Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
Search Results
Item Хвороба Лайма. Сучасний стан проблеми (огляд літератури)(Сумський державний університет, 2020) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Лутай, Інна Валеріївна; Лутай, Инна Валерьевна; Lutai, Inna ValeriivnaНа даний час хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз, лаймська хвороба, Lyme disease), залишається одним з найпоширеніших природно-осередкових захворювань із трансмісивним механізмом передачі збудника, переносниками якої є іксодові кліщі, а збудниками це спірохети комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato. Захворювання характеризується стадійним перебігом та тяжкими ураженнями різних органів та систем. В Україні природні осередки цієї хвороби є практично на всій території. Сумська область за рівнем захворюваності посідає провідне місце. Найбільш ураженими є: Київська (29,00 випадків на 100 тис. населення), Черкаська ( 25,4), Вінницька (23,9), Сумська (25,89) області та м. Київ (22,54). Переважно хвороба Лайма реєструється у весняно-осінній період, це може бути пов’язано зі збільшенням відвідування зон відпочинку та сезонною активністю кліщів (травень–червень, вересень–жовтень місяці). Проаналізовано сучасні наукові данні про етіологію, епідеміологію, клінічний перебіг, діагностику, терапію та профілактику захворювання. Встановлено, що B. burgdorferi s. l. є одним з найбільш поширених збудників з трансмісивним механізмом передавання, на євро-пейському континенті, у тому числі і в Україні. Відсутня єдина світова думка з питань профілактики, методів діагностики та лікування, що вимагає подальшого вивчення цієї проблеми. Виявлення антитіл до B. burgdorferi s. l. у сироватці крові людей не є доказом інфекції, але свідчить про їх контакт з цими патогенами і наявності високого ризику розвитку хвороби Лайма.Для поліпшення епідемічної ситуації хвороби Лайма необхідно більш глибоко вивчати осередки даного захворювання як в Україні, вдосконалити систему епідеміологічного нагляду, розробивши карту поширення хвороб, які передаються через укуси кліщів на Сумщині. Спланувати низку протиепідемічних і профілактичних заходів, що мають практичне значення для населення, попередити прихований перебіг хвороби та хронізацію.Item Клітинні технології у відновленні периферичних нервів(Сумський державний університет, 2020) Петрів, Т.І.; Цимбалюк, Ю.В.; Потапов, Олександр Олександрович; Потапов, Александр Александрович; Potapov, Oleksandr Oleksandrovych; Гончарук, О.О.; Квасніцький, М.В.; Татарчук, М.М.Травми периферичних нервів є важливою проблемою медичного і соціально-економічного плану, адже супроводжуються високою частотою інвалідизації, а пацієнтами є, в більшості випадків, люди працездатного віку. Протягом останніх десятиліть відбувся значний прогрес у відновній хірургії периферичної нервової системи, зокрема завдяки впровадженню в клінічну практику мікрохірургічної техніки. Проте, проблема відновлення периферичного нерва після його травматичного ушкодження ще не вирішена. Дана оглядова стаття присвячена сучасному стану питання з розробки клітинних технологій для відновлення периферичних нервів. Розглянуті базові поняття регенерації периферичних нервів після травматичного ушкодження, способи їх пластики в умовах експерименту та у клініці. Перспектива використання стовбурових клітин різного походження показана у експерименті багатьма авторами, а позитивний вплив стовбурових клітин на регенерацію периферичного нерва пояснюється їх здатністю до секреції низки трофічних факторів та диференціювання в нейральний фенотип. Важливим питанням тканинно-інженерного підходу є вибір оптимального матеріалу, який буде використовуватися в якості матрикса для пластики дефектів периферичних нервів великого розміру. У статті зроблено акцент на основних видах стовбурових клітин, а також на їх комбінаціях з біополімерами, які показали ефективність у експерименті. Поприуспіхи у використанні новітніх технологій, триває пошук необхідних складових, які б забезпечували максимально сприятливі умови для регенерації периферичного нерва у клініці.Item Характеристика оптимізованої моделі медичної допомоги населенню з хворобами крові та кровотворних органів на регіональному