Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
7 results
Search Results
Item Медіасторітелінг і пам’ять війни:наративні стратегії комеморації(Сумський державний університет, 2025) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Зубахін, Юрій Володимирович; Zubakhin, Yurii Volodymyrovych; Ковальов, С.Вступ. Нині актуальне наративне транслювання інформації в умовах російсько-української війни, коли сучасний споживач є не стороннім оглядачем подій, а безпосереднім учасником. Актуальність та мета. Засоби та інструменти комеморації російсько-української війни в медіапросторі дозволяють увічнити час, епоху, людей. У фокусі наукового інтересу – воєнний сторітелінг в українському медіаланшафті як інструмент комеморації. Мета статті – окреслити вербально-візуальний контент воєнного сторітелінгу як інструменту комеморації російсько-української війни. Методологія.Базується на комплексному підході щодо вивчення мультимедійного сторітелінгу як інструменту комеморації через формування історичної пам’яті. Теоретичний аналіз, зіставлення й узагальнення обумовили можливість окреслення сутності понять з теми, описовий метод – охарактеризувати вербально-візуальний контент медіанаративів та визначити їх твірні елементи; компаративний метод – порівняти окреслені наративи, методи узагальнення та синтезу – сформулювати висновки дослідження.Результати. Представлено характеристику вербально-візуального контенту наративів воєнної тематики та виділено основні твірні елементи сторітелінгу як інструменту комеморації. Встановлено, що сторітелінг як інструмент комеморації російсько-української війни сприяє увічненню часу, епохи, людей. Медіатекст означеного формату активізує взаємодію читач-медіа. Однією з ключових функцій трансмедійного сторітелінгу є залучення реципієнтів одночасно на різних платформах і активізація руху між цими платформами. Визначено, що контент наративів воєнної тематики має емоційний вплив на реципієнта, зокрема може бути тригером.Висновки. Сторітелінг у контексті війни виконує не лише інформативну функцію, а є дієвим інструментом комемораційних практик. У такому форматі наратив може висту-пати емоційним тригером для однієї частини аудиторії, а для іншої – інструментом збе-реження пам’яті про події, місця, людей і саму історичну реальність. Візуальні складники воєнних наративів нерідко виконують функцію маркерів змісту, стають носіями підтексту, передаючи глибокі емоційні сенси, що не завжди формулюються словами.Item Регіональний воєнний медіадискурс: тематика соціальних наративів (на прикладі локального видання «Трибуна»)(Сумський державний університет, 2025) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Токар, Юрій Вікторович; Tokar, Yurii Viktorovych; Ковальов, С.Нинішня державна гуманітарна політика орієнтована на зміцнення українського суспільства, а в умовах війни і самі українці переосмислили важливість згуртування. Сучасний воєнний дискурс зокрема спрямований на утвердження національної стійкості.Актуальність та мета. У фокусі наукового інтересу – сумське онлайн-видання «Трибуна», медіаландшафт якого сприяє формуванню у суспільстві історичної пам’яті. Мета статті – окреслити специфіку представлення регіональними медіа соціальних наративів як інструменту формування у суспільстві історичної пам’яті про російсько-українську війну. Методологія. Для реалізації дослідження використано загальнонаукові методи теоретичного аналізу, зіставлення, систематизації та узагальнення матеріалу. Описовий метод та контент-аналіз дозволив охарактеризувати проблемно-тематичні групи медіатекстів та означити чинники їх творення, щоб встановити концептуальні смисли в соціальних наративах, а також визначити смисли й функції концепту «війна» в медіатекстах соціальної тематики та їх роль у формуванні історичної пам’яті про російсько-українську війну. Результати. Російсько-українська війна внесла корективи у формування і поширення соціальних наративів та їх проблемно-тематичне наповнення. Встановили, що соціальні наративи утворюють дві тематичні групи: #Здоров’я, #Війна. З’ясували, що у досліджуваному виданні найбільш представлені соціальні наративи в блоці #здоров’я_медицина (45 %). Найменш чисельним є блок щодо залежностей (1 %). Описано, що наративи тематичної групи #Здоров’я є відмінними за контентним наповненням, а концептуальна складова тематичної групи #Війна має негативну конотацію, яка в медіатексті може бути і прихованою. Визначено, що наративи цієї групи є більш впливовими на формування історичної пам’яті про людей, події, місця російсько-української війни. З’ясовано, що нинішня модель соціального наративу формується різними елементами, знаковими серед яких є концепт «війна», психологізм образу героя, накладання реципієнтами додаткових смислів на події та ситуації.Висновки. Проведений аналіз доводить, що індивідуальний досвід війни, представлений в регіональному медіа, є тим фактором, що впливає на українське суспільство і залежить від специфіку транслювання тематичного контенту та смислів концепту «війна».Item Психологічна стійкість майбутніх журналістів як відповідь на виклики професії(Сумський державний університет, 2023) Євтушенко, Олена Миколаївна; Yevtushenko, Olena Mykolaivna; Ковальова, Тетяна Вікторівна; Kovalova, Tetiana ViktorivnaВступ. У своїй роботі медіафахівці стикаються з багатьма стресовими та потенційно психотравмувальними подіями. Навіть журналісти, які не працюють у зонах бойових дій, ризикують отримати посттравматичний стресовий розлад або інші проблеми з психічним здоров’ям. В умовах повномасштабної війни постає питання, як підготувати майбутніх медійників до такої психологічно складної роботи. Актуальність дослідження. Розвиток навичок резильєнтності (психологічної стійкості) може бути відповіддю на виклики професії медійника. Останніми роками дослідники та журналісти-практики все частіше обговорюють резильєнтність. Проте в українських навчальних закладах цьому вмінню ще не приділено