Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
3 results
Search Results
Item Immunohistochemical study of M1 and M2 macrophages in breast cancer with microcalcifications(Sumy State University, 2023) Коломієць, Олена Олегівна; Коломиец, Елена Олеговна; Kolomiiets, Olena Olehivna; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychВступ. Рак молочної залози (РМЗ) є значною медико-соціальною проблемою, оскільки є основною причиною онкологічної смертності жінок у всьому світі. Мікрокальцинати в тканинах молочної залози мають важливе значення для розвитку патологічного процесу та впливають на прогноз і метастазування. Мікрооточення пухлини складається з ракових клітин і стромальних клітин, таких як фібробласти, ендотеліальні клітини, перицити та імунні клітини, включаючи макрофаги M1 і M2. Метою роботи є вивчення впливу мікрокальцинатів на поляризацію макрофагів у пухлинному мікрооточенні РМЗ. Матеріали та методи. Дослідження проводили на 60 зразках РМЗ, поділених на 30 зразків РМЗ з мікрокальцинатами (І група) та контрольну групу з 30 зразків РМЗ без кальцифікатів (ІІ група). Усі мікрокальцинати відповідали критерію розміру до ≤1 мм. Для вивчення патогістологічних змін тканину РМЖ аналізували за допомогою макроскопічного опису, гістології та імуногістохімічного дослідження з антитілами проти CD68 та CD163. Результати. За результатами імуногістохімічного дослідження встановлено, що експресія CD68-позитивних макрофагів типу М1 достовірно вища в тканині зразків РМЗ з мікрокальцифікатами порівняно зі зразками контрольної групи (60,85 ± 2,71 клітин у поле зору проти 51,14 ± 2,89, p < 0,05). З іншого боку, встановлено, що середнє значення експресії CD163 у І групі становило 53,21 ± 3,05 проти 65,57 ± 3,75 (p ˂ 0,05) клітин у групі РМЗ без кальцифікації. Тим не менш, локалізація макрофагів М1 і М2 в пухлині мала стандартні ознаки і не відрізнялася. Можливим механізмом впливу мікрокальцинатів на поляризацію макрофагів є підтримка ними хронічного запалення в ракових тканинах і, таким чином, розвиток у макрофагів прозапального фенотипу М1. Для отримання більш однозначних висновків необхідні подальші дослідження.Item Характеристика електропровідності шкірних покривів у хворих на рак грудної залози з підвищеним ризиком ускладнень променевої терапії(Сумський державний університет, 2021) Кулініч, Г.В.; Прохорова, Е.Б.; Гладких, Ф.В.Актуальність. Променева терапія (ПТ) належить до основних методів лікування онкологічних захворювань, зокрема й хворих на рак грудної залози (РГЗ). Це одна з найбільш наукомістких медичних галузей, яка базується на новітніх досягненнях радіобіології, хімії, радіаційній фізики, техніки та ін. Ефективна ПТ передбачає використання досить високих доз опромінення, що саме і зумовлює успіх комплексного лікування, зокрема збільшення контингенту пацієнтів, що вижили 5 і більше років. У свою чергу, збільшення терміну виживання після проведеного курсу комбінованого лікування зумовлює збільшення абсолютного числа хворих із несприятливими наслідками лікування, зокрема променевими ускладненнями (ПУ). Мета роботи – охарактеризувати зміни електропровідності шкірних покривів у хворих на рак грудної залози з підвищеним ризиком ПУ. Матеріали та методи. Дослідження проведене на базі клініки Державної установи «Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор’єва НАМН України». Для вивчення електропровідності шкірних покривів обрано 16 хворих на РГЗ з підвищеним ризиком ПУ, середнім віком 53,8 ± 3,7 (95 % ДІ: 46,6–61,0) роки. Дослідження електропровідності тканин проводили за допомогою приладу «Електродерматометр», вимірюючи показники: модуль комплексного опору, аргумент комплексного опору, повний активний електричний опір та електричну ємність. Результати та їх обговорення. Проведене дослідження показало, що у хворих на РГЗ групи підвищеного ризику ПУ, під час проведення ПТ відмічалось зниження показника повного комплексного опору тканин в досліджуваних точках. Модуль комплексного опору в точці аускультації мітрального клапана серця знизився лише на 6,8 % (р > 0,05), в той час як в точках аускультації аортального, клапана легеневої артерії та тристулкового клапанів зазначений показник статистично вірогідно (р < 0,05) знизився на 27,0 %; 26,2 % та 33,0 % відповідно відносно вихідних показників до ПТ. Встановлено, що найвиразніші зміни з боку ємності електропровідності шкірних покривів у хворих на РГЗ групи ризику ПУ відмічені в точках проекції тристулкового клапана та клапана легеневої артерії, де вказані показники статистично вірогідно (р < 0,05) збільшились відповідно на 41,1 % та 34,2 % відносно вихідних показників до ПТ і становили відповідно 9,8 ± 0,89 пФ та 9,8 ± 0,88 пФ. Висновки. У хворих на рак грудної залози групи ризику ПУ відмічено статистично вірогідне зниження (р < 0,05) значення модуля комплексного електричного опору в середньому на 23,3 % та статистично вірогідне зростання (р < 0,05) ємності електропровідності тканини в середньому на 29,8 % відносно вихідних показників в динаміці променевої терапії.Item Comparative features of open source software products for the development of an automated breast cancer diagnostic program(Sumy State University, 2019) Kovalev, V.; Diachenko, Y.; Malyshev, V.; Rjabceva, S.; Kolomiets, O.; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Довбиш, Анатолій Степанович; Довбыш, Анатолий Степанович; Dovbysh, Anatolii Stepanovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychРак молочної залози (РМЗ) – одне з найчастіших онкологічних захворювань у світі серед жінок з високою захворюваністю та смертністю. Надійність гістологічної верифікації раку молочної залози залежить від досвіду, знань патолога, його готовності до самовдосконалення та вивчення спеціалізованої літератури. Цифрова патологія також широко використовується в навчальних цілях, в телепатології, телеконсультаціях та науково-дослідних проектах. Нещодавно розроблена система Whole Slide Image (WSI) відкриває великі можливості в покращенні якості гістопатологічної діагностики. Розробка різноманітного програмного забезпечення для морфологічної діагностики -важливий напрямок для підвищення якості гістологічної верифікації діагнозу в онкопатології. Метою роботи є пошук та порівняльний аналіз існуючих програмних засобів з відкритим вихідним кодом для обробки повно-слайдових гістологічних зображень.