Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
35 results
Search Results
Item Методичні рекомендації з використання Шкали хронічного воєнного стресу цивільних (ШХВС-Ц)(Сумський державний університет, 2025) Іванова, Тетяна Володимирівна; Ivanova, Tetiana VolodymyrivnaУ методичних рекомендаціях представлено авторську Шкалу хронічного воєнного стресу цивільних (ШХВС-Ц), розроблену для вимірювання психологічного стану осіб, які перебувають у ситуації тривалого воєнного впливу. Шкала містить три субшкали: травматичну реактивність, емоційну ізоляцію та когнітивне уникання. У документі описано процедуру застосування шкали, інструкції для респондентів, інтерпретацію результатів та можливості використання інструменту у наукових і практичних дослідженнях. Методичні рекомендації орієнтовані на психологів, дослідників, соціальних працівників та студентів психологічних спеціальностей.Item Ситуативна дисфорія: стенічні та астенічні характеристики(Сумський державний університет, 2024) Іванова, Тетяна Володимирівна; Ivanova, Tetiana VolodymyrivnaОднією з визначальних особливостей сучасності є зростання рівня психічних розладів, зокрема поширення полі-емоційних відхилень різної нозології. Ця ситуація вимагає розробки додаткових підходів як для категоріального опису психоемоційних відхилень, так і формування необхідних психологічних втручань для роботи з такими розладами. Прикладом таких порушень є дисфорія – психоемоційний розлад з широким спектром симптомів. У сфері афективних розладів термін «дисфорія» можна вважати парасольковим, оскільки він описує різноманітні негативні стани: туга, сум, субдепресія, поєднання тривоги та депресії, комплекс негативних емоцій та загального незадоволення (Blumer, Montouris, Davies, 2005). Таким чином, дисфорію можна охарактеризувати як стійкий негативний настрій без чіткого об’єкту, невмотивований, ригідний, дискомфортний стан, який формує негативне ставлення людини до світу, інших та себе (Liebowitz, Klein, 1979). При вивченні ситуативної дисфорії важливо визначити, які компоненти переважають: астенічні (туга, сум, пасивність) чи стенічні (лють, роздратування, конфліктність). Виділення цих компонентів допоможе розробити логічну тактику психологічної корекції (D’Agostino, Rossi, Starcevic, 2018). Саме це і було метою дослідження – вивчення співвідношення проявів ситуативної дисфорії з деякими стенічними та астенічними чинниками.Item Що таке дорослість і на скільки дорослими вважає себе студентська молодь(Сумський державний університет, 2024) Купенко, Олена Володимирівна; Kupenko, Olena Volodymyrivna; Іванова, Тетяна Володимирівна; Ivanova, Tetiana VolodymyrivnaЗагальна рамка дослідження. Поняття “дорослість” і “зрілість” мають своє багатовимірне наукове осмислення, але, з іншого боку, у кожної людини з віком формується власне суб‟єктивне уявлення про себе саму. Тому цікавими представляються емпіричні дослідження, що дозволяють виявити тенденції розуміння та реалізації власної дорослості поколінням молодих людей у тому чи іншому просторі та часі подій. Мета дослідження – зафіксувати уявлення про дорослість сучасної української молоді. Учасники дослідження – студенти Сумського державного університету, тобто обрано фокус на процесах дорослішання, інституціалізованих через університетську установу, що задає межі дослідження. Опитування охопило 146 респондентів від 16 до 25 років, студентів бакалаврських і магістерських програм різних спеціальностей, включаючи 85 (58,22%) представниць жіночої статі, 61 (41,7%) представників чоловічої статі. Процедури: в основу методології дослідження була покладена ідея, яку запропонували L. C. Tilton-Weaver, E. T. Vitunski, N. L. Galambos: запросити респондентів визначити когось із однолітків, хто здається більш дорослим, і на фоні цього поміркувати про власну дорослість. Для досягнення мети дослідження респондентам була запропонована анкета, яка застосовувала інтегральний підхід, включала питання дослідження соціальних ролей дорослого віку та особистісних якостей психосоціальної зрілості. Анкета містить закриті та відкриті питання. Кількісна обробка результатів проводилась з використанням пакету Statistika. Для обробки та аналізу відповідей респондентів на відкриті питання було застосовано програму Voyant Tools. Результати: визначено, що у середньому респонденти з числа цільової групи цього дослідження оцінюють свою дорослість на рівні близько 66%, тобто більшість опитаних не вважає себе повністю дорослими. Виявлено латентну структуру феномену дорослості в розумінні української молоді (в