рівні(Сумський державний університет, 2020) Горох, В.B.Bстатті представлено розроблену оптимізовану модельмедичної допомоги населенню з хворобами крові та кровотворних органів на регіональному рівні в сучасних умовах реформування галузі охорони здоров’я базуючись на чинній законодавчій базі України з питань реформування галузі охорони здоров’я та даних наукової літератури з питань організації медичної допомоги хворим з хворобами крові та кровотворних органів. Наукове обґрунтуванняоптимізованої моделігематологічної медичної допомоги на регіональномурівнів умовах реформування системи охорони здоров’я країнипроводилося в рамках існуючої медико-демографічної та соціально-економічної ситуації з урахуванням в перспективі позитивних змін. Ключовою ідеєю запропонованихінновацій є послідовне вирішення пріоритетної проблеми забезпечення пацієнтів з хворобами крові та кровотворних органівякі проживають в регіоні якісною та доступною медичною допомогоюшляхом оптимізації структури і процесів надання гематологічної медичної допомогив рамках сучасних системних перетворень галузі охорони здоров’я та запровадження якісно нової системи фінансуваннягалузі охорони здоров’я. Модель передбачає структуру та організацію медичної допомоги пацієнтам на всіх етапах та рівнях надання медичної допомоги.Структурну основу моделі надання медичної допомоги хворим на хвороби крові та кровотворних органівскладають наявні ресурси діючої системи охорони здоров’я. Її впровадження вимагає додат-кових фінансових ресурсів на матеріально-технічне забезпечення відповідно до галузевих стандартів, що має бути забезпечено при наданнімедичної допомоги і без впровадженнязапропонованої моделі. Модель забезпечує концентрацію ресурсів, що і визначає її економічну ефективність. Впровадження запропонованої оптимізованої моделі медичної допомоги населенню з хворобами крові та кровотворних органів на регіональному рівні дозволить забезпечити населення, яке страждає на вказані хвороби забезпечити доступою медичною допомогою за етапами і рівнями її надання в залежності від стану здоров’яItem Оптимізація самостійної роботи студентів у світлі інноваційних освітніх технологій при вивченні внутрішньої медицини(Сумський державний університет, 2020) Кудря, І.П.; Шевченко, Т.І.; Шапошник, О.А.; Третяк, Н. Г.В статті розглянуто організацію самостійної роботи студентів з активним використанням інноваційних освітніх технологій, які відкривають нові можливості для оптимізації навчального процесу у медичному виші та ставлять перед викладачами завдання, які спрямовані на розробку сучасних форм та методик його проведення, що сприяє організації професійної діяльності на якісно новому рівні. Метою статті є аналіз різних аспектів і методик проведення самостійної роботи студентів у світлі інноваційних освітніх технологій при вивченні внутрішньої медицини з метою оптимізації навчального процесу. На сайті Української медичної стоматологічної академії є web-сторінка кафедри внутрішньої медицини No 1, на якій студенти можуть знайти методичні вказівки для самостійної роботи студентів IVта VIкурсів під час підготовки до практичного заняття та на заняття на українській, російській та англійській мовах за допомогою мережі Інтернет. Майбутні лікарі використовують мультимедійні технології на засіданнях студентського наукового товариства, під час проведення освітніх заходів та відкритих уроків для учнів шкіл, організації виховних годин серед студентської аудиторії, що розширює можливості для творчості, розвиває компетентність та мобільність, посилює роль самостійної роботи. Користуючись інформацією групи «кафедри внутрішньої медицини No 1» в соціальній мережі Facebook, студенти не тільки освоюють сучасні новітні технології навчання в епоху, так званого, інформаційного суспільства, але й опановують навички комунікації з іншими людьми, вчаться шукати різноманітними способами та аналізувати певні відомості. У результаті функціонування комп'ютерного класу майбутні лікарі мають можливість проходити тестовий контроль вихідного й кінцевого рівнів знань на поточних та підсумкових практичних заняттях, тестові завдання з ліцензійного іспиту "Крок-2",що спонукає їх до більш ретельної підготовки до занять з внутрішньої медицини. В ході