Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
6 results
Search Results
Item Трансформація редакторських функцій у добу кросмедійного навчального контенту(Сумський державний університет, 2025) Герасимова, О.Вступ. Стрімка цифровізація освітнього процесу та впровадження кросмедійних форматів у навчальне книговидання зумовлюють необхідність переосмислення видавничих підходів. Брак ґрунтовних досліджень редакційно-видавничих трансформацій у сфері створення підручників із електронними додатками посилює актуальність теми.Актуальність і мета. Дослідження спрямоване на виявлення змін у виробничих процесах навчального книговидання, спричинених впровадженням кросмедійного підручника. Основна мета – встановити зміни в компетенціях та функціях редакторів, зумовлені трансформаціями редакційно-видавничих процесів у навчальному книговиданні під впливом кросмедійного виробництва.Методологія. У роботі застосовано метод анкетування редакторів навчальних видань, а також компаративний аналіз практик редакційної діяльності у сфері журналістики та видавничої діяльності, з урахуванням тенденцій медіаконвергенції.Результати. З’ясовано, що перехід до кросмедійного виробництва вимагає розширен-ня редакційних команд фахівцями з ІТ, оновлення внутрішніх комунікацій, набуття редак-торами знань зі створення та оцінювання цифрового контенту, універсального дизайну та проєктного менеджменту. Виявлено недостатній рівень уваги видавництв до системного підвищення кваліфікації редакторів та відсутність власних стандартів роботи з електро-нним контентом.Висновки. Дослідження вперше узагальнило редакційно-виробничі трансформації в освітньому книговиданні України під впливом кросмедійних технологій. Запропоновано розробити технологічну карту створення паперових підручників з електронними інтерак-тивними додатками, запровадити навчальні тренінги з адаптації редакторських компетен-цій та систему професійного розвитку редакторів, що здатна забезпечити стабільну якість освітнього контенту в умовах швидких змін.Item Комунікаційна конвергенція журналістики та паблік рилейшнз(Сумський державний університет, 2024) Тєлєтов, Олександр Сергійович; Tielietov, Oleksandr Serhiiovych; Тєлєтова, С.Вступ. У статті розглядаються сутнісні характеристики конвергенції журналістики та піару, основні причини цього процесу, з’ясовуються ключові аспекти взаємодії зазначених видів масової комунікації, принципи медіарилейшнз, окреслено вектори розвитку інтеграції журналістики й PR та її наслідки для обох сфер. Актуальність і мета. Вивчення різних аспектів взаємодії медіа та паблік рилейшнз є надзвичайно актуальним, оскільки в сучасному медіасередовищі ці комунікативні практики все більше впливають одна на одну. Осмислення наслідків їх конвергенції допомагає визначити нові креативні підходи до стратегій комунікації, адаптувати їх до сучасних реалій. Метою статті є визначення особливостей конвергентних процесів, які останнім часом відбуваються у сфері журналістики та зв’язків із громадськістю. Методологія. Дослідження проводилося за допомогою аналізу наукових джерел, аналітичного методу, системного підходу при розгляді динаміки та взаємоз’язку на різних рівнях між журналістикою та паблік рилейшнз, порівняльного методу для виявлення їх спільних та відмінних рис, моніторингу медіапростору, що дозволяє з’ясувати вплив певних PR-стратегій та інструментів на журналістські практики; методу теоретичного узагальнення. Результати. Зазначено основні принципи медіарилейшнз: принцип довіри, достовірності інформації, двостороннього дотримання інтересів, врахування тенденцій розвитку, стилю комунікацій та етичних стандартів. До основних конвергентних процесів журналістики та паблік рилейшнз віднесено: використання схожих інструментів та методів для досягнення цілей, створення спільного контенту, що задовольняє потреби обох сторін, спільне управління інформаційними потоками, поєднання журналістських підходів до створення матеріалів з PR-стратегіями залучення уваги, формування сфери загальної професійної відповідальності, проведення спільних інформаційних кампаній та інших заходів, створення нового формату медіатексту, який поєднує риси журналістського та PR-тексту, використання Інтернету як каналу, засобу та середовища комунікації. Висновки. Новизна дослідження полягає в отриманні більш чіткого уявлення про гібридизацію різних видів масових комунікацій в умовах цифровізації