Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
82 results
Search Results
Item Інноваційна діяльність українських ВНЗ в мас-медійному науковому дискурсі(Сумський державний університет, 2016) Зайцева, Станіслава Станіславівна; Зайцева, Станислава Станиславовна; Zaitseva, Stanislava StanislavivnaУ статті досліджується інноваційна діяльність як наукова проблема соціальних комунікацій. Автор визначає основні наукові напрями та підходи до вивчення нововведень у різних сферах життєдіяльності суспільства. Принципово важливим для дослідження є розуміння інноваційної діяльності як важливої складової функціонування соціуму, що виявляє себе на різних рівнях: особистісному, колективному та державному. Вона не лише інтегрується в різні сфери, а й виступає окремим видом діяльності і є органічною складовою наукової комунікації. Така діяльність – запорука успішного розвитку ВНЗ. Саме інновації, завдяки своїм особливим властивостям – здатності стимулювати наукову діяльність – є одним із чинників формування іміджу ВНЗ.Item Особливості формування іміджу ВНЗ як науково-теоретична проблема соціальних комунікацій(Сумський державний університет, 2015) Зайцева, Станіслава Станіславівна; Зайцева, Станислава Станиславовна; Zaitseva, Stanislava StanislavivnaУ статті розглядається значення іміджу як об’єктивного фактора, що впливає на позитивну оцінку конкурентоспроможності будь-якої організації або підприємства, зокрема вищого навчального закладу. Імідж – певний образ, створений для привернення уваги споживчої аудиторії. Досліджується стан вивчення проблеми формування іміджу ВНЗ як одного з важелів впливу на споживчу аудиторію за умов жорсткої конкурентної боротьби на сучасному ринку освітніх послуг. Авторка осмислює теорію поняття "імідж", узагальнює основні наукові підходи до вивчення іміджу ВНЗ, що дало можливість сформулювати дефініцію поняття "імідж", з’ясувати його соціокомунікативну сутність, мету та потребу його створення.Item Задоволеність цільової аудиторії рекламних комунікацій як чинник соціалізації(Сумський державний університет, 2019) Яненко, Ярослав Васильович; Яненко, Ярослав Васильевич; Yanenko, Yaroslav VasylovychУ статті визначено особливості задоволеності цільової аудиторії рекламних комунікацій як одного з важливих чинників сучасної соціалізації: це наявність зв’язку між задоволеністю цільової аудиторії і контентом реклами, зокрема її героями, які демонструють соціально схвалювані моделі поведінки. З’ясовано, що основною особливістю соціалізаційного впливу рекламних відеороликів на цільову аудиторію є трансляція в них нових знань, цінностей, соціальних норм, зразків та моделей поведінки тощо. Уточнено основні аспекти задоволеності цільової аудиторії сучасних рекламних комунікацій, зокрема це задоволеність власною фізіологією, задоволеність роботою, задоволеність заповненням власного вільного часу та задоволеність від повсякденного життя як способу досягнення різних благ. Особлива увага приділяється визначенню рівнів задоволеності респондентів у процесі комунікації з рекламними повідомленнями.Item Стилістична маркованість тексту як метод маніпулювання: психологічна обумовленість(Сумський державний університет, 2019) Почапська, О.Стаття репрезентує дослідження особливостей маніпулювання громадською думкою через використання стилістично маркованих текстів. Авторка ставить за мету вивчити залежності між стилістичною маркованістю тексту і довірою аудиторії до інформації, поданої у публікації, що, зважаючи на сучасний стан українського інформаційного простору, є актуальним. Аналіз періодики 1943-1960 рр. засвідчив, що у газеті "низький" стиль використовувався з метою висміювання тих, хто не вписувався у радянську систему бачення розвитку держави і громадянина в державі. Через те у населення вікової категорії 55+ (підтверджено експериментально) сформувалася усталена недовіра до інформації, поданої у сатиричній формі. Це дає можливість передбачати її ефективність і дієвість журналістських матеріалів. Вивчення особливостей сприйняття газетних текстів різними категоріями населення є перспективою подальших досліджень.Item Тематичні пріоритети української медичної книги(Сумський державний університет, 2019) Садовнича, Наталія Миколаївна; Садовничая, Наталия Николаевна; Sadovnycha, Nataliia MykolaivnaНезважаючи на значний інтерес книгознавців, журналістикознавців, мовознавців та літературознавців, питання тематики медичної книги розглядається лише дотично. Мета нашої статті – вивчення тематичних пріоритетів медичної книги України. У процесі дослідження встановлено, що Упродовж 1991–2017 рр. вийшло 4306 книжкових медичних видань. Вони згруповані в 6 тематичних груп: "фізіотерапія" – 38 %, "патологія та клінічна медицина" – 23 %, "охорона здоров’я та загальна гігієна" – 16 %, "лікарські засоби та фармакологія" – 9 %, "теоретична медицина" – 8,5%, "дієтика та гігієна харчування" – 5,5 %. Реципієнтові пропонуються традиційні та нові наукові знання, спрямовані на діагностування, лікування і профілактику хвороб різноманітними методами, а також зміцнення здоров’я.Item Прямоефірне та інтерактивне мовлення: жанрові особливості(Сумський державний університет, 2019) Ятчук, О.