належної уваги. Актуальність нашого дослідження полягає у зверненні до теми, яка недостатньо розроблена як у науці, так і на практиці. Мета статті – окреслити роль психологічної стійкості як необхідної навички при підготовці майбутніх журналістів. Методологія. Для досягнення мети статті використано комплекс наукових методів. Для формулювання теоретичних основ дослідження використано методи аналізу, узагальнення та порівняння. Емпіричне дослідження проводилось методом опитування із використанням таких психодіагностичних опитувальників: шкала стійкості КоннораДевідсона-10 (CD RISC-10), коротка шкала стійкості (BRS), шкала стійкості С. Мадді. Результати. Резильєнтність – це здатність ефективно адаптуватися до складного життєвого досвіду, витримувати негаразди в такий спосіб, що сприяє відновленню або підсиленню себе. Професійні організації та медіа для журналістів підкреслюють важливість цієї навички. Однак лише деякі навчальні заклади за кордоном пропонують спеціалізовані курси для її розвитку. Про актуальність розвитку психологічної стійкості в українських студентів-журналістів свідчать дані пілотного дослідження, яке показало, що близько 40 % респондентів мали низький рівень стійкості. Висновки. Пілотне дослідження вказує на те, що значна частина опитаних студентівжурналістів може бути неготовою до психологічних викликів майбутньої професії. Тому вкрай важливою є розробка рекомендацій для навчальних закладів, які готують майбутніх журналістів, щодо розвитку стійкості студентів.Item Overcoming the challenges of post-truth in modern socio-cultural communication(Sumy State University, 2022) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Ковалева, Татьяна Викторовна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Yevtushenko, O.У статті визначено особливості явища постправди в українському інформаційному просторі, зокрема обґрунтовано специфіку подання інформації. Актуальність дослідження полягає у тому, що сьогодні суспільство часто виявляє свою нездатність до критичного мислення, відбору, аналізу й перевірки інформації, відрізнення фактів від брехні та маніпуляцій, які ознаменували перемогу постправди в Україні. Мета нашого дослідження – визначити тенденції та окреслити проблемні аспекти функціонування феномену постправди в українському інформаційному просторі. З’ясовано, що за умов стрімкого розвитку мультимедійних технологій, інформаційного перевантаження виникає така ситуація, що обумовлює наше сприйняття й мислення – постправда. Визначено, що сьогодні фактуальність поступається місцем тлумаченням, інтерпретаціям, упередженням. Авторами стверджується, що найпродуктивішою стратегією реагування на постправду видається відновлення довіри до суспільних інституцій та якомога ширше залучення у тому числі й пересічних споживачів інформації до протидії фейкам, дезінформації на основі етики.Item Епістолярій Лесі Українки як прояв публіцистичних збуджень(Сумський державний університет, 2021) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Ковалева, Татьяна Викторовна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Сидоренко, Л.Мета наукової розвідки – дослідити епістолярну спадщину Лесі Українки, з’ясувати сукупність публіцистичних збуджень у текстах, представлених у повному академічному 14-томному виданні. Визначено, що більшість тем, розглянутих Лесею Українкою у листах, спонукали адресатів до роздумів, активації знань, переконань, дій, а також збуджували до міркувань про національну ідентичність українців, про роль літератури й мови у становленні Української держави. Окреслено множину людських почувань, пробуджених епістолярієм публіцистки – емоції ніжності, любові, щирості, гніву, почуття обов’язку, поваги, громадянської гідності тощо.Item Репрезентативність жанрових ознак путівника і тревел медіатексту(Сумський державний університет, 2018) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Ковалева, Татьяна Викторовна; Kovalova, Tetiana ViktorivnaСучасні дослідники розглядають тревелог як мета жанр, який синтезує різні утворення та акумулює їх елементи. Більшість науковців розглядають тревелог як художньо-публіцистичний текст. Проте важливе місце у ньому займають науково-документальні факти та образ реального шляху. Тому є необхідність детального аналізу жанрових ознак тревелогу, його тяжіння до публіцистики документальної. Мета статті – визначити репрезентативність жанрових ознак путівника і тревелогу. Увага акцентується на виділенні спільних ознак указаних жанрових одиниць. З’ясовано, що значимими елементами путівника є фактографічність, документальна деталізація та послідовне неперервне відображення шляху, яким рухається мандрівник. Доведено, що у тревелозі також виявляються основні риси путівника – фактографічність та рух означеним шляхом. Пояснено, що крім ознак путівника для тревелогу також обов’язковими є публіцистичне відображення дійсності та авторська присутність. Ці ознаки й указують на відмінність досліджуваних жанрів.Item Rights observance of socially vulnerable groups in mass media: educational praxes(Sumy State University, 2018) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Ковалева, Татьяна Викторовна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Сипченко, Інна Володимирівна; Сыпченко, Инна Владимировна; Sypchenko, Inna Volodymyriva; Гаврилюк, Інна Леонідівна; Гаврилюк, Инна Леонидовна; Havryliuk, Inna LeonidivnaСтаття присвячена розгляду навчальних практик опрацювання зі студентами-журналістами тем, що стосуються дотримання в засобах масової інформації прав соціально вразливих груп. Розкрито методологічні прийоми, теоретико-практичні аспекти викладання, основний зміст навчального контенту, використовувані в процесі викладання окресленої тематики. Наголошується на значущості знання медійниками особливостей подання тем щодо соціально вразливих груп. Акцентується увага на міжпредметних зв’язках у контексті вивчення тем, що стосуються соціально вразливих груп.