Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
41 results
Search Results
Item З історії товариства "Просвіта" на Сумщині (1917 -1923 рр.)(ПП Лисенко М. М., 2020) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychВ статті аналізується специфіка діяльності осередків товариства "Просвіта" на Сумщині в добу Української революції (1917-1921) та перші роки совєтської влади.Item Сумська "Просвіта" в 1917-1918 рр.(Комунальний заклад Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2020) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychВ статті аналізується специфіка діяльності Сумського товариства "Просвіта" в роки Української революції (1917-1921).Item Про тлумачення категорій історичного матеріалізму Володимиром Юринцем(Знання України, 2018) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychВ статті аналізується зміст і значення таких категорій історичного матеріалізму як «відчуження», «ідеологія», «опредметнення», «фетишизація» у творчому доробку відомого українського філософа-марксиста Володимира Юринця.Item Путивльська "Просвіта" в 1941-1943 рр.(Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2019) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychВ статті аналізується специфіка діяльності Путивльського товариства "Просвіта" в роки Другої світової війни.Item Elements of positivism in the Ukrainian philosophy and culture of the second half of the 19th century(Komisja Historii Nauki, Polska Akademia Umiejętności, 2017) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychЦя стаття присвячена присвоєнню українською інтелігенцією позитивістської думки у другій половині XIX століття, зокрема в галузі філософії історії. Обговорюючи елементи позитивістської думки в роботах Михайла Драгоманова, Івана Франка та Панталеймона Куліша, автор стверджує, що всі три були під прямим впливом позитивізму, але жоден з них не був його сліпим прихильником. Позитивізм особливо вплинув на їхнє історичне мислення та проблеми детермінізму. Важливими тут видаються ідеї французького позитивізму Огюста Конта, але особливо позитивізму англійців Генріха Томаса Бакла та Джона Стюарта Міла.Item Про історіософію Михайла Грушевського(Сумський державний університет, 2017) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychУ великого українського історика Михайла Грушевського (1866–1934) історіософські погляди формувалися під великим впливом позитивістської епістемологічної парадигми. Звідсіля й велика кількість паралелей з поглядами І. Франка на історичний процес.Item Практичні аспекти філософії часу(Сумський державний університет, 2017) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav Oleksiiovych; Лебідь, Євген Олександрович; Лебедь, Евгений Александрович; Lebid, Yevhen Oleksandrovych; Мозговий, Іван Павлович; Мозговый, Иван Павлович; Mozghovyi, Ivan Pavlovych; Синах, Андрій Олександрович; Сынах, Андрей Александрович; Synakh, Andrii Oleksandrovych; Вертель, А.В.; Додонов, Р.О.; Козинцева, Т.О.; Колінько, М.В.; Лебідь, А.Є.Час, як і колись, продовжує тримати думку людини в напруженні, провокуючи її на спроби відповісти на вічні запитання: що таке час?, яка його природа?, як майбутнє впливає на сьогодення, а сьогодення – на минуле?, як час проявляє себе в різних регіонах реальності?, як співвідносяться психіка й час?, що таке вічність?, чому час має саме такі властивості, які має?.. Безліч запитань, які здатні викликати здивування, а що, як не здивування, дає початок філософії? Як і раніше, людина намагається створити нові моделі часу чи навіть запропонувати остаточну його теорію. Колективна монографія «Практичні аспекти філософії часу» – один із кроків на шляху до розуміння природи часу. Вона призначена для філософів, науковців-гуманітаріїв та природничників, аспірантів, студентів, а також усіх, хто цікавиться проблемами сучасної філософії часу.Item Інакодумство на Сумщині: контури й орієнтири(Сумський державний університет, 2014) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychУ статті описано феномени протестних настроїв та інакодумства комуністичному авторитарному режиму на Сумщині в 1955-1990 роках. Виявлено два рівні інакодумства - простонародний та дисидентський, а також такі його складові як “крамольні розмови”, розповсюдження листівок та написів, “самвидав”, створення підпільних організацій.Item Про конструювання витоків українського філософського процесу(Сумський державний університет, 2015) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav Oleksiiovych«Філософський процес» – це те, що одного разу зароджується, а потім розвивається. Для багатьох істориків філософії український філософський процес обов‘язково повинен мати свої власні витоки, він повинен бути продовженням попередніх форм духовності, якими за аналогією з ґенезою давньогрецької філософії постають давньослов‘янські, форми розвинутої міфології. Вже у першому навчальному посібнику з історії української філософії часів політичної самостійності стверджується, що якщо українська національна філософія базується на специфіці світогляду і національного світосприйняття, то вона повинна мати «глибинне коріння» [1, c. 11].Item Ідеологія народництва як ціннісний контекст філософських поглядів українських інтелектуалів кінця ХІХ - початку ХХ століття(Видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2014) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychУ статті аналізується специфіка народницького контексту та його вплив на соціально-філософські рефлексії у М. Грушевського, І. Франка, Б. Грінченка, Т. Зіньківського. Показано, що ідеологія народництва має своїм витоком культуру романтизму. Розкривається роль соціальної групи інтелігенції, як своєрідної «самосвідомості» народу, в конструюванні образу «простого народу» як еліти нації та спроб його сакралізації. «Народ» у цій ідеологічній доктрині оголошується єдиним суб’єктом історичної дії та автономним носієм суверенності.