Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
265 results
Search Results
Item Книга «Українська дума і пісня в світі» і навколо неї (З архіву Григорія Нудьги)(Сумський державний університет, 2025) Вертій, О.У пропонованій до опублікування першій частині матеріалів з архіву Григорія Нудьги подано початок нелегкої історії підготовки до видання книги «Українська дума і пісня в світі», яка, подолавши всі перешкоди на шляху до свого читача, вийшла у світ уже по смерті її автора лише в 1997 (перша книга) та 1998 (друга книга), хоча роботу над нею він започаткував публікацією статті «Українська пісня за кордоном» в11 числі часопису «Вітчизна»за 1958 рік.Item Transforming media education to counter disinformation: fact-checking, stratcom, AI(Sumy State University, 2025) Romaniuk, V.Вступ. Дезінформація – одна з головних загроз демократії, загострена пандемією та війною в Україні. ШІ посилює поширення пропаганди. Медіаосвіта, формуючи критичне мислення, є ключем до протидії гібридним загрозам і потребує інноваційного підходу у цифрову епоху.Мета дослідження полягає у визначенні ключових стратегій та підходів до протидії дезінформації в університетській медіаосвіті.Методологія. У дослідженні використано методи аналізу, синтезу та контент-аналі-зу, що дозволило виявити ключові трансформації медіаосвіти та проаналізувати навчальні програми європейських університетів із інтеграцією медіа-, цифрової та ШІ-грамотності, а також стратегічних комунікацій.Результати. Досліджено роль медіаграмотності як багатовимірної компетентності, що включає доступ, аналіз, оцінювання та створення контенту, а також розвиток критичного мислення у цифровому середовищі. Проаналізовано практики інтеграції фактчекінгу, стратегічних комунікацій та цифрової грамотності в освітній процес. Визначено основні тренди, зокрема поєднання медіаосвіти з практикою, міждисциплінарність, цифровізацію навчання та впровадження ШІ-грамотності як відповіді на сучасні виклики. Висновки. Дослідження підкреслює роль інтеграції медіаграмотності в освіту як ключового фактора стійкості до інформаційних загроз. Розвиток ШІ потребує доповнення традиційної медіаосвіти цифровою та ШІ-грамотністю. Основні тренди – поєднання медіаосвіти з практикою, міждисциплінарність і цифровізація. Окрім фактчекінгу, зростає значення стратегічних комунікацій і контрнаративів у боротьбі з дезінформацією. Особливу увагу приділено ШІ-грамотності, що включає розуміння принципів роботи ШІ, етики та впливу на суспільство для підготовки до цифрових викликівItem Відеобуктрейлер як освітня домінанта для медіафахівців(Сумський державний університет, 2025) Гоян, B.; Гоян, О.Вступ. Ідеться про значення відеобуктрейлерів в освітньому процесі підготовки май-бутніх медіафахівців, оскільки це можливість об’єднати за допомогою оригінального відео-контенту кілька освітньо-професійних програм.Актуальність і мета. Звертаємо увагу в статті на те, що відеобуктрейлери як кросме-дійний продукт містять професійний інтерес в розумінні сучасних трендів екранної куль-тури для видавців, рекламістів, продюсерів, журналістів, кінотелеоператорів, сценаристів, режисерів, телеведучих. Методологія. За допомогою комбінації методів відстеження метрик, контентного ана-лізу та методу інтерв’ю та комунікації запропоновані підходи та техніки, які можуть за-стосовуватися в освітньому процесі, а також можуть бути використані студентами різних освітньо-професійних програм для створення успішних відеобуктрейлерів.