Мета розвідки – формування концепції жанрових особливостей інтерактивного та прямоефірного мовлення на телебаченні. Ці технології активно використовуються не лише для телекомунікації, а також в інтернет-комунікації, різноманітних трансляціях, тому є актуальними для вивчення та дослідження. У ході роботи нам вдалося виокремити різницю між прямоефірним та інтерактивним мовленням, простежити використання різних жанрів у цих видах програм та виокремити їх особливі риси. Не зважаючи на те, що інтерактивний контент у прямому ефірі має певні обмеження (мовна комунікація, імпровізаційний сценарій), цей вид комунікації є привабливим та лонгітюдним і поширений у різних жанрах телебачення, включаючи новини, бесіди, різноманітні розважальні шоу. Серед інших форм мовлення цей вид має певні переваги в економічному, драматургійному, ідеологічному та комунікаційному аспектах.Item Медіарамки консервативних засобів масової інформації(Сумський державний університет, 2019) Риженко, Л.Наявність різноманітних точок зору на ту чи іншу подію притаманна не лише представникам соціуму, але і мас-медіа. У когорті розмаїття ідеологічних та світоглядних характеристик засобів масової інформації непомітними залишаються консервативні мас-медіа, які, втім, мають доволі суттєвий вплив на суспільство. У статті розглядаються функціональні особливості консервативних засобів масової інформації крізь призму таких контентних рамок, в які ці мас-медіа поставлені самою природою існування і власників, і менеджерів, і суспільного попиту на консервативний контент. Аналізується можливість конвергенції консервативного контенту із повідомленнями мас-медіа інших ідеологічних чи світоглядних напрямів.Item Образ України в публіцистиці 20–30 років ХХ століття: націософський вимір(Сумський державний університет, 2019) Колкутіна, В.У статті осмислюється образ України у контексті націєтворчих змін в Україні у перших десятиліттях ХХ століття на матеріалі літературної есеїстики Дмитра Донцова. Тема актуальна з огляду на окремі спостереження авторів постколоніального періоду щодо націософського потрактування публіцистики 20-30 років ХХ століття. У результаті роботи визначено: образи вибудовують певну структуру основопонять, що дозволяє апробувати і вивчити екзистенційні модуси, які руйнують або, навпаки, оновлюють, змінюють національне співіснування. Відчуження, розлука, самотність, байдужість, прихилення, уникнення, приниження, – це дефективні негативні модуси, яким протиставлені позитивні, авторські літературні модуси національно-визвольної боротьби (лихо, віра, воля, покаяння, іронія, слава, мрія, земля, сонце, доля, хата, море). Вони між собою дотичні й утворюють колективний тип українського тут-буття й України загалом.Item Мова ворожнечі в українському Інтернет-просторі: релігійний вимір(Сумський державний університет, 2019) Козиряцька, С.У ході дослідження проведено моніторинг Мережі, що дав змогу виявити світські та конфесійні Інтернет-ресурси, які вдаються до виражальних засобів мови ворожнечі в заголовковому комплексі або текстах повідомлень на релігійну тематику. Встановлено причини використання мови ворожнечі та її особливості, зокрема апеляція до політичних стереотипів та використання політично маркованої лексики або політичного сленгу; жаргонізмів, вульгаризмів, дисфемізмів, стилістичного зниження, що забезпечують необхідний експресивний ефект. Відзначено важливість статусу комунікатора, що надає повідомленню більшої ваги, а також повторюваності інформації, що виступає як складова цілеспрямованої стратегії з дискредитації однією конфесією інших.Item Якісні трансформації у медіаполітичному просторі України(Сумський державний університет, 2019) Темчур, К.Мета статті – схарактеризувати жанрові трансформації у медіасередовищі політичної комунікації в Україні. Актуальність дослідження пов’язана зі змінами у форматі передвиборчих кампаній в Україні, які спричинили трансформацію жанрів та моделей медіакомунікації. Розглядаються трансформація таких жанрів політичної комунікації, як інтерв’ю, блог, телезвернення, дебати, прес-конференція. Встановлено, що її чинниками є перехід політичного дискурсу у шоу-формат, наявність контрастного за іміджем опонента, глобальні політичні та цифрові тенденції.