Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
10 results
Search Results
Item Efficacy of physiotherapy interventions on immune modulation in children with cerebral palsy: a focus on inflammatory marker reduction(Sumy State University, 2025) Шарова, Олександра Володимирівна; Sharova, Oleksandra Volodymyrivna; Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr IvanovychВступ. Діти з церебральним паралічем отримують користь від широкого спектра реабілітаційних методик. Однак вплив цих методик на патофізіологічні процеси організму залишається недостатньо вивченим. Глибше розуміння цих процесів сприятиме розробці персоналізованих рекомендацій для пацієнтів і забезпечить більш цілеспрямовану реабілітацію. Мета. Це дослідження має на меті оцінити вплив 30-денної реабілітаційної програми на профіль цитокінів у сироватці дітей з церебральним паралічем шляхом ідентифікації незалежних від церебрального паралічу біомаркерів, оцінки змін, викликаних реабілітацією, та аналізу їх ролі в запальних і імунних процесах. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 15 здорових дітей (6,42 ± 2,76 років) та 14 дітей з церебральним паралічем (5,10± 2,45 років). Реабілітаційна програма для дітей з церебральним паралічем передбачала п’ять занять на тиждень (субота та неділя – вихідні) протягом 6 тижнів (загалом 42 дні), що становило 30 реабілітаційних днів. Сироватковий протеом аналізували за допомогою набору Proteome Profiler XL Human Cytokine Array Kit. Визначали відносні рівні 105 цитокінів, хемокінів та факторів росту. Спочатку зразки сироватки 14 дітей з церебральним паралічем порівнювали із зразками 15 здорових дітей. Далі проводили аналіз маркерів, рівень яких не відрізнявся від рівня у здорових дітей, до і після 30-денної реабілітації. Результати. Порівняно з 15 здоровими дітьми відповідного віку, 14 дітей з церебральним паралічем мали відносно однаковий рівень 97 маркерів у сироватці. П’ять із 97 маркерів продемонстрували зниження рівня після 30-денної реабілітації. Висновки. Дослідження сироваткового протеому дітей з церебральним паралічем показало тенденцію до зниження рівня запальних маркерів, таких як компонент комплементу C5/C5a, VCAM-1, PECAM-1, IL-8 і адипонектин, після 30-денної реабілітації.Item Features of the intestinal microbiome formation and the level of intestinal inflammatory response in newborns(Sumy State University, 2025) Попов, Сергій Віталійович; Popov, Serhii Vitaliiovych; Профатило, Анастасія Олександрівна; Profatylo, Anastasiia Oleksandrivna; Turner, M.A.; McDonnell, E.; Gutiéerrez, E.C.; Evans, A.; Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Бокова, Світлана Іванівна; Bokova, Svitlana IvanivnaМета. Дослідження взаємозв’язку між складом фекальної бактеріальної флори та рівнем фекального кальпротектину (ФК) у здорових доношених новонароджених з послідовним триразовим оцінюванням. Методи. Дослідження проводилось тричі на другому, третьому та п'ятому тижнях життя. Визначення складу показників кишкового мікробіому здійснювалося культуральним методом. Рівні фекального кальпротектину визначалися за допомогою імуноферментного аналізу. Зв’язки між кальпротектином та різними клінічно значимими факторами перевірялися за допомогою лінійного моделювання зі змішаними ефектами. Результати. Було обстежено тридцять двоє немовлят на другому, третьому та п'ятому тижнях життя. Встановлено кількість біфідобактерій для дітей двотижневого віку (середнє, стандартне відхилення) – 8,91±1,47 КУО/г, для тритижневого віку – 8,44±1,58 КУО/г та для п’ятитижневого віку – 8,09±1,49 КУО/г. Кількість лактобактерій для малюків на другому тижні життя становила – 7,69±1,15 КУО/г і була більшою, ніж у немовлят на третьому – 7,13±1,45 КУО/г і п’ятому