Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
38 results
Search Results
Item Комеморація: теоретичні підходи та емпіричні дослідження(Sumy State University, 2025) Яненко, Ярослав Васильович; Yanenko, Yaroslav VasylovychУ роботі з’ясувані найбільш актуальні теоретичні та емпіричні аспекти комеморації з метою запропонувати нові погляди на її значення для сучасного українського суспільства.Item Когнітивні аспекти інтерпретації мовної агресії у міжкультурному спілкуванні(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025) Таценко, Наталія Віталіївна; Tatsenko, Nataliia Vitaliivna; Бакай, Ю.І.Поняття агресії активно вивчається в багатьох дисциплі нах, включно з інтерпретацією з погляду когнітивної психології, нейро біології, антропології та лінгвістики. Менше уваги феномену агресії приділено в контексті міжкультурної комунікації. Безперечно, хоча інтерпретації поняття агресії охоплюють соціальні чинники для зрозуміння природи та викликів міжкультурної комунікації (контекст, спільну основу, шаблонне використання), роль агресії у формуванні людського сприйняття, інтерпретації, ставлення та її використання в міжкультурному контексті залишається поза увагою вчених. Мета пропонованого дослідження – дослідити когнітивні аспекти інтерпретації мовної агресії в межах міжкультурної комунікації. У роботі використано метод синтезу й аналізу, який передбачав систематичний огляд літератури. Результати роботи продемонстрували, що в сучасній лінгвістиці зростає усвідомлення важливості когнітивного підходу до опису мовленнєвого міжкультурного діалогу. Зокрема, в роботі наголошено на ролі вивчення взаємозв’язку між реальними мовленнєвими процесами та їхніми мовними виразами в контексті структур знань і процедур їхньої обробки. У процесі обміну або обробки інформації людина обробляє співвідношення основних структур них одиниць мовленнєвої поведінки (фрейми, сценарій, модель і жанр мовлення). З погляду міжкультурної комунікації сприйняття інформації вимагає більшого когнітивного навантаження, спрямованого на вивчення іншої національної мовної свідомості, її особливостей із метою визначення універсальних засад, які уможливлюють міжкультурну комунікацію зі збереженням національної культурної ідентичності. Експлуатація складних когнітивних схем потрібна, щоб ідентифікувати складні координати абстрактних понять, наприклад, агресії. Це відбувається у процесі розуміння мови, контексту і сприйняття повідомлення через структуру вання й організацію інформації. Вираження, керування і сприйняття агресії змінюються відповідно до культурних норм і ціннісних переконань. Висновок – для концептуалізації поняття мовної агресії важливо досліджувати та розуміти її роль у міжкультурному контексті саме з погляду міжкультурної комунікації. Дослідження мовної агресії у мультидисциплінарному контексті з погляду когнітивної психології, антропології та лінгвістики з акцентом на сфери її вживання у мові є перспективним новаторством.Item Молодіжний сленг в англомовному інтернет-дискурсі(Сумський державний університет, 2024) Ніколаєнко, А.О.Молодіжний сленг є важливим культурним феноменом, що відображає сучасні соціальні та комунікативні потреби молоді. Його активне використання у соціальних мережах свідчить про тенденцію до скорочення мовних засобів, спрощення граматичних структур і підвищення експресивності мови. Сленг, особливо молодіжний, є проявом соціальної ідентифікації та частиною лінгвістичних інновацій, що притаманні цифровому дискурсу [1, с. 56]. Він часто виходить за межі стандартної мови, привносячи в комунікацію елементи неформальності та специфічної експресивності.Item Реклама у соціокультурному дискурсі(Сумський державний університет, 2024) Яненко, Ярослав Васильович; Yanenko, Yaroslav VasylovychУ роботі визначено особливості реклами у соціокультурному дискурсі. Аналіз цих особливостей здійснено на основі теорії соціального обміну, феноменологічної парадигми, соціодраматургічного підходу, психоаналітичних теорій, парадигми структуралістського конструктивізму.Item Wordplay in wartime Twitter communication: a case study of Ukrainian politicians’ humorous Tweets(ДВНЗ "Ужгородський національний університет", 2022) Єгорова, Олеся Іванівна; Yehorova, Olesia Ivanivna; Прокопенко, Антоніна Вадимівна; Prokopenko, Antonina Vadymivna; Мартиненко, Сергій Сергійович; Martynenko, Serhii SerhiiovychТвіттер як потужний інструмент