Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
4 results
Search Results
Item Antibiotic-associated blood changes in newborns(Sumy State University, 2021) Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Iusiuk, L.A.; Профатило, Анастасія Олександрівна; Профатило, Анастасия Александровна; Profatylo, Anastasiia Oleksandrivna; Romanenko, T.V.; Govorun, D.A.Мета. Метою дослідження було визначення шансів зниження клітин загального аналізу крові під час використання антибіотиків у новонароджених. Матеріали та методи. Усього було досліджено 46 новонароджених дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні з основним діагнозом гіпоксично-ішемічна енцефалопатія. За гестаційним віком вони належали до груп пізнонедоношених і доношених. Новонароджені були поділені на 2 підгрупи. Група 1, основна, 25 дітей, які отримували антибіотики, група 2, контрольна група, 21 дитина, які не отримували антибіотики. У свою чергу, група 1 була розділена на дві підгрупи: група 1a, 16 новонароджених, які отримували 1 антибіотик та група 1b, 9 новонароджених, які отримували 2 антибіотики. Антибіотики вводилися у вікових дозах, внутрішньовенно, до них входили полісинтетичні пеніциліни, цефалоспоріни, аміногликозіди, карбапенеми, глікопептиди. Вивчалися особливості аналізу крові за основними показниками. Результати. Зазначено, що за загальними характеристиками новонароджені основної і контрольної груп були порівняні. При аналізі середніх значень показників крові було виявлено достовірне зниження еритроцитів, лейкоцитів та еритроцитів у групі новонароджених, які отримували антибіотики, порівняно з контрольною групою. Абсолютна кількість нейтрофілів була достовірно низькою для групи новонароджених, які отримували 2 антибіотики, відносно контрольної групи. Розрахунок відношення шансів показав наявність підвищених шансів зниження кількості клітин крові при призначенні антибактеріальної терапії. Найбільші шанси зниження рівня від нормативного виявлено для лейкоцитів – в 5,34 рази, еритроцитів – в 3,56 рази. Абсолютне число нейтрофілів знижувалося з найбільшими шансами при введенні 2 антибіотиків – в 22 рази. Висновок. Призначення антибактеріальної терапії призводить до зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів. В найбільшої мірі це відзначалося для лейкоцитів та еритроцитів. Абсолютна кількість нейтрофілів найбільше значно знижувалася при використанні 2 антибіотиків.Item Influence of thyroid hormones and cortisol on immune response in case of children’s bronchopulmonary diseases(Sumy State University, 2021) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Reznychenko, Y.H.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Алексахина, Татьяна Алексеевна; Aleksakhina, Tetiana Oleksiivna; Syadrista, Y.O.Проблема гострих інфекцій дихальних шляхів, у тому числі гострого бронхіту, з огляду на високу захворюваність та поширеність залишається актуальною в усьому світі незалежно від віку. Про близько 1,5 млрд. випадків гострих респіраторних захворювань ВООЗ рапортує щороку. В Україні розповсюдженість гострих респіраторних інфекцій серед дітей в 3,6 разів вища за аналогічних показник серед дорослих і становить 67 тисяч випадків на 100 тисяч населення. Найбільше випадків реєструють у дітей віком від 0 до 6 років. Порівняно з середнім рівнем захворюваності й поширеності бронхолегеневих захворювань в країнах Європи аналогічні показники по Україні залишаються дещо вищими в останні десятиріччя. Гострий бронхіт з питомою вагою 6,2–25,0 % займає провідне місце серед захворювань даної групи у дітей, а при їх рекурентному перебігу частка збільшується до 50,0–90,0 %. Метою нашого огляду літератури було порівняння різних думок дослідників, підбір статей та аналіз даних про вплив гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при різних патологічних станах у дітей з акцентом на бронхолегеневі захворювання. У літературному огляді нами було досліджено сучасне розуміння гормонального статусу дітей при бронхолегеневих захворюваннях. Обговорили роль гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи в адаптаційних реакціях при вищезазначеній патології. Висвітлили важливість впливів тиреоїдних гормонів та кортизолу в підтриманні резистентності організму. Дослідили особливості прояву, патогенетичні механізми розвитку, методи діагностики й доцільність терапії різних варіантів субклінічних зсувів гормонального статусу, а саме синдром еутиреоїдної патології. Також висвітлили питання взаємозв’язку гормональних і імунологічних показників, ступінь тяжкості змін яких є прогностично важливим маркером, що може дозволити вже на ранніх етапах хвороби передбачити характер перебігу, її тривалість та наслідки для пацієнта. Тому, ми вбачаємо актуальність в дослідженні впливу гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при різних патологічних станах у дітей з акцентом на бронхолегеневі захворювання.Item The present conception of neonatal microbiome formation(Sumy State University, 2021) Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Профатило, Анастасія Олександрівна; Профатило, Анастасия Александровна; Profatylo, Anastasiia OleksandrivnaПеріод новонародженості є критичним в процесі розвитку мікробіомута шлунково-кишкового тракту у немовлят загалом. Тобто, мікробіом регулює не тільки процеси, які пов’язані з основними функціями шлунково-кишкового тракту, а має зв’язок з вмістом вітамінів, деяких мікронутрієнтів, впливає на розвиток нервової та ендокринної системи новонароджених. Постнатальна мікробна колонізація є важливою ранньою подією в мутуалізмі господар-мікроб. Дуже добре, що материнські мікробіом та імунітет готують новонародженого малюка до його майбутніх проблем. Хоча передчасні пологи вже багато років пов’язані з мікробною колонізацією амніотичної порожнини та плодових оболонок, догма про стерильне внутрішньоутробне середовище під час нормальної вагітності виникла досить нещодавно. За допомогою метагеномного секвенування було виявлено великийплацентарний мікробіом, наявність мікроорганізмів у амніотичній порожнині у жінок в нормальних термінах вагітності. Також було виявлено у малюків, що були народжені шляхом кесарського розтину, наявність мікроорганізмів у тканинах кишечника, що отримані з операційної під час резекції аномалій кишечника одразу після народження та до початку годування. В цьому літературному огляді ми досліджуємо сучасне розуміння мікробної колонізації кишечника дітей та становлення функції шлунково-кишкового тракту. Обговорюємо, як генітальна та екстрагенітальна патології матері, її харчування, спосіб життя, прийом лікарських препаратів під час вагітності формують мікробіом плода і його подальший розвиток у періоді новонародженості. Також не менш важливими для формування мікробіому новонароджених є гестаційний вік, спосіб народження, прийом лікарських речовин включаючи антибіотики та спосіб вигодовування. Тому, на нашу думку, порівняння флори дитини, яка народилась доношеною, у вагінальних пологах та дитини, яка була недоношеною,народженою за допомогою кесарського розтину є клінічно значимим для лікарів різних галузей. Дослідження змін у мікробному складі кишечника є важливим кроком у діагностиці патологічних станів у даному періоді та в розвитку дитини протягом всього життя.Item Особливості електролітного балансу в крові новонароджених із ураженням нирок внаслідок асфіксії(Сумський державний університет, 2019) Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Лобода, Д.А.Вивчення концентрації основних електролітів у біосередо-вищах новонароджених із ураженням нирок на тлі асфіксії є актуальним, оскільки дозволить визначити характер порушень їх вмісту та балансу, тактику інфузійної та діуретичної терапії. Мета роботи–дослідити особливості вмісту та балансу електролітів (натрію, калію, кальцію, магнію) у сироватці крові та еритроцитах новонароджених,що мають порушення функції нирок внаслідок асфіксії.