тижнях – 6,75±1,87 КУО/г. Рівень ФК у дітей на другому тижні життя віку становив 280,6±123,68 мг/л, у віці трьох тижнів – 195,3±115,5 мг/л і у п’ятитижневому віці – 153,5±34,6 мг/л. У подальшому рівень ФК знижувався і був вищим за наявності колонізації біфідобактеріями, лактобактеріями, E.coli та умовно-патогенними мікроорганізмами. Висновки. У період новонародженості кількість біфідобактерій і лактобактерій зменшувалася. Рівень ФК також знизився але був вищим у новонароджених з колонізацією слизової оболонки кишківника біфідобактеріями, лактобактеріями, кишковою паличкою та умовно-патогенними мікроорганізмами, що, очевидно, відображало стабілізацію складу мікробіому та пов’язану з цим зміну при запальних процесах.Item Myelopathy in a child after SARS-CoV-2 infection: a case report from Sumy, Ukraine(Sumy State University, 2024) Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Горбась, Вікторія Анатоліївна; Horbas, Viktoriia Anatoliivna; Shevchenko, N.; Buhaienko, V.; Lendych, Yu.; Марченко, O.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Reznychenko, Yu.; Висоцький, Ігор Юрійович; Vysotskyi, Ihor YuriiovychВступ. Постковідний перебіг у дітей в 22% випадків може мати ознаки ураження нервової системи. Поширеними симптомами частіше можуть бути такі, як головний біль, когнітивні проблеми, аносмія, судоми, синдром Гійєна-Барре, демієлінізаційний синдром і аутоімунний енцефаліт, гострий дисемінований енцефаломієліт, синдром задньої оборотної енцефалопатії, вірусний енцефаліт і труднощі з ходою, такі як м'язова слабкість та атрофія м'язів. Мета роботи. описати рідкісний клінічний випадок ускладнення коронавірусної інфекції у дитини з ураженням нервової системи. Матеріали та методи. Під спостереженням дівчинка 9 років з постковідним синдромом, нижнім спастичним парапарезом мієлопатією, що знаходилась на лікуванні у неврологічному відділенні «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди» Сумської міської ради. Для диференційної діагностики та підтвердження захворювання були проведені наступні методи дослідження: клінічний аналіз крові та сечі, аналіз спинномозкової рідини, вірусологічні обстеження (аденовірус, ентеровірус, цитомегаловірус, вірус простого герпесу 1, 2 типів, вірус Епштейна-Барра, SARS-CoV-2), МРТ головного мозку та хребтового стовпа, електронейроміографія. Результати. Дитина 9 років на момент госпіталізації скаржилася на біль та слабкість в нижніх кінцівках, порушення координації рухів, іноді судоми в м’язах ніг. При об’єктивному огляді виявлено загальний стан хворої середньої тяжкості, ясну свідомість, емоційну лабільність. З боку нервової системи відмічались такі порушення, як: установчий горизонтальний ністагм, більш ліворуч, носо-губна складка була злегка згладжена ліворуч, легка девіація язика праворуч, сухожилкові та періостальні рефлекси D=S, жваві у верхніх кінцівках, у нижніх – знижені. Виявлені патологічні рефлекси розгиначів стоп з обох боків. М’язова сила у нижніх кінцівках 3,5 бали з обох боків. Гіпертонус мʼязів нижніх кінцівок. Результати клінічного аналізу крові, сечі та ліквору згідно вікової норми, вірусологічне дослідження: SARS-CоV-2, IgG – позитивні. МРТ – протрузія дисків на рівні С4-С5, L2-3, L3-4, L4-5, L5-S1. електронейроміографія (ЕНМГ): ознаки зниження супрасегментарних впливів провідникового типу (за типом ослаблення гамма-мотонейронної системи контролю). Ознаки демієлінізуючого вогнищевого ураження малогомілкового нерву праворуч на рівні міжчовникової лінії та малогомілкового нерву ліворуч на рівні підколінної ямки. Висновки. Коронавірусна інфекція може призвести до серйозних неврологічних ускладнень, як мієлопатія, навіть якщо ініціальний перебіг захворювання був легким. Це підкреслює важливість