Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
2 results
Search Results
Item Transformation of Chinese Tourism Media in the Social Media Era(Sumy State University, 2025) Садівнича, Марина Володимирівна; Sadivnycha, Maryna Volodymyrivna; Hu, Y.У сучасному глобалізованому світі соціальні мережі стали невід’ємною частиною повсякденного життя – більшість людей у світі є активними користувачами принаймні однієї платформи. Не дивно, що медіакомпанії визнали цінність соціальних мереж як потужного інструменту поширення інформації та залучення аудиторії. Зокрема, світові медіа активно використовують соціальні мережі для поширення інформації туристичної тематики. Завдяки великій аудиторії, швидкому доступу до інформації та блискавичній швидкості її поширення, соціальні мережі стають незамінним майданчиком для просування туристичних об’єктів, популяризації культурної спадщини та залучення туристів.Актуальність і мета дослідження. Розуміння того, як туристичні медіа можуть ефективно працювати в межах цифрових платформ, є важливим для підвищення туристичної конкурентоспроможності країни. Метою статті є визначення особливостей трансформації китайських туристичних медіа в епоху соціальних мереж, оцінка їхньої активності на внутрішньокитайських і міжнародних платформах, а також викликів, із якими стикаються ці традиційні туристичні медіа в умовах глобалізації.Методологія. Критичний аналіз наявної літератури допоміг оцінити рівень розуміння визначеної проблеми у світовому журналістикознавстві. За допомогою порівняльного аналізу ми дослідили відмінні характеристики різних медіаплатформ і їхній вплив на стратегії трансформації китайських туристичних медіа. Крім того, проаналізувавши кілька репрезентативних кейсів, ми дослідили ключові фактори, що сприяли успішній трансформації медіа, а також основні виклики, з якими вони зіштовхнулися в цьому процесі.Результати. З огляду на специфіку національної політики, яка застосовується до медіасистеми Китаю, варто розрізняти внутрішні та глобальні соціальні медіаплатформи. Наприклад, Facebook, X, Instagram, YouTube і TikTok перебувають за межами китайського медіаринку. У Китаї поширені платформи WeChat, Weibo, RED, Bilibili та Douyin. Аналіз сторінок китайських туристичних медіа показав, що деякі з них на додаток до внутрішніх китайських соціальних мереж активно використовують міжнародні цифрові платформи для поширення контенту. Наприклад, медіа iPanda. Постійно розміщуючи високоякісний контент про панд на різних цифрових платформах, зокрема – міжнародних соціальних мережах, iPanda створює міцний емоційний зв’язок зі своєю аудиторією. Висновки. Це дослідження пропонує новий погляд на трансформацію традиційних китайських туристичних ЗМІ в епоху соціальних медіа шляхом проведення міжплатформного порівняльного аналізу та поєднання кількісних і якісних методів. На відміну від попередніх досліджень, у ньому спеціально розглядається адаптація медіаматеріалів туристичної тематики до глобальних цифрових платформ, визначено ключові проблеми, можливості та найкращі практики. Отримані результати містять практичні рекомендації щодо оптимізації розповсюдження контенту за допомогою штучного інтелекту, великих даних і багатомовних стратегій, пропонують інформацію, що буде корисною для медіаорганізацій і дослідників.Item Rumor generation and spreading on WeChat and Facebook during the COVID-19 pandemic(Sumy State University, 2024) Садівнича, Марина Володимирівна; Sadivnycha, Maryna Volodymyrivna; Hu, Y.Кількість світових користувачів соціальних мереж наразі перевищує 5 мільярдів, що складає більше половини населення Землі. Щодня користувачі соціальних мереж переглядають та публікують різноманітну інформацію, значна частина якої є неперевіреною, або відверто неправдивою. Велика кількість чуток поширюється на платформах світових гігантів Facebook та WeChat. І хоча платформи докладають значних зусиль для боротьби з фейками та неперевіреною інформацією, поширення чуток все ще залишається серйозною проблемою й потребує більш активного вивчення та додаткових заходів протидії. Мета дослідження. Показовим періодом для вивчення причин та способів розповсюдження чуток в соціальних мережах, а також механізмів, які використовують соціальні мережі для протидії розповсюдженню чуток, є період пандемії COVID-19. Тож мета нашого дослідження – визначити особливості розповсюдження чуток на платформах Facebook і WeChat і порівняти механізми протидії поширенню неправдивої інформації. Методологія. Для проведення дослідження використовувався комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Ми вдалися до критичного аналізу наукової літератури та аналізу даних із відкритих джерел. Також провели моніторинг контенту соціальних медіаплатформ Facebook і WeChat та здійснили порівняльний аналіз шляхів поширення чуток і засобів протидії, що реалізуються зазначеними соціальними мережами. Результати. Під час проведення дослідження встановлені деякі особливості поширення чуток у зазначених соціальних мережах, зокрема, пов’язані з роботою алгоритмів платформ. Ми розглянули заходи, вжиті двома основними платформами соціальних мереж, WeChat і Facebook, для боротьби з чутками під час пандемії COVID-19. Визначено, що обидві платформи використовують комплекс заходів для протидії поширенню дезінформації та фейків. Також у період поширення COVID-19 Facebook і WeChat активно співпрацювали із всесвітніми організаціями у сфері охорони здоров’я, що сприяло не лише протидії поширенню чуток про хворобу, але й наданню оперативної інформації та підтримці населення. Висновки. Не зважаючи на те, що обидва світові гіганти серед соціальних мереж активно впроваджували заходи щодо протидії розповсюдженню чуток у період пандемії COVID-19, проблема поширення неправдивої інформації в соціальних мережах все ще є актуальною. Враховуючи результати дослідження ми запропонували власний комплекс заходів, спрямований на перевірку фактів та протидію поширенню чуток у соціальних мережах.