Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
31 results
Search Results
Item Інноваційні форми надання психологічної допомоги студентській молоді в Україні у воєнний час(Instytut Profilaktyki I Psychoterapii w Lublinie, 2023) Колісник, Людмила Олексіївна; Колесник, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Liudmyla Oleksiivna; Неминуща, Т.П.У роботі йдеться про ініціативу «АПВШУ та друзі», яка була створенв на базі Асоціації психологів вищої школи України (АПВШУ) та була покликана професійно відреагувати та ситуацію, що склалася в Україні після повномасштабного вторгнення 2022 року. До команди психологів ЗВО (членів АПВШУ) приєдналася команда психологів, психіатрів та психотерапевтів України, які на волонтерській основі почали працювати зі студентами, викладачами та співробітниками ЗВО України, надаючи психроргічну допомогу. Автори описують переваги такого об'єднання зусиль, особливості взаємодії як з цільовою групою, так і всередині спільноти, та результати роботи.Item Розширена ініціатива «Університет, дружній до сім’ї: досвід впровадження у Сумському державному університеті(Видавництво РА «Хорошие люди», 2014) Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Боровик, Валентина Олександрівна; Боровик, Валентина Александровна; Borovyk, Valentyna Oleksandrivna; Колісник, Людмила Олексіївна; Колесник, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Liudmyla Oleksiivna; Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Савельєва, Юлія Михайлівна; Савельева, Юлия Михайловна; Savelieva, Yuliia Mykhailivna; Павленко, Ганна Володимирівна; Павленко, Анна Владимировна; Pavlenko, Hanna VolodymyrivnaУ навчальному посібнику «Розширена ініціатива «Університет, дружній до сім’ї: досвід впровадження у Сумському державному університеті» детально проаналізовані кроки по втіленню дружніх до сім’ї підходів у поєднанні їх наукової та практичної складових, а також базові принципи її впровадження. Особлива увага приділяється розробці комунікаційної структури ініціативи, налагодженню постійних зв’язків, комунікаційних каналів між зацікавленими сторонами, механізмів передачі інформації та зворотного зв’язку, зняттю комунікаційних бар’єрів, які створюють труднощі в сприйнятті та розумінні завдань, принципів ініціативи та переваг від її впровадження. Підкреслюється значення та описуються кроки по формуванню в університеті дружнього до дитини простору як умови для поєднання студентками навчання та материнства. На прикладі діяльності Центру підтримки сім’ї СумДУ аналізуються дружні до сім’ї підходи, що забезпечують досягнення реальної гендерної рівності, що є вирішальним для професійного зростання та забезпечення у майбутньому доступу жінок до гідної праці. Акцентується увага на важливості формування в університеті позитивної атмосфери, поширення дружніх до сім’ї принципів на всі рівні менеджменту і на всі форми роботи, а також на необхідності налагодження співпраці з громадськими об’єднаннями – профспілковими організаціями студентів та співробітників, студентським самоврядуванням, громадськими організаціями, які працюють у сфері підтримки сім’ї чи гендерних відносин, волонтерськими формуваннями тощо. Цей посібник адресований керівництву вишів, науковцям, широкому загалу. Здійснено Сумським державним університетом у рамках проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Офіційні партнери проекту – Міністерство освіти і науки України та Міністерство соціальної політики України.Item Формування у молоді гендерно-відповідальної поведінки (на прикладі українських ВНЗ)(Видавництво РА «Хорошие люди», 2013) Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Купенко, Олена Володимирівна; Купенко, Елена Владимировна; Kupenko, Olena Volodymyrivna; Савельєва, Юлія Михайлівна; Савельева, Юлия Михайловна; Savelieva, Yuliia Mykhailivna; Медвідь, Олена Миколаївна; Медведь, Елена Николаевна; Medvid, Olena Mykolaivna; Колісник, Людмила Олексіївна; Колесник, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Liudmyla Oleksiivna; Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Іванова, Тетяна Володимирівна; Иванова, Татьяна Владимировна; Ivanova, Tetiana VolodymyrivnaУ навчальному посібнику «Формування у молоді гендерно-відповідальної поведінки (на прикладі українських ВНЗ)» подані матеріали, що висвітлюють підходи до визначення гендерно відповідальної поведінки та особливостей її прояву у сучасному ВНЗ. Окрема увага приділяється аналізу можливостей та напрямів роботи ВНЗ з формування гендерно-чутливого середовища та гендерно-відповідальної поведінки. Висвітлюються досвід роботи окремих ВНЗ України у цьому напрямку. Цей посібник адресований представникам адміністрації вищих навчальних закладів, які працюють на різних рівнях прийняття рішень та роботи з молоддю, а