Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
3 results
Search Results
Item Психологічна стійкість майбутніх журналістів як відповідь на виклики професії(Сумський державний університет, 2023) Євтушенко, Олена Миколаївна; Yevtushenko, Olena Mykolaivna; Ковальова, Тетяна Вікторівна; Kovalova, Tetiana ViktorivnaВступ. У своїй роботі медіафахівці стикаються з багатьма стресовими та потенційно психотравмувальними подіями. Навіть журналісти, які не працюють у зонах бойових дій, ризикують отримати посттравматичний стресовий розлад або інші проблеми з психічним здоров’ям. В умовах повномасштабної війни постає питання, як підготувати майбутніх медійників до такої психологічно складної роботи. Актуальність дослідження. Розвиток навичок резильєнтності (психологічної стійкості) може бути відповіддю на виклики професії медійника. Останніми роками дослідники та журналісти-практики все частіше обговорюють резильєнтність. Проте в українських навчальних закладах цьому вмінню ще не приділено належної уваги. Актуальність нашого дослідження полягає у зверненні до теми, яка недостатньо розроблена як у науці, так і на практиці. Мета статті – окреслити роль психологічної стійкості як необхідної навички при підготовці майбутніх журналістів. Методологія. Для досягнення мети статті використано комплекс наукових методів. Для формулювання теоретичних основ дослідження використано методи аналізу, узагальнення та порівняння. Емпіричне дослідження проводилось методом опитування із використанням таких психодіагностичних опитувальників: шкала стійкості КоннораДевідсона-10 (CD RISC-10), коротка шкала стійкості (BRS), шкала стійкості С. Мадді. Результати. Резильєнтність – це здатність ефективно адаптуватися до складного життєвого досвіду, витримувати негаразди в такий спосіб, що сприяє відновленню або підсиленню себе. Професійні організації та медіа для журналістів підкреслюють важливість цієї навички. Однак лише деякі навчальні заклади за кордоном пропонують спеціалізовані курси для її розвитку. Про актуальність розвитку психологічної стійкості в українських студентів-журналістів свідчать дані пілотного дослідження, яке показало, що близько 40 % респондентів мали низький рівень стійкості. Висновки. Пілотне дослідження вказує на те, що значна частина опитаних студентівжурналістів може бути неготовою до психологічних викликів майбутньої професії. Тому вкрай важливою є розробка рекомендацій для навчальних закладів, які готують майбутніх журналістів, щодо розвитку стійкості студентів.Item Overcoming the challenges of post-truth in modern socio-cultural communication(Sumy State University, 2022) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Ковалева, Татьяна Викторовна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Yevtushenko, O.У статті визначено особливості явища постправди в українському інформаційному просторі, зокрема обґрунтовано специфіку подання інформації. Актуальність дослідження полягає у тому, що сьогодні суспільство часто виявляє свою нездатність до критичного мислення, відбору, аналізу й перевірки інформації, відрізнення фактів від брехні та маніпуляцій, які ознаменували перемогу постправди в Україні. Мета нашого дослідження – визначити тенденції та окреслити проблемні аспекти функціонування феномену постправди в українському інформаційному просторі. З’ясовано, що за умов стрімкого розвитку мультимедійних технологій, інформаційного перевантаження виникає така ситуація, що обумовлює наше сприйняття й мислення – постправда. Визначено, що сьогодні фактуальність поступається місцем тлумаченням, інтерпретаціям, упередженням. Авторами стверджується, що найпродуктивішою стратегією реагування на постправду видається відновлення довіри до суспільних інституцій та якомога ширше залучення у тому числі й пересічних споживачів інформації до протидії фейкам, дезінформації на основі етики.Item Епістолярій Лесі Українки як прояв публіцистичних збуджень(Сумський державний університет, 2021) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Ковалева, Татьяна Викторовна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Сидоренко, Л.Мета наукової розвідки – дослідити епістолярну спадщину Лесі Українки, з’ясувати сукупність публіцистичних збуджень у текстах, представлених у повному академічному 14-томному виданні. Визначено, що більшість тем, розглянутих Лесею Українкою у листах, спонукали адресатів до роздумів, активації знань, переконань, дій, а також збуджували до міркувань про національну ідентичність українців, про роль літератури й мови у становленні Української держави. Окреслено множину людських почувань, пробуджених епістолярієм публіцистки – емоції ніжності, любові, щирості, гніву, почуття обов’язку, поваги, громадянської гідності тощо.