Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
13 results
Search Results
Item Трансформація жанру інтерв’ю в спортивних медіа Франції(Сумський державний університет, 2025) Ісаєв, Б.Вступ. Інтерв’ю в спортивній журналістиці Франції є ключовим жанром, що забезпечує прямий доступ до думок спортсменів і тренерів. Цифрова трансформація, соціальні мережі та зміна вподобань аудиторії спричинили значні зміни в цьому жанрі. Дослідження аналі-зує еволюцію форми та функцій інтерв’ю в провідних французьких виданнях, заповнюючи прогалину в системному вивченні теми.Актуальність. Актуальність зумовлена швидким розвитком медіа та потребою осмис-лення змін у спортивній журналістиці, що відображають сучасні тенденції споживання контенту й технологічні інновації. Мета – визначити ключові тенденції трансформації жан-ру інтерв’ю в спортивних медіа Франції, оцінити вплив цифрових технологій на його форму та функції і їхній ефект на сприйняття аудиторією.Методологія. Застосовано комплексний підхід: контент-аналіз інтерв’ю в L’Équipe, Le Figaro, France Football (2015–2025), порівняльний аналіз традиційних і мультимедійних форматів, дискурс-аналіз соціокультурних тем, аналіз кейсів.Результати. Частка текстових інтерв’ю скоротилася з 70 % (2020) до 45 % (2025), тоді як мультимедійні формати (відео, подкасти, Q&A в соціальних мережах) зросли з 15 % до 40 %. Інформативна функція домінує (60 %), але розважальна (25 %) і соціально відповідальна (15 %) функції набули ваги. Інтерактивність, зокрема через соціальні мережі, підвищила за-лученість аудиторії. Текстові інтерв’ю стали коротшими (800–1200 слів) і неформальними.Висновки. Дослідження підкреслює адаптацію жанру інтерв’ю до цифрових і інтер-активних форматів, пропонуючи нове бачення його ролі в спортивних медіа Франції. Ре-зультати мають значення для журналістської практики та освіти. Перспективи включають вивчення впливу штучного інтелекту та глобальних трендів на локальні формати.Item Telegram як інформаційний фастфуд: зміна смаків в аудиторії українських медіа(Сумський державний університет, 2025) Грисюк, B.; Єфімова, М.; Борець, A.; Козак, В.Вступ. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило суттєві трансформації в медійному просторі країни. Традиційні медіа частково втратили свої позиції, поступившись місцем новим комунікаційним платформам, зокрема месенджерам. Особливо помітним став перехід аудиторії до платформи Telegram, яка стала провідним джерелом інформації, особливо серед молоді.Актуальність і мета. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою зміною медіа-споживання в умовах війни та необхідністю розуміння нових тенденцій у сфері масової комунікації. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей трансформації медіаспоживання студентської молоді та аналізі переваг і недоліків платформи Telegram як домінуючого джерела інформації в умовах воєнного стану.Методологія. Дослідження базується на анкетуванні 414 студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Використано методи кількісного аналізу для обробки даних опитування та якісного аналізу для визначення характеристик платформи Telegram.Результати. Дослідження виявило, що 93 % опитаних студентів отримують новини пе-реважно із соціальних мереж, причому Telegram є беззаперечним лідером (89,6 %). При цьому лише 40,4 % респондентів довіряють соціальним мережам як джерелу інформації. Важливим є факт, що 29,8 % користувачів не знають власників жодного з інформацій-них каналів, якими користуються. Визначено основні переваги Telegram (оперативність, функціональність, доступність) та недоліки (проблеми з верифікацією інформації, відсутність відповідальності, безпекові ризики). Висновки. Дослідження підтверджує кардинальну зміну в споживанні медіаконтенту молоддю в умовах війни. Telegram став домінуючою платформою для отримання новин, витіснивши традиційні ЗМІ. Проте низький рівень довіри та значна кількість анонімних джерел створюють ризики для інформаційної безпеки. Це вимагає розробки нових підходів до медіарегулювання та підвищення медіаграмотності аудиторії.Item Transformation of Chinese Tourism Media in the Social Media Era(Sumy State University, 2025) Садівнича, Марина Володимирівна; Sadivnycha, Maryna Volodymyrivna; Hu, Y.