Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
7 results
Search Results
Item Стилістичні засоби позначення політкоректності в масмедійному дискурсі(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana Volodymyrivna; Міщенко, Д.М.У статті йдеться про явище політичної коректності в масмедійному дискурсі. Зазначено, що політкоректність зустрічається в суспільній та політичній сферах. До основних її стратегій можна віднести запобігання виразів, які трактуються як упереджене ставлення до національностей, гендеру, сексуальних меншин, різного віку, ущемлення людей різних соціальних статусів, дискримінація вірувань різних релігій, тварин, природи, оточення, сприймаються як образливі для людей з обмеженими фізичними або розумовими можливостями, з вадами або нестандартною зовнішністю. Оскільки політична коректність має не мовний, а дискурсивний характер, релевантним аналізувати її в розрізі дискурсу. Показано, що мас-медійний дискурс має інформаційно-психологічний вплив на свідомість населення. За допомогою інформації, що поширюється через медіа, можна сформувати необхідну точку зору, думку щодо певної події. Досліджено експресивні засоби та стилістичні прийоми, що зустрічаються в медіадискурсі для вираження політичної коректності, зокрема, ті, що ґрунтуються на метафоричному та метонімічному переносах: метафори, перифрази, евфемізми. Особливу увагу приділено евфемізмам, які відповідають правилам соціального етикету і слугують у мові політиків та засобів масової інформації як засіб маніпуляції. Правильний підбір слів є вирішальним для іміджу, репрезентації партії, збереження підтримки виборців та впливу на їхні думки. Установлено, що повторення «ввічливо» маркованих одиниць сприяє несвідомому запам'ятовуванню інформації і впливає на рішення і дії мас. Доведено, що головне завдання вживання політкоректних експресивних засобів у масмедійному дискурсі полягає в уникненні негативних конотацій, прямих, категоричних оцінок та завуальовування інформації. У дослідженні залучені загальнонаукові методи, методи лінгвістичного спостереження й опису.Item Balanced View On Political Correctness(Sumy State University, 2021) Початко, Тетяна Володимирівна; Початко, Татьяна Владимировна; Pochatko, Tetiana Volodymyrivna; Kurochkina, L.The term political correctness is supposed to be first used in 1987 in Alan Bloom’s bestseller The Closing of the American Mind. In a narrow sense, this term is associated with protest against male dominance over females. In a broad sense, it covers sensitive topics of age, race and gender identity, social and property status, health and appearance, physical development, unemployment, and others. Most scholars consider that a precursor of political correctness must comply with various unwritten rules in many societies; in other words, to follow the principles of decency. All these things are relevant today as well.Item Gender issues of political correctness in English and Ukranian contexts(Taras Shevchenko Regional Humanitarian Pedagogical Academy of Kremenets (Ukraine), 2020) Курочкіна, Вікторія Семенівна; Курочкина, Виктория Семеновна; Kurochkina, Viktoriia Semenivna; Початко, Тетяна Володимирівна; Початко, Татьяна Владимировна; Pochatko, Tetiana VolodymyrivnaМи визнаємо, що політична коректність є важливим соціальним, культурним та мовним явищем, яке набуло широкого поширення в англомовних країнах та значно вплинуло на англійську мову та світогляд користувачів. Політична коректність виявляється у спробі не використовувати такі мовні одиниці, які можуть зашкодити почуттям та гідності особи, а використовувати відповідні позитивні чи нейтральні евфемізми. Політична коректність охоплює найбільш вразливі сфери, такі як гендерна упередженість, етнічна належність, раса, сексуальна орієнтація, психічні та фізичні вади тощо. Ця стаття присвячена гендерним проблемам політичної коректності, вона розглядає шляхи уникнення гендерних лексичних елементів, описує значні зміни, які зазнали слова та вирази в залежності від статі за останні роки, висвітлює та досліджує аргументи гарячих прихильників та критиків політичної коректності. У статті розглядається використання політично правильних гендерно - нейтральних слів у перекладі з української на англійську, порівнюються особливості ґендерної політичної коректності в англійському та українському дискурсах. Автори підкреслюють важливість проблем політичної коректності для викладачів англійської мови як іноземної. Адже вони прагнуть підготувати компетентних та дієвих користувачів, здатних успішно спілкуватися та адекватно розуміти культурні аспекти та передумови англійської мови. Компетентність у цьому питанні допоможе студентам підвищити обізнаність щодо конкретних соціальних питань, таких як