вивчення внутрішньої медицини важливим є створення та оп-тимізація умов самостійної роботи студентів для подальшого формування професійних компетенцій лікаря: здатності працювати з інформацією у глобальній мережі Інтернет, застосовувати можли-вості сучасних комп’ютерних систем та інноваційних технологій для розв'язання професійних задач. Використання інноваційних освітніх технологій в організації самостійної роботи майбутніх лікарів на кафедрі внутрішньої медицини No 1 сприяє більш глибокому вивченню внутрішньої медици-ни, формуванню професійних знань та їх застосуванню на практиці, посиленню зв'язку між навчальною та науковою роботою, а також оптимізує процес навчання студентів-медиків, що забезпечує динамічний розвиток особистості фахівця, активізує його творче та клінічне мислення, допомагає реалізації індивідуального підходу до навчання та відповідає вимогам сучасноїмедичної освіти.Item The study of the activation of mTORC1 and its substrate p70S6K involved in type 2 diabetes mellitus and oncogenetic processes(Sumy State University, 2020) Vatseba, T.S.; Sokolova, L.K.; Pushkarev, V.V.; Kovzun, O.I.; Pushkarev, V.M.; Tronko, M.D.Вступ. Новітні дослідження довели вплив патогенетичних факторів цукрового діабету на активність внутрішньоклітинних сигнальних шляхів регуляції онкогенезу іметаболізму, одним з яких є PI3K/Akt/mTORC1. Макрофаги та лімфоцити беруть участь у патогенезі діабету та раку. Надмірна активація компонентів та субстратів PI3K/Akt/mTORC1 в цих клітинах може вказувати на необхідність додаткової корекції метаболічних процесів у хворих на діабет 2 типу з точки зору профілактики онкологічних захворювань. Мета: вивчити активацію mTORC1 шляхом визначення фосфорилювання PRAS40 та p70S6K1 у лейкоцитах хворих на діабет 2-го типу та рак. Матеріали та методи.Жінки, залучені у дослідженні, були поділені на групи: контрольна група, пацієнти з діабетом 2 типу, хворі на рак та пацієнти з поєднанням раку і діабету. Вміст фосфорильованих PRAS40 (фосфо-T246) та p70S6K1 (фосфо-T389) визначали імуноферментним методом, використовуючи лабораторні набори ELISA КНО0421 таELISA 85-86053 фірми Invitrogen (США). Концентрацію білка в лізаті визначали за допомогою набору для аналізу протеїнів BCA Novagen (США). Вимірювання проводилися намікропланшетному зчитувачі (Bio-tek Instruments, США) при довжині хвилі 450 нм.Результати. Виявлений достовірно підвищений вміст фосфорильованих PRAS40 та p70S6K1 у лейкоцитах хворих на цукровий діабет 2-го типу та рак. Кількість позитивних фосфо-PRAS40 проб у хворих на діабет становила 83,3%, а у хворих на рак -66,7%. Виявлений знижений вміст фосфо-PRAS40 в лейкоцитах пацієнтів з поєднанням діабету і раку. Висновки.Підвищений вміст фосфорильованих PRAS40 та p70S6K1 доводить активацію досліджуваного сигнального шляху при цукровому діабеті 2 типу. Зниження їх активаціїпри поєднанні раку та діабету можна пояснити можливими конкуруючими ефектами білків, які впливають на регулятори цих кіназ або на них безпосередньо.Item Features of the transmission mechanism of viral hepatitis C in Ukraine(Sumy State University, 2020) Галушко, Наталія Анатоліївна; Галушко, Наталия Анатольевна; Halushko, Nataliia Anatoliivna; Трецька, Тамара Олександрівна; Трецкая, Тамара Александровна; Tretska, Tamara Oleksandrivna; Halushko, A.V.Вступ/мета. Значна кількість осіб молодого віку вструктурі вірусного гепатиту С (ГС/ HCV-інфекція), суттєві масштаби прихованих випадків цієї інфекції та відсутність специфічної профілактики можуть ускладнити епідемічну ситуацію щодо цієї інфекції в Україні в найближчі роки. Ми побудували математичну модель епідпроцесу ГС для встановлення найбільш значущих факторів передачі цієї інфекції в країні. Матеріали та методи. Дослідження засновано на проведенні кореляційно-регресійного аналізу взаємозв'язків між залежними (або результативними) та пояснюючими змінними (або факторними, або предикторами). Всього в аналіз включено 3 залежних змінних y1, y2, y3, що відповідають щорічній кількості випадків захворювань на гострий, хронічний ГС і кількості серопозитивних до вірусу ГС осіб, та 17 предикторів x1–х17, серед яких кількість осіб, які отримали етіотропне лікування, кількість осіб з розладами психіки та поведінки через вживання наркотичних речовин, включаючи опіоїди, кількість хворих на інфекції, що передаються статевим шляхом, кількість відвідувань стоматологів, число осіб, що отримали зубні протези; кількість хірургічних операцій, гемотрансфузій, ендоскопічних обстежень, лабораторних аналізів крові, гемодіалізів тощо. Кількість спостережень (n) залежних і пояснюючих змінних дорівнює 25, що відповідає кількості адміністративно-територіальних одиниць в Україні (24 області та м. Київ).