Результати. Пропонується класифікація відеобуктрейлерів, яка об’єднує досвід і прак-тику попередніх досліджень, а також уточнює позиції, які стосуються звукових, зображаль-них, змістових та формотворчих критеріїв створення відеобуктрейлерів. Класифікація розставляє також акценти стосовно типів відеобуктрейлерів, формуючи таким чином ти-пологію відеобуктрейлерів, яка ґрунтується на теорії й практиці телерадіожурналістики, кінематографа та аудіовізуального мистецтва. Надається увага монетизації відеобуктрей-лерів як одному із концептів освітньої підготовки медіафахівців, в основі якого: навички та уміння конвертувати візуалізацію книги в платіжний засіб. Бо процес створення візуальних образів, сцен і персонажів, які зображають події, атмосферу та зміст книги стає економіч-ним показником, прибутком, конкурентним чинником, процесом перетворення творчості в грошові знаки.Висновки. Зазначається, що відеобуктрейлери – це також промоція самих студентів як авторів, бо є ефективним засобом для пошуку майбутніми медіафахівцями своєї теле-компанії чи радіостанції, YouTube-проєкту чи онлайн-радіостудії, оскільки засвідчують здатність студентів аудіовізуально мислити, залучати новітні аудіовідеотехнології для ви-робництва продукту, досягати цільової аудиторії завдяки розміщенню відеобуктрейлерів у соціальних мережах і на платформах спільного доступу до відео.Item Політичний консалтинг у Франції: стратеги, методики, інновації(Сумський державний університет, 2025) Грицюта, Н.Вступ.Методики політичного консалтингу, успішно апробовані зарубіжними фахівцями, є не лише взірцями, а й керівництвом до дій, джерелом ідей, базисом розвитку і подальших трансформацій політичного життя в Україні.Актуальність пов’язана з важливістю питань політичної комунікації в Україні і про-блемами формування її культури. Доробок французьких політконсультантів безперечно збагатить вітчизняну практику електоральних комунікацій і стане стимулом для іннова-цій та вдосконалення. Мета дослідження – концептуалізувати електоральний досвід відо-мих політконсультантів Франції, аби з’ясувати доцільність застосування апробованих ними стратегій у національній практиці.Методами дослідженняобрано історико-критичний підхід, контент-аналіз, компаративний аналіз, а також систематизацію й узагальнення. Результати дослідженнядають:систематизовані відомості про становлення політичного консалтингу у Франції; цілісне уявлення про моделі та способи консалтингу в політичній сфері та виборчих кампаніях періоду П’ятої Французької республіки; знання про політичний консалтинг у Франції як процес, що вимагає стратегічних рішень і раціонально розробленої тактики.Висновки.Апробовані й перевірені часом електоральні стратегії корифеїв і молодих фахівців політконсалтингу Франції не лише надбання досвіду. Це гідні вивчення взірці та водночас потенційно придатні до трансформації моделі політичних комунікацій, які можуть мати у сучасний спосіб медіатизований і цифровізований застосунок у електоральних процесах в Україні.Item Media producing model integrating artificial intelligence into publishing processes(Sumy State University, 2025) Sytnyk, О.Вступ. Цифрова трансформація та стрімкий розвиток штучного інтелекту зумовили потребу у переосмисленні організації видавничих процесів і професійних ролей у медіа-індустрії. Традиційні моделі продукування контенту дедалі частіше поступаються місцем алгоритмізованим і гібридним форматам.Актуальність і мета. Актуальність дослідження полягає в необхідності формування інноваційної моделі медіапродюсування з урахуванням викликів цифрової епохи, зокрема щодо інтеграції ШІ на ключових етапах виробничого циклу та відповідних змін у вимо-гах до компетентності медіапродюсера. Особливо важливою є розробка рекомендацій для українського контексту, де професія медіапродюсера перебуває на етапі становлення. Методологія. У дослідженні застосовано системний, порівняльний і контент-аналіз освітніх програм та описів професій, кейс-аналіз практик світових і локальних видавців (Springer Nature, Elsevier, Bloomberg, «#Наукапросто»), якісний аналіз результатів експерт-ного опитування фахівців цифрового медіапродюсування.