Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
Search Results
Item Структурно-семантичний аспект неймінгу (на матеріалі англомовних брендів взуття)(ДВНЗ "Ужгородський національний університет", 2022) Прокопенко, Антоніна Вадимівна; Prokopenko, Antonina Vadymivna; Єгорова, Олеся Іванівна; Yehorova, Olesia IvanivnaЗапропоноване дослідження присвячено комплексному аналізу основних структурно-семантичних характеристик неймінгу торгових марок взуття в сучасній англійській мові. Для реалізації цього аналізу використовуються елементи таких методів: кількісних підрахунків, семантичного аналізу, аналізу словникових дефініцій, метод реферативного аналізу, семіотичного аналізу, описового методу. Результати дослідження представлені виокремленими методами створення комерційних назв брендів взуття, визначеною роллю словесних та візуальних елементів бренд-комунікації. Для формування цілісного уявлення про неймінг як частину англомовної бренд-комунікації, досліджено структурно-семантичну організацію комерційних назв за допомогою аналізу вербальних та невербальних компонентів брендів. Узагальнені результати дослідження неймінгу взуття демонструють тяжіння до застосування методу персоналізації, що пояснюється прагненням виділити торгову марку, ідентифікувати її як унікальний продукт. Крім того, популярністю користується метод комбінування слів, що дає змогу створити впізнаваний на ринку бренд, а поява нових лексичних одиниць в модній індустрії, у свою чергу, сприяє розвитку та збагаченню мови. З’ясовано, що вербальний корпус брендів представлений власне номінацією, фразою відлунням та слоганом. Визначено, що назва, як ключовий елемент бренду, інтегрована у невербальне рекламне повідомлення для підсилення комплексного сприйняття продукту споживачем, що визначає важливість неймінгу у процесі становлення торгової марки. Ім’я торгової марки виступає головним вербальним компонентом та комунікатором комерційного продукту. У ході дослідження серед брендів взуття помічено тенденцію до використання фраз-відлунь, сформованих з метою опису основних характеристик товару. Встановлено, що слоган є тимчасовою складовою бренду і використовується для підсилення рекламної кампанії. Брендові марки взуття тяжіють до застосування імперативних слоганів, сформульованих наказовим способом.Item Wordplay in wartime Twitter communication: a case study of Ukrainian politicians’ humorous Tweets(ДВНЗ "Ужгородський національний університет", 2022) Єгорова, Олеся Іванівна; Yehorova, Olesia Ivanivna; Прокопенко, Антоніна Вадимівна; Prokopenko, Antonina Vadymivna; Мартиненко, Сергій Сергійович; Martynenko, Serhii SerhiiovychТвіттер як потужний інструмент кризової комунікації заохочує взаємодію між різними сторонами та створює простір для продукування, функціонування та обміну гумором. Це дослідження є частиною більшого проекту про воєнний гумор у Твіттері та розглядає використання гри слів у гумористичних твітах певних українських політиків. Зокрема, дослідження спрямоване на виявлення мовних особливостей авторського гумору, який ґрунтується на використанні гри слів. Матеріалом дослідження слугують твіти, опубліковані протягом перших 100 днів російського вторгнення в Україну у 2022 році. Вилучені твіти були уточнені за певними критеріями та структуровані у якості прикладів гумористичних твітів для подальшої класифікації та інтерпретації. Аналіз твітів українських політиків дозволив виявити випадки реалізації гри слів на фонетичному, лексичному та синтаксичному рівнях, включно з підрівнями. Так, повні та часткові омофони ефективно використовуються на рівні фонем; паронімія та полісемія виявилися типовими інструментами гри слів на лексичному рівні, тоді як модифікація слогану виявилася найпродуктивнішим інструментом гри слів на синтаксичному рівні. Залучення гри слів до твіттер-комунікації політиків має на меті не лише привернути увагу до звукової форми, семантики чи етимології слів, але й пов’язати висловлювання з певним контекстом і справити емоційний вплив на реципієнта. Ця ідея знаходить подальше підтвердження з точки зору мультимодального характеру гумористичного вираження. Результати, отримані під час інтерпретації гумористичних твітів, доводять, що використання українськими політиками як позитивних, так і негативних емоцій у своїх публікаціях сприяло виробленню трансляції самозміцнюючого, агресивного, афіліативного та надихаючого гумору.