Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
Search Results
Item Rumor generation and spreading on WeChat and Facebook during the COVID-19 pandemic(Sumy State University, 2024) Садівнича, Марина Володимирівна; Sadivnycha, Maryna Volodymyrivna; Hu, Y.Кількість світових користувачів соціальних мереж наразі перевищує 5 мільярдів, що складає більше половини населення Землі. Щодня користувачі соціальних мереж переглядають та публікують різноманітну інформацію, значна частина якої є неперевіреною, або відверто неправдивою. Велика кількість чуток поширюється на платформах світових гігантів Facebook та WeChat. І хоча платформи докладають значних зусиль для боротьби з фейками та неперевіреною інформацією, поширення чуток все ще залишається серйозною проблемою й потребує більш активного вивчення та додаткових заходів протидії. Мета дослідження. Показовим періодом для вивчення причин та способів розповсюдження чуток в соціальних мережах, а також механізмів, які використовують соціальні мережі для протидії розповсюдженню чуток, є період пандемії COVID-19. Тож мета нашого дослідження – визначити особливості розповсюдження чуток на платформах Facebook і WeChat і порівняти механізми протидії поширенню неправдивої інформації. Методологія. Для проведення дослідження використовувався комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Ми вдалися до критичного аналізу наукової літератури та аналізу даних із відкритих джерел. Також провели моніторинг контенту соціальних медіаплатформ Facebook і WeChat та здійснили порівняльний аналіз шляхів поширення чуток і засобів протидії, що реалізуються зазначеними соціальними мережами. Результати. Під час проведення дослідження встановлені деякі особливості поширення чуток у зазначених соціальних мережах, зокрема, пов’язані з роботою алгоритмів платформ. Ми розглянули заходи, вжиті двома основними платформами соціальних мереж, WeChat і Facebook, для боротьби з чутками під час пандемії COVID-19. Визначено, що обидві платформи використовують комплекс заходів для протидії поширенню дезінформації та фейків. Також у період поширення COVID-19 Facebook і WeChat активно співпрацювали із всесвітніми організаціями у сфері охорони здоров’я, що сприяло не лише протидії поширенню чуток про хворобу, але й наданню оперативної інформації та підтримці населення. Висновки. Не зважаючи на те, що обидва світові гіганти серед соціальних мереж активно впроваджували заходи щодо протидії розповсюдженню чуток у період пандемії COVID-19, проблема поширення неправдивої інформації в соціальних мережах все ще є актуальною. Враховуючи результати дослідження ми запропонували власний комплекс заходів, спрямований на перевірку фактів та протидію поширенню чуток у соціальних мережах.Item Замальовка в сучасному соціокомунікаційному просторі: тенденції розвитку(Сумський державний університет, 2024) Гаврилюк, Інна Леонідівна; Havryliuk, Inna LeonidivnaВступ. Сучасний етап розвитку масмедіа позначений зміною жанрової системи. Одним із жанрів, який майже зник із традиційних медіа, проте активно відреагував на появу мережевого простору й став його частиною, переживає трансформаційні процеси, є замальовка. Актуальність та мета. Осмислення тенденцій розвитку замальовки на сучасному етапі є актуальним, оскільки дає можливість поглянути по-новому на місце та роль цього жанру в соціокомунікаційному просторі. Мета дослідження – окреслити тенденції функціонування жанру «замальовка» в сучасному соціокомунікаційному просторі. Методологія. Під час дослідження використано методи аналізу наукової літератури, аналізу та синтезу, типологічного аналізу, систематизації. Обрані методи дозволили з’ясувати загальні особливості розвитку жанру замальовки в українському соціокомунікаційному просторі. Результати. Огляд традиційних медіа засвідчив, що на сьогодні замальовка майже не представлена в них. Проте цей жанр не зник абсолютно, його не можна відносити до маргінальних. Наразі він переживає процес відродження та трансформації, відбиває ті процеси, які характерні для сучасного періоду розвитку медійної діяльності – доби постжурналістики. Успішною платформою для його реалізації стали соціальні мережі, де цей жанр набуває нової вимірності. Найоптимальнішою для реалізації жанрового «статусу» замальовки є фейсбук – соціокомунікаційний майданчик, що передбачає малоформатні дописи, активну авторську позицію, що й характерно для розглядуваного нами жанру. Замальовка пристосовується до умов мережевого дискурсу, тож змінюється й її жанрова модель: спрощується стилістика подання, посилюється візуальна складова тощо. Змінюється й комунікаційний підхід до написання: із жанру професійного замальовка трансформується в жанр аматорської журналістики. Мережеві замальовки стали каталізатором нового соціокомунікаційного феномена – мережевої літератури (віртуальної літератури, інтернет-літератури), вони «переростають» межі соціальних медіа й знаходять літературне втілення в окремих виданнях. Сучасний медіапростір позначений функціонуванням як традиційних різновидів замальовок, так і новітніх форм. Висновки. Замальовки дедалі стають дедалі затребуваними в сучасному соціокомунікаційному просторі. Цей жанр адаптувався під вимоги «мережевого» дискурсу й став його складовою частиною.