Результати. Визначено ключові напрями трансформацій, пов’язаних з інтеграцією ШІ у видавничі процеси медіа: автоматизація контентотворення; оптимізація дистрибуції та персоналізації; реструктуризація ролі медіапродюсера від координатора до інтеграто-ра «людина–алгоритм». Охарактеризовано концептуальну модель медіапродюсування та виокремлено відповідні критичні компетентності сучасного медіапродюсера: промт-інжиніринг, управління гібридними командами, прийняття рішень на основі ШІ-аналітики, забезпечення етичності автоматизації. За результатами SWOT-аналізу узагальнено висно-вки щодо переваг і недоліків впровадження інноваційної моделі медіапродюсування з ін-теграцією ШІ у видавничі процеси та охарактеризовано актуальні напрями подальших до-сліджень, спрямованих на мінімізацію визначених ризиків і подолання недоліків.Висновки. Запропонована модель характеризує роль медіапродюсера як стратегічно-го інтегратора технологічних, креативних і управлінських рішень, що забезпечує ефектив-ність та відповідальне використання ШІ. Результати дослідження мають концептуальне і практичне значення, зокрема для адаптації освітніх програм і побудови етичних регуля-торних механізмів у видавничій індустрії України.Item Трансформація редакторських функцій у добу кросмедійного навчального контенту(Сумський державний університет, 2025) Герасимова, О.Вступ. Стрімка цифровізація освітнього процесу та впровадження кросмедійних форматів у навчальне книговидання зумовлюють необхідність переосмислення видавничих підходів. Брак ґрунтовних досліджень редакційно-видавничих трансформацій у сфері створення підручників із електронними додатками посилює актуальність теми.Актуальність і мета. Дослідження спрямоване на виявлення змін у виробничих процесах навчального книговидання, спричинених впровадженням кросмедійного підручника. Основна мета – встановити зміни в компетенціях та функціях редакторів, зумовлені трансформаціями редакційно-видавничих процесів у навчальному книговиданні під впливом кросмедійного виробництва.Методологія. У роботі застосовано метод анкетування редакторів навчальних видань, а також компаративний аналіз практик редакційної діяльності у сфері журналістики та видавничої діяльності, з урахуванням тенденцій медіаконвергенції.Результати. З’ясовано, що перехід до кросмедійного виробництва вимагає розширен-ня редакційних команд фахівцями з ІТ, оновлення внутрішніх комунікацій, набуття редак-торами знань зі створення та оцінювання цифрового контенту, універсального дизайну та проєктного менеджменту. Виявлено недостатній рівень уваги видавництв до системного підвищення кваліфікації редакторів та відсутність власних стандартів роботи з електро-нним контентом.Висновки. Дослідження вперше узагальнило редакційно-виробничі трансформації в освітньому книговиданні України під впливом кросмедійних технологій. Запропоновано розробити технологічну карту створення паперових підручників з електронними інтерак-тивними додатками, запровадити навчальні тренінги з адаптації редакторських компетен-цій та систему професійного розвитку редакторів, що здатна забезпечити стабільну якість освітнього контенту в умовах швидких змін.Item Трансформація жанру інтерв’ю в спортивних медіа Франції(Сумський державний університет, 2025) Ісаєв, Б.Вступ. Інтерв’ю в спортивній журналістиці Франції є ключовим жанром, що забезпечує прямий доступ до думок спортсменів і тренерів. Цифрова трансформація, соціальні мережі та зміна вподобань аудиторії спричинили значні зміни в цьому жанрі. Дослідження аналі-зує еволюцію форми та функцій інтерв’ю в провідних французьких виданнях, заповнюючи прогалину в системному вивченні теми.Актуальність. Актуальність зумовлена швидким розвитком медіа та потребою осмис-лення змін у спортивній журналістиці, що відображають сучасні тенденції споживання контенту й технологічні інновації. Мета – визначити ключові тенденції трансформації жан-ру інтерв’ю в спортивних медіа Франції, оцінити вплив цифрових технологій на його форму та функції і їхній ефект на сприйняття аудиторією.