суспільства. У результаті конвергентних процесів журналістика та паблік рилейшнз стають все більш взаємозалежними, що відкриває нові можливості для створення та поширення інформації. Ця взаємодія веде до трансформації обох сфер, сприяє їх розвитку та підвищує ефективність впливу на аудиторію.Item Конвергентність як аспект роботи філій суспільного мовника у воєнний період(Сумський державний університет, 2022) Мостіпан, Тетяна Сергіївна; Мостипан, Татьяна Сергеевна; Mostipan, Tetiana SerhiivnaУ статті розглядаються Закарпатська, Рівненська та Сумська філії Національної суспільної телерадіокомпанії України як конвергентні медіа. Актуальність дослідження полягає в зростанні уваги аудиторії до сторінок суспільного мовника в соціальних мережах із моменту повномасштабного вторгнення рф на територію України. Мета – визначити та порівняти особливості використання різних платформ для поширення медіаконтенту філіями суспільного мовника в різних областях України. З’ясовується, якими медіаплатформами, окрім телебачення та радіо, послуговується кожна з філій компанії. Визначено, що для поширення медіаповідомлень використовується сайт регіональних новин, Telegram, Youtube, Viber-канали, Instagram та Facebookсторінки. Кількість підписників на зазначених платформах стрімко зросла з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Схарактеризовано особливості роботи медіа на кожній із платформ, зокрема частоту публікацій, тематику, обсяг.Item Cтановлення і розвиток дитячого крос-телебачення(Сумський державний університет, 2020) Леонтьєва, Т.Аналізується феномен дитячого крос-телебачення. Стверджується, що крос-телебачення використовує Інтернет-платформи для впровадження контенту – у даному випадку, дитячого. Наголошується на тому, що комунікаційні спроможності сучасних Інтернет-платформи спроможні перетворити зміст традиційного дитячого телебачення на привабливий ігровий чи навчальний контент, який зацікавить дитину насамперед тому, що містить цікаву форму викладення корисного контенту. Аналізуються сутність та особливості подачі телевізійних технологій для дітей, а також позитивні і негативні наслідки вживання дитячою аудиторію контенту крос-телебачення.Item Сучасні тенденції в німецькому альтернативному мас-медійному дискурсі(Сумський державний університет, 2018) Бондаренко, Юлія Станіславівна; Бондаренко, Юлия Станиславовна; Bondarenko, Yuliia StanislavivnaРозглядаються причини переходу традиційних ЗМІ в онлайн-режим, які були характерні не лише для традиційних друкованих медіа, а й німецького альтернативного медіасегменту в середині 90-х років ХХ століття. Підкреслюється, що альтернативна німецька преса на сучасному етапі розвитку мас-медійного дискурсу майже уся репрезентована в онлайн-просторі. Наголошується на тому, що існують такі дві форми альтернативних онлайн-медіа: онлайн-видання, які виникли на грунті офлайн-прототипів, та видання, що є частиною самостійних веб-ресурсів. З’ясовано, що видання-"гібриди" репрезентовані такими типологічними групами: видання-візитки, власне веб-версії, змішані видання, що контамінують як власне веб-версію, так і PDF- та Flach-варіанти та розширені (модифіковані) веб-версії офлайнових видань. Соціокомунікаційною сутністю альтернативних медіа є партиципарна (горизонтальна) модель комунікації.Item Радіопрограми мовами національних меншин в Україні: інформаційні інтервенції та контрпропаганда(Сумський державний університет, 2018) Гиріна, Т.З метою дослідження присутності в інформаційному просторі України радіопрограм мовами національних меншин проведено моніторинг діяльності 128 радіостанцій (національних, регіональних/місцевих, суспільних, інтернет) та 160 аудіопотоків. Актуальність розвідки визначається потребою в осмисленні ролі сучасного конкурентного українського радіо у забезпеченні національної безпеки держави. У результаті проведеної роботи з’ясовано, що окремі програми виходять в ефір білоруською, кримськотатарською, польською, російською, румунською, угорською мовами. Також встановлено, що занепад сектору в прикордонних регіонах має наслідком заміщення контенту радіостанціями сусідніх держав, що не сприяє протидії міфам, породженим ворожою пропагандою. Одним зі шляхів покращення ситуації стане створення повнофункціональної мультикультурної радіостанції, діяльність якої сприятиме культурному порозумінню та виконуватиме просвітницьку функцію всередині держави.