ретельного моніторингу стану дітей після перенесеної короновірусної інфекції лікарями.Item Features of the progressionof the inflammatory response in newborns with neonatal encephalopathy(Sumy State University, 2024) Попов, Сергій Віталійович; Popov, Serhii Vitaliiovych; Профатило, Анастасія Олександрівна; Profatylo, Anastasiia Oleksandrivna; Turner, М.; Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena HennadiivnaВступ. Неонатальна енцефалопатія (НЕ) одне з найчастіших захворювань періоду новонародженості, у всьому світі захворюваність на НЕ становить понад 1 млн новонароджених, у більшості воно реєструється в країнах, що розвиваються. Запалення та гіпоксія-ішемія відіграють найважливішу, ключову роль при неонатальній енцефалопатії. Стійка запальна реакція у новонароджених з НЕ відзначається протягом першого тижня життя, який корелюють з тяжкістю ураження головного мозку, але може зберігатися тижнями, місяцями і навіть роками, що пояснюється третинними механізмами ушкодження, що включає запалення та епігенетичні зміни, зниження пластичності та зменшення кількості нейронів. Матеріали та методи. Дослідження було проведено у 74 доношених новонароджених дитини з неонатальною енцефалопатією. Гестаційний вік дітей був 36 тижнів і більше, маса понад 2500 г. Наявність та ступінь тяжкості неонатальної енцефалопатії визначалася за модифікованою шкалою Сарнату. На 2 тижні життя обстеження було проведено у 74 дітей, на 5 тижні життя у 59 дітей, таким чином динамічне спостереження було можливим лише для 59 новонароджених. Новонароджені були поділені на підгрупи 1 та 2. У підгрупу 1 входили діти, які були класифіковані як діти з неонатальною енцефалопатією середньої тяжкості. На 2 тижні життя було обстежено 55 таких пацієнтів, на 5 тижні – 43. У підгрупу 2 ввійшли діти з неонатальною енцефалопатією тяжкого ступеня – 19 та 16 новонароджених на 2 та 5 тижні відповідно. У свою чергу кожна з підгруп була поділена на підгрупи А і B, підгрупи B новонароджені, які отримували біопрепарат. Біопрепарат включав біфідобактерії, його пероральне введення відбувалося перед першим взяттям крові для аналізу. Визначалися рівні ІЛ-1β та ІЛ-10, С-реактивного білка (СРП) за методом ELISAі напівкількісним методом. Результати. Отримані дані показали збільшення рівня прозапального інтерлейкіну ІЛ-1β, так і протизапального інтерлейкіну ІЛ-10 на 2 тижні життя. Це відзначалося як у дітей із НЕ середнього ступеня тяжкості, так і у дітей із тяжкою НЕ. Але в останніх рівень підвищення досліджуваних цитокінів був вищим. На 5-му тижні життя відбувалося достовірне зниження ІЛ-1β та ІЛ-10, що відзначається у всіх досліджуваних групах. У той же час збереглисьвеликі значення ІЛ-1β та ІЛ-10 у дітей з тяжкою неонатальною енцефалопатією. Отримані результати СРП показали більш високе значення у дітей з важкої НЕ. У динаміці зазначено зниження СРП, проте недостовірне для новонароджених із тяжким ступенем НЕ. Не було знайдено достовірних відмінностей середніх значень IL-1β, ІЛ-10 та СРП у групах, що не отримували та отримували пробіотик, хоча тенденція до менших значень ІЛ-1β, ІЛ-10 та СРП була присутня. Однак, відзначалася велика частота значень ІЛ-1β у межах норми до 5 тижня життя у новонароджених із середнім ступенем НЕ, які отримували пробіотик. Також частота значень ІЛ-10 у межах норми була вищою у дітей з тяжкою НЕ, які отримували пробіотик. Висновки. Рівень ІЛ-1β, ІЛ-10 та СРП був підвищений у дітей з неонатальною енцефалопатією, більш значне для енцефалопатії тяжкого ступеня як на 2, так і на 5 тижні життя, при цьому визначалася зниження ІЛ-1β, ІЛ-10 та СРПвід 2 до 5-го тижня життя. Призначення пробіотика призводило до більшої частоти значень ІЛ-1β у межах норми у групі дітей з неонатальною