рамках інституалізованої групи студентства університету): фактор 1 – індивідуальна інституційно зумовлена незалежність; фактор 2 – особистісна зрілість; фактор 3 – суб‟єктивне сприйняття дорослості. Висновки: у сучасному світі впливовими є інституційно задані стандарти дорослішання, але молоді люди самостійно прокладають свій життєвий шлях. І ці процеси є в певній діалектиці один до одного, проявами чого є вікові кризи ідентичності та певна міра неефективності інституцій, а результатом – процеси особистісних і суспільних змін. Доцільним вважаємо створення умов, які сприятимуть процесам дорослішання.Item Психологічні наслідки стресу в умовах воєнного стану(Сумський державний університет, 2024) Іванова, Тетяна Володимирівна; Ivanova, Tetiana Volodymyrivna; Козій, А.Воєнний стан є складним та непередбачуваним періодом у житті будь-якої країни, який супроводжується значною напругою, нестабільністю та загрозою для безпеки. Під час цього періоду люди відчувають різноманітні емоційні реакції, що можуть варіювати від страху і тривоги до обурення та відчуття оборони. Нині Україна переживає не просто збройний конфлікт, а повномасштабну війну. Цей конфлікт призводить до страждань людей різних соціальних категорій. Збройний конфлікт, що відбувається в Україні з 24 лютого 2022 року, серйозно вплинув як на економічний і соціальний розвиток країни, так і негативно відобразився на житті та здоров’ї громадян. Наслідки цього конфлікту призвели до тривалої фізичної та психологічної шкоди, яка стосується як дорослих, так і дітей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), близько 10% людей, які пережили події конфлікту, зазнають серйозних проблем із психічним здоров'ям у майбутньому, ще у 10% спостерігається зміна поведінки, яка ускладнює їхню адаптацію в суспільстві. Встановлено, що основними негативними психічними наслідками збройних конфліктів є тривога, депресія та психосоматичні проблеми, такі як безсоння та різноманітні болі. Цивільне населення, що включає чоловіків, жінок, дітей та людей похилого віку, які не є частинами військових сил, у воєнний період є вразливою категорією населення. Переміщення мігрантів може викликати стрес та емоційні труднощі, що посилюються розривом з рідним середовищем та незнайомістю з новим оточенням. Психологічний дискомфорт може бути підсилено культурними, мовними та соціальними бар'єрами, ускладнюючи інтеграцію в новому середовищі та впливаючи на фізичне та психічне здоров'я мігрантів. Дослідження емоцій та стресу у мігрантів є актуальною проблемою в сучасному світі, оскільки міграційні процеси стають все більш розповсюдженими та складними. Метою даної розвідки був аналіз особливостей емоційного стану населення у період воєнного стану.Item Агресія як складовий компонент стану ситуаційної дисфорії(Сумський державний університет, 2024) Іванова, Тетяна Володимирівна; Ivanova, Tetiana Volodymyrivna; Шалатонова, Ю.Дисфорія представляє собою складний багатокомпонентний процес, що потребує особої уваги у її вивченні. Однією з особливостей дисфорії є присутність у її структурі емоцій тривоги та агресії, що робить роботу з цим психологічним розладом особливо складною. При цьому, переважання у структурі компонентів агресії підсилює патологічні прояви дисфорії. Саме тому метою даної розвідки є аналіз агресії як складового компоненту стану дисфорії.Item Самоконтроль у спілкуванні як умова соціальної ефективності(Сумський державний університет, 2024) Іванова, Тетяна Володимирівна; Ivanova, Tetiana Volodymyrivna; Маслак, В.Людина існує у просторі міжособистих відносин, тому контроль у спілкуванні є важним чинником як ефективності соціальної взаємодії, так і стабільності соціальних відносин в цілому. Реалізація самоконтролю та можливості розробки релевантних методів його розвитку передбачає необхідність аналізу його структурних компонентів та факторів формування. Саме тому метою даної розвідки є психологічний аналіз понятійної структури самоконтролю у спілкуванні. Існує багато підходів до тлумачення поняття самоконтролю, а також умов і методів його розвитку. З. Оніпко було зазначено, що самоконтроль – це здатність особи самостійно аналізувати і оцінювати свою особистість, інтелектуальні та морально-психологічні якості, а також вміння використовувати їх у різних ситуаціях, контролюючи свої дії та реакції [2]. Р. Баумейстер писав про самоконтроль, що це вміння витримувати спокуси та пригальмовувати імпульсивні або автоматичні реакції, щоб узгодити свою поведінку з вищими довгостроковими цілями або соціальними нормами. Часто самоконтроль вважають однією з ключових складових понять «саморегуляція» та «самоуправління», розглядаючи його як складову цих понять. Самоуправління є більш широким терміном, ніж саморегуляція, і самоконтроль виступає основною передумовою динамічності та активності цих процесів.Item Дисфоричний настрій та когнітивні атітюди(Сумський державний університет, 2023) Іванова, Тетяна Володимирівна; Иванова, Татьяна Владимировна; Ivanova, Tetiana Volodymyrivna; Лакоза, М.