Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
44 results
Search Results
Item Просвітянський рух на території Сумщини в добу національно-визвольних змагань (1917–1920)(Триторія, 2024) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychЦей розділ колективної монографії присвячений темі функціонування товариств «Просвіта» періоду національно-визвольних змагань українського народу (1917–1920) в такому північно-східному регіоні України як Сумщина. Автор подає історію осередків цієї організації та аналізує такі види її діяльності, що сприяли формуванню української національної самосвідомості, як навчання рідною, українською, мовою грамоти неписьменного дорослого населення і організація бібліотек, відкриття книгарень і видання книг, постановку спектаклів і влаштування концертів, читання лекцій та обговорення дописів у газетах і часописах.Item Про використання образу Сковороди та його філософських поглядів в ідеологічних побудовах представників української діаспори ІІ половини ХХ ст.(Інститут вищої освіти Національної Академії педагогічних наук України, 2022) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychСтаттю присвячено розгляду використання образу Сковороди в ідеологічному дискурсі представниками української діаспори (Д. Донцовим, В. Шаяном, М. Шлемкевичнем). Звична присутність символізованої постаті Сковороди у складі української ідентичності веде й до її подальшого використання в системі національних ідеологій. Творець ідеології «чинного» націоналізму Д. Донцов інтерпретує постать Сковороди як носія ідеалів вищої «касти» в умовах занепаду політичного й духовного життя в Україні другої половини XVIII століття. Творець неорелігії рідновірства В. Шаян сакралізує особу філософа, наділяючи його статусом пророка, що має безпосереднє відношення до єдиної божественної сутності – «найвищого світла». Для філософа М. Шлемкевича Сковорода знаменує собою ситуацію кінця: закінчення епохи козацької автономії і повну інкорпорацію українських земель до складу Російської імперії. Спосіб життя Сковороди й символізує той тип людей, що тікають від реального життя в духовність. Взагалі, в ідеологічних побудовах розглянутих нами авторів образ Сковороди конструюється не стільки на основі звернення до першоджерел: текстів філософа чи спогадів сучасників філософа про його спосіб життя, скільки на основі попередніх його образів і тут основним виступає його «українськість». Сковорода – це лише «український філософ» і саме на основі цього сконструйованого вже на початку ХХ ст. образу й відбувається його подальше доосмислення в ідеологічному дискурсі пізніших часів. Стабільна присутність образу Сковороди у структурах української національної самосвідомості й шаблонних знань про його філософські погляди: ідеї «двох натур», вчення про «три світи», принципу «сродної праці» приводить і до їх подальшої «експлуатації» в текстах Донцова, Шаяна та Шлемкевича.Item «Просвіти» Сумщини в 1917-1923 роках(Триторія, 2024) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychДослідження присвячено темі функціонування товариств «Просвіта» в добу Української революції та перші роки совєтської влади (1917–1923) у такому північно-східному регіоні України як Сумщина. Автор подає їх історію та аналізує такі види просвітянської діяльності, що сприяли формуванню української національної самосвідомості, як навчання рідною, українською, мовою грамоти неписьменного дорослого населення і організація бібліотек, відкриття книгарень і видання книг, постановка спектаклів і влаштування концертів, читання лекцій та обговорення дописівItem З історії товариства "Просвіта" на Сумщині (1917 -1923 рр.)(ПП Лисенко М. М., 2020) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychВ статті аналізується специфіка діяльності осередків товариства "Просвіта" на Сумщині в добу Української революції (1917-1921) та перші роки совєтської влади.Item Сумська "Просвіта" в 1917-1918 рр.(Комунальний заклад Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2020) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychВ статті аналізується специфіка діяльності Сумського товариства "Просвіта" в роки Української революції (1917-1921).Item Про тлумачення категорій історичного матеріалізму Володимиром Юринцем(Знання України, 2018) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychВ статті аналізується зміст і значення таких категорій історичного матеріалізму як «відчуження», «ідеологія», «опредметнення», «фетишизація» у творчому доробку відомого українського філософа-марксиста Володимира Юринця.Item Путивльська "Просвіта" в 1941-1943 рр.(Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2019) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychВ статті аналізується специфіка діяльності Путивльського товариства "Просвіта" в роки Другої світової війни.Item Elements of positivism in the Ukrainian philosophy and culture of the second half of the 19th century(Komisja Historii Nauki, Polska Akademia Umiejętności, 2017) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychЦя стаття присвячена присвоєнню українською інтелігенцією позитивістської думки у другій половині XIX століття, зокрема в галузі філософії історії. Обговорюючи елементи позитивістської думки в роботах Михайла Драгоманова, Івана Франка та Панталеймона Куліша, автор стверджує, що всі три були під прямим впливом позитивізму, але жоден з них не був його сліпим прихильником. Позитивізм особливо вплинув на їхнє історичне мислення та проблеми детермінізму. Важливими тут видаються ідеї французького позитивізму Огюста Конта, але особливо позитивізму англійців Генріха Томаса Бакла та Джона Стюарта Міла.Item Про історіософію Михайла Грушевського(Сумський державний університет, 2017) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychУ великого українського історика Михайла Грушевського (1866–1934) історіософські погляди формувалися під великим впливом позитивістської епістемологічної парадигми. Звідсіля й велика кількість паралелей з поглядами І. Франка на історичний процес.Item Практичні аспекти філософії часу(Сумський державний університет, 2017) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav Oleksiiovych; Лебідь, Євген Олександрович; Лебедь, Евгений Александрович; Lebid, Yevhen Oleksandrovych; Мозговий, Іван Павлович; Мозговый, Иван Павлович; Mozghovyi, Ivan Pavlovych; Синах, Андрій Олександрович; Сынах, Андрей Александрович; Synakh, Andrii Oleksandrovych; Вертель, А.В.; Додонов, Р.О.; Козинцева, Т.О.; Колінько, М.В.; Лебідь, А.Є.Час, як і колись, продовжує тримати думку людини в напруженні, провокуючи її на спроби відповісти на вічні запитання: що таке час?, яка його природа?, як майбутнє впливає на сьогодення, а сьогодення – на минуле?, як час проявляє себе в різних регіонах реальності?, як співвідносяться психіка й час?, що таке вічність?, чому час має саме такі властивості, які має?.. Безліч запитань, які здатні викликати здивування, а що, як не здивування, дає початок філософії? Як і раніше, людина намагається створити нові моделі часу чи навіть запропонувати остаточну його теорію. Колективна монографія «Практичні аспекти філософії часу» – один із кроків на шляху до розуміння природи часу. Вона призначена для філософів, науковців-гуманітаріїв та природничників, аспірантів, студентів, а також усіх, хто цікавиться проблемами сучасної філософії часу.