Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
42 results
Search Results
Item До історії українського медіапростору: провідні постаті еміграційної літератури й публіцистики міжвоєнної доби(Сумський державний університет, 2025) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaДля українських культурних діячів великою бідою стала еміграція між Першою і Другою світовими війнами. Проблеми життя у вигнанні описав емігрант із Херсону Василь Федотов: «Письменник не знаходить ні видавців, ні критиків, ні читачів. Книги виходять у порядку дива, – або жертви. Пишуться вони не для конкретного кола читачів, для світу, для вічності». Автор також зауважував, що письменник «приречений слухати свій власний внутрішній голос і лише через нього спілкуватися з живим, але для нього ніби підземним потоком світової культури» (Цит. за: «Малі жанри…», 2018).Item Більшовицький експеримент у творах зарубіжної публіцистики(Сумський державний університет, 2024) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaНайдоленосніші події початку ХХ століття – Жовтневий переворот, а за ним створення у кінці 1922 року Союзу Радянських Соціалістичних республік – викликали у світі неймовірну цікавість. Це питання є для нас актуальним не лише з огляду переосмислення обставин того часу, але й з боку розуміння того, як, чому і завдяки яким творам світова спільнота дізнавалася і сприймала СРСР – як світовий експеримент «союзу незламних республік вільних» (у перекладі М. Бажана – слова з гімну С. Міхалкова «Союз нерушимих республик свободных») – чи «не той, яким ми сподівалися його бачити» (Жід, 1990). З огляду на минуле можна зрозуміти й сьогодення, адже зображення сучасних подій відбувається з присутністю вдалих пропагандистських маркерів. У травні 1927 р. до редакцій деяких еміграційних видань, зокрема паризьких, надійшло анонімне звернення «До письменників світу», у якому митці СРСР нарікали на мовчання зарубіжних колег тоді, як «у великій країні йде удушення великої літератури». Автори зазначали, що, окрім співчуття й морального засудження найжорстокішої з деспотій, вони нічим не зможуть допомогти, але намагалися відкрити світові правду, розповівши про жорстку реальність, створену «майстерною лицемірною маскою з того страшного лику, який виявляє комуністична влада в Росії». Письменники заклинали зарубіжних колег описати страшний досвід СРСР, бо самі вони безсилі зробити це. У газеті «Правда» згадане звернення було назване фальшивкою. І хоча письменники, які перебували в еміграції, спробували завадити цьому, написавши протест проти комуністичної брехні, однак західна преса ніяк на це не відреагувала. Мета роботи: розглянути репрезентацію СРСР як безпрецедентного більшовицького експерименту у творах зарубіжних публіцистів, виявивши їхню кардинальну відмінність і намагання кожного сказати світові свою «правду».Item «Магічний репортаж» Ґ. Ґарсіа Маркеса «Розповідь моряка» як зразок літератури нон-фікшн(Сумський державний університет, 2024) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaТворчість колумбійського прозаїка і журналіста, одного з найяскравіших представників «магічного реалізму» Ґабріеля Ґарсія Маркеса відрізняється особливим новаторством: у ній з’єднані реальне й потойбічне, інформаційне і фактичне, засоби самовираження і барвистість мови. За твори, «…у яких фантастичні та реалістичні елементи поєднані заради створення щедрого уявного світу, у якому відбито життя й суперечності латиноамериканського континенту» [1, с. 7], Маркес першим серед колумбійських письменників у 1982 році отримав Нобелівську премію в галузі літератури. Незважаючи на всесвітньо відому славу його як автора «Ста років самотності», письменник публічно заявляв, що хоче, щоб про нього пам’ятали перш за все як про репортера, бо вважав, що народився журналістом і в цьому – його покликання, бо журналістика, на його думку, найкраща професія на світі. Актуальність розвідки. Життя і художню творчість письменника досліджували Д. Мартін, Ю. Папоров, І. Оржицький, В. Андреєв, О. Прилипко, Ю. Покальчук, Т. Гаврилів, М. Фока, С. Петрів та багато інших. Менше уваги науковці звертають на Маркеса як журналіста (Л. Борщевська, В. Соколова, І. Малінін), особливо у руслі літературної журналістики. Мета роботи. На прикладі документальної повісті «Розповідь моряка» розглянемо ознаки репортажу і доведемо приналежність його літературного «магічного репортажу» до жанру нон-фікшн.Item «Записки полоненого» Олекси Кобця як художньо-історичний документ(Сумський державний університет, 2023) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Лагута, Ю.