Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
6 results
Search Results
Item Дотримання нових мовних норм українськими загальнонаціональними та регіональними медіа (комп’ютерний аналіз)(Сумський державний університет, 2025) Стеблина, Н.; Борищук, В.У травні 2024 року минув п’ятирічний перехідний період щодо впровадження нових норм українського правопису. Оскільки журналісти зобов’язані постійно удосконалювати свої мовні компетенції, було вирішено дослідити, наскільки провідні українські медіа (загальнонаціональні та регіональні) дотримуються нових мовних норм.Актуальність і мета. Метою статті є аналіз українських онлайнових масмедіа щодо дотримання нових мовних норм чинної редакції правопису за допомогою комп’ютерного аналізу та виявити можливі порушення цих норм. Вбачаємо таку роботу актуальною, оскільки від рівня дотримання мовних норм популярними медіа може частково залежати й грамотність їхніх читачів, які запозичують як правильні, так і неправильні випадки вживання тих або інших слів та висловів. До того ж, в умовах повномасштабного вторгнення росії чистота української мови, її популяризація набуває додаткового значення.Методологія. За допомогою комп’ютерних програм (мова Python) було завантажено та оброблено більше 7 тисяч новин із сайтів загальноукраїнських та регіональних медіа за червень 2024 року. Для виявлення дотримання чи порушення мовних норм розроблялися словники.Результати. Дослідження показало, що онлайн-видання мають позитивну тенденцію щодо вживання оновлених мовних норм (порівняно із 2019 та 2021 роками), зокрема написання слів в єдиній затвердженій формі та використання фемінітивів, у журналістських текстах, водночас варіативне написання деяких слів залишається поза увагою журналістів. Також частково неоднакова ситуація у медіа з різними сферами розповсюдження: усеукраїнські інтернет-медіа більш схильні до впровадження мовних змін у своїх текстах щодо іншомовних компонентів та окремих слів, у той час як місцеві не так сильно поспішають з цим або уникають певних орфографічних норм.Висновки. Дослідження допомогло виявити провідні тенденції щодо використання нового правопису та підтвердило можливість застосування комп’ютерного аналізу для подібних випадків. Щодо подальших досліджень, то вбачаємо потребу продовжувати моніторинг дотримання мовних норм, а також доповнювати його дослідженнями із використанням інших методик для глибшого розуміння рівня грамотності українських медіа та журналістів.Item Динаміка поширення мови ворожнечі в телеграм-каналах кремлівських пропагандистів(Сумський державний університет, 2023) Стеблина, Н.У дослідженні вивчається динаміка поширення мови ворожнечі в телеграм-каналах провідних кремлівських пропагандистів під час повномасштабного вторгнення рф. Використовується комп’ютерний аналіз для пошуку ключових слів, що свідчать про використання мови ворожнечі, а також аналіз колокацій та семантичний аналіз. Матеріал дослідження – телеграм-канали провідних російських пропагандистів: соловйов, сімоньян, Vоенкор Котенок Z. Аналіз динаміки згадок показує, що вживання мови ворожнечі має схожі сплески уваги для всіх трьох. У січні 2022 р. були зафіксовані одиничні згадки, а от у березні – квітні відбулося значне зростання. Наприкінці квітня, коли росіяни пішли з Півночі України, кількість згадок значно спала. Відсоток ключових слів залишався доволі великим влітку, проте продовжував спадати до відступу росіян із Харківщини та Херсонщини.Item Алгоритм виявлення недостовірних посилань та чуток у телеграм-каналах(Сумський державний університет, 2022) Стеблина, Н.У сучасних умовах дуже важливо відстежувати якість поширюваного в телеграм-каналах контенту, зокрема дотримання стандарту достовірності – наявності чітких посилань на перевірені джерела. Мета дослідження – розробка напівавтоматизованого методу аналізу дописів найпопулярніших регіональних телеграм-каналів для виявлення недостовірних посилань та чуток. На матеріалі одного з найбільш популярних регіональних телеграм-каналів Одещини "Одесса Info" було продемонстровано застосування алгоритму виявлення подібних порушень. Для отримання результатів використано метод аналізу дописів телеграм-каналів на предмет дотримання журналістських стандартів. Було виявлено, що в більшості випадків (42,6 %) дописи від читачів або ж чутки не перевіряються телеграм-каналом. Лише в 11,9 % було наявне чітке посилання на офіційне джерело, ЗМІ чи експерта.Item Комп’ютерний аналіз вживання нових мовних норм в українських онлайн-ЗМІ(Сумський державний університет, 2022) Стеблина, Н.; Борищук, В.У статті досліджено запровадження нового українського правопису в онлайн-ЗМІ. Для цього було спеціально створено комп’ютерну програму, яка здатна перевірити дотримання старих або ж нових норм. Встановлено, що остаточний перехід до використання нових норм у ЗМІ ще не відбувся, хоча у 2021 р., порівняно з 2019 р., ситуація покращилася. Визначено, що автори публікацій не пристосувалися до варіативних змін правопису. Щодо обов’язкових змін найбільше проблем спостережено з написанням назв сайтів та інтернет-ресурсів, а також окремих слів. Найбільш стабільною була ситуація із вживанням фемінітивів. Написання слів із першим іноземним компонентом, а також із «пів» спостерігалося у двох варіантах – старого й нового правопису. Тож ситуація з дотриманням нового правопису в українських онлайн-ЗМІ покращується, хоча все ж упровадження нових норм є дуже повільним.Item Комп’ютерний аналіз джерел інформації у регіональних ЗМІ Одещини(Сумський державний університет, 2021) Стеблина, Н.У дослідженні запропоновано комп’ютерний метод аналізу "живих" джерел інформації у журналістських текстах, описано його застосування та встановлена ефективність, створено комп’ютерну програму (мова Python). Для перевірки роботи комп’ютерної програми вивчено контент двох регіональних одеських сайтів – "Думская" та "Одесская жизнь". Порівняння роботи програми та обробки текстів вручну показало незначний відсоток помилок (7,8 % та 11 % відповідно). За допомогою програми було окреслено провідні джерела інформації на сайтах "Думская" та "Одесская жизнь". Також було вивчено ситуації, в яких програма помилялася. Як правило, більшість із них виникала через недотримання журналістами професійних стандартів.Item Ексклюзивні новини місцевих сайтів: якість контенту та методи збору інформації(Сумський державний університет, 2018) Стеблина, Н.Місцеві ЗМІ за часів нових медіа в усьому світі стикаються з проблемами фінансування, скорочення штатів, падіння накладів та обсягів рекламних ринків. При цьому під загрозою опиняється якість контенту, зокрема скорочується кількість власних повідомлень, що дають змогу аудиторії отримати перевірену інформацію з перших рук. На матеріалі двох найстаріших одеських інтернет-видань ("Репортер" та "Думская") за 2005–2014 рр. встановлено, що ці медіа в цілому приділяють мало уваги ексклюзивним повідомленням (середній показник 7 % та 12 % відповідно), а також перевірці інформації на місці події. Схожу картину спостерігаємо і серед місцевих сайтів інших регіонів. Електронні видання найбільше віддають перевагу контенту, який можна швидше обробити: запланованим подіям та передрукам. При цьому під питанням опиняється виконання подібними ЗМІ соціальних функцій, зокрема контролю та критики влади, залучення громадян до справ спільноти тощо.