енцефалопатією середньої тяжкості та ІЛ-10 у дітей з тяжкою неонатальною енцефалопатією.Item Information on prognostic markers of severe acute bronchitis in preschoolers: a study in Sumy region in North-Eastern Ukraine(Sumy State University, 2023) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr IvanovychРеспіраторні інфекції, особливо у дітей, є значною проблемою охорони здоров'я у всьому світі. Розуміння наслідків респіраторних інфекцій, таких як гострий бронхіт, має вирішальне значення для розробки ефективних стратегій лікування. Методи дослідження. Дослідження тривало чотири роки (2018-2021) на базі Комунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди" та Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги No 2" Сумської міської ради. У ньому взяли участь 135 дітей дошкільного віку з гострим бронхітом (основна група) та 28 здорових дітей (контрольна група). Контрольна група відповідала за віком і статтю групі хворих на гострий бронхіт. Критеріями включення були: згода батьків, вік 3-6 років і діагноз гострого бронхіту; виключення – відмова батьків, вік молодше 3 або старше 6 років, супутні соматичні або алергічні захворювання, недотримання правил і діагнози, відмінні від гострого бронхіту. Були використані різні методи, включаючи клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні аналізи. Тяжкість гострого бронхіту оцінювали за допомогою клінічного інструменту BSS-ped. Оцінка імунологічного статусу включала визначення показників клітинного імунітету методом імуноферментного аналізу. Аналіз гормонального статусу включав визначення рівня тиреотропного гормону та кортизолу за допомогою імуноферментного аналізу. Для статистичного аналізу використовували SPSS 26 та імовірнісне моделювання на основі теореми Баєса для побудови прогностичних моделей і оцінки факторів ризику розвитку гострого бронхіту. Критерій Фішера визначав достовірність на рівні значущості 0,05, класифікуючи ступінь ризику від низького до критично високого на основі апостеріорних шансі. Висновки. Таким чином, хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів і паління батьків, особливо коли обоє батьків мають таку шкідливу звичку, є значущими клініко-анамнестичними факторами ризику тяжкого перебігу гострого бронхіту у дітей дошкільного віку. Тяжкість кашлю та хрипи за шкалою BSS-ped сприяють його розвитку. Гормональні показники, особливо реверсивний трийодтиронін, демонструють помітний вплив, при цьому слабші зв'язки спостерігаються для загального трийодтироніну і кортизолу. Показники імунологічного статусу, такі як CD22+, CD4+ та CD8+, також пов'язані з тяжким перебігом гострого бронхіту. Комбінації змінених показників CD4+ і вільного трийодтироніну, CD3+ і вільного трийодтироніну, CD3+ і загального трийодтироніну посилюють ризик. При обстеженні дітей дошкільного віку з гострим бронхітом доцільно звертати увагу на клінічний анамнез (хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів, куріння батьків, сильний кашель і легеневі хрипи) та специфічні лабораторні показники (концентрація трийодтироніну, кортизолута сироваткові рівні CD22+, CD4+ і CD8+).Item Modern view from Ukraine on etiology, pathogenesis and clinical-diagnostic aspects of community-acquired pneumonia in children(Sumy State University, 2023) Сміян, Олександр Іванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Тарамак, Людмила Вікторівна; Taramak, Liudmyla Viktorivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Moshchych, O.P.; Висоцький, Ігор Юрійович; Vysotskyi, Ihor Yuriiovych; Горбась, Вікторія Анатоліївна; Horbas, Viktoriia Anatoliivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Голюк, Катерина Олегівна; Holiuk, Kateryna Olehivna; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Aleksakhina, Tetiana