Методологія. Застосовано комплексний підхід: контент-аналіз інтерв’ю в L’Équipe, Le Figaro, France Football (2015–2025), порівняльний аналіз традиційних і мультимедійних форматів, дискурс-аналіз соціокультурних тем, аналіз кейсів.Результати. Частка текстових інтерв’ю скоротилася з 70 % (2020) до 45 % (2025), тоді як мультимедійні формати (відео, подкасти, Q&A в соціальних мережах) зросли з 15 % до 40 %. Інформативна функція домінує (60 %), але розважальна (25 %) і соціально відповідальна (15 %) функції набули ваги. Інтерактивність, зокрема через соціальні мережі, підвищила за-лученість аудиторії. Текстові інтерв’ю стали коротшими (800–1200 слів) і неформальними.Висновки. Дослідження підкреслює адаптацію жанру інтерв’ю до цифрових і інтер-активних форматів, пропонуючи нове бачення його ролі в спортивних медіа Франції. Ре-зультати мають значення для журналістської практики та освіти. Перспективи включають вивчення впливу штучного інтелекту та глобальних трендів на локальні формати.Item Інституційна відповідь на журналістські розслідування: аналіз дієвості за кейсами 2025 року(Сумський державний університет, 2025) Дармостук, І.Вступ. В умовах екзистенційних викликів для української державності, розслідувальна журналістика функціонує як ключовий інструмент демократичного контролю, проте її реальна дієвість часто залишається поза фокусом наукових зацікавлень. Наше дослідження ініційоване для заповнення прогалини в розумінні механізмів, за допомогою яких медійні викриття трансформуються в конкретні управлінські та правові наслідки.Актуальність і мета. Актуальність роботи полягає у зміщенні дослідницького фокусу з аналізу контенту розслідувань на їхні наслідки –задокументовану інституційну відповідь держави. Мета – оцінити рівень дієвості журналістських розслідувань як інструменту публічного контролю та підзвітності в умовах війни. Методологія. Дослідження базується на двоступеневій методології. На першому етапі проведено цілеспрямований пошук релевантних публікацій за допомогою інструментів Google News з використанням ключових запитів («після розслідування», «після публікації») та часових фільтрів для ідентифікації новин про реакцію влади у 2025 році. На другому етапі застосовано метод якісного кейс-аналізу до 12 відібраних випадків для глибокого вивчення форм, типів і динаміки взаємодії медіа та влади.Результати. Аналіз виявив широкий спектр інституційних реакцій: від миттєвих ка-дрових рішень до довготривалих кримінальних проваджень. Підтверджено, що дієвість української журналістики має транснаціональний вимір, здатний ініціювати правові про-цеси в країнах ЄС. Виявлено значні часові лаги між розслідуванням та реакцією, що сяга-ють понад 800 днів, як у резонансній справі про закупівлі Міноборони («яйця по 17 грн»). Географія кейсів охоплює майже всі макрорегіони України, що свідчить про системність механізму громадського контролю.Висновки. Дослідження доводить, що задокументована реакція влади є вимірюваним показником дієвості розслідувальної журналістики. Навіть за умов війни медіа залишаються ефективним каталізатором адміністративних та правових змін. Результати мають практичне значення для медіаспільноти й теорії публічного управління, надаючи емпіричне підґрунтя для посилення довіри до журналістики як інструменту демократичного нагляду.Item Кризові комунікації українських медіа періоду повномасштабного вторгнення: теоретичний аспект(Сумський державний університет, 2025) Бистров, А.Вступ. У статті розглянуто проблему кризових комунікацій українських онлайн-медіа в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Наголошено, що сучасні медіа функ-ціонують у подвійній кризі – воєнній та інформаційній, що посилює суспільну вразливість і вимагає нових підходів до комунікаційних стратегій.Актуальність і мета. