Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
7 results
Search Results
Item Telegram-канали як об’єкти медіалогічного аналізу: контури впливу і межі відповідальності(Сумський державний університет, 2025) Кияниця, Є.Вступ. У сучасному інформаційному просторі Telegram-канали виступають не лише інноваційними медіаагентами, а й творцями суспільних наративів та механізмів ко-лективного сприйняття реальності. Міждисциплінарний медіалогічний аналіз їхнього контенту дозволяє визначити масштаби впливу й відповідальності та сприяти розвитку інформаційної культури через дотримання етичних і професійних стандартів.Актуальність і мета. Актуальність теми зумовлена потребою осмислити роль Telegram-каналів як провідних суб’єктів медіапростору, їхній вплив на формування соціальних смис-лів і межі відповідальності в умовах динамічних цифрових трансформацій. Метою нашої статті є з’ясування відповідності контенту українських Telegram-каналів ключовим засадам медіалогії шляхом комплексного аналізу, що сприяє оптимізації комунікативних практик і підвищенню соціальної відповідальності платформ.Методологія. Використано міждисциплінарний комплекс методів, зокрема якісний контент-аналіз матеріалів Telegram-каналу «Труха». Проаналізовано рейтинги каналів за даними TGStat та інших платформ, а також мовні, емоційні й етичні аспекти контенту у контексті ключових компонентів медіалогії.Результати. Встановлено, що канал «Труха», лідер за кількістю підписників (дані TGStat), є водночас впливовим і суперечливим актором цифрового медіапростору. Аналіз публікацій виявив низький рівень дотримання медіастандартів, зокрема етичності, прозо-рості джерел і контекстуальної відповідальності. Популярність каналу зумовлена емоцій-ною насиченістю контенту, тематичною селективністю та реактивною стилістикою, що під-креслює потребу прозорих, аналітичних і відповідальних комунікативних практик.Висновки. Впровадження медіалогічної рамки у діяльність Telegram-каналів кри-тично важливе для забезпечення фактологічної точності, прозорості джерел, тематичної збалансованості та етичної відповідальності. Медіалогічний підхід як методологічний орієнтир уможливлює перехід від спонтанного контентотворення до нормативно вивіреної комунікації, здатної формувати довіру в цифровому середовищі.Item Інформаційна політика України: контентно-тематичні характеристики(Сумський державний університет, 2025) Овчар, Ю.У сучасному функціонуванні суспільства інформація є одним із ключових ресурсів співучасті в адаптивному та особистісному розвитку людини. У ХХI столітті інформація постає не лише еволюційною, але й стратегічною цінністю суспільства, що перебуває у взаємодії внутрішньо- та зовнішньополітичних шляхів реалізації інформаційної політики та контентно-тематичному супроводі представлення у соціумі та є однією з важливих чинників забезпечення могутності держави. У результаті процесів інформатизації та технічної революції відбувається формування інформаційного суспільства. Актуальність і мета. Дослідження функціонування інформаційної політики України щодо контентно-тематичної характеристики зумовлена зростаючим значенням інформації в сучасному суспільстві, особливо в умовах інформаційної війни, веденням інформаційно-психологічних операцій, цифрової трансформації та гібридних загроз, які функціонують у інформаційному просторі. Мета – проаналізувати інформаційну політику України щодо контентно-тематичної характеристики, визначити її ключові аспекти, механізми реалізації та впливу на суспільно-політичні процеси. Методологія. Методологія дослідження базується на комплексному та системному підходах, що поєднує кількісні та якісні методи аналізу. Застосовано методи: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, контент-аналізу та дискурс-аналізу.Результати. Інформаційна політика України виконує низку ключових функцій, спрямованих на забезпечення інформаційного суверенітету та безпеки держави. Аналіз інформаційної політики України супроводжується серйозним промоційним представленням та контентно-тематичними характеристиками змістового наповнення інформаційного простору. Висновки. Інформаційна політика України є комплексною та динамічною, що адаптована до сучасних викликів та сфокусована на підтримку демократичних цінностей. Сфера сучасного інформаційного функціонування зорієнтована на зміцнення національної безпеки, протидію дезінформації та формування позитивного іміджу держави у міжнародному інформаційному середовищі.Item Журналістика рішень у нових медіа: специфіка контенту та способів просування(Сумський державний університет, 2024) Бакаєвич, Я.