OleksiivnaМета – узагальнення сучасних наукових поглядів щодо класифікації, етіології, патогенезу та клініко-діагностичних аспектів позагоспітальної пневмонії у дітей. Матеріали та методи. Пошук наукової літератури проводився на базі даних PubMed, Scopus, WebofSсience, даних ВООЗ, ЮНІСЕФ, міжнародних протоколів та у вітчизняних наукових посібниках і фахових виданнях, стандартах медичної допомоги. Для пошуку використовувались пошукові терміни "позагоспітальна пневмонія", "пневмонія у дитячому віці", "запалення легень у дітей". У ході аналізу застосовано методи: системного підходу, епідеміологічний, бібліосемантичний, графічного зображення.Результати. Було здійснено пошук та обробку сучасної наукової медичної літератури з теми позагоспітальна пневмонія у дитячому віці. Запалення легень – одна з головних інфекційних причин захворюваності та госпіталізацій дітей усього світу. Серед основних етіологічних збудників виявляють бактерії, віруси та мікс-інфекції, також є випадки, в яких виявляються неспецифічні патогени. Поряд з тим представлені дані щодо варіювання збудників залежно від вікової групи.Наведені основні фактори ризику розвитку позагоспітальної пневмонії та шляхи проникнення збудників. Проаналізовано сучасні дані з питання патогенезу захворювання, який є доволі складним процесом, проходить у декілька етапів та характеризується розвитком інфекційного токсикозу, дихальної недостатності,порушенням водно-електролітного балансу. Описано та охарактеризовано основні клінічні симптоми залежно від віку дитини та наведені сучасні методи лабораторної та інструментальної діагностики позагоспітальної пневмонії.Item A case of orphan hyaline fibromatosis syndrome in Ukraine(Sumy State University, 2023) Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Редько, Сергій Іванович; Редько, Сергей Иванович; Redko, Serhii Ivanovych; Klochko, A.; Obzor, T.; Ruban, K.Синдром гіалінового фіброматозу є рідкісним, дуже серйозним, аутосомно-рецесивним мультисистемним розладом. В основі захворювання лежить аномальне дифузне відкладення гіалінового матеріалу в сполучній тканині і внутрішніх органах. Мутації в гені CMG2 (також відомому як ген ANTXR2) викликають захворювання. CMG2 кодує трансмембранний білок, який бере участь у розвитку ендотелію. Синдром гіалінового фіброматозу включає два алельних захворювання, які мають однаковий фенотип. Це інфантильний системний гіаліноз і ювенільний гіаліновий фіброматоз. Загальними ознаками цих захворювань є біль, контрактури суглобів, ураження шкіри (потовщення шкіри з ділянками гіперпігментації, вузлики або папули розміром з перлини), підшкірні вузлики на голові, шиї та кінцівках, гіпертрофія ясен, остеопенія, втрата білка. ентеропатія, підвищена сприйнятливість до інфекційних захворювань. Захворювання відрізняються часом появи перших клінічних ознак, тяжкістю перебігу та тривалістю життя хворих. У разі інфантильного системного гіалінозу прогноз летальний. Синдром гіалінового фіброматозу є орфанним захворюванням, яке дуже важко діагностувати. Патогенетичного лікування захворювання на сьогодні не існує. Клінічний випадок. Описано випадок синдрому гіалінового фіброматозу у хлопчика, який спостерігався та лікувався в КП Сумської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» (Україна). Діагноз поставили на основі медико-генетичного аналізу. Ранні прояви симптомів та тяжкий перебіг захворювання змусили думати про дитячий системний гіаліноз у дитини. Поряд із характерними зовнішніми фенотипічними ознаками у дитини спостерігали тяжку ентеропатію з втратою білка та персистуючими інфекціями. Наскільки відомо, це перший випадок захворювання в Україні. Ця публікація має на меті привернути увагу медичних працівників до різноманітності перебігу генетичних захворювань у дітей. Комплексний догляд, своєчасне симптоматичне лікування дають змогу продовжити життя пацієнтів.Item Antibiotic-associated blood changes in newborns(Sumy State University, 2021) Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Iusiuk, L.A.; Профатило, Анастасія Олександрівна; Профатило, Анастасия Александровна; Profatylo, Anastasiia Oleksandrivna; Romanenko, T.V.; Govorun, D.A.