різноманітність, гнучкість, толерантність, демократія тощо.Item Евфемізми як лексичний засіб вираження категорії політкоректності(Запорізький національний університет, 2019) Назаренко, Олена В’ячеславівна; Назаренко, Елена Вячеславовна; Nazarenko, Olena Viacheslavivna; Галеженко, Валерія Геннадіївна; Галеженко, Валерия Геннадиевна; Halezhenko, Valeriia HennadiivnaУ статті проаналізовано процес евфемізації в політичному дискурсі та поняття евфемії на тлі політкоректного світу. Дослідження полягає в комплексному вивченні лексико-семантичного і прагматичного потенціалу політичної евфемії, що дозволяє простежити процеси утворення та функціонування політичних евфемізмів в сучасній англійській мові в динаміці, а також стосується маніпулятивного впливу евфемізмів на свідомість реципієнта. Під час дослідження розглянуто явище евфемії й поняття політичного табу в промовах американських і британських діячів. Особливе місце відведено характерним рисам політичного дискурсу й лексико-семантичним особливостям евфемізмів, що належать до мовних універсалій. Засоби процесу евфемізації розкриваються у наведених уривках з промов англомовних політичних діячів.Формування сприйняття соціальної і політичної дійсності залежить від функціонування лінгвокогнітивних аспектів політичного дискурсу, який нині вважають одним із найпоширеніших завдяки ролі ведення дипломатичних відносин і внутрішньодержавної політичної комунікації, тому, увагу зосереджено на політичному дискурсі не лише як явищі власне політичному, але і як лінгвістичному та психологічному. Класифікація евфемізмів відповідно до їхньої семантики, емоційності й свідомості їх вживання є оптимальною в ракурсі нашого дослідження. Здійснено аналіз евфемізмів згідно з їхнім типом, функцією у текстах політичних промов. Таким чином, висвітлено основні причинно-наслідкові зв’язки явища евфемії. Розглянуто поняття політкоректності як одне з фундаментальних засад політичної комунікації. Процес евфемізації допомагає реалізувати головні завдання політкоректності – уникнення табу, наближення до аудиторії, ввічливість, прагматичний вплив на реципієна та моделювання інтересів цільової аудиторії шляхом вуалювання конотацій або замовчування понять. Об'єкт нашого дослідження охоплює тексти виступів за останні чотири роки, тому окреслені питання є актуальними й зачіпають специфіку дискурсу, його лінгвістичний аналіз в дослідженні сучасної англійської мови.Item Gender issues of political correctness in modern English(Sumy State University, 2016) Курочкіна, Вікторія Семенівна; Курочкина, Виктория Семеновна; Kurochkina, Viktoriia Semenivna; Початко, Тетяна Володимирівна; Початко, Татьяна Владимировна; Pochatko, Tetiana VolodymyrivnaThe term political correctness was first used in 1987 in Alan Bloom’s bestseller The Closing of the American Mind. In the narrow sense, the term is associated with the protest against male supremacy over women, and in a broad sense - it covers the sensitive topics of age, race, sex, social and economic status, health and appearance, physical development, unemployment, and so on.Item Політкоректність у сучасній англійській мові(Сумський державний університет, 2015) Мовчан, Дiана Василiвна; Мовчан, Диана Васильевна; Movchan, Diana Vasylivna; Михалко, Є.У нaш чaс зростає пoтрeбa вивчeння мoви в сукупнoсті з позамовними чинниками. Сучасна глобалізована культура базується на таких демократичних цінностях як вибір, право на власну думку, свобода совісті. Однією з базових цінностей проголошується й толерантність, яка забезпечує гармонію у людських стосунках. Толерантність – одна з базових культурних універсалій, адже основний модус існування людини – це співіснування у суспільстві. Кожна історична епоха створює власні форми толерантності, які відображають закріплені в суспільній свідомості уявлення про межі терпимого та неприйнятного у даний час, у даному місці, у даній культурі.Item К вопросу об аспектах культуры в переводе(Курский Государственный Медицинский Университет, 2012) Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaКультура – область человеческой деятельности, связанная с самовыражением человека, проявлением его субъективности (характера, компетентности, навыков, умений и знаний). Она выступает следствием духовно-практической деятельности цивилизации и поэтому не может реализовать себя ни в одной сфере без использования языка [4; 119]. Знание языка и культуры даёт ключ к пониманию менталитета нации, уровня её развития. Современный информационный обмен проник в глубинные культурные пласты, взаимодействующие между собой в процессе построения глобального общества. Одним из основных средств и каналов общеинформационного обмена выступает перевод. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29510