Якість регресійних моделей оцінювали за допомогою множинних коефіцієнтів кореляції (R), коефіцієнтів детермінації (R2) та ко-ефіцієнтів регресії (b0, b1, b2). Статистичну значущістьR2визначали за F-статистикою, коефіцієнтів регресії –за стандартними помилками (m), t-критерієм, p-значенням і діапазоном 95% довірчих інтервалів (ДІ). Для порівняння ступеню впливу факторних змінних на залежну змінну у двохфакторної регресійної моделірозраховували стандартизовані коефіцієнти регресії (bст ).Надійність регресійних моделей оцінювали за статистикою тестів Дарбіна–Уотсона (DW), Бреуша–Годфрі (BG) і Уайта (W). Ретроспективно визначали величину відносного ризику (RR) інфікування ГС осіб згруп поведінкового та медичного ризику. Результати. При математичному моделюванні епідемічного процесу гострого ГС доведена статистична значущість ефекту лише однієї змінної –річної кількості відвідувань стоматологів. Отрима-не рівняння регресії має наступний вигляд:y1= 0,000021 х5–11,353,де y1–щорічна кількість людей з гострим ГС; х5–річна кількість відвідувань стоматологів. Статистична характеристика моделі: R= 0,892; R2= 0,796; F-статистика: 89,9 для 1 і 23 ступенів свободи, статистична значущість F: 0,0000000021; коефіцієнти регресії: b1= 0,000021 (m= ±0,0000023; t = 9,48, tкрит= 1,71; p= 0,0000000021; 95% ДІ [0,000017; 0,000026]), b0= -11, 353 (m= ± 3,982; t= 2,85, tкрит= 1,71; p= 0,009; 95% ДІ [-19,59; -3,116]).Моделювання епідемічного процесу хронічного ГС (тобто залежності змінної y 2 від усіх пояснюючих змінних) не виявило статистично значущих коефіцієнтів регресії, що може бути пов’язане з неповною реєстрацією випадків хронічного ГС.При моделюванні епідемічного процесу HCV-інфекції з врахуванням щорічної кількості серопозитивних осіб встановлена статистична значущість двох предикторів –річної кількості лабораторних досліджень крові та річної кількості інфекційних захворювань, що реалізуються статевим шляхом. Аналітичний зв'язок змінних у даній моделі має наступний математичний вираз:y3= 4,563 x4+ 0, 0058 x15–36552,721,де y3–кількість HCV-серопозитивних осіб; x4–кількість захво-рювань, що передаються статевим шляхом, x15–кількість лаборато-рних аналізів крові. Статистична характеристика моделі: R= 0,92; R2= 0,842; F-статистика: 58,62 для 2 і 22 ступенів свободи, статистична значу-щість F: 0,00000000153; коефіцієнти регресії: b0= -36552,721 (m = ±10649,1; t = 3,43, tкрит= 1,71; p= 0,0024; 95% ДІ [-58637,63; -14467,81]); b1= 0,0058 (m= ± 0,00082; t= 7,1, tкрит= 1,71; p= 0,0000004; 95% ДІ [0,0041; 0, 0075]); b2= 4,563 (m = ± 1,526; t= 2,99, tкрит= 1,71; p= 0,0067; 95% ДІ [1,4; 7,73]); bстдля змінних х4та х15 становлять відповідно 0,3 та 0,7. У тестах Дарбіна-Уотсона та Бреуша-Годфрі не виявлено авто-кореляції залишків обох регресійних моделей: DWU< DWр< 4 –DWU; BG< χ2. Тест Уайта свідчить про відсутність гетероскедастичності обох моделей: W < χ2.Результати тестів свідчать про надійність обох регресійнихмоделей.Висновки. За нашими даними, щонайменше 84% випадків зараження вірусом ГС в Україні відбувається через статеві контакти та під час лабораторного забору крові, причому вплив останнього шляху передачі на поширення вірусу ГС є більш вираженим (стан-дартизовані коефіцієнти регресії становлять відповідно 0,3 та 0,7).Майже 80% випадків гострого ГС пов’язано з проведенням стоматологічних втручань.Етіотропне лікування хворих на ГС при існуючому рівні охоплення лікуванням може знизити частоту ускладнень і ризик смерті, однак як захід впливу на першу ланку епідпроцесу (джерело інфек-ції) є малоефективним.