Мета. Метою дослідження було визначення шансів зниження клітин загального аналізу крові під час використання антибіотиків у новонароджених. Матеріали та методи. Усього було досліджено 46 новонароджених дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні з основним діагнозом гіпоксично-ішемічна енцефалопатія. За гестаційним віком вони належали до груп пізнонедоношених і доношених. Новонароджені були поділені на 2 підгрупи. Група 1, основна, 25 дітей, які отримували антибіотики, група 2, контрольна група, 21 дитина, які не отримували антибіотики. У свою чергу, група 1 була розділена на дві підгрупи: група 1a, 16 новонароджених, які отримували 1 антибіотик та група 1b, 9 новонароджених, які отримували 2 антибіотики. Антибіотики вводилися у вікових дозах, внутрішньовенно, до них входили полісинтетичні пеніциліни, цефалоспоріни, аміногликозіди, карбапенеми, глікопептиди. Вивчалися особливості аналізу крові за основними показниками. Результати. Зазначено, що за загальними характеристиками новонароджені основної і контрольної груп були порівняні. При аналізі середніх значень показників крові було виявлено достовірне зниження еритроцитів, лейкоцитів та еритроцитів у групі новонароджених, які отримували антибіотики, порівняно з контрольною групою. Абсолютна кількість нейтрофілів була достовірно низькою для групи новонароджених, які отримували 2 антибіотики, відносно контрольної групи. Розрахунок відношення шансів показав наявність підвищених шансів зниження кількості клітин крові при призначенні антибактеріальної терапії. Найбільші шанси зниження рівня від нормативного виявлено для лейкоцитів – в 5,34 рази, еритроцитів – в 3,56 рази. Абсолютне число нейтрофілів знижувалося з найбільшими шансами при введенні 2 антибіотиків – в 22 рази. Висновок. Призначення антибактеріальної терапії призводить до зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів. В найбільшої мірі це відзначалося для лейкоцитів та еритроцитів. Абсолютна кількість нейтрофілів найбільше значно знижувалася при використанні 2 антибіотиків.Item Influence of thyroid hormones and cortisol on immune response in case of children’s bronchopulmonary diseases(Sumy State University, 2021) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Reznychenko, Y.H.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Алексахіна, Тетяна Олексіївна; Алексахина, Татьяна Алексеевна; Aleksakhina, Tetiana Oleksiivna; Syadrista, Y.O.Проблема гострих інфекцій дихальних шляхів, у тому числі гострого бронхіту, з огляду на високу захворюваність та поширеність залишається актуальною в усьому світі незалежно від віку. Про близько 1,5 млрд. випадків гострих респіраторних захворювань ВООЗ рапортує щороку. В Україні розповсюдженість гострих респіраторних інфекцій серед дітей в 3,6 разів вища за аналогічних показник серед дорослих і становить 67 тисяч випадків на 100 тисяч населення. Найбільше випадків реєструють у дітей віком від 0 до 6 років. Порівняно з середнім рівнем захворюваності й поширеності бронхолегеневих захворювань в країнах Європи аналогічні показники по Україні залишаються дещо вищими в останні десятиріччя. Гострий бронхіт з питомою вагою 6,2–25,0 % займає провідне місце серед захворювань даної групи у дітей, а при їх рекурентному перебігу частка збільшується