Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
Search Results
Item Комеморативні практики в дискурсі журналістикознавства(Сумський державний університет, 2025) Яненко, Ярослав Васильович; Yanenko, Yaroslav VasylovychВступ. Збереження історичної пам’яті протягом століть реалізовувалося завдяки до-слідженням у галузі історії, а також літературним творам, присвяченим героям і подіям минулого. Водночас комеморація подій російсько-української війни, як таких що відбулися порівняно недавно, може розглядатися також у дискурсі журналістикознавства.Актуальність і мета. За допомогою сучасних медіатехнологій журналісти фіксують думки та спогади учасників визначних історичних подій. Журналістська робота є важли-вою для комеморації подій та героїв російсько-української війни, і є актуальною темою для досліджень у дискурсі журналістикознавства. Відповідно, метою дослідження є визначення основних особливостей комеморативних практик у дискурсі журналістикознавства.Методологія. Основним методом дослідження є спостереження, що дало можливість визначити актуальні комеморативні практики у сучасному медіасередовищі. Дискурс-ана-ліз медіатекстів дозволив виявити зв’язок між висловлюваннями та фрагментами текстів, обраних за методом випадкової вибірки. За допомогою порівняльного аналізу було уточне-но розуміння процесу комеморації в дискурсі журналістикознавства та рівні, на яких може відбуватися реалізація комеморативних практик.Результати. Уточнено розуміння комеморації в дискурсі журналістикознавства, тож це поняття можна визначити як процес збереження пам’яті про російсько-українську війну за допомогою традиційних та нових медіа. Комеморативні практики у дискурсі журналіс-тикознавства можуть включати публікації у традиційних та нових медіа про події, пам’ятні дати, героїв та героїнь російсько-української війни. Комеморативні практики можуть ре-алізовуватися на різних рівнях (держава, місцева влада, приватні ініціативи тощо). Осно-вними тенденціями застосування комеморативних практик в українських медіа є викорис-тання емоцій, символів та архетипів.Висновки. У статті визначено основні особливості комеморативних практик у дискурсі журналістикознавства, зокрема це знаходження й збереження інформації про важливі по-дії, героїв та героїнь російсько-української війни, створення медіа матеріалів щодо збере-ження історичної пам’яті про війну, а також використання традиційних та нових медіа для розповсюдження інформації про комеморацію російсько-української війни.Item Медіасторітелінг і пам’ять війни:наративні стратегії комеморації(Сумський державний університет, 2025) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Зубахін, Юрій Володимирович; Zubakhin, Yurii Volodymyrovych; Ковальов, С.Вступ. Нині актуальне наративне транслювання інформації в умовах російсько-української війни, коли сучасний споживач є не стороннім оглядачем подій, а безпосереднім учасником. Актуальність та мета. Засоби та інструменти комеморації російсько-української війни в медіапросторі дозволяють увічнити час, епоху, людей. У фокусі наукового інтересу – воєнний сторітелінг в українському медіаланшафті як інструмент комеморації. Мета статті – окреслити вербально-візуальний контент воєнного сторітелінгу як інструменту комеморації російсько-української війни. Методологія.Базується на комплексному підході щодо вивчення мультимедійного сторітелінгу як інструменту комеморації через формування історичної пам’яті. Теоретичний аналіз, зіставлення й узагальнення обумовили можливість окреслення сутності понять з теми, описовий метод – охарактеризувати вербально-візуальний контент медіанаративів та визначити їх твірні елементи; компаративний метод – порівняти окреслені наративи, методи узагальнення та синтезу – сформулювати висновки дослідження.Результати. Представлено характеристику вербально-візуального контенту наративів воєнної тематики та виділено основні твірні елементи сторітелінгу як інструменту комеморації. Встановлено, що сторітелінг як інструмент комеморації російсько-української війни сприяє увічненню часу, епохи, людей. Медіатекст означеного формату активізує взаємодію читач-медіа. Однією з ключових функцій трансмедійного сторітелінгу є залучення реципієнтів одночасно на різних платформах і активізація руху між цими платформами. Визначено, що контент наративів воєнної тематики має емоційний вплив на реципієнта, зокрема може бути тригером.Висновки. Сторітелінг у контексті війни виконує не лише інформативну функцію, а є дієвим інструментом комемораційних практик. У такому форматі наратив може висту-пати емоційним тригером для однієї частини аудиторії, а для іншої – інструментом збе-реження пам’яті про події, місця, людей і саму історичну реальність. Візуальні складники воєнних наративів нерідко виконують функцію маркерів змісту, стають носіями підтексту, передаючи глибокі емоційні сенси, що не завжди формулюються словами.