Особи, що вживають наркотики, мало впливають на інтенсивність епідпроцесу ГС в Україні у цілому, незважаючи на те, що відносний ризик захворювань на ГС серед цієї групи населення є досить високим (RR= 6,5; 95% ДІ [6,39; 6,63]).Item Assessment of the risk of skin lesions associated with Demodex mites in students withacne vulgaris(Sumy State University, 2020) Радько, Алевтина Сергіївна; Радько, Алевтина Сергеевна; Radko, Alevtyna Serhiivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Мелеховец, Оксана Константиновна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Харченко, Тетяна Олександрівна; Харченко, Татьяна Александровна; Kharchenko, Tetiana Oleksandrivna; Мелеховець, Юрій Володимирович; Мелеховец, Юрий Владимирович; Melekhovets, Yurii VolodymyrovychФактором ризику, що сприяють підвищенню вірогідності виникнення ураження кліщами роду Demodex, може виступати наявність вугрових вугрів або інші хронічні дерматози. Застосування теорії шансів є доцільним для обчислення ризиків виникнення кліщового ураження серед пацієнтів з вугровоюхворобою.Матеріали та методи. У дослідження було включено132 студенти медичного інституту, що були розділені на дві групи: 1 група –56 студентів, які не мали елементів прищів, 2 група –76 студентів із легкою формою вугрової хвороби. Визначення наявності кліщів роду Demodex, із застосуваннямепітеліальногоскотч-тесту, проводили двічі: на моменті включення у дослідження та через 12 місяців. Для оцінки впливу вугрової хвороби на появу кліщів роду Demodexбуловикористано методтеоріїшансів.Результати. При проведенні другого скотч-тесту через 12 місяців встановленонаявність кліщів роду Demodex у 3,57% студентів 1-ї групи та 21,05% студентів 2-ї групи. Значення ймовірності (P) серед студентів 1-ї групи було P1= 0, 037; студентів 2-ї гру-пи P2= 0,266. Показник коефіцієнта шансу (O) у 1-й групі студен-тів склав O1= 0,04, у 2-й групі O2= 0,21. Значення коефіцієнта відношення шансів (OR) у групах (випадок/контроль) дорівнюва-ло7,20. Довірчий інтервал складав (95% CI) –(1,582, 32,765): нижня межа довірчого інтервалу (2.019, + ∞); верхня межа довірчого інтервалу (-∞, 25680). Значення тесту значущості р = 0,00533. Висновок.Вугрова хвороба є одним із обтяжуючих факторів, що збільшує ризик виникнення кліщів DemodexItem Серцево-судинні ускладнення синдрому обструктивного апное сну: у фокусі порушення реполяризації міокарда(Сумський державний університет, 2020) Ждан, В.М.; Катеренчук, О.І.; Іваницький, І.В.; Кир'ян, О.А.; Хайменова, Г.С.Синдром обструктивного апное сну є фактором ризику виникнення і прогресування серцево-судинних захворювань. Ключовим патофізіологічним механізмом прицьому є гіперактивація симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Порушення процесів реполяризації міокарда можуть розглядатись як ранній маркер підвищеного ризику виникнення міокардіальної ішемії у осіб без серцево-судинних захворювань. Також, лишається невиясненим як лікування синдрому обструктивного апное сну може вплинути на вегетативну регуляцію та процеси реполяризації міокарда.Мета дослідження: оцінити взаємозв’язок між вегетативною дисфункцією та порушенням процесів реполяризації міокардапри синдромі обструктивних апное сну та їх зміни після проведеного лікування основного захворювання. Результати: в досліджувану групу залучено 15 пацієнтів із син-дромом обструктивних сонних апное легкого та середнього ступе-ню, контрольну групу сформувализдорові особи. В досліджуваній групі відмічалась збільшена тонічна активність симпатичної нерво-вої системи, що поєднувалось зі збільшенням стандартного квадратичного відхилення симетричності хвилі Т. Корекція синдрому обструктивних сонних апное за допомогою ЛОР-процедур (септопла-стика, увулопалатопластика, видалення поліпів носових порожнин, увулопалатафарингопластика) супроводжувалось покращенням тонічної вегетативної регуляції (за показниками варіабельності синусового ритму) та нормалізацією показників реполяризації міокарда через 3 місяці після проведеного лікування.Висновки. Тонічна гіперсимпатикотонія змінює процеси реполяризації міокарда у пацієнтів із синдромом обструктивного апное сну. Лікування синдрому обструктивного апное сну за допомогою оториноларингологічних процедур покращує вегетативну регуля-цію та процеси реполяризації міокарда.Item Асоціація груп крові системи АВ0 з інфікованістю вірусом гепатиту С(Сумський державний університет, 2020) Кротюк, Д.А.; Лугових, Н.П.; Білоконь, С.