також широкому викладацькому загалу, зокрема, науковцям, які вивчають гендерні аспекти суспільного життя. Матеріали будуть корисними студетам, журналістам та всім, хто цікавиться зазначеною проблематикою. Здійснено Сумським державним університетом у рамках проекту «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Офіційні партнери проекту – Міністерство освіти і науки України та Міністерство соціальної політики України.Item Ґендерний портрет українського суспільства. Аналітичне дослідження(Сумський державний університет, 2009) Світайло, Ніна Дмитрівна; Свитайло, Нина Дмитриевна; Svitailo, Nina Dmytrivna; Павленко, Володимир Петрович; Павленко, Владимир Петрович; Pavlenko, Volodymyr Petrovych; Костенко, Андріана Миколаївна; Костенко, Андриана Николаевна; Kostenko, Andriana Mykolaivna; Іванова, Тетяна Володимирівна; Иванова, Татьяна Владимировна; Ivanova, Tetiana Volodymyrivna; Колісник, Людмила Олексіївна; Колесник, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Liudmyla Oleksiivna; Панченко, Юлія Валеріївна; Панченко, Юлия Валериевна; Panchenko, Yuliia Valeriivna; Сахно, Парасковія Іванівна; Сахно, Прасковья Ивановна; Sakhno, Paraskoviia Ivanivna; Павленко, Ганна Володимирівна; Павленко, Анна Владимировна; Pavlenko, Hanna VolodymyrivnaУ збірнику "Ґендерний портрет українського суспільства. Аналітичне дослідження" подані матеріали, які висвітлюють ґендерні проблеми, які є актуальними та спільними для окремих регіонів та всього суспільства. Зокрема, аналізуються статистичні дані, результати наукових досліджень, опитувань, даються рекомендації по подоланню гендерних диспропорцій в окремих сферах життя регіонів. Даний збірник призначений для органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, освітян, науковців, журналістів, студентів та всіх, хто цікавиться ґендерною проблематикою. Здійснено Сумським ґендерним ресурсним центром у рамках та за фінансової підтримки Програми рівних можливостей ПРООН. Погляди авторів необов'язково збігаються з позиціями ПРООН.Item Погляд на емоції з позицій психодинамічного напрямку(Сумський державний університет, 2017) Колісник, Людмила Олексіївна; Колесник, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Liudmyla OleksiivnaМайже всі сучасні психологічні напрями (всіх трьох гілок сучасної психотерапії – психодинамічної, когнітивно-поведінкової та гуманістичної) визнають цінність і значимість емоцій та емоційного досвіду в житті кожної людини. Розуміння сутності емоцій, процесу і методів роботи з ними та їх порушеннями в рамках окремого методу дозволяє визначити можливість ефективного проведення комплексу психокорекційних заходів, зокрема, індивідуальної (психологічне консультування) та групової (психологічний тренінг) роботи.Item Емоційний чи соціальний інтелект?(Cумський державний університет, 2016) Колісник, Людмила Олексіївна; Колесник, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Liudmyla OleksiivnaПоширеною є думка про те, що емоційний інтелект – це конструкт, що має подвійну природу: пов'язаний як з когнітивними здібностями, так і з особистісними характеристиками. Це – здатність людини до ідентифікації, розуміння та управління емоціями, як власними, так і емоціями інших людей [1]. Одним із підходів до вивчення проблеми емоційного інтелекту є дослідження цього феномену у широкому контексті, а саме через призму загальних соціальних здібностей або соціального інтелекту.Item Проблема діагностики емоційного інтелекту(Видавництво "Аксіома", 2014) Колісник, Людмила Олексіївна; Колиснык, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Lyudmyla OleksiivnaСтаттю присвячено вивченню проблеми діагностики емоційного інтелекту. Зроблено акцент на існуванні двох груп підходів до розуміння емоційного інтелекту. У рамках змішаних моделей та моделей характеристик емоційний інтелект виступає як складне утворення, що включає як когнітивні здібності, так і особистісні риси. Представники моделей здібностей інтерпретують емоційний інтелект як суто когнітивну здібність. Відповідно зазначеним підходам визначено дві групи методик для з'ясування рівня розвитку емоційного інтелекту: тести-завдання та опитувальники. Опитувальники, як правило, використовують вчені, які трактують емоційний інтелект як особистісну рису; тестам-завданням надають перевагу дослідники, які розуміють емоційний інтелект як когнітивну здібність особистості. Здійснено аналіз особливостей застосування вказаних методик. Висвітлено результати проведеного дослідження рівня розвитку емоційного інтелекту та його компонентів із застосуванням таких методик як тест Дж. Мейєра, П. Селовея, Д. Карузо та опитувальник «Емоційний інтелект» Д.