіжного досвіду розкриття інформації про власників банківських установ. Проаналізована українська законодавча база з питань подання інформації про кінцевих бенефіціарів. Виявлено помилкові судження в нормативній базі регулятора щодо розрахунку частки опосередкованої участі в банку, що в кінцевому рахунку не забезпечує інформативності даних. Наведені приклади банків, які подавали некоректні дані у формі звітності регулятору. Запропоновано власний підхід для розрахунку участі в банку, який дає правильне судження. Також було вивчено досвід інших країн щодо розкриття інформації про бенефіціарів, охарактеризовано основні риси і принципи подання такої інформації. Виявлено основні недоліки в існуючому законодавстві України, що регулює дане питання, і сформовані основні положення, якими логічно доповнити законодавчу базу. Вказується на необхідність посилення відповідальності бенефіціарів за недотримання вимог розкриття інформації. Проаналізовано взаємозв'язок між рівнем корупції та рівнем захисту прав в різних країнах світу, оскільки саме слабкий рівень останнього змушує власників бізнесу реєструвати власність за допомогою складних схем, в тому числі в інших країнах.

Статья посвящена изучению отечественного и зарубежного опыта раскрытия информации о владельцах банковских учреждений. Проанализирована украинская законодательная база по вопросам представления информации о конечных бенефициарах. Выявлены ошибочные суждения в нормативной базе регулятора касательно расчета доли опосредованного участия в банке, что в конечном счете не обеспечивает информативности данных. Приведены примеры банков, которые подавали некорректные данные в форме отчетности регулятору. Предложен собственный подход для расчета участия в банке, который дает правильное представление. Также был изучен опыт других стран по раскрытию информации о бенефициарах, охарактеризованы основные черты и принципы представления такой информации. Выявлены основные недостатки в принятых Законах Украины, регулирующих данный вопрос, и сформированы основные положения, которыми логично дополнить законодательную базу. Указывается на необходимость усиления ответственности бенефициаров за несоблюдение требований раскрытия информации. Проанализирована взаимосвязь между уровнем коррупции и уровнем защиты прав в различных странах мира, поскольку именно слабый уровень последнего заставляет владельцев бизнеса регистрировать собственность с помощью сложных схем, в том числе в других странах.

The article is devoted to studying domestic and foreign experience the disclosure of ownership of banking institutions. The Ukrainian legislation on the information disclosure about the ultimate beneficiaries was analyzed. The revealed erroneous judgments in the regulatory framework regarding the controller` calculating the percentage of indirect participation in the bank does not provide the informative value of the data. The names of the Ukrainian banks that had submitted incorrect reports to the regulator are set. The author's approach to calculate the correct percentage of participation in the bank's capital is proposed. The experience of some countries on the disclosure of information on the beneficiaries was also studied, the authors have described the basic features and principles of presenting such information. Main disadvantages in the current law regulating of this problem are identified; and the basic provisions, by which logically be supplemented legislative framework, were formed. The necessity of strengthening of the beneficiaries responsibility for the failure to comply with disclosure requirements is presented. The relationship between corruption and strength of legal rights was analyzed in different countries, because it is the low level of strength of legal rights is forcing business owners to register their property with the help of complicated schemes, even in other countries.