Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
3 results
Search Results
Item Lexical and stylistic derivation in mass media discourse(Redfame Publishing, 2023) Баранова, Світлана Володимирівна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Кобякова, Ірина Карпівна; Kobiakova, Iryna Karpivna; Бровкіна, Оксана Володимирівна; Brovkina, Oksana VolodymyrivnaThe article deals with the mass media discourse that covers different economic, social, and political aspects of everyday life and such global issues as sustainable development goals. The purpose of the research is to study cases of lexical and stylistic derivation in the mass media discourse. The latter is regarded as a written, monological, informative political discourse indicating society’s language culture. The article identifies the ways of word-building employed in the analyzed discourse and suggests the classification of derived units. Besides, the stylistic properties of the mass media discourse are pointed out. The meanings and functions of the secondary nomination units as units of stylistic derivation (metaphors, metonymies, periphrases, epithets, irony) in the context are described. Renomination by similarity, contiguity and contrast is mentioned. Figures of combination (oxymoron, antithesis, simile) are analyzed in the article. The stylistic potential of phraseology is also considered. The work relies on the recent linguistic research of discourse as a communicative-pragmatic pattern of speech behavior, a complex combination of the process and result, and a coherent text with pragmatic, sociocultural, psychological, and extralinguistic factors. The conclusions are based on English and Ukrainian media, their linguistic and expressive markers.Item Використання фразеологізмів у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Кереченко, С.М.; Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaМетою статті є вивчення особливостей використання фразеологізмів у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі. Дослідження проведено із застосуванням таких методів, як спостереження, аналіз та описовий метод. У статті розглянуто особливості сучасного дискурсу англомовних засобів масової інформації як інструменту впливу на свідомість людей та маніпуляції поведінкою населення й «четвертої влади» ХХІ ст. Визначені мовні особливості публіцистичного стилю сучасного англомовного дискурсу мас-медіа, які стосуються використання фразеологічних одиниць. Уточнене класичне та сучасне розуміння фразеологізму як одиниці національної мови. Виявлений потенціал використання фразеологізмів у публіцистичному стилі сучасного англомовного мас-медійного дискурсу. Публікація надає актуальне уявлення про стан використання фразеологічних одиниць у мові англомовного мас-медійного дискурсу та торкається питання мовотворчості як шляху підвищення образності та ефективності фразеологічних одиниць як засобів мовленнєвого впливу та маніпуляції свідомістю, емоціями та реакціями читачів. У статті також з’ясовані основні прагматичні властивості фразеологізмів у мові ЗМІ, функції та стилістичні властивості. Визначено, що у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі використовуються як фразеологізми у їх класичній формі, так і видозмінені фразеологізми та повноцінні авторські фразеологічні новоутворення. Останні відзначаються відтворюваністю, неподільністю семантики, метафоричністю, незалежністю від контексту та відсутністю у лексикографічних джерелах. З’ясовано, що функціями фразеологічних одиниць мас-медійного дискурсу є інформативна, експресивна, емотивна, прагматична, оцінна та стилістична функції. Аналіз прикладів дозволив визначити, що фразеологізми є ефективним засобом лаконізації текстів засобів масової інформації та особливо часто використовуються у заголовках. Запропоновано варіанти передачі фразеологічних одиниць засобами цільової мови. Перспективи подальших досліджень у сфері використання фразеологізмів у мові ЗМІ полягають у вивченні фразеологічних новоутворень та аналізі особливостей перекладу таких одиниць засобами української мови.Item Медіадискурс як різнопланове явище сучасних медіадосліджень(ВД "Гельветика", 2020) Коритнік, Д. Ю.; Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaУ статті проаналізований медіадискурс як різнопланове явище сучасних медіадосліджень. Визначається його сутність та мовні особливості, описуються функції, розглядається питання, пов’язане з типологізацією медіадискурсу як похідного поняття від дискурсу. У XXI столітті засоби масової інформації продовжують виступати дієвим елементом ідейно-політичної, соціальної та економічної системи. Вони глибоко проникають у суспільство, маючи на меті інформування населення. Мова ЗМІ прогресує та розвивається з кожним днем та займає знакове місце в дослідженнях сучасної лінгвістики. Медіадослідження свідчать про те, що інформація виконує функції повідомлення та впливу на соціальну думку, а завдяки стрімкому інтересу соціуму до інформації існує медіадискурс. Актуальність вивчення питань, пов’язаних із ним, зумовлена тим, що медіадискурс досліджується в певний період свого існування, а зважаючи, що ЗМІ не стоять на місці та швидко розвиваються, дослідження того чи іншого періоду нестимуть в собі різні висновки та твердження. Як результат, дослідження медіадискурсу постає перед нами як питання проблематичне та широке. Вивчення медіадискурсу неможливе без аналізу супутніх факторів: сфери вживання, особливостей, функцій, даних паралельних наук, інформації як головної структурної одиниці медіадискурсу, основи його існування. Його зміст віддзеркалює події політичного, економічного, культурного життя суспільства. Головними цілями медіадискурсу є не тільки передача інформації, а й опис ситуації, регулювання дійсності адресата, вплив на його свідомість, отримання очікуваного від нього результату та прогнозування стану речей. Досліджуваний дискурс може виконувати інформативну, регулюючу, соціалізуючу, політичну, впливову, розважальну, маніпулятивну, фатичну та рекламну функції. Критеріями до класифікацій медіадискурсу виступають зміст, сфера реалізації, реалізація функції комунікації та тип передачі інформації. Дослідження даного дискурсу в медійному просторі спирається на дані різних галузей лінгвістичної науки: теорії тексту психолінгвістики, соціолінгвістики, лінгвістичної прагматики.