Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
3 results
Search Results
Item Медіасторітелінг і пам’ять війни:наративні стратегії комеморації(Сумський державний університет, 2025) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Зубахін, Юрій Володимирович; Zubakhin, Yurii Volodymyrovych; Ковальов, С.Вступ. Нині актуальне наративне транслювання інформації в умовах російсько-української війни, коли сучасний споживач є не стороннім оглядачем подій, а безпосереднім учасником. Актуальність та мета. Засоби та інструменти комеморації російсько-української війни в медіапросторі дозволяють увічнити час, епоху, людей. У фокусі наукового інтересу – воєнний сторітелінг в українському медіаланшафті як інструмент комеморації. Мета статті – окреслити вербально-візуальний контент воєнного сторітелінгу як інструменту комеморації російсько-української війни. Методологія.Базується на комплексному підході щодо вивчення мультимедійного сторітелінгу як інструменту комеморації через формування історичної пам’яті. Теоретичний аналіз, зіставлення й узагальнення обумовили можливість окреслення сутності понять з теми, описовий метод – охарактеризувати вербально-візуальний контент медіанаративів та визначити їх твірні елементи; компаративний метод – порівняти окреслені наративи, методи узагальнення та синтезу – сформулювати висновки дослідження.Результати. Представлено характеристику вербально-візуального контенту наративів воєнної тематики та виділено основні твірні елементи сторітелінгу як інструменту комеморації. Встановлено, що сторітелінг як інструмент комеморації російсько-української війни сприяє увічненню часу, епохи, людей. Медіатекст означеного формату активізує взаємодію читач-медіа. Однією з ключових функцій трансмедійного сторітелінгу є залучення реципієнтів одночасно на різних платформах і активізація руху між цими платформами. Визначено, що контент наративів воєнної тематики має емоційний вплив на реципієнта, зокрема може бути тригером.Висновки. Сторітелінг у контексті війни виконує не лише інформативну функцію, а є дієвим інструментом комемораційних практик. У такому форматі наратив може висту-пати емоційним тригером для однієї частини аудиторії, а для іншої – інструментом збе-реження пам’яті про події, місця, людей і саму історичну реальність. Візуальні складники воєнних наративів нерідко виконують функцію маркерів змісту, стають носіями підтексту, передаючи глибокі емоційні сенси, що не завжди формулюються словами.Item Регіональний воєнний медіадискурс: тематика соціальних наративів (на прикладі локального видання «Трибуна»)(Сумський державний університет, 2025) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Токар, Юрій Вікторович; Tokar, Yurii Viktorovych; Ковальов, С.Нинішня державна гуманітарна політика орієнтована на зміцнення українського суспільства, а в умовах війни і самі українці переосмислили важливість згуртування. Сучасний воєнний дискурс зокрема спрямований на утвердження національної стійкості.Актуальність та мета. У фокусі наукового інтересу – сумське онлайн-видання «Трибуна», медіаландшафт якого сприяє формуванню у суспільстві історичної пам’яті. Мета статті – окреслити специфіку представлення регіональними медіа соціальних наративів як інструменту формування у суспільстві історичної пам’яті про російсько-українську війну. Методологія. Для реалізації дослідження використано загальнонаукові методи теоретичного аналізу, зіставлення, систематизації та узагальнення матеріалу. Описовий метод та контент-аналіз дозволив охарактеризувати проблемно-тематичні групи медіатекстів та означити чинники їх творення, щоб встановити концептуальні смисли в соціальних наративах, а також визначити смисли й функції концепту «війна» в медіатекстах соціальної тематики та їх роль у формуванні історичної пам’яті про російсько-українську війну. Результати. Російсько-українська війна внесла корективи у формування і поширення соціальних наративів та їх проблемно-тематичне наповнення. Встановили, що соціальні наративи утворюють дві тематичні групи: #Здоров’я, #Війна. З’ясували, що