Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
61 results
Search Results
Item Проблематика політичного дискурсу США(European Scientific Platform, 2022) Бровкіна, Оксана Володимирівна; Бровкина, Оксана Владимировна; Brovkina, Oksana Volodymyrivna; Грищенко, А.С.У роботі йдеться про політичний дискурс США, який уособлює у своєму загальному образі такі якості, як віра, сила, свобода, демократія, рівність. У кожній країні є свої прагматичні елементи.Item Релевантність корпусних підходів до дослідження політичного дискурсу(Інститут зі справ публічної адміністрації, 2020) Степанов, Віталій Валерійович; Степанов, Виталий Валерьевич; Stepanov, Vitalii ValeriiovychУ пропонованій статті автором розглядається механізм реконструкції лінгвістичних корпусів як автентичної бази для дослідження сучасних процесів у політичному дискурсі. Детально наводяться основні критерії укладання корпусу, що диференціюють його з-поміж випадкового набору текстів – репрезентативність, електронний формат, анотування, програмне забезпечення. Ґрунтовно описується суть кожного критерію та їхня роль у побудові корпусу. Автором робиться акцент на тому, що корпус являє собою спрощену мініатюрну модель сучасного дискурсу як безмежного комунікативного середовища об’єктивації політичних процесів. Додатково розкриваються найбільш популярні корпусні підходи до дослідження процесів у сьогоднішньому політичному дискурсі – контент-аналіз, критичний аналіз, дескриптивний аналіз, когнітивний аналіз (у тому числі концептуальна метафора, компонентний аналіз, семантика лінгвальних мереж, кількісний аналіз, асоціативний експеримент).Item “Трампізми” – від оказіоналізму до узуальної лексичної одиниці(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2021) Попова, Олена Володимирівна; Попова, Елена Владимировна; Popova, Olena VolodymyrivnaУ статті до розгляду беруться оказіональні лексичні одиниці, вжиті американським президентом Д. Трампом, та основні принципи і механізми їх подальшої узуалізації. Політичний дискурс, завдяки своїй популярності у сьогоднішньому демократичному суспільстві, виконує роль тієї рушійної сили, що діє в рамках теорії подвійного кодування, уможливлюючи декларативне, процедуральне, семантичне та емотивне / епізодичне запам’ятовування сказаного чи почутого, а звідси і оказіональних лексичних утворень.Item Алюзивність мови сучасної політики (на матеріалі офіційних промов відомих політиків)(Видавничий дім «Гельветика», 2020) Єгорова, Олеся Іванівна; Егорова, Олеся Ивановна; Yehorova, Olesia Ivanivna; Куц, Ірина ОлександрівнаУ роботі окреслюється поняття «інтертекстуальності» та здійснюється спроба дослідити реалізацію феномену алюзій в контексті організації промови політиків, а також проаналізувати закладений у них прагматичний заряд. У рамках цього дослідження були проаналізовані англомовні промови сучасних політиків – Д. Трампа, Т. Мей, П. Порошенка, Д. Кемерона, Е. Макрона.Item Особливості перекладу висловлювань самооцінки як засобу актуалізації я-концепту на матеріалі політичного дискурсу Дональда Трампа(«КОД», 2020) Ємельянова, Олена Валеріанівна; Емельянова, Елена Валериановна; Yemelianova, Olena Valerianivna; Мелай, А.А.У статті досліджуються висловлювання 45-го американського президента Дональда Трампа у рамках англомовного політичного дискурсу, де основна увага приділяється висловлюванням самооцінки під час його інавгураційної промови та дописам на соціальній платформі Twitter, у яких безпосередньо проявляється актуалізація Я-концепту. У центрі даного дослідження знаходяться варіанти перекладу висловлювань самооцінки українською мовою. Окрім того пояснюється, яким чином його висловлювання формують мовну особистість президента.Item Лінгвопрагматичні аспекти фейлетону в англомовному політичному дискурсі(Сумський державний університет, 2019) Романова, А.I.Фейлетоном вважають сатиричний жанр публіцистики, що виявляє комічну сутність негативних фактів і явищ дійсності. Ключовими елементами, які вплинули на виділення жанру фейлетону із додатку до газети в повноцінний жанр стали: зображення конкретних осіб у сатиричній площині; гумористичне висвітлення подій і людських вчинків; публіцистична розробка злободенних питань дійсності. Складовими елементами фейлетонної творчості є уїдлива сатира та влучний гумор.Item Гумор в політичному дискурсі на прикладі промов Барака Обами(Сумський державний університет, 2018) Калініченко, І.П.Політичний дискурс є знаковою єдністю, що має два виміри – реальний і віртуальний, при цьому в реальному вимірі він розуміється як текст в конкретній ситуації політичного спілкування, а його віртуальний вимір включає вербальні і невербальні знаки, орієнтовані на обслуговування сфери політичної комунікації, моделі типових мовленнєвих дій і уявлення про типові жанри спілкування у даній сфері [2, с. 35].Item Вербалізація концепту «Свобода» в англомовному політичному дискурсі(Сумський державний університет, 2018) Гончаренко, Л.Ю.Стан сучасної лінгвістики розглядається з антропологічної точки зору. Вивчення основних феноменів досягається завдяки сприйняттю через свідомість індивідуума. Інтерес до мовної універсалії під назвою «концепт», яка сама передає не зовнішню структуру, а внутрішню, невпинно зростає.Item Офіційно-ділова Versus розмовна лексика в політичних новинах на матеріалі політичного дискурсу(Сумський державний університет, 2018) Богомаз, М.І.На сьогоднішній день політичний дискурс прийнято розглядати як вербальну комунікацію в певному соціально- психологічному контексті, в якій відправник і одержувач наділяються певними соціальними ролями згідно їх участі в політичному житті, яке і є предметом комунікації. Призначення політичного дискурсу – не просто описати, а переконати, збудивши в адресаті намір, дати ґрунт для переконання і спонукати до дії [1, с. 375].Item Граматична складова стратегії театральності (на матеріалі американського політичного дискурсу)(Сумський державний університет, 2018) Спаська, Г.А.Театральність політичного дискурсу пояснюється тим, що політики, контактуючи один з одним та з пресою, ніколи не забувають про наявність «глядацької аудиторії» і свідомо або ж підсвідомо «працюють на публіку», намагаючись викликати певну реакцію і «зірвати оплески».