В. Люсіна. Встановлено, що респондентам бракує вміння ідентифікувати емоції (як власні, так і емоції інших), а також використовувати знання про емоції для збільшення своєї особистісної ефективності. Представлено результати кореляційного аналізу отриманих даних. За допомогою використання Торонтської алекситимічної шкали доведено конвергентну валідність використаних методик. Підтверджено припущення про те, що як тести-завдання, так і опитувальники на визначення рівня емоційного інтелекту вимірюють один і той самий конструкт. Обґрунтовано доцільність комплексної діагностики емоційного інтелекту шляхом використання різних методичних підходів.Item Особливості переживання самотності у старшому юнацькому віці("Астропринт", 2014) Колісник, Людмила Олексіївна; Колиснык, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Lyudmyla OleksiivnaСтаттю присвячено вивченню проблеми переживання самотності у старшому юнацькому віці. Зроблено акцент на тлумаченні самотності як багатовимірного конструкту. Висвітлено результати проведеного дослідження, в ході якого визначено ступінь та інтенсивність переживання юнаками романтичної, сімейної та соціaльної самотності. Встановлено також рівень інтегрального показника самотності молоді. Проаналізовано кореляційні зв'язки між окремими показниками різних видів самотності.Item Проблема емоційного інтелекту в історії філософсько-психологічної думки(Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, 2013) Колісник, Людмила Олексіївна; Колиснык, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Lyudmyla OleksiivnaСтаттю присвячено вивченню проблеми емоційного інтелекту в історії філософсько-психологічної думки. Здійснено огляд філософських праць, де вперше були виділені і розмежовані когнітивна та емоційна сфери людини, теоретично розглядалась та обговорювалась їх роль у пізнанні та регуляції поведінки людини. В роботі відображені погляди вчених на зв'язок афективної та когнітивної сфери особистості, доведена важливість емоційної регуляції мислиннєвої діяльності. Автором представлена також еволюція наукових досліджень, присвячених розробці теорій інтелекту та вивченню його складових. Визначено перспективи подальших досліджень в окресленому напрямку.Item Проблема емоційного інтелекту на сучасному етапі розвитку психологічної думки(Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, 2013) Колісник, Людмила Олексіївна; Колиснык, Людмила Алексеевна; Kolisnyk, Lyudmyla Oleksiivna; Темрук, О.В.Статтю присвячено висвітленню основних підходів до розуміння феномену емоційного інтелекту на сучасному етапі розвитку психологічної думки. Відображено погляди провідних у цій сфері вчених на сутність явища емоційного інтелекту. Розглянуто розроблені науковцями моделі емоційного інтелекту, здійснено аналіз його складових. Існуючі теорії систематизовано відповідно до особливостей тлумачення феномену емоційного інтелекту. Всі відомі моделі емоційного інтелекту об'єднано у три групи: моделі здібностей, моделі характеристик та змішані моделі. Окрему увагу приділено синтетичній теорії, що поєднує всі існуючі концептуальні підходи до розуміння емоційного інтелекту. У рамках моделей здібностей емоційний інтелект трактується як перетин емоцій та пізнання, тобто як когнітивна здібність. Представники змішаних моделей інтерпретують його як складне психологічне утворення, яке має і когнітивну, і особистісну природу. У моделі характеристик емоційний інтелект виступає як сукупність рис особистості і поведінки, пов'язаних із емоціями. Емоційний інтелект у синтетичній теорії постає одночасно і як здібність, і як емоційна компетентність, і як риса особистості. У результаті аналізу основних підходів до розуміння емоційного інтелекту авторами визначено його як особистісну компетентність людини, що пов'язана з внутрішнім світом особистості, її переживаннями; здатність до ідентифікації, розуміння й управління емоціями, як власними, так і інших людей, а також вміння використовувати це для досягнення благополуччя. Відповідно, здібності, що стосуються власних емоцій визначають внутрішньоособистісний інтелект; а ті, що відповідають за емоції інших – міжособистісний. Авторами представлено спектр сучасних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, що присвячені доповненню та уточненню змісту емоційного інтелекту; описанню засобів його розвитку; встановленню взаємозв'язку з іншими особистісними характеристиками, когнітивними стилями та гендерною ідентичністю особистості; розробці та адаптації діагностичного інструментарію; з’ясуванню його значущості у різних сферах життєдіяльності особистості. Значну увагу приділено внеску українських та російських вчених. Визначено існуючі проблеми та окреслено перспективи подальших досліджень в означеній сфері. Наголошено на значущій ролі емоційного інтелекту у вирішенні завдань розвитку у межах окремих психологічних періодів, зокрема, в юнацькому віці.