У статті приділено увагу такому журналістському підходу як «журналістика рішень» на українському медіаринку та способах публікації матеріалів із журналістики рішень у нових медіа. Під час дослідження аналізувались публікації конкретних українських медіа в інстаграмі, їх формат та змістове наповнення поширюваних матеріалів із журналістики рішень в соціальній мережі. Актуальність і мета. Журналістика рішень спрямована на висвітлення успішних ініціатив і рішень суспільних проблем. Правильний формат подачі в інстаграмі дозволяє краще комунікувати з аудиторією, підвищуючи вплив таких матеріалів і стимулюючи обговорення. Мета статті – визначення особливостей та підходів щодо публікації й просування матеріалів із журналістики рішень через нові медіа. Методологія. Для вибору медіа, що спеціалізуються на створенні матеріалів із журналістики рішень, проаналізовано запити за ключовими словами в пошуковій системі «Google», а також журналістське фахове видання «Детектор медіа». Щоб запевнитись у правильності вибору, у кожного медіа додатково проаналізовано розділ на сайті «Про нас» щодо власного позиціонування видання редакцією. Таким чином визначено список українських медіа, що створюють матеріали з журналістики рішень. Після цього проаналізовано 50 публікацій у п’яти інстаграм-профілях цих медіа й застосовано метод контент-аналізу для виявлення ключових способів подачі й промоції матеріалів із журналістики рішень на платформі «Інстаграм». Результати. Матеріали з журналістики рішень здебільшого представлені у форматі мультимедійних каруселей із використанням фото, графічних елементів, тексту. У форматі відеоматеріалів із журналістики рішень в інстаграмі значно менше. Попри те, що якість публікацій в інстаграмі деяких медіа була на високому рівні, відгук аудиторії, а саме вподобання та коментарі, кількісно низькі або відсутні. Спостерігається низька частотність публікацій матеріалів із журналістики рішень в інстаграмі протягом місяця. Висновки. Мультимедійні можливості інстаграму дозволяють поширювати матеріали з журналістики рішень за допомогою мультимедійних каруселей чи відеоформату. Водночас варто розуміти алгоритми соціальних мереж та способи взаємодії з аудиторією, щоб більше споживачів прочитали чи побачили публікації й відреагували на матеріали. Партнерські інтеграції та опис досвіду впровадження рішень читачів медіа в інстаграмі дозволяють охопити більшу аудиторію медіа при публікації матеріалів із журналістики рішень в інстаграмі, спонукати до обговорення та вподобань дописів із матеріалами журналістики рішень.Item Changes in Media Landscape: the Popularity of Telegram and TikTok(Sumy State University, 2023) Nosova, B.; Moroni, C.; Boccolini, A.; Spinelli, E.Зміни у світовому медіапросторі активно вивчаються науковцями багатьох провідних університетів, є частиною досліджень відомих гуманітаристів. Їх огляд, проведений у статті, сприяє порівнянню із ситуацією в українському сегменті. Український медіапростір, як свідчать праці окремих вчених українських ЗВО й аналітиків Українського інституту медіа і комунікації, також зазнає суттєвих змін на багатьох напрямках. Аналіз цих досліджень показав проблеми паперових друкованих газет та позитивні й негативні прояви контенту Телеграм і ТікТок.Item Інформаційно-комунікаційна діяльність: контентні та аудиторні характеристики(Сумський державний університет, 2023) Мітчук, О.; Крупський, І.Стаття має на меті вивчення контентних та аудиторних характеристик соціальних комунікацій як базисних понять функціонування інформаційної культури. Аналізується масштабність інформатизації суспільства, де розвиток мережі «Інтернет» зумовив якісно новий характер продукування та розповсюдження інформації і необхідність розроблення нових підходів до індивідуального керування інформаційними потоками. Характеризуються докорінні технологічні зміни, що ґрунтуються на використанні комп’ютерної техніки, які дали потужний поштовх до розвитку та перегляду поняттєвої бази, що стало об’єктом багатоаспектних наукових розвідок інформаційно-комунікаційної діяльності.Item Спеціалізовані поля журналістики у контексті політико-філософських концептів(Сумський державний університет, 2021) Мітчук, О.Стаття має на меті вивчення існуючих визначень інститутів обох соціальних феноменів у філософській науці. Пропонується аналіз порівняння та взаємопроникнення цих інститутів як філософська концепція. Аналізується поняття журналістського поля з огляду на структурованість контенту у зв’язку із аспектами понять інституціоналізації влади та права. Порівнюються властивості декількох спеціалізованих підполей журналістики у контексті виробництва мас-медіа різноманітної інформації та форм конкуренції та співпраці між універсальними та спеціалізованими журналістами. Порівнюються різні підвиди журналістики та відповідні соціальні простори, ступінь взаємозв’язку між професіональним та комерційним вимірами поля журналістики.Item Cтановлення і розвиток дитячого крос-телебачення(Сумський державний університет, 2020) Леонтьєва, Т.Аналізується феномен дитячого крос-телебачення. Стверджується, що крос-телебачення використовує Інтернет-платформи для впровадження контенту – у даному випадку, дитячого. Наголошується на тому, що комунікаційні спроможності сучасних Інтернет-платформи спроможні перетворити зміст традиційного дитячого телебачення на привабливий ігровий чи навчальний контент, який зацікавить дитину насамперед тому, що містить цікаву форму викладення корисного контенту. Аналізуються сутність та особливості подачі телевізійних технологій для дітей, а також позитивні і негативні наслідки вживання дитячою аудиторію контенту крос-телебачення.