Тема війни залишається й зараз актуальною, як і понад 100 років тому. Письменники, що були учасниками і свідками Першої світової, не залишалися осторонь: їхні твори – це живі картини тих подій і вражень. Один із малодосліджених літераторів, чия творчість повертається в Україну – Олекса Кобець (Варавва). Його роман-сповідь, водночас щоденник «Записки полоненого» (вперше видано 1931 р.) витримав п’ять видань. Твір отримав як позитивні, так і вкрай негативні відгуки і з боку влади, і від сучасників. Щирі привітання Олекса Кобець почув від Ю. Яновського, О. Вишні, М. Хвильового, М. Рильського. Однак І. Багмут першим «накинувся чорним вороном» «з погромницьким цькуванням» на його роман [Цит. за: 1, c. 171]. Олекса Кобець зазнав утисків, переслідувань і навіть конфіскації усього накладу роману після того, як празька газета «Ноє фрає Прессе» помістила «дуже прихильну рецензію», ставлячи його «нарівні з популярним письменником Еріхом Марією Ремарком» [4, с. 109–110]. Натомість схвальну оцінку «Записки полоненого» отримали від еміграційних дослідників (Г. Костюк, Ю. Бойко, В. Дорошенко). В Україні був певний час забуття, і вже в часи незалежності науковці звернули свої погляди на творчість Олекси Кобця й зокрема на його правдивий автобіографічний твір. Ярослава Погребенник вивчала «Записки полоненого» як феномен антимілітаристської прози, вважала роман «найдовершенішим із творів» [6, с. 9] письменника. «Записки полоненого» як історичне джерело досліджували історики і журналісти (О. Бонь, І. Срібняк, Л. Рожкова), однак маловивченим залишається аспект художньої історичності «Записок полоненого», у яких відтворено війну очима солдата – українця в лавах армії Російської імперії, а згодом – полоненого в австро-угорських таборах. Мета нашої розвідки – з’ясувати, як події Першої світової війни й табірної дійсності вплинули на життя і свідомість «людини визвольних змагань» 1917–20-хх років, описаних у «Записках полоненого» Олекси Кобця (Варавви).Item Нескінченна модельна конфронтація, або об’єктивність у журналістиці у минулому і в наш час(Сумський державний університет, 2023) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Родченко, К.Питання об’єктивності у журналістиці було і залишавється актуальним. Його вивчали Д. Гілмор (підкреслював зв’язок чесності й об’єктивності), Е. Денніс (зауважував на важливості докладання зусиль для досягнення неупередженості), В. Іванов (вказував причини недотримання принципу об’єктивності), В. Різун (вважав, що забезпечити об’єктивність можна, відокремивши оцінку від факту) та багато інших. Л. Пономаренко вважає, що «об’єктивність у журналістиці реальна, але це поняття не тотожне ідеалістичному його розумінню» [3]. Тривалий час журналістика фактично була неспроможною висвітлювати об’єктивну реальність та/або нейтральну позицію. Однак з розвитком теорій ЗМІ та становленням інформаційного суспільства ситуація почала поступово змінюватися. На це вказують деякі фактори. Мета роботи – з’ясувати певні вагомі причини, які вплинули на можливості журналістики подавати інформацію об’єктивно чи нейтрально. Для досягнення мети були поставлені завдання: окреслити історичні концепції «чотирьох теорій» преси; визначити основні етапи шляху до об’єктивності.Item Експресіоністська поетика у малій прозі міжвоєнного двадцятиліття(Сумський державний університет, 2019) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaПорівнюються елементи експресіоністської поетики у творах українського й російського письменників-емігрантів міжвоєнного двадцятиліття Ю. Косача і В. Федорова.Item Традиція та оновлення жанру легенди у період літературної еміграції 1919–1939 рр.(Сумський державний університет, 2019) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaЛегенда як один із найдавніших жанрів української неказкової прози була предметом уваги І. Франка, В. Жирмунського, В. Гнатюка, М. Грушевського, М. Драгоманова, С. Мишанича, А. Нямцу та ін. Довідкова література називає легендою (лат. legenda – те, що необхідно прочитати) «один із прозаїчних жанрів фольклору, фантастичне оповідання про події, які могли бути в минулому» [1, с. 60]. Під це визначення відпадають легенди у представників української еміграції періоду між двома світовими війнами – Клима Поліщука, Наталени Королеви, Сильвестра Калинця, Дмитра Тягнигоре, Юрія Липи, Антіна Чекмановського та інших, які, віддаючи належне історичним подіям минулого й релігійним аспектам, у період міжвоєнного двадцятиліття зверталися передусім до національної тематики. Мета роботи полягає у дослідженні проблематики легенд у творчості Наталени Королеви і Сильвестра Калинця періоду літературної еміграції 1919– 1939 рр. Завдання розвідки – виявити традиційні й нові особливості легенди у міжвоєнне двадцятиліття на прикладі творів зазначених авторів.Item "Своє" і "Чуже" у малій прозі Лесі Верховинки(Сумський державний університет, 2017) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaВ український літературний простір, починаючи з 90-х років минулого століття, повертаються імена письменників, які з різних причин опинилися поза увагою науковців. Серед них – письменниця з Галичини Леся Верховинка (справжнє ім’я – Лагодинська-Кучковська Ярослава-Олександра; 1903–1936), яка після поразки визвольних змагань опинилася в еміграції.Item Стильові домінанти малої прози українського зарубіжжя (на матеріалі збірки Юрка Перекотиполе "Експропріація")(Сумський державний університет, 2017) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaДосліджуються особливості творчості маловідомого письменника українського зарубіжжя Юрка Перекотиполе. На матеріалі збірки «Експропріація» (оповідання з революційних часів на Україні) визначаються головні домінанти його творчості – глибокий патріотизм, яскрава публіцистичність і переконливі психологічні характеристики героїв.Item Феномен війни у творчості Ернста Юнгера(Сумський державний університет, 2016) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Дубініна, М.У статті з’ясовується сутність війни за книгою Ернста Юнгера «У сталевих грозах». Аналізується ставлення автора до війни.