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю теоретичного осмислення ролі медіа у подоланні кризових ситуацій, протидії дезінформації та форму-ванні стійкості суспільства. Метою статті є аналіз теоретичних підходів до розуміння сут-ності кризових комунікацій у журналістиці та окреслення їхньої специфіки в українському інформаційному просторі періоду війни.Методологія. Дослідження базується на огляді наукових праць українських і зарубіж-них науковців, використано методи аналізу й синтезу для систематизації наукових підхо-дів, метод порівняння – для виявлення відмінностей у концепціях кризових комунікацій, а також описовий метод – для репрезентації результатів.Результати. З’ясовано, що кризові комунікації є комплексним процесом управління інформацією в умовах невизначеності, спрямованим на мінімізацію негативних наслідків кризових ситуацій та формування довіри. Українські медіа під час війни виконують клю-чову роль у протидії дезінформаційним кампаніям, підтримці морального духу населення й консолідації суспільства. Як інструменти кризових комунікацій розглянуто телемарафон «Єдині новини», фактчекінгові ініціативи, використання соціальних мереж та мобільних застосунків. Попри доволі високу ефективність використання зазначених практик у кри-зовий період, виявлено низку проблем: поверховість матеріалів, відхід від журналістських стандартів, інформаційне перевантаження аудиторії.Висновки. Кризові комунікації в українських онлайн-медіа сьогодні виконують функ-цію не лише оперативного інформування, а й елементу стратегічної оборони, спрямованої на захист національних інтересів і протидію інформаційній агресії. Вони є частиною шир-шої системи національної безпеки, а отже – вимагають системного підходу, координації дій медіа, держави та експертного середовища.Item Розпізнавання дезінформації в Telegram: аналіз ознак та механізмів поширення(Сумський державний університет, 2025) Чуранова, О.Вступ. У період повномасштабної російсько-української війни платформа Telegram стала одним із провідних джерел новин для українців. Особливості месенджера – анонімність, відсутність централізованої модерації, активне використання російськими структурами – перетворили його на потужний інструмент поширення дезінформації. Це створює серйозні виклики для інформаційної безпеки, що й зумовило необхідність про-ведення даного дослідження. Актуальність і мета. Попри високу популярність Telegram, структурні, мовні й візуальні ознаки дезінформації на цій платформі залишаються недостатньо вивченими, особливо в українському контексті. Мета дослідження – визначити типові структурні, мовні й візуальні ознаки дезінформаційного контенту в Telegram, проаналізувати механізми його поширення серед української аудиторії та розробити універсальну схему для ідентифікації таких повідомлень.Методологія. Дослідження ґрунтується на контент-аналізі п’яти популярних Telegram-каналів, які систематично транслюють проросійські наративи серед української аудиторії. Вибірку сформовано за даними каталогу TGStat.ru. Аналіз охоплює повідомлення, опубліковані у червні 2025 року. Використано описово-аналітичний метод, контент-аналіз, метод класифікації для систематизації результатів. Результати. Встановлено, що дезінформаційний контент у Telegram характеризується емоційно забарвленою мовою, маніпуляцією фактами, відсутністю посилань на офіційні джерела, використанням узагальнень, підроблених документів. Більшість каналів залишаються анонімними, що унеможливлює притягнення до відповідальності за поширення фейків. Основними механізмами розповсюдження дезінформації виступають анонімність, мережевість, створення інформаційних ехо-кімнат та ретрансляція через пов’язані ресурси.Висновки. Виявлені структурні, мовні та візуальні ознаки дезінформації у Telegram можуть стати основою для розробки ефективних інструментів виявлення і протидії дезінформаційним кампаніям у інформаційному просторі України. Запропонований підхід сприяє підвищенню інформаційної безпеки та поглибленому моніторингу інформаційного простору.