у досліджуваному виданні найбільш представлені соціальні наративи в блоці #здоров’я_медицина (45 %). Найменш чисельним є блок щодо залежностей (1 %). Описано, що наративи тематичної групи #Здоров’я є відмінними за контентним наповненням, а концептуальна складова тематичної групи #Війна має негативну конотацію, яка в медіатексті може бути і прихованою. Визначено, що наративи цієї групи є більш впливовими на формування історичної пам’яті про людей, події, місця російсько-української війни. З’ясовано, що нинішня модель соціального наративу формується різними елементами, знаковими серед яких є концепт «війна», психологізм образу героя, накладання реципієнтами додаткових смислів на події та ситуації.Висновки. Проведений аналіз доводить, що індивідуальний досвід війни, представлений в регіональному медіа, є тим фактором, що впливає на українське суспільство і залежить від специфіку транслювання тематичного контенту та смислів концепту «війна».Item Публічні ідіоми та номіналізація в дискурсі новин(Сумський державний університет, 2023) Зражевська, Н.Вступ. Аналіз новинного дискурсу є постійним трендом наукових досліджень, оскільки саме поняття дискурсу передбачає плинність і безперервність, а новина як жанр є особливою формою нарації, яку можна розглядати через комунікативну функцію мови, представлену мовленнєвими актами, тобто через дискурсивну соціальну практику. Використання публічних ідіом іноді створює враження авторитетності та професіоналізму ЗМІ, що впливає на сприйняття матеріалу читачами. Номіналізація також використовується для створення ефекту безсумнівної об’єктивності в написанні новин, що може ускладнити розуміння тексту. Ці мовні практики іноді використовують як комунікативний інструмент соціального примусу, м’якої згоди чи опору переконанням читачів, щоб формувати дискусії, зокрема про війну та конфлікти. Актуальність дослідження. Мета статті – показати, як публічні ідіоми та номіналізація представлені в новинному дискурсі та які комунікативні завдання вони можуть виконувати. Завдання – виявити особливу роль публічних ідіом та номіналізації в новинному дискурсі, які можуть бути специфічними маркерами культурно-ідеологічного поля та при уважному прочитанні розкривають ресурсні можливості медіадискурсу. Об’єктом дослідження є публічні ідіоми та номіналізація в новинному дискурсі. Методологія дослідження: Аналітико-синтетичний метод дав змогу проаналізувати останні дослідження новинного дискурсу, що дозволило розширити уявлення про використання дискурсивних практик в зарубіжних ЗМІ та, відповідно, прослідкувати їх на матеріалі вітчизняних новин. Дискурс-аналіз надав інструментарій для аналізу мови ЗМІ через соціальний контекст відповідно до комунікативної мети, заснованої на лінгвістичній теорії як «соціальної семіотики» – дослідження тексту як процесу формування семіотичної системи внаслідок інтересів та ідеології. Результати і обговорення. Особливу роль в аналізі новинного дискурсу відіграють публічні ідіоми як маркери особливого культурно-ідеологічного поля та синтаксичні фігури номіналізації, які при уважному прочитанні розкривають ресурсні можливості медіадискурсу. Слід зазначити, що публічні ідіоми та номіналізація як об’єднувальні та експресивні елементи можуть виконувати функцію мобілізації аудиторії до дії та формування бажання змін і активності, залучати публіку, звертати уваги на певне явище. Висновки та перспективи. Новинний дискурс є особливим жанром, де точність передачі інформації обмежує практики маніпулювання, але на тонких дискурсивних рівнях медіапримус і медіаконтроль відбуваються на перший погляд непомітно, зокрема, через використання публічних ідіом та номіналізацію. Запропонований підхід відкриває широкі можливості для подальших досліджень публічних ідіом і номіналізацій у медійному дискурсі через ідеальні, міжособистісні та текстові функції. Необхідно розширити аналіз новинного дискурсу за структурним, комунікативним, мультимодальним та іншими науковими напрямками для посилення конвергенції теоретико-методологічних установок.