В.; Мірось, С.Л.; Січняк, О.Л.Гепатит С –вірусне захворювання печінки, викликане HCV. У всьому світі на хронічний гепатит С хворіє 71 мільйон осіб. В літературі триває дискусія про асоціації груп крові системи АВ0 з вірусними гепатитами, однак дані, до того ж отримані в різних популяціях досить високого рангу суперечливі. Метою роботи було дослідження можливих асоціацій груп крові системи АВ0 з гепатитом С в Одеському регіоні. Дослідження за схемою «випадок-контроль» проводили у 2017–2019 рр. на станції переливання крові ДП «Одеська залізниця». Контрольну групу склали 18963 здорових осіб, дослідну групусклали 520 осіб з числа обстежених донорів, у крові яких були виявлені антитіла до HCV. Визначення груп крові проводили за стандартною методикою, серологічні дослідження –ІФА на аналізаторі ELІSA ІІІ покоління.Проведений за допомогою критерію χ2аналіз показав, що частоти груп крові в контрольній і дослідній групах достовірно (р≤ 0,005) відрізнялися. Для з’ясування ефектів кожної з груп крові були розраховані частоти відносного ризику для володарів кожної з груп крові. Найменший ризик інфікування був у осіб з групою крові АВ (OR=0,60), дещо слабша негативна асоціація спостерігалася у людей з групою крові 0 (OR=0,86). Особи з групами крові А та В мали позитивну асоціацію; ступінь інфікування осіб з групою крові В був найвищим (OR=1,23). Отримані результати доповнюють різноманітну картину подібних асоціацій у різних популяціях. Варіювання асоціацій у різних популяціях може бути обумовлено як статистичними причинами, так і генетичною різноманітністю популяцій людей та HCV, а також взаємодією між генетичними системами людини, пов’язаними з імунітетом. Існування асоціацій між системою АВ0 та сприйнятливістю / несприйнятливістю до гепатиту С може бути додатковим показником оцінки груп ризику, який є функціональним для певних популяцій в певних санітарно-епідеміологічних умовах.Item Research on the incidence of malignant testicular tumors in Ukraine and Sumy region(Sumy State University, 2020) Брусовцов, Дмитро Олегович; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav Volodymyrovych; Гирявенко, Наталія Іванівна; Гирявенко, Наталья Ивановна; Hyriavenko, Nataliia Ivanivna; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Brusovtsov, Dmytro Olehovych; Брусовцов, Дмитрий ОлеговичАктуальною медико-соціальною проблемою Україні та в світі є онкологічна захворюваність на рак яєчка. Незважаючи на відносно невеликий рівень захворюваності на дану патологію, вона має принципове значення для клініцистів, так як це найпоширеніший тип злоякісних пухлин у молодих чоловіків працездатного віку (15–45 років). Зокрема, в Сумській області показник захворюваності на ракяєчка дещо відрізняється від середніх по країні. Саме тому, метою нашого дослідження стало проведення аналізу рівня неоплазій яєчка серед населення Сумщини та України в період 2011–2019 ро-ків, а також їх порівняння. Базуючись на отриманих даних, Сумська область входить до групи областей України з надпороговим рівнем захворюваності на рак яєчок. Аналіз статистичних даних показав тенденцію до зниження загального рівня захворюваності на рак яєчка серед дорослого населення в Україні у досліджуваний період (в середньому 2,55 на 100 тис. населення). У той же час, у Сумській області відмічалось поступове зростання частоти випадків даної онкопатології у чоловіків з досягненням найвищих показників у 2017 році (4,33 на 100 тис. населення). Відтак, по Україні на дану патологію хворіли чоловіки переважно у віці 35–39 років. Проте, варто відмітити, що віковий діапазон захворюваності в Сумській області був дещо ширшим та переважно вражав населення віком 30–39 років, а в деяких роках і чоловіків 20–29 років. Встановлено, що рак яєчка також вражає дитяче населення, хоча і зустрічається вкрай рідко. Враховуючи те, що найчастіше серед усіх пухлин яєчок зустрічається семінома, ми зупинились на більш детальному вивченні її морфологічних особливостей. В результаті аналізу статистичних даних виявлено зв'язок між захворюваністю на рак яєчка та віком чоловічої частини населення. Важливим елементом дослідження залишається вивчення етіопатологічних факторів, які впливають на зростання рівня ураження даною патологією.