кризової комунікації заохочує взаємодію між різними сторонами та створює простір для продукування, функціонування та обміну гумором. Це дослідження є частиною більшого проекту про воєнний гумор у Твіттері та розглядає використання гри слів у гумористичних твітах певних українських політиків. Зокрема, дослідження спрямоване на виявлення мовних особливостей авторського гумору, який ґрунтується на використанні гри слів. Матеріалом дослідження слугують твіти, опубліковані протягом перших 100 днів російського вторгнення в Україну у 2022 році. Вилучені твіти були уточнені за певними критеріями та структуровані у якості прикладів гумористичних твітів для подальшої класифікації та інтерпретації. Аналіз твітів українських політиків дозволив виявити випадки реалізації гри слів на фонетичному, лексичному та синтаксичному рівнях, включно з підрівнями. Так, повні та часткові омофони ефективно використовуються на рівні фонем; паронімія та полісемія виявилися типовими інструментами гри слів на лексичному рівні, тоді як модифікація слогану виявилася найпродуктивнішим інструментом гри слів на синтаксичному рівні. Залучення гри слів до твіттер-комунікації політиків має на меті не лише привернути увагу до звукової форми, семантики чи етимології слів, але й пов’язати висловлювання з певним контекстом і справити емоційний вплив на реципієнта. Ця ідея знаходить подальше підтвердження з точки зору мультимодального характеру гумористичного вираження. Результати, отримані під час інтерпретації гумористичних твітів, доводять, що використання українськими політиками як позитивних, так і негативних емоцій у своїх публікаціях сприяло виробленню трансляції самозміцнюючого, агресивного, афіліативного та надихаючого гумору.Item Gender issues in formal communication translation(Sumy State University, 2023) Назаренко, Олена В`ячеславівна; Назаренко, Елена Вячеславовна; Nazarenko, Olena Viacheslavivna; Nikolenko, A.The concept of gender entered modern linguistic science in the second half of the last century, associated with a change in the scientific paradigm in the humanities under the influence of postmodern philosophy. Language is actively involved in the process of gender construction, therefore it is considered a powerful means of forming stereotypical ideas about gender, thus gender studies have evolved into an independent field, and the issue of the relationship between language and the gender of its speakers remains very relevant at the present stage.Item Understanding assessing oracy online(Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2022) Ляшенко, Ірина Володимирівна; Ляшенко, Ирина Владимировна; Liashenko, Iryna VolodymyrivnaЦя робота спрямована на те, щоб зробити внесок у процес більш точного документування проблем і викликів при оцінюванні онлайн-ораторії в онлайн-курсах. Методи, використані в цьому дослідженні, зосереджені на теоретичних, що дозволило опрацювати наукові джерела, визначити сутність та особливості принципів оцінювання як на місці, так і в режимі онлайн, розкрити основні інструменти та підходи до оцінювання ораторського мистецтва. Результати вивчення теоретичної бази свідчать про наявність проблем в онлайн-навчанні, навчанні та оцінюванні. Необхідні подальші дослідження, щоб отримати більш чітке розуміння специфічних і академічних факторів оцінки ораторської грамотності в онлайн-навчанні.Item Intercultural Communication Skills as an International Tool for the Development of English-Language Communicative Competencies(Sciedu Press, 2022) Козловська, Ганна Борисівна; Козловская, Анна Борисовна; Kozlovska, Hanna Borysivna; Kostyrya, I.; Biletska, O.; Shevchenko, M.; Lastovskyi, V.; Mishchenko, A.Мета цього експериментального дослідження полягала в тому, щоб з'ясувати, чи можна використовувати навички міжкультурного спілкування як інструмент розвитку комунікативних англомовних компетенцій. Для цього використовувався досвід трьох країн: Нідерландів, Сінгапуру та Бельгії. Населення цих країн має високий рівень володіння англійською як іноземною. У ході дослідження було проведено педагогічний експеримент. Проведено опитування 137 учасників експерименту. Результати обробляли математичними методами дисперсійного аналізу, коефіцієнту Коена та критерію Пірсона. Також використовувалося програмне забезпечення статистики. Виявлено, що використання таких методів навчання англійської мови як перегляд