У сучасному глобалізованому світі соціальні мережі стали невід’ємною частиною повсякденного життя – більшість людей у світі є активними користувачами принаймні однієї платформи. Не дивно, що медіакомпанії визнали цінність соціальних мереж як потужного інструменту поширення інформації та залучення аудиторії. Зокрема, світові медіа активно використовують соціальні мережі для поширення інформації туристичної тематики. Завдяки великій аудиторії, швидкому доступу до інформації та блискавичній швидкості її поширення, соціальні мережі стають незамінним майданчиком для просування туристичних об’єктів, популяризації культурної спадщини та залучення туристів.Актуальність і мета дослідження. Розуміння того, як туристичні медіа можуть ефективно працювати в межах цифрових платформ, є важливим для підвищення туристичної конкурентоспроможності країни. Метою статті є визначення особливостей трансформації китайських туристичних медіа в епоху соціальних мереж, оцінка їхньої активності на внутрішньокитайських і міжнародних платформах, а також викликів, із якими стикаються ці традиційні туристичні медіа в умовах глобалізації.Методологія. Критичний аналіз наявної літератури допоміг оцінити рівень розуміння визначеної проблеми у світовому журналістикознавстві. За допомогою порівняльного аналізу ми дослідили відмінні характеристики різних медіаплатформ і їхній вплив на стратегії трансформації китайських туристичних медіа. Крім того, проаналізувавши кілька репрезентативних кейсів, ми дослідили ключові фактори, що сприяли успішній трансформації медіа, а також основні виклики, з якими вони зіштовхнулися в цьому процесі.Результати. З огляду на специфіку національної політики, яка застосовується до медіасистеми Китаю, варто розрізняти внутрішні та глобальні соціальні медіаплатформи. Наприклад, Facebook, X, Instagram, YouTube і TikTok перебувають за межами китайського медіаринку. У Китаї поширені платформи WeChat, Weibo, RED, Bilibili та Douyin. Аналіз сторінок китайських туристичних медіа показав, що деякі з них на додаток до внутрішніх китайських соціальних мереж активно використовують міжнародні цифрові платформи для поширення контенту. Наприклад, медіа iPanda. Постійно розміщуючи високоякісний контент про панд на різних цифрових платформах, зокрема – міжнародних соціальних мережах, iPanda створює міцний емоційний зв’язок зі своєю аудиторією. Висновки. Це дослідження пропонує новий погляд на трансформацію традиційних китайських туристичних ЗМІ в епоху соціальних медіа шляхом проведення міжплатформного порівняльного аналізу та поєднання кількісних і якісних методів. На відміну від попередніх досліджень, у ньому спеціально розглядається адаптація медіаматеріалів туристичної тематики до глобальних цифрових платформ, визначено ключові проблеми, можливості та найкращі практики. Отримані результати містять практичні рекомендації щодо оптимізації розповсюдження контенту за допомогою штучного інтелекту, великих даних і багатомовних стратегій, пропонують інформацію, що буде корисною для медіаорганізацій і дослідників.Item Різновиди маніпуляцій в онлайн-медіа і соцмережах(Сумський державний університет, 2025) Шевченко, В.У сучасному інформаційному середовищі, яке характеризується швидким поширенням новин через онлайн-медіа та соціальні мережі, маніпулювання інформацією стали звичним явищем. Також, під час кризових ситуацій, таких як військові конфлікти або епідемії, збільшується кількість дезінформації, фейків і пропаганди, що негативно впливає на суспільну думку та довіру до медіа. Це дослідження спрямоване на вивчення різноманітних маніпуляцій в онлайн-медіа та соціальних мережах, їх механізмів впливу та наслідків для суспільства.Актуальність і мета. Актуальність теми обумовлена забезпеченням розуміння механізмів маніпуляцій, які використані в медіа для формування суспільної думки. Мета –охарактеризувати ознаки понять, пов’язаних із маніпуляцією та дезінформацією в сучасних медіа, пояснити механізми впливу та наслідки цих явищ.Методологія. У дослідженні використано кілька методів: описовий, класифікаційний та контент-аналіз. Проведено аналіз контенту українських медіа за 2024 рік щодо публікацій маніпулятивного характеру. Також здійснено опитування 250 респондентів для виявлення їх сприйняття недостовірної інформації.