Дисфоричний настрій – це психічний стан, що характеризується почуттям глибокої незадоволеності, тривоги та пригніченості, який може бути пов’язаний з різними психічними порушеннями. Вивчення цього стану є важливим в психології з кількох причин. Перш за все, дисфоричний настрій може бути симптомом різних психічних розладів, таких як депресія, тривожність, біполярний розлад та інші. Вивчення цього стану може допомогти в розумінні та лікуванні цих розладів. Друга причина полягає в тому, що дисфоричний настрій може виникати як реакція на різні життєві події та стресори, такі як втрата роботи, розрив відносин, хвороба тощо. Вивчення цього стану може допомогти в розумінні та управлінні такими стресорами. Третя причина полягає в тому, що дисфоричний настрій може мати великий вплив на якість життя людини та її соціальну взаємодію. Вивчення цього стану може допомогти в розробленні ефективних методик терапії та підтримки, які спрямовані на підвищення якості життя людей з цим станом.Item Емоції негативного спектру у структурі дисфорії(Сумський державний університет, 2023) Іванова, Тетяна Володимирівна; Иванова, Татьяна Владимировна; Ivanova, Tetiana Volodymyrivna; Яганова, А.Однією з характерних ознак сучасного світу є зростання рівня психічних розладів, поширення граничних відхилень різної нозології. У цьому ж контексті можна зазначити збільшення питомої ваги полі емоційних розладів, що включають різноманітний спектр відхилень, які складно описати у межах моно-симптоматики. Зазначена ситуація передбачає необхідність формування додаткових підходів як до категоріального опису тих чи інших одиниць психоемоційних відхилень, так і формування необхідних психологічних втручань у контексті роботи з такими розладами.Item Коучинг та когнітивно-поведінкова психотерапія: взаємодія та співпраця(Сумський державний університет, 2021) Іванова, Тетяна Володимирівна; Иванова, Татьяна Владимировна; Ivanova, Tetiana Volodymyrivna; Бабич, К.Коучинг як окремий вид консультування сформувався в 80-і роки минулого століття на стику психології, філософії, менеджменту і спорту. На даний час існує близько 500 видів коучингу, які можна розділити на дві категорії: коучинг в бізнесі і лайф-коучинг. Теоретичними підставами для роботи коуча можуть виступати гуманістичний, біхевіоральний, когнітивний, системний підходи, модель позитивної психології тощо.Item Формування у молоді гендерно-відповідальної поведінки (на прикладі українських ВНЗ)(Видавництво РА «Хорошие люди», 2013) Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Купенко, Олена Володимирівна; Купенко, Елена Владимировна; Kupenko, Olena Volodymyrivna; Савельєва, Юлія Михайлівна; Савельева, Юлия Михайловна; Savelieva, Yuliia Mykhailivna; Медвідь, Олена Миколаївна; Медведь, Елена Николаевна; Medvid, Olena Mykolaivna; Колісник, Людмила Олексіївна; Колесник, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Liudmyla Oleksiivna; Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Іванова, Тетяна Володимирівна; Иванова, Татьяна Владимировна; Ivanova, Tetiana VolodymyrivnaУ навчальному посібнику «Формування у молоді гендерно-відповідальної поведінки (на прикладі українських ВНЗ)» подані матеріали, що висвітлюють підходи до визначення гендерно відповідальної поведінки та особливостей її прояву у сучасному ВНЗ. Окрема увага приділяється аналізу можливостей та напрямів роботи ВНЗ з формування гендерно-чутливого середовища та гендерно-відповідальної поведінки. Висвітлюються досвід роботи окремих ВНЗ України у цьому напрямку. Цей посібник адресований представникам адміністрації вищих навчальних закладів, які працюють на різних рівнях прийняття рішень та роботи з молоддю, а також широкому викладацькому загалу, зокрема, науковцям, які вивчають гендерні аспекти суспільного життя. Матеріали будуть корисними студетам, журналістам та всім, хто цікавиться зазначеною проблематикою. Здійснено Сумським державним університетом у рамках проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Офіційні партнери проекту – Міністерство освіти і науки України та Міністерство соціальної політики України.