Образ

У статті йдеться про університетську навчальну дисципліну «Медіаестетика», розкривається проблема формування та вдосконалення уявлень здобувачів освіти про загальні закони естетичної діяльності та естетичного освоєння світу, обґрунтовується потреба окреслити специфіку соціальної природи краси, мистецтва як механізму соціалізації людини, естетичної інформації як невід’ємної складової мас-медіа.Актуальність і мета. Вивчення естетики медіа в університеті є актуальним через необхідність аналізу естетичних аспектів медіаматеріалів, особливо у воєнний час. Медіаестетика тісно пов’язана з поняттями культурних та соціальних цінностей, етики, гармонії. Розвиток соціальних медіа та штучного інтелекту повинен підтримувати людський фактор, в якому естетика відіграє важливу роль. Метою дослідження є висвітлення важливості медіаестетики для розвитку критичного мислення, розуміння естетичних принципів та професійної діяльності у сфері соціальних комунікацій. Медіаестетика розвиває креативність, адаптивність, гнучкість мислення та художній смак здобувачів освіти.Методологія. Серед методів дослідження було використано аналіз науково-методичного матеріалу з естетики та журналістики, узагальнення досвіду викладацької роботи, інтерпретацію результатів дослідження.Результати. Аналізуються особливості викладання навчальної дисципліни «Медіаестетика», зокрема тематичне наповнення, наближення естетичних теорій до новітніх сучасних медіатехнологій. Розкривається питання становлення уявлень студентства про закони та категорії етики та естетики, що є основоположним для світосприйняття та комунікації зі світом. У дослідженні обґрунтовується важливість освітньої компоненти для формування навички розуміти специфіку природи краси, культури та мистецтва у процесі соціалізації людини. Йдеться про естетичну інформацію як невід’ємну складову медійного простору.Висновки. Реалізовано поставлені у статті завдання: розглянуто медіаестетику як освітню компоненту; розкрито проблему рівня розвитку медіаестетики в інформаційному просторі як проекцію базової підготовки медіафахівців; обґрунтовано потребу у вдосконаленні журналістської майстерності в аспекті специфіки естетичної інформації. Обґрунтовано, що освітня компонента «Медіаестетика» у межах навчального процесу допомагає сформувати та розвинути гнучкість мислення, креативні здібності майбутніх медійників на основі естетичних категорій, спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси у поєднанні зі сформованими естетичним смаками, етичним рівнем розвитку, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця медіасфери.

У статті розглядається методичне бачення особливостей такого актуального й затребуваного нині прикладного фаху, як копірайтинг, який, однак, не є науково обгрунтованим і в галузі української вищої освіти не становить собою спеціальність, а є емпіричною одиницею. Увагу приділено специфіці копірайтингу, що поєднує в собі ознаки журналістики та реклами, які, гармонійно переплітаючись у своєрідному симбіозі, дають можливість копірайтерам реалізувати мету під час підготовки замовних матеріалів. Ототожнювати копірайтинг із власне журналістикою, як і з рекламою, не можна, на що вказує передусім мета діяльності копірайтера. У статті визначено також засоби та прийоми, які використовуються в копірайтингу, зокрема психологічні, маніпулятивні. Ідеться про професійні ринкові умови праці копірайтера, тобто особливості професіограми фахівця в конкурентних умовах.

Образ

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results