Результати. Результати дослідження показали, що маніпуляція є цілеспрямованим психологічним впливом на свідомість аудиторії. Основні види маніпулятивної інформації включають дезінформацію, малінформацію, місінформацію, фейки, пропаганду, ІПСО та джинсу. Дезінформація – це свідомо створена неправдива інформація, тоді як малінформація містить правдиві факти, подані в оманливому контексті. Пропаганда є більш широким поняттям, яке включає як правдиву, так і викривлену інформацію для досягнення певних стратегічних цілей. Висновки підкреслюють необхідність підвищення медійної грамотності серед населення та важливість критичного мислення у сприйнятті інформації з онлайн-джерела.Дослідження показало, що маніпулятивні матеріали використовують емоційний вплив та перекручення фактів для формування певних поглядів у суспільстві. Важливими аспектами є також роль мемів як інструменту маніпуляції серед молоді.Item Rumor generation and spreading on WeChat and Facebook during the COVID-19 pandemic(Sumy State University, 2024) Садівнича, Марина Володимирівна; Sadivnycha, Maryna Volodymyrivna; Hu, Y.Кількість світових користувачів соціальних мереж наразі перевищує 5 мільярдів, що складає більше половини населення Землі. Щодня користувачі соціальних мереж переглядають та публікують різноманітну інформацію, значна частина якої є неперевіреною, або відверто неправдивою. Велика кількість чуток поширюється на платформах світових гігантів Facebook та WeChat. І хоча платформи докладають значних зусиль для боротьби з фейками та неперевіреною інформацією, поширення чуток все ще залишається серйозною проблемою й потребує більш активного вивчення та додаткових заходів протидії. Мета дослідження. Показовим періодом для вивчення причин та способів розповсюдження чуток в соціальних мережах, а також механізмів, які використовують соціальні мережі для протидії розповсюдженню чуток, є період пандемії COVID-19. Тож мета нашого дослідження – визначити особливості розповсюдження чуток на платформах Facebook і WeChat і порівняти механізми протидії поширенню неправдивої інформації. Методологія. Для проведення дослідження використовувався комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Ми вдалися до критичного аналізу наукової літератури та аналізу даних із відкритих джерел. Також провели моніторинг контенту соціальних медіаплатформ Facebook і WeChat та здійснили порівняльний аналіз шляхів поширення чуток і засобів протидії, що реалізуються зазначеними соціальними мережами. Результати. Під час проведення дослідження встановлені деякі особливості поширення чуток у зазначених соціальних мережах, зокрема, пов’язані з роботою алгоритмів платформ. Ми розглянули заходи, вжиті двома основними платформами соціальних мереж, WeChat і Facebook, для боротьби з чутками під час пандемії COVID-19. Визначено, що обидві платформи використовують комплекс заходів для протидії поширенню дезінформації та фейків. Також у період поширення COVID-19 Facebook і WeChat активно співпрацювали із всесвітніми організаціями у сфері охорони здоров’я, що сприяло не лише протидії поширенню чуток про хворобу, але й наданню оперативної інформації та підтримці населення. Висновки. Не зважаючи на те, що обидва світові гіганти серед соціальних мереж активно впроваджували заходи щодо протидії розповсюдженню чуток у період пандемії COVID-19, проблема поширення неправдивої інформації в соціальних мережах все ще є актуальною. Враховуючи результати дослідження ми запропонували власний комплекс заходів, спрямований на перевірку фактів та протидію поширенню чуток у соціальних мережах.Item Замальовка в сучасному соціокомунікаційному просторі: тенденції розвитку(Сумський державний університет, 2024) Гаврилюк, Інна Леонідівна; Havryliuk, Inna LeonidivnaВступ. Сучасний етап розвитку масмедіа позначений зміною жанрової системи. Одним із жанрів, який майже зник із традиційних медіа, проте активно відреагував на появу мережевого простору й став його частиною, переживає трансформаційні процеси, є замальовка. Актуальність та мета. Осмислення тенденцій розвитку замальовки на сучасному етапі є актуальним, оскільки дає можливість поглянути по-новому на місце та роль цього жанру в соціокомунікаційному просторі. Мета дослідження – окреслити тенденції функціонування жанру «замальовка» в сучасному соціокомунікаційному просторі. Методологія. Під час дослідження використано методи аналізу наукової літератури, аналізу та синтезу, типологічного аналізу, систематизації. Обрані методи дозволили з’ясувати загальні особливості розвитку жанру замальовки в українському