Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
6 results
Search Results
Item Мова ворожнечі в українському Інтернет-просторі: релігійний вимір(Сумський державний університет, 2019) Козиряцька, С.У ході дослідження проведено моніторинг Мережі, що дав змогу виявити світські та конфесійні Інтернет-ресурси, які вдаються до виражальних засобів мови ворожнечі в заголовковому комплексі або текстах повідомлень на релігійну тематику. Встановлено причини використання мови ворожнечі та її особливості, зокрема апеляція до політичних стереотипів та використання політично маркованої лексики або політичного сленгу; жаргонізмів, вульгаризмів, дисфемізмів, стилістичного зниження, що забезпечують необхідний експресивний ефект. Відзначено важливість статусу комунікатора, що надає повідомленню більшої ваги, а також повторюваності інформації, що виступає як складова цілеспрямованої стратегії з дискредитації однією конфесією інших.Item Висвітлення інновацій в інтернет-виданнях: змістові чинники впливу на дифузію(Сумський державний університет, 2019) Зайцева, Станіслава Станіславівна; Зайцева, Станислава Станиславовна; Zaitseva, Stanislava StanislavivnaСтаття торкається проблеми розкриття в контенті інтернет-видань чинників дифузії інновацій (на прикладі українських інновацій у сфері медицини). В основі дослідження – теорія дифузії інновацій Е. Роджерса, відповідно до якої на рішення людини про засвоєння інновації впливають такі чинники: доступність для спостереження, відносна перевага, сумісність, складність, можливість спробувати. З’ясовано, що потенційний рівень ефективності публікацій українських інтернет-видань про інновації у сфері медицини переважно низький. Найбільш докладне висвітлення чинників дифузії характерне для оригінальних авторських публікацій, яких у вибірці нараховано лише близько 30 %. У матеріалах, запозичених повністю або видозмінених (70 %), як правило, розкрито менше позицій і наявні викривлення інформації першоджерел.Item "Маршрут №1" газети "День" у контексті реалізації геобрендингових завдань(Сумський державний університет, 2018) Воронова, В.Відсутність налагодженої належним чином співпраці суб’єктів геобрендингу зі ЗМІ як генератором, провідником та інтерпретатором інформації про геобренд, неповне використання їхніх можливостей актуалізує дослідження комунікаційних інструментів геобрендингу, що сприятиме глибшому розумінню самої технології та її результативності. Метою статті є визначення ролі ЗМІ у процесі геобрендингу. Автор окреслює особливості тематичного проекту газети "День" – "Маршрут №1" як інструменту формування у стейкхолдерів уявлення про регіони як бажані з певної точки зору: для проживання, для реалізації професійних інтенцій, для відпочинку й туризму, для розвитку бізнесу тощо; простежує жанрові, ілюстраційно- оформлювальні, контентні його характеристики. Встановлюється роль ЗМІ як базового елемента геобрендингових комунікацій. Визначається дуальна їх природа: як споживача геобренду і як особливої групи стейкхолдерів, відповідальних за формування образу території.Item Масова організована комунікація: детабуїзація "жіночого питання"(Сумський державний університет, 2018) Федотова, Н.Актуальність дослідження визначається необхідністю вивчення заборон і табу, використовуваних у масовій організованій комунікації, що стосуються "жіночого питання". Мета – показати детабуїзацію "жіночих питань" у системі масової організованої комунікації на основі мас-медійних текстів. Вирішення сформульованих завдань вимагало залучення порівняльного й описового методів, прийомів аналізу й синтезу. Проведена робота підтвердила, що співвідносно до гендерної складової табуїзація/детабуїзація у тому сегменті масової організованої комунікації, що поширюється через ЗМІ, будується на забороні/дозволі певних осіб, дій, процесів, предметів, станів, тем, висловлювань тощо. Стирання табу в масовій організованій комунікації свідчить про трансформацію, щодо посилення, перш за все такої її функції, як поширення знання про дійсність.Item Мас-медійний образ 8 Березня крізь призму концептуального аналізу(Сумський державний університет, 2018) Мірошниченко, П.Мета статті – схарактеризувати мас-медійний образ концепту 8 Березня як прояв дискурсивної, гендерованої влади. Розуміння сутності Міжнародного жіночого дня варіювалося під впливом різноманітних соціокультурних змін. Нині мас-медіа в трансляції смислів 8 Березня віддають перевагу тим із них, які внормовують невиразну суб’єктність жінки, її ледь що не природну залежність від різних проявів чоловічої уваги. Лінгвокультурологічний аналіз концепту 8 Березня виявив культурно-історичну традицію в позбавленні жінки суб’єктності, суспільному санкціонуванні її залежності від чоловіка. Моніторинг програм популярних українських радіостанцій засвідчив неабияке значення та вагому роль панівних чоловічих стереотипів і установок у моделюванні образу 8 Березня.Item Rights observance of socially vulnerable groups in mass media: educational praxes(Sumy State University, 2018) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Ковалева, Татьяна Викторовна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Сипченко, Інна Володимирівна; Сыпченко, Инна Владимировна; Sypchenko, Inna Volodymyriva; Гаврилюк, Інна Леонідівна; Гаврилюк, Инна Леонидовна; Havryliuk, Inna LeonidivnaСтаття присвячена розгляду навчальних практик опрацювання зі студентами-журналістами тем, що стосуються дотримання в засобах масової інформації прав соціально вразливих груп. Розкрито методологічні прийоми, теоретико-практичні аспекти викладання, основний зміст навчального контенту, використовувані в процесі викладання окресленої тематики. Наголошується на значущості знання медійниками особливостей подання тем щодо соціально вразливих груп. Акцентується увага на міжпредметних зв’язках у контексті вивчення тем, що стосуються соціально вразливих груп.