англомовних фільмів, читання англомовних художніх творів мовою оригіналу сприяє розвитку навичок міжкультурної комунікації. Ефективна участь у живому спілкуванні студентів з англомовними іноземними однокласниками та віртуальний обмін. Однак найкращих результатів можна досягти, послідовно застосовуючи ці три методи. Дослідження показало, що використовувані методи навчання, які сприяли розвитку навичок міжкультурного спілкування, також позитивно вплинули на розвиток англомовних комунікативних компетенцій. Встановлений зв'язок дає підстави стверджувати, що навички міжкультурної комунікації можна використовувати як інструмент розвитку англомовних комунікативних компетенцій. Подальші дослідження мають бути зосереджені на пошуку способів оптимізації навчальних програм, пошуку ефективних методів та орієнтації учасників на розвиток навичок міжкультурного спілкування.Item Невербальні засоби комунікації в художньому дискурсі(Сумський державний університет, 2022) Даценко, А.С.Комунікація, будучи складним соціально-психологічним процесом взаємодії між людьми, здійснюється за допомогою знакових систем. Як психологи, так і лінгвісти виділяють два основні види комунікації: вербальну та невербальну. Невербальна комунікація є найважливішим, поряд із звуковою мовою, засобом спілкування та взаєморозуміння людей. Вона здійснюється у процесі мовного спілкування паралельно з вербальною комунікацією. Особливості невербальної комунікації полягають у залежності від ситуації, оскільки дозволяють зрозуміти стан усіх учасників комунікації. Невербальна комунікація спонтанна та мимовільна. Вона практично не піддається контролю, тому виявити істину при невербальному спілкуванні достатньо просто. З цього випливає, що невербальні засоби комунікації можуть передавати великий обсяг інформації. Зокрема, вони можуть стосуватися і особистості комунікатора: його емоційного стану, темпераменту, особистісних якостей та властивостей, соціального статусу, комунікативної компетентності, а також самооцінки того, хто говорить. Головна роль невербальної комунікації полягає в отриманні найрізноманітнішої інформації про людину. Подібну інформацію можна отримати через жести, міміку та інтонації, оскільки ці елементи невербального спілкування здатні висловити та коректно інтерпретувати внутрішній стан людини.Item Бренд-сторітелінг: до визначення структурно-семантичної організації та типів історій бренду(ДВНЗ "Ужгородський національний університет", 2021) Ущаповська, Ірина Василівна; Ущаповская, Ирина Васильевна; Ushchapovska, Iryna Vasylivna; Зубкова, Ю.В.У статті досліджено специфіку структурної організації бренд-сторітелінгу, який визначено як ефективний спосіб донесення інформації до реципієнта, що використовується в різних сферах життєдіяльності людини. Зазначено, що сторітелінг є мистецтвом комунікації шляхом передачі знань, оповідань, історій, які збуджують у реципієнта емоції та мислення. Сторітелінгом користуються копірайтери, журналісти, письменники, маркетологи. Місія сторітелінгу – захопити увагу з першої секунди і тримати її протягом всієї розповіді, викликаючи в читача або глядача симпатію до об’єкта цієї оповіді, та через симпатію донести до аудиторії основну думку. У наш час, коли суспільство поринуло у величезну кількість інформації, дані і цифри, історії, які здатні викликати емоції, привертають більше уваги і викликають більше довіри в людей. Комунікація бренду та клієнтів здійснюється шляхом наративу, історії бренду. Вона зображує основну суть іміджу компанії та емоційно пов’язує компанію зі споживачем. Сторітелінг може бути як підходом у конкретному проєкті, так і способом написання та створення повідомлень шляхом поєднання особистих та існуючих історій із розповіддю про бренд. У світі, де людей поділяють за кольором шкіри, національністю, політичними поглядами та віруваннями, історії об’єднують і створюють відчуття спільності. Сторітелінг є важливим компонентом побудови бізнесу, маркетингової компанії, донесення історії бренду клієнтам тощо. Під час створення історії сторітелер має брати до уваги її актуальність, доречність лексич- них структур, щирість, емоційність, грамотність, доречність та правдивість інформації. Крім того, не треба забувати і про приналежність тематики історії цільовій аудиторії, сюжет, його герої та деталі. Лише тоді сторітелінг зможе зміцнити абстрактні концепції та спростити складні повідомлення.