соціокомунікаційному просторі. Результати. Огляд традиційних медіа засвідчив, що на сьогодні замальовка майже не представлена в них. Проте цей жанр не зник абсолютно, його не можна відносити до маргінальних. Наразі він переживає процес відродження та трансформації, відбиває ті процеси, які характерні для сучасного періоду розвитку медійної діяльності – доби постжурналістики. Успішною платформою для його реалізації стали соціальні мережі, де цей жанр набуває нової вимірності. Найоптимальнішою для реалізації жанрового «статусу» замальовки є фейсбук – соціокомунікаційний майданчик, що передбачає малоформатні дописи, активну авторську позицію, що й характерно для розглядуваного нами жанру. Замальовка пристосовується до умов мережевого дискурсу, тож змінюється й її жанрова модель: спрощується стилістика подання, посилюється візуальна складова тощо. Змінюється й комунікаційний підхід до написання: із жанру професійного замальовка трансформується в жанр аматорської журналістики. Мережеві замальовки стали каталізатором нового соціокомунікаційного феномена – мережевої літератури (віртуальної літератури, інтернет-літератури), вони «переростають» межі соціальних медіа й знаходять літературне втілення в окремих виданнях. Сучасний медіапростір позначений функціонуванням як традиційних різновидів замальовок, так і новітніх форм. Висновки. Замальовки дедалі стають дедалі затребуваними в сучасному соціокомунікаційному просторі. Цей жанр адаптувався під вимоги «мережевого» дискурсу й став його складовою частиною.Item Способи вираження емоційних реакцій як комунікативна практика користувачів соціальних мереж(Сумський державний університет, 2023) Соломенко, Л.Вступ. Нинішній воєнний стан в Україні вже впродовж 1,5 року потребує дослідження опосередкованих способів комунікації українців в умовах відсутності постійного телефонного зв’язку, перебоїв з інтернет-зв’язком, а відповідно, гострою потребою щодо використання можливостей онлайн-комунікації з відтермінованою відповіддю. Актуальність і мета. Однією з найпростіших і найзручніших комунікативних практик у соціальних мережах та месенджерах є позначення емоційної реакції, яку можна застосувати навіть в умовах відсутності інтернет-зв’язку у відкладеному режимі. Тож потребує дослідження питання, з якою метою та наскільки усвідомлено українські користувачі соціальних мереж використовують цю комунікативну практику. З огляду на це метою нашої статті є з’ясування особливостей використання графічних зображень для позначення емоційних реакцій користувачів соціальних мереж як комунікативної практики, зокрема в нинішніх умовах повномасштабного вторгнення рф. Методологія. Для досягнення поставленої мети нами використані такі методи: пошук наукових джерел з теми знаково-візуальної комунікації та їх аналіз, опис способів позначення емоційних реакцій користувачів соціальних мереж та месенджерів, опитування шляхом анкетування цільової аудиторії (українці віком від 16 років і старші, поділені на 6 вікових груп, які користуються соціальними мережами та месенджерами) за допомогою гугл-форми, що давала можливість обрати три відповіді чи/та додати власну. Результати. За результатами проведеного дослідження встановлено, що мета використання вподобайок для більше 85% українських користувачів – це підтримка автора допису (радість, співчуття тощо). При цьому майже 60% опитаних підходять до процесу маркування допису обдумано й свідомо. Висновки. Новизна полягає в тому, що вперше зроблена спроба встановити мету та характер використання вподобайок як комунікативної практики українськими користувачами соціальних мереж та месенджерів. Потенційне значення результатів дослідження полягає в необхідності проведення просвітницької роботи щодо використання різних графічних знаків на позначення всього спектру емодзі в межах певної соціальної мережі чи месенджера. Перспективи дослідження вбачаємо в дослідженні інших комунікативних практик українців у соціальних мережах та месенджерах.Item Книжковий мерч у соціальній мережі «ТікТок»(Сумський державний університет, 2023) Подоляка, Надія Степанівна; Podoliaka, Nadiia StepanivnaВступ. У статті розглядаються практики використання соціальної мережі «Тікток» для просування книжкового мерчу та популяризації книг. Проведено аналіз спеціалізованих сторінок, що пропонують мерч-товар, і каналів буктокерів, які співпрацюють із