Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
5 results
Search Results
Item Медіарепрезентація жінок-лідерок у локальній журналістиці: кейс-дослідження(Сумський державний університет, 2025) Гаврилюк, Інна Леонідівна; Havryliuk, Inna Leonidivna; Котляр, Т.У дослідженні розглянуто особливості висвітлення жінок-лідерок у інформаційному просторі Сумщини. Основна увага приділяється аналізу тенденцій, образів та тем, за допомогою яких місцеві медіа формують суспільне уявлення про жінок у лідерських ролях. Робота поєднує контент-аналіз журналістських публікацій, а також оцінює, наскільки ці репрезентації сприяють чи перешкоджають гендерній рівності. Результати дослідження демонструють наявність гендерних упереджень у медіадискурсі та окреслюють перспективи для більш збалансованого висвітлення жіночого лідерства в журналістиці.Item Міждисциплінарні підходи до розуміння суспільної динаміки у формуванні жіночого лідерства(Сумський державний університет, 2024) Давиденко, Оксана Вікторівна; Davydenko, Oksana ViktorivnaКурс України на євроінтеграцію, фактично взятий керівництвом країни у 1994 році, сприяв необхідності формування і практичної реалізації політики гендерної рівності, що стало основою для розвитку жіночого лідерства у всіх сферах суспільно-політичного життя (Верховна Рада України, 1994). Ґрунтовне вивчення і детальне осмислення суспільної динаміки поглядів українського суспільства на питання жіночого лідерства для глибокого та об’єктивного аналізу явища у наступні роки у перспективі необхідно здійснювати з використанням різних наукових методів та міждисциплінарних підходів. Міждисциплінарність передбачає взаємодію різних галузей наукового знання у вивченні одного й того ж об’єкта, при зосередженні на власному предметі. Міждисциплінарний підхід не обмежує знання, а створює умови для реалізації зв’язків між різними науками, що уможливлює отримання необхідних та достатніх знань при вивченні об’єкту дослідження; забезпечує інтеграцію наукових концепцій, теорій, інформації, фактів, методів, з метою отримання системного знання про реальні явища освіти; сприяє розв’язанню протиріччя між розрізненим засвоєнням знань та необхідністю їх синтезу задля цілісного та комплексного застосування у діяльності та житті людини (Желанова, 2021).Item Шляхи досягнення гендерної рівності в Україні в рамках Цілей сталого розвитку(Сумський державний університет, 2024) Ситник, А.Сучасний соціум характеризується складним мозаїчним образом, де різноманітні фактори формують комплексну сукупність, що впливає на життя людей. У даному контексті гендерна рівність постає суттєвим питанням, адже вона відображає ступінь збалансованості між чоловіками та жінками, що є вагомою складовою забезпечення рівноправності громадянського суспільства сьогодення. Гендерна рівність – це, перш за все, важливий чинник формування будь-якої суспільної системи, оскільки з її допомогою забезпечується соціальна справедливість. Актуальність даної теми також зумовлюється багатьма іншими умовами, що в загальному сенсі прагнуть гарантувати сталий соціокультурний розвиток для всіх громадян України. Метою даної статті є дослідження шляхів забезпечення гендерної рівності в різних галузях українського суспільства з огляду на Цілі сталого розвитку. Завдання доповіді полягають у аналізі розвідок з обраної теми та окресленні підходів щодо досягнення гендерної рівності в Україні.Item Роль Стамбульської конвенціїї в контексті цілей сталого розвику в питанні досягнення гендерної рівністі(Сумський державний університет, 2024) Кубишко, І.Актуальність даної теми полягає в тому, що на початку 2024 року в Україні було зареєстровано рекордну кількість справ щодо домашнього насильства. Домашнє насильство та насильство стосовно жінок є одним із найпоширеніших глобальних проблем у світі. Це порушення може стосуватися жінок, не залежно від їхньої віку, релігійного чи соціального статусу та в якій країні вони проживають. Насильство може трапитися в будь-якій сім’ї, і понести за собою негативні наслідки для фізичного та психологічного здоров’я жінки. Тому, аналізуючи ситуацію стосовно насильства на території нашої держави, Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію. Метою дослідження є роль Стамбульської конвенції на території України. Завданнями дослідження визначено наступне: розглянути поняття насильства як різновид застосування фізичного та психологічного тиску на особу в більш широкому значенні, проаналізувати мету Стамбульської конвенції в Україні та зрозуміти яким чином дана конвенція пов’язана із цілями сталого розвитку.Item Локалізація Національного плану дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року: нормативно-правовий аспект(Сумський державний університет, 2023) Даценко, К.Забезпечення гендерної рівності – одна з Цілей сталого розвитку ООН. Реалізація Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» (далі – Резолюція 1325) в Україні належить до пріоритетів державної гендерної політики на сучасному етапі. За останні роки прогалини у нормативних документах щодо забезпечення гендерної рівності у сфері безпеки України скоротились у рази. За цей час було не лише напрацьовано, але й внесено зміни до другого Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року (далі – НПД). Актуальність внесення змін наприкінці 2022 році була очікувано обумовлена суттєвою зміною контексту, а саме – повномасштабним вторгненням росії в Україну. Але ще з самого початку, від затвердження першого НПД у 2016 році, поступово розпочалась його локалізація – процес перенесення та адаптації на локальний (регіональний) рівень. Першочергово це пов’язано з децентралізаційною реформою в Україні та означає відповідальність органів місцевого самоврядування за імплементацію НПД на рівні територіальних громад. Водночас, попри відповідність українських доктрин у галузі гендерної рівності зразкам країн ЄС, необхідно констатувати, що силові структури у всьому світі будучи переважно патріархатними, зумовлюють недостатнє залучення жінок до процесів миротворчості. Для ефективної локалізації НПД необхідним є узгодження нормативно-правової бази у питаннях децентралізації, гендерної рівності та безпеки. Мета розвідки – з’ясувати нормативно-правові передумови для локалізації Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року в сучасних умовах України.