до 50,0–90,0 %. Метою нашого огляду літератури було порівняння різних думок дослідників, підбір статей та аналіз даних про вплив гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при різних патологічних станах у дітей з акцентом на бронхолегеневі захворювання. У літературному огляді нами було досліджено сучасне розуміння гормонального статусу дітей при бронхолегеневих захворюваннях. Обговорили роль гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи в адаптаційних реакціях при вищезазначеній патології. Висвітлили важливість впливів тиреоїдних гормонів та кортизолу в підтриманні резистентності організму. Дослідили особливості прояву, патогенетичні механізми розвитку, методи діагностики й доцільність терапії різних варіантів субклінічних зсувів гормонального статусу, а саме синдром еутиреоїдної патології. Також висвітлили питання взаємозв’язку гормональних і імунологічних показників, ступінь тяжкості змін яких є прогностично важливим маркером, що може дозволити вже на ранніх етапах хвороби передбачити характер перебігу, її тривалість та наслідки для пацієнта. Тому, ми вбачаємо актуальність в дослідженні впливу гормонів щитоподібної залози та кортизолу на імунну відповідь при різних патологічних станах у дітей з акцентом на бронхолегеневі захворювання.Item The present conception of neonatal microbiome formation(Sumy State University, 2021) Попов, Сергій Віталійович; Попов, Сергей Витальевич; Popov, Serhii Vitaliiovych; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Профатило, Анастасія Олександрівна; Профатило, Анастасия Александровна; Profatylo, Anastasiia OleksandrivnaПеріод новонародженості є критичним в процесі розвитку мікробіомута шлунково-кишкового тракту у немовлят загалом. Тобто, мікробіом регулює не тільки процеси, які пов’язані з основними функціями шлунково-кишкового тракту, а має зв’язок з вмістом вітамінів, деяких мікронутрієнтів, впливає на розвиток нервової та ендокринної системи новонароджених. Постнатальна мікробна колонізація є важливою ранньою подією в мутуалізмі господар-мікроб. Дуже добре, що материнські мікробіом та імунітет готують новонародженого малюка до його майбутніх проблем. Хоча передчасні пологи вже багато років пов’язані з мікробною колонізацією амніотичної порожнини та плодових оболонок, догма про стерильне внутрішньоутробне середовище під час нормальної вагітності виникла досить нещодавно. За допомогою метагеномного секвенування було виявлено великийплацентарний мікробіом, наявність мікроорганізмів у амніотичній порожнині у жінок в нормальних термінах вагітності. Також було виявлено у малюків, що були народжені шляхом кесарського розтину, наявність мікроорганізмів у тканинах кишечника, що отримані з операційної під час резекції аномалій кишечника одразу після народження та до початку годування. В цьому літературному огляді ми досліджуємо сучасне розуміння мікробної колонізації кишечника дітей та становлення функції шлунково-кишкового тракту. Обговорюємо, як генітальна та екстрагенітальна патології матері, її харчування, спосіб життя, прийом лікарських препаратів під час вагітності формують мікробіом плода і його подальший розвиток у періоді новонародженості. Також не менш важливими для формування мікробіому новонароджених є гестаційний вік, спосіб народження, прийом лікарських речовин включаючи антибіотики та спосіб вигодовування. Тому, на нашу думку, порівняння флори дитини, яка народилась доношеною, у вагінальних пологах та дитини, яка була недоношеною,народженою за допомогою кесарського розтину є клінічно значимим для лікарів різних галузей. Дослідження змін у мікробному складі кишечника є важливим кроком у діагностиці патологічних станів у даному періоді та в розвитку дитини протягом всього життя.