видавництвами в поширенні інформації про новинки, а також сторінок видавництв у тiкток. Актуальність дослідження. Джерельною базою дослідження стали сайти книжкових видавництв та сторінки буктьюберів у соціальній мережі «Тікток». Це дозволило отримати уявлення про те, як використовується соціальна мережа в книжковому бізнесі та наскільки мерч допомагає розвивати читацькі смаки й вподобання, створювати якісніший продукт, залучати нових користувачів до покупки книг. Стверджується, що тема майже не розроблена в науковому середовищі, комплексного дослідження досвіду використання тіктоку в просуванні книжкових товарів і мерч-продукції не відбулося, а тому дослідники мають можливість розширити межі розуміння інструментів платформи. Методологія. Використовуються традиційні методи аналізу, синтезу, узагальнення, індукції та дедукції. За допомогою описового методу проведено інтерпретацію досліджуваних явищ у книжковому бізнесі. Серед спеціалізованих методів відзначимо метод суцільної вибірки акаунтів найбільших видавництв України, які мають офіційні сторінки на платформі, а також акаунтів топових сторінок буктьюберів, які пропонують мерч-продукцію. Результати. Доведено, що найбільшою популярністю в мережі користуються відео з розпаковкою книжкових боксів, в яких також є книжковий мерч, набори ароматичних свічок, закладки та арт-листівки із зображенням головних героїв книг, браслети та підвіски. Серед проблемних питань виділено те, що переважна більшість тіктокерів звертає увагу на яскраве пакування, майже не акцентуючи увагу на змісті книжок, за рахунок чого втрачається цінність книги, її соціальна значущість, її виховна та пізнавальна функції. Натомість пропагується естетичне задоволення та розваги, які закладені в оригінальному задумі самої платформи. Висновки. Отже, науковому співтовариству ще доведеться оцінити користь чи шкоду платформи, але вона вже дає можливість розширити коло любителів книг і читання навіть за рахунок яскравих відео та привабливих мерч-продуктів.Item Конвергентність як аспект роботи філій суспільного мовника у воєнний період(Сумський державний університет, 2022) Мостіпан, Тетяна Сергіївна; Мостипан, Татьяна Сергеевна; Mostipan, Tetiana SerhiivnaУ статті розглядаються Закарпатська, Рівненська та Сумська філії Національної суспільної телерадіокомпанії України як конвергентні медіа. Актуальність дослідження полягає в зростанні уваги аудиторії до сторінок суспільного мовника в соціальних мережах із моменту повномасштабного вторгнення рф на територію України. Мета – визначити та порівняти особливості використання різних платформ для поширення медіаконтенту філіями суспільного мовника в різних областях України. З’ясовується, якими медіаплатформами, окрім телебачення та радіо, послуговується кожна з філій компанії. Визначено, що для поширення медіаповідомлень використовується сайт регіональних новин, Telegram, Youtube, Viber-канали, Instagram та Facebookсторінки. Кількість підписників на зазначених платформах стрімко зросла з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Схарактеризовано особливості роботи медіа на кожній із платформ, зокрема частоту публікацій, тематику, обсяг.Item Місце військових медіа серед джерел інформації для військовослужбовців ЗС України(Сумський державний університет, 2022) Праута, М.В умовах зовнішньої агресії проти України особливої актуальності набуло питання, що стосується споживання інформації українськими військовослужбовцями, передусім із державних засобів масової інформації, засновником яких є Міністерство оборони України. Мета статті – визначити місце військових медіа серед джерел офіційної інформації для військовослужбовців, а також ступінь потреби в спеціалізованих медіа Міністерства оборони та Збройних сил України. Анкетне опитування військовослужбовців підрозділу однієї з частин Корпусу морської піхоти Військово-морських сил ЗС України показало, що провідну роль в інформуванні особового складу відіграє внутрішньокомунікаційна робота. Військові медіа як джерело інформації використовують близько 40% військовослужбовців. Найбільш звичним джерелом інформації серед особового складу є інтернет. Усі військові медіа, з яких опитані отримують інформацію, представлені в мережі "Інтернет". Результати анкетного опитування